ВИВЧЕННЯ СТРУКТУРИ ЗНОСОСТІЙКОГО НАПЛАВЛЕНОГО

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4

ВИВЧЕННЯ СТРУКТУРИ ЗНОСОСТІЙКОГО НАПЛАВЛЕНОГО

МЕТАЛУ

 

МЕТА РОБОТИ: навчитися за допомогою мікроскопа вивчати структуру наплавленого металу

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Склад легуючих елементів у наплавленому металі визначає його структуру і властивості, відповідність умовам експлуатації виробу тощо.

Зносостійкість, зазвичай, визначається структурою наплавленого металу.

Відповідно до цього зносостійкий наплавлений метал за структурними ознаками поділяється на:

1)  мартенситний (М);

2)  мартенситно-карбідний (крім карбідів, можуть бути довільні тверді частинки — бориди, карбонітриди, інтерметаліди та ін.)(М + К);

3)  ферито-карбідний (Ф + К);

4)  аустеніто-карбідний (А + К);

5)  ледебурито-карбідний (Л + К);

6)  змішаний, наприклад М + А, М + Л, та ін.

Структура мартенситної матриці складається переважно з мартенситу і різної кількості залишкового аустеніту, а також, голчастого трооститу. Приклад структури такого металу наведено на рис. 4.1, а.

Мікромеханізм руйнування (рис. 4.1, б)металу залежить від вмісту вуглецю — з його збільшенням він змінюється від в'яз­кого (0,15—0,20 % С) до змішаного квазікрихкого (0,25—0,40 % С) і далі до суто крихкого (більше, ніж 0,40 % С).

а – х340; б – х320

    Рисунок 4.1 – Структура (а) і характер руйнування (б) наплавленого металу мартенситного класу (наплавлення дротом Нп-30ХГСА з подальшим об”ємним загартуванням; 45-48 HRC);

Вищу твердість порівняно з наплавленим металом мартенситного класу має метал мартенсито-карбідного класу. У цьому випадку найбільш поширеною є система легування Fе-С-Сr. Зносостійкість сплавів такої системи залежить від будови і кіль­кості карбідів хрому, а також від властивостей твердого розчину, легованого вуглецем і хромом. Завдяки значно сильнішій, ніж у заліза, спорідненості хрому з вуглецем в структурі хромистих сталей утворюються стійкі карбіди (Fе, Сr)3, (Fе, Сr)7С3, (Fе, Сr)23С6, які є зміцнювальною фазою, що забезпечує високу зно­состійкість.

Зі сплавів системи Fе-С-Сr досить високу опірність тертя по абразиву має наплавлений метал У10Х5ГС (приблизно 1,0 % С, 4,5 % Сr, 0,5 % Мn, 0,5 % Sі). Він має структуру легованого аустеніту з карбідами і крупними голками мартенситу (рис. 4.2).

Значне підвищення зносостійкості сплавів системи Fе-С-Сr досягається при додатковому легуванні бором. Будова боридної фази при цьому залежить від вмісту не тільки бору (звичайно, до 1 %), а й вуглецю, змінюючись від кубічного бориду Ме23(В)6 (при 0,9—1 % С) до тетрагонального МеВС (при 2— 2,9 % С).

 

 

Рисунок4.2 -Структура наплавленого металу У10Х5ГС; х500.

 

Зі сплавів, які містять у собі менше, ніж 1 % С, прикладом може бути наплавлений метал 70Х4Г2С2Р, структура якого показана на рис. 4.3. Вона складається з темних зерен продуктів мартенситного розпаду аустеніту (твердість 450—550 НV) і евтектики (твердість 500—620 НV). Висока зносостійкість сплаву визна­чається наявністю в евтектиці твердої боридної фази, яка скла­дається зі сполук (Fе, Мn, Сr)23(ВС)6 і Fе2В.

а- х100; б- х600

Рисунок4.3 -Структура наплавленого металу 70Х4Г2С2Р.

 

Крім мартенситу матрицями зносостійкого наплавле­ного металу можуть бути аустеніт і ледебурит. Аустеніт має вищу в'язкість і міцність, ніж ферит.Це сприяє, з одного боку, сильнішому утриманню частинок твердої фази, а з іншого, — загальному підвищенню зносостій­кості, особливо при ударно-абразивному спрацьовуванні. Крім того, аустеніт може перетворюватися на мартенсит при пластичному деформуванні, що супроводжує процес спрацьовування. Це також сприяє додатковому підвищенню зносостійкості.

Прикладом аустенітного зносостійкого наплавленого металу є високо марганцева сталь Гадфільда 110Г13Л (рис. 4.4, а). Недоліком є схильність аустеніту до розпаду при нагріванні чи охолодженні з виділенням по межах зерен кар­бідів цементитного типу. Такий наплавлений метал крихкий, схильний до тріщин і відколів, його не рекомендують застосовувати при підвищених температурах. Запобігання вказаним недолікам і підвищення теплостійкості аустенітного наплавле­ного металу здійснюється додатковим легуванням хромом і в незначних кількостях — карбідоутворювальними елементами (молібденом, ванадієм та ін.). Прикладом зносостійкого на­плавленого металу аустенітно-карбідного класу є хромомарганцевий сплав 12Х12П2СФ, який успішно використовується при наплавленні прокатних валиків (рис. 4.4, б).

Крім карбідної фази, аустенітна матриця зносостійкого на­плавленого металу може містити у собі боридну і карбоборидну фази. Це досягається легуванням бором (до 5 % і більше) при одночасно високому вмісті хрому (10—20 % і більше). У цьому випадку наплавлений метал практично набуває властивостей дис­персно-зміцненого композиційного матеріалу — надтверді час­тинки у в'язкій і пластичній матрицях. Приклади структур таких матеріалів на залізній основі наведено на рис. 4.5.

а – 110Г13Л; б- 12Х12П2СФ; х320

Рисунок4.4 -Структура наплавленого металу з аустенітною матрицею.

а— 70Х20Р3ГСТ (порошковий дріт ПП-АН170); б, в, г — 100Х20С3Р4

(порошкова стрічка ПЛ-АН171); а, б — х320; в — х400; г — х500

Рисунок4.5 -Структура наплавленого металу з карбідною фазою.

 

У високовуглецевому легованому наплавленому металі мат­рицею (основою) може бути ледебурит — евтектика системи Fе—Fе3С — механічна суміш аустеніту і цементиту, яка містить у собі 4,3 % С. Зі сплавів ледебуритно-карбідного класу найпоширенішими є високохромисті чавуни ти­пу сормайт. Сплав 300Х28Н4С4 отримав назву сормайт-1,а 180Х16Н2С2 — сормайт-2. Їх використовують для відновлення і зміцнення деталей при абразивному, ударно-абразивному, гідро- і газоабразивному спрацьовуванні.

Залежно від вмісту вуглецю і легуючих елементів, наплавлений високохромистий чавун має доевтектичну (рис. 4.6, а),евтектичну (рис. 4.6, б) і заевтектичну (рис. 4.6, в, г)структури.

а — доевтектична; б — евтектична; в — заевтектична; г — заевтектична з карбоборидною фазою; а — х200; б, в — х300; г — х500

Рисунок4.6 -Структура наплавленого високохромистого чавуну.

 

Найбільш високу зносостійкість мають заевтектичні чавуни, у структурі яких містяться первинні карбіди хрому Сr7С3. Додаткове легування бором завдяки утворенню твердих карбобо-ридів (рис. 4.6, г)істотно підвищує абразивну зносостійкість високохромистих чавунів, але знижує ударостійкість. Для підвищення пластичності матриці і поліпшення міцності її зв'язку з твердими складовими збільшують вміст у сплаві нікелю (наприклад, 500Х40Н40С2РЦ).

 

ОБЛАДНАННЯ ТА МАТЕРІАЛИ

 

Мікроскоп, декілька наплавлених зразків.

 

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1. Ознайомитись з обладнанням та правилами роботи на ньому.

2. Налаштувати обладнання на роботу.

3. Розглянути структуру наплавленого металу у мікроскоп.

4. Описати і схематично зобразити розглянуту структуру в табл. 4.1.

5. Зробити висновки.

 

Таблиця 4.1.

Схематичне зображення Опис структури Властивості структури Примітка
         

 

Контрольні запитання

1. Що таке аустеніт?

2. Які структури зносостійкого металу Ви знаєте?

3. Яким чином аустеніт може перетворитись на мартенсит?

4. Яка з цих структур є найбільш зносостійкою: до евтектична, евтектична, заевтектична?

5. Що таке сормайт?

6. Що Ви можете сказати про метал мартенситно-карбідного класу?

7. З чого складається структура мартенситної матриці?

 


ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4

ВИВЧЕННЯ СТРУКТУРИ ЗНОСОСТІЙКОГО НАПЛАВЛЕНОГО

МЕТАЛУ 

 

Таблиця 4.1 – Структури, що досліджувались

Опис структури Схематичне зображення Властивості структури Примітка
1 ПП-АН-180 заевтектична структура   х500
2 ПП-АН-180 заевтектична структура   х1000
3 ПП-АН-180+ Fe+0.076%Al2O3   х500
4 ПП-АН-180+ Fe+0.076%Al2O3   х1000
5 ПП-Нп-40Х13, мартенсит   х1000
6 ПП-Нп-40Х13+ Fe+0.07% TiO2, мартенсит   х1000
7 ПП-Нп-40Х13+ з Fe+0.04% Al2O3, мартенсит   х1000
8 ПП-Нп-40Х13+ з Fe+0.08% Al2O3, мартенсит   х1000
9 25ХГ2С, бейніто-мартенсит   х320
10 25ХГ2СЗ 0.36 % Al2O3, бейніто-мартенсит   х320
11 25ХГ2СЗ 0.31%TiO2, бейніто-мартенсит   х320
12 25ХГ2СЗ 0.626%SiO2мартенсит   х320
13 Нп-30ХГСА,ферито-цементит   х1000
14 Нп-30ХГСА з додаванням 0.07%SiO2,ферито-цементит   х1000
15 Нп-30ХГСАз додваннямFe+0.04%SiO2,полігональний і голчатий ферит   х1000
16 Нп-30ХГСАз додаванням 0.43% вуглеволокна, мартенсит   х1000
17 Нп-30ХГСА з додаванням 0.94% вуглеволокна   х1000

 

Висновок _________________________________________________________ __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 312; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:




Мы поможем в написании ваших работ!