Учбова інструкція з розрахунку захисту від рентгенівського випромінювання при визначенні потужності доз в мкГр/годину
Аналогічно розрахункам в рентгенах на годину при вираженні потужності доз в мкГр/год., розрахунок захисту від рентгенівського випромінювання екрануванням ґрунтується на визначенні коефіцієнта (кратності) ослаблення потужності
поглинутої в повітрі дози рентгенівського випромінювання ПД при відсутності захисту до рівня допустимої потужності поглинутої в повітрі дози (ДПД) в тій же точці приміщення за рахунок екрану.
Стаціонарні засоби протирадіаційного захисту процедурної рентгенівського кабінету (стіни, стеля, підлога, вікна, двері, оглядове вікно між процедурною і кімнатою управління) повинні забезпечувати ослаблення рентгенівського випромінювання до рівня , при якому потужність поглинутої в повітрі дози на робочих місцях персоналу, в суміжних приміщеннях та на прилеглій до процедурної території, при розміщенні рентгенкабінету на першому поверсі не буде перевищувати допустимої потужності поглинутої дози.
Кратність ослаблення рентгенівського випромінювання (К) розраховується за формулою (7):
К = 
= 
, (7)
де: ПД – розрахована фактична потужність поглинутої у повітрі дози рентгенівського випромінювання в контрольованій точці, мГр/годину;
ДПД – допустима потужність поглинутої у повітрі дози за засобами стаціонарного захисту, мкГр/год. ;
103 – коефіцієнт для перерахунку потужності поглинутої у повітрі дози, вираженої в мГр на потужність виражену в мкГр;
|
|
|
Н – радіаційний вихід – потужність поглинутої у повітрі дози в первинному пучку рентгенівського випромінювання на відстані 1 метра від фокусної плями рентгенівської трубки мГр × м2/мА×хв. Значення радіаційного виходу беруть з технічного паспорта рентгенівської трубки, а при його відсутності з таблиць.
W – робоче навантаження (анодний струм) рентгенівського апарата (мА×хв)/тиждень. Воно розраховано, виходячи з регламентованої тривалості проведення рентгенологічних досліджень при стандартизованих значеннях анодної напруги.
N – коефіцієнт спрямованості випромінювання. В рентгенівських апаратах цей коефіцієнт приймається рівним 1, в апаратах з рухомим джерелом випромінювання (рентгенівський комп’ютерний томограф, панорамний томограф) коефіцієнт спрямованості дорівнює 0,1, а у напрямках, куди потрапляє тільки розсіяне випромінювання - 0,05.
30 – значення нормованого часу роботи рентгенівського апарата впродовж тижня (год/тиждень);
r – відстань від фокуса рентгенівської трубки до точки вимірювання рівня випромінювання в метрах визначається за проектною документацією на рентгенівський кабінет.
Розрахунок захисту прийнято проводити для точок, розміщених:
|
|
|
- впритул до внутрішньої поверхні стін приміщень, які прилягають до процедурної рентгенівського кабінету або зовнішніх стін;
- на відстані 0,5м від рівня підлоги при розміщенні процедурної під приміщенням, що має захист;
- на відстані 2м від рівня підлоги при розміщенні процедурної над приміщенням, що має захист.
Використовуючи розраховані значення кратностей ослаблення (К) з врахуванням анодної напруги на рентгенівській трубці знаходять свинцеві еквіваленти захисту, які використовують для наступного розрахунку товщини захисту з інших матеріалів.
Тема 11
Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 566; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!