ЗУСТРІЧ БУДЕ. ЗАКІНЧЕННЯ ВІД ІНШОГО АВТОРА
ШЕВРОН
«ЗУСТРІЧ БУДЕ»
Суми 2016
«Вы, например, сможете подарить свой мобильник первому встречному?»
Mr. Freeman
МІСТО І ТИ
Бубнять на вухо місто Суми,
Шепоче кольором слова
Смугастий спектр, який розклала
Глузлива шибка золота.
Веселий-світлий, дбайливий
День живіє,
Шукає броду, до тебе втекти.
Бере за руки – простягни!
2010-04-03
ЗУСТРІЧ БУДЕ. ЧАСТИНА ПОЧАТКУ: ПЕРЕХОЖІ
(Грудень, 22, вівторок 2009)
…Забув рукавиці. Опустивши руки в рукави, я вийшов з траллика і пішкаря пішов до обласного госпіталя, до себе в палату.
Мороз — -18˚. Це мій рекорд ходьби без рукавиць. Йдучи по пустому місту, мимоволі дивився на плакати про передвиборний концерт Другої Ріки [Д.Р. – надалі] і вже забив собі сходити, бути на ньому, навіть в першому ряді…
* * *
«В мене мого телефона вже немає. Я віддала його вчора одній людині. Я подумала, шо він їй нужніший буде… а для чого він мені?!» — кожна Її фраза була для мене як наставництво, я її слухав так, наче народ Ісуса, підчас Нагорної проповіді.
- Я, була, посварилася з мамою і відчувала себе дуже обіженою, сиділа в своїй кімнаті…
- Давно це було?
- Позавчора.
І тут… Щось мене так… наче вразило: я почула якби якийсь шум, мені стало дуже тепло на душі, наче щось одарило мене такою любов’ю, щирістю, розумінням всього, що я втрачала в цьому житті… Мені стало наскільки жалісно за мої діла, за всі свої образи, сліпоту… Я поняла, наскільки все даремне, наскільки я була дурна раніше, що моє життя пусте і без сенсу… Я жила неправильно, без смислу, не розуміла батьків, вмирала душевно (чи духовно)… Розумієш?
|
|
Вона так широко і глибоко дивилася мені в очі, що я не смів пропускати ніяких подробиць Її слів, сумніватися, бути скептичним і тим більше – втратити з уваги ці красиві живі очі! Так раптово, так невинно зав’язалося наше знайомство і цей діалог!.. Вперше я став стримувати себе, свої надумані поради, тактовність полеміка. Тут, в Сумах, за сценою, відразу після виступу Другої Ріки!
А я знову був без рукавиць. А були такі морози! Слава Богу, драйв від концерту і ті сліпі враження світу емоцій, які я вибудував за мотивами пісень групи Д.Р., мене зігріли і, що головне — тепер, у світі моїх вражень від пісень гурту, зародився сенс життя, очима якого я бачу тільки Її, таку Неймовірну, ЧУДЕСНУ, Загадкову, дещо трагічну…
Всі охочі з’юрбилися поза сценою: чекаючі автографу Харчишина, моменту сфотографувати його, подивитися на нього зблизька і навіть взяти інтерв’ю.
«Мені не треба його автограф. Я просто хочу сказати йому, що я вчора поняла, як я змінилася…» — ділилася зі мною моя нова Знайома. Подружка Тані – Яна, яка теж попала під торнадо Її перемін, обходилася з Нею дуже тендітно і навіть дещо хвилювалася за свою подружку, хоча не до кінця усвідомлюючи – що ж сталося з дівчиною.
|
|
Ось Валера вийшов на роздачу автографів і спалахи фотиків. Дивлячися за натовпом прихильників музиканта, я помітив Яну, яка вже тут-як-тут домовлялася з охороною музикантів, щоб взяти «вдаване» інтерв’ю у вокаліста Другої Ріки. Повернувшись до нас, Яна дала мені оцтовий автограф, а Таня вже стояла біля огорожі, коло самого музиканта. Коли увага Валери звернулася до Тані, його рука вже автоматом потяглася в Її сторону розписуватися... але було наступне:
Таня сказала: «Мені не нужен автограф. Я просто хочу сказати Вам, що вчора я поняла смисл жизні і повірила в Бога…» — Харчишин просто тепло обійняв Її і поцілував в щоку, що викликало загальне захоплення в очевидців.
Нарешті, ми трохи відійшли від натовпу, щоби встигнути краще познайомитися один з одним…
Здійснивши задумане, подружка Таня повернулася до нас з Яною; говорила з нею дивлячись на мене. Просто не міг відвести очей від її власних — сіро-зелених. Ненавмисне, але Вона дивилася в мене, піднімаючи в моїй душі смуток та гіркоту за свою слабкість перед життям, за невтілені плани, сподівання, грубість з батьками, за своє пусте, жалісливе життя із жалюгідними планами-сподіванками. Ось Вона – така Чудесна, Нова, Інша, Відчайдушна для добра. Ця дівчина перевернула в мені все єство. Завдяки Їй я став розуміти наскільки я закритий до нового, наскільки скутий духовно і в думках.
|
|
Це був четвер, 24-те грудня 2009-го.
Це не кінець! Це точно. Так мало ЖИВОГО навкруги! Всі ходять як зомбі – що роздеруть будь-яку божу пташку, яка раптово заспіває про ЖИТТЯ; і яке воно Чудове, коли вона сяде поруч них!
Цим уривком я не роблю вам ніяких висновків, порад чи заслуг собі. Я просто почав розповідь про Ту дивну Пташку, що несе ЖИТТЯ, про те, як я Її зустрів.
2012-09-29
«…Ми повідкриваєм всі штори й небо,
І це означає що воно за нас!»
Гурт Друга Ріка, Tokio: «Догоним! Доженемо!»
СХВИЛЬОВАНИЙ
Напевно, може бути і щедрішим
твій ранок із спокоєм в душі;
супроти неба Воскресного, на фоні
вишок хімічних частот,
настав квітневий листопад.
2010-11-30
ЗУСТРІЧ БУДЕ. ЧАСТИНКА БОГА
Чи багато треба розповісти, щоб стало ясно – чому Це, Щось стається з нами? І взагалі – що станеться, якщо вашу душу розіграють в Лотереї і від Того, кому вона дістанеться залежить ваше спасіння? Багато треба для спасіння від Чогось, що не є хорошим — коли за чиюсь душу змагаються янголи і демони (в прямому і переносному розумінні)? Геній Ґьоте лише розуміюче хихикне.
|
|
І як варіант – виграш за злом. Можна з аналогічною подібністю відповісти і за Божественне, але! Як би не повернула карта чи колесо лотерейного барабану в любий розклад завжди може втрутитися Випадок.
Як все було – знає тільки той хто це влаштував, а інші, як і Об’єкт впливу – лише здогадуватися. Напевно Суми не місто Суму. Тут мої уявлення про життєву атмосферу навіть заниженні: в місті діють людські, божі сили, сили демонів різних. Тут справджуються передбачення і приходять знамення.
Містом править холод.
ПТИХА ПРО НЕБО
Де твої руки, небо?
Поховало по кишеням моє Диво, по таїнам.
А я залишився без обіймів, затрону-
тий безмежністю неба з кінофільмів.
На землі до тебе хочуть.
Над тобою – наша твердь короткого сенсу буття.
До неба…
2010-09-12
ЗУСТРІЧ БУДЕ. НОВЕ…
Я почну, а ти – закінчиш.
Я із задоволенням дав би тобі розпочати самій, але – ти вже все зробила раніше, першою запустила той дивний процес, якому немає імені, назви. Є лише пам’ять, твоя і моя, та наша взаємна довіра.
Зараз я зберу останні залишки добра, світлої пам’яті про тебе, свої сумніви, які клубком засіли між легенів, не дають дихати вільно і розкажу тому клубку про своє світле і сокровенне з усього, що залишилося між нами: десяток-другий поезій, сон, спогади; розкажу і роз’єднаю єдиний світлий міст між нами, цінна Подруго! І цей клубок, світлою сферою, як лагідне сонце на заході, полетить у невідомі нікому місця, невидимі, залишаючи за собою яскравий шельф, наче вогні нічного привітливого міста на кадрах фотографа, досягне інформаційної сфери, а там – твої помисли, думки, плани і сподівання. І може бути, що десь там, в тій сфері, витає і твій власний клубок, якого ти запустила в ту магічну ніч 2009-го, а може раніше чи пізніше.
Твій клубок світиться синім і червоним, а мій – жовтогарячим. Якщо наші спільні спогади і погляди ще живі в тобі: твій клубок впізнає його і полетить назустріч. І в момент, коли вони зустрінуться, тісно зійдуться – клубки наших сумнівів розплетуться і перевтіляться в сфери надії та розради; дилеми вирішені, компроміс знайшов місце в нашій галактиці – сфери засвітилися на всю силу, запалюючи в нас нові сни, наміри та сподівання.
Тепер, якщо ми не зустрінемося тут, на Землі – то нам знайдуть достатньо місць, планет, зірок і життів, щоби ми знову могли подивитися один одному в очі і все сказати без слів.
Життя триває, тут і зараз, там – вчора і завтра.
Тепер, коли це відбулося, нехай мої гріхи і спокуси наздоженуть мене, нехай бісами влетять в мій дім, де прибрано і чисто. Нехай руйнують його, можливо, в його завалах проросте деревце акації, яке ночами буде бачити небо, зірки і сни… з мого нового життя. А твоє життя – це місія, яку кожен загадує у вищих сферах.
Все заради вдосконалення.
2015-11-13
НІЧ В ЖОВТНІ
Я шукаю свої сни,
Що залишила пам’ять мені.
Які часи
Пройти треба, крізь які труби,
Щоб я надіятись, чекати, шанувати
Міг твій світ?
Моїм життям настала мрія: земна – бо ти,
така – твоя надія гріє.
Трива, триває цей вогонь!
Тоді, як очі оживають, я мислю в сні, вірю в сон.
Душа й душа:
Голос і слова
2012-10-23
ЗУСТРІЧ БУДЕ. ЗАКІНЧЕННЯ ВІД ІНШОГО АВТОРА
ЗМІСТ:
Частина 1
Епіграф ...………………………………………………….…...3
- Місто і Ти ………………………………………...........4
- Зустріч буде. Частина початку: Перехожі …………..5
Епіграф ………………………...................................................9
- Схвильований ………………………………...………10
- Зустріч буде. Частинка Бога …………………………11
- 2 3птиха про небо ………………………………….....12
- Зустріч буде. Нове ……................................................13
- Ніч в жовтні …………………………………………...15
- Зустріч буде. Закінчення від іншого автора …….......16
ШЕВРОН
ЯК СВЯТКОВІ ВОГНІ ЗМІНЮЮТЬ
ЧАСТИНА 2
Суми 2016
ЗМІСТ:
Частина 2
- Понедельник
- Mandag (nor. oversettelse)
- Нема
- Не тікай
- Місто і Ти
- Репетиція прощання
- 2 3птиха про небо
- Схвильований
- В передранок грудня
- Просто про свято
- Мчать вогні
- Ніч в жовтні
- Не молитва
- Іще багато днів
- Мій Янголе, Зима!
ПОНЕДЕЛЬНИК
Про що не хочеш говорити,
при зустрічі цілуючи у губи,
чиєсь на пальцях тримаючи тепло,
вдивляючись в ранкове сіре тло,
коли очей моїх учуєш блиск
й неспанну ніч свою згадаєш?
Сказати можеш, що хотіла – завтра.
Завтра – як Вівторок:
«Сегодня – Воскресенье,
Пускай и хмурый день.
Может, я услышу песню, а может и ты.
Я отдам всё. Не взыщи».
2010-01-10
MANDAG (nor. oversettelse)
Hva du ikke ønsker å snakke
på et møte i kyssing lepper
noens fingre holder varmen
peering i morgen grå bakgrunn
når mine øyne skinne uchuyesh
husker min søvnløs natt?
НЕМА
Мана твоїх надій.
Так прийшло провидіння твоє.
Впіймати подругу Таню,
щоб тільки пам’ятати свято:
коли день – це Ти.
2010-01-18
НЕ ТІКАЙ
Не тікай,
не вдивляйсь в післябитвенне поле –
розкривайся на очах,
Передвіснице славності, Доле!
Нехай про тебе скажуть у піснях,
присвятять творчість на паркані,
згадають друзі на Різдво,
пришлють листівочки цікаві!
2010-04-03
МІСТО І ТИ
Бубнять на вухо місто Суми,
Шепоче кольором слова
Смугастий спектр, який розклала
Глузлива шибка золота.
Веселий-світлий, дбайливий
День живіє,
Шукає броду, до тебе втекти.
Бере за руки – простягни!
2010-04-03
РЕПЕТИЦІЯ ПРОЩАННЯ
Ти не звила гнізда коло мене,
не слала пір’ям золотим,
не співала у згадку голосом новим
нашої дружби, Жар-Птице!
Перед дивом таким,
такої долі нелегкої –
не бачивши зроду,
підняти хреста.
Боже дитя
радіє серцю чистому,
щасливіє своєму диву,
святить тої птиці жар.
* * *
Доле, Доле,
перший раз ти стала променем –
настала година відпити з джерел!
Я написав тобі посвяти,
ще як дивився в твої очі.
Були ці миті так хороші!
Мене тривожило, ятрило:
а що, коли на третій раз,
тебе шукаючи, Пробудитися не трапить шанс
й дізнаюся, що Матриця повернула тебе?..
Ти розказала про диво.
Я слухав й замовчав.
Я змовк.
Настав час почути свідоцтво нове:
віра не вмерла – віра живе.
Вогонь воскрес її сили і гріє.
Коли мені щемить і я гублюся,
коли ікони гріють, наче лід,
я згадую Таню й молюся, за нас.
Мій бог – її Христос.
Я не можу спастися без тебе.
Ти залишила себе в мене.
Яке диво – бачити Боже дитя,
стояти з нею, бачити і чути,
і плакати – бо ти почутий!
Я бачив Янгола в католицьке Різдво.
Я бачив диво, відчував добро.
Я перший раз не спав.
Тепер я тільки розумію
твій вислів: «Не спала другий день».
Це Божа друга Ріка.
2010-12-25
ПТИХА ПРО НЕБО
Де твої руки, небо?
Поховало по кишеням моє Диво, по таїнам.
А я залишився без обіймів, затрону-
тий безмежністю неба з кінофільмів.
На землі до тебе хочуть.
Над тобою – наша твердь короткого сенсу буття.
До неба…
2010-12-09
СХВИЛЬОВАНИЙ
Напевно, може бути і щедрішим
твій ранок із спокоєм в душі;
супроти неба Воскресного, на фоні
вишок хімічних частот,
настав квітневий листопад.
2010-11-30
В ПЕРЕДРАНОК ГРУДНЯ
Без ілюзій, я бачу себе – втомленого,
на стільці. Північ уже.
Пробила пісня, пробила друга –
знову по списку. Друга – нема,
одна розмова і радість сумна.
Чекаю тепла.
До Різдва ще далеко.
Новий Рік як Старий.
Диво відходить
в сніг молодий.
Грудень.
2010-11-30
ПРОСТО ПРО СВЯТО
Я суну по вулиці
крізь сльози туману,
по вибоїнам в льоду,
на колесах міського транспорту.
Невтомно назустріч махає двірник,
із зусиллям розриваючи рукави світла фар.
Гарячий лід вже не слизький.
Дує вітер сирий.
Я в кафе.
Надворі – дощ.
Зі мною поруч – лише радість;
поруч – фікус, розмови про алоє;
нам чай розливає
офіціантка; дивлюся в вікно.
В моєї подружки м’який смак.
Я розказую про блюз.
За вікном – зима.
Температура – плюсова.
Настрій в стилі «Соул».
Подруга радіє:
сьогодні Різдво –
це тепле свято.
2010-12-26
МЧАТЬ ВОГНІ
Об пороги заметілі,
через лід
і вітру рев,
на емоціях,
на хвилі
поетичної межі,
мчать до спокою вогні
дивовижних очей
Щасливої.
В силу ніжності десертів,
теплих рук і маяків –
тиша в серці,
музика раптова його слів.
За вікном, вона шукає янголів.
В приміщенні кафе,
минаючи «Лате»,
добираючи напій в меню,
дивились вдвох на авеню,
під звуки дощепаду
сподівались про життя,
з’їдачи шматок десерту-паруса.
Маленька зустріч;
довга ніч,
зимовий блюз дощу.
Минаючи автомобілі,
забувши про миттєвість,
водій, забравши гривні два,
повезе додому янгола.
2010-12-30
НІЧ В ЖОВТНІ
Я шукаю свої сни,
Що залишила пам’ять мені.
Які часи
Пройти треба, крізь які труби,
Щоб я надіятись, чекати, шанувати
Міг твій світ?
Моїм життям настала мрія: земна – бо ти,
така – твоя надія гріє.
Трива, триває цей вогонь!
Тоді, як очі оживають, я мислю в сні, вірю в сон.
Душа й душа:
Голос і слова
2012-10-23
НЕ МОЛИТВА
Привіт!
Я знов не на колінах
і дивлюся, навіть, не в обличчя твоє.
Звертання моє
до тебе написане мною.
Мої псалми стануть тобі одою.
І де тут «Села»,
янгольський спів,
пощо розмови про свята?
Ти ж бо – лиш смілива і проста.
А я складаю про тебе,
Поплавок закоханий в рибу.
Давай згадаєм,
давай відповіси
мовчанням?!
Сіріють сніги.
Давай з тобою зайдемо в он-лайн –
Там, в тебе, янгол на сторінці, ти казала!?
2011-01-20
О’Після
ІЩЕ БАГАТО ДНІВ
Іще багато днів.
А кожна ніч неспанна – власне свято.
Землі віддавши співчуття,
МИ жити входимо в Буття.
Безсмертна слава не стліває.
Наступить тиждень.
Проходить місяць,
Минає знову рік,
А нас все гріють вірші старих рік.
Я пізнав твоє ім’я.
Я хочу сподіватися.
Знайти тебе, повірити у все:
свої казки, твої історії, в те Диво.
Я хочу вірити у тебе – красиво.
Не осоромитися.
Звичайні очі:
глибокі,
в них довіра,
віра.
А моя душа - вразлива.
Залишимо на завтра.
Залишуся з тобою ще на вірші,
а може, й на безсонні ночі.
Ходитиму на концерти Другої Ріки,
яка про тебе влучно так співає, грає.
2014-10-03
МІЙ ЯНГОЛЕ, ЗИМА!
Немає спогадів чесних.
Всю правду – я вже розказав.
Лиш, може те, що по Воскресенській
Вулиці гуляв, не казав.
Нехай пилом лягають слова
На бруківку, на площі сумських вулиць,
Мої слова,
Про тебе.
Мій Янголе, зима!
У маминій спальні Депеш Мод вже скоро заграє.
В місяць грудневий,
Коли тебе зустрів,
Шукаю спогадів в піснях
Другої Ріки,
Які приходять туди ж, як тоді,
Біля сцени: зустрілись я і ти.
2013-11-26
Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 242; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!