Причини виникнення релігійних вірувань. Релігійні вірування та культи в примітивному суспільстві (анімізм, фетишизм, тотемізм, магія, рільницький культ, шаманізм)
Існують різні концепції походження релігії — від богословських тверджень про споконвічність, богоданність релігії, про вродженість релігійних ідей та уявлень у людини до концепції виникнення й розвитку релігії під впливом умов соціального життя. Дані палеоантропології (науки про стародавню людину) свідчать про те, що пітекантропи та синантропи ще не мали здатності до членороздільного мовлення, а отже, і до абстрактного мислення і формування понять. Тому в них ще не могли виникнути передумови для відриву фантазії від дійсності, виникнення ілюзорних уявлень. Спірним є питання про існування релігійних уявлень у неандертальців. Безсумнівні ознаки виникнення релігійних вірувань дослідники вбачають тільки в кроманьйонців, яких уже можна іменувати homo sapiens (людина розумна). Це доводять, зокрема, поховання зі слідами обрядів, що свідчать про виникнення віри в надприродний світ, а також пам’ятки первісного мистецтва — живопису та скульптури, в яких знайшли відображення магічні ритуали тієї далекої доби.
Відчуття безсилля перед грізними й незрозумілими для первісної людини природними явищами особливо посилювалося під час стихійного лиха: виверження вулканів, землетрусів, повені, лісових пожеж, посух та інших подібних явищ. Безпорадність покликала до життя поклоніння грізним силам природи, привела у кінцевому підсумку до її обожнення. У релігійних віруваннях відображались також наївні уявлення первісних людей про навколишню дійсність, їхнє ставлення до тваринного та рослинного світу. Нарешті, релігійно-фантастичної форми набрали стосунки між людьми в межах родоплемінної спільноти. Отже, релігійні вірування й культи первісних людей складались поступово з різних, у тому числі й ілюзорних уявлень, а також зумовлених цим емоцій та дій.
|
|
|
Ранні, або родоплемінні, форми релігії поширені в деяких районах Азії, Африки, Австралії, Америки, Індії, Океанії. Це складний конгломерат місцевих традицій, обрядів і ритуалів, якими позначаються різні етапи людського життя (від народження до поховання), уособлення небесних і атмосферних явищ, релігійно-міфологічні уявлення. Племінним релігіям властиві:
· поклоніння духам (природи, предків), яким спершу надавали зооморфних, а згодом — антропоморфних рис;
· брак професійних служителів культу;
· відправляння культу у формі особливого для кожного племені святкування, що супроводжується магічними обрядами (танцями, іграми) на честь духів.
До ранніх форм релігії належать: магія, фетишизм, анімізм, тотемізм, рільницький культ і шаманізм.
Магія (від давньогрецького — ворожба) — віра в існування надприродних засобів впливу на навколишній світ. Магія посилює у свідомості людей віру в можливість вплинути на природу. Вона створює враження, що людина може змінити реальність не лише своєю працею (природним способом), а й особливими символічними діями, обрядами й ритуалами (надприродний шлях). За метою, яка ставиться перед чаклунством, магія поділяється на виробничу, лікувальну, застережну, військову, метеорологічну (магія погоди) та ін.
|
|
|
Магія дійшла до наших днів як елемент сучасних релігій (віра в надприродну силу обрядів). У самостійній формі магія існує у вигляді ворожінь, віри в «лихе» око, можливість «зурочити» тощо.
Фетишизм (від франц. fétiche — амулет, із португ. feitigo) — віра в існування надприродних властивостей у матеріальних предметів. До реальної користі предметів додаються їхні «потойбічні» властивості бути помічниками й захисниками людей. Порівняно з магією фетишизм є складнішою формою релігії. У фетишизмі в зародковій формі вже виявилась ідея Бога.
У сучасних релігіях фетишизм зберігається як поклоніння священним предметам (хрести, ікони, мощі), а як самостійний залишок — у вигляді віри в амулети й талісмани. Амулети й талісмани — це не те саме! Амулет — це священна гарантія, що оберігає від зла. Лихі сили від амулета якщо й не зникають, то слабшають. Талісман, як уважають, не лише захищає від неприємностей, а й дарує певні блага його власникові. Сучасними фетишами — амулетами й талісманами — є ікони, ладанки, хрестики, кулони, слоники, деякі іграшки, заячі хвостики, зуби вовка, лисиці тощо.
|
|
|
Анімізм (від лат. anima — душа) — віра в існування в матеріальних об’єктів і процесів надприродних двійників. Інакше кажучи, це віра в душу і духів людського тіла, тварин, знарядь праці, війни, хвороби і т. ін. В анімізмі світ реальних об’єктів ніби доповнюється світом духовних сутностей. У багатьох народів головними двійниками, яких найбільше поважали первісні анімісти, були душі померлих родичів.
У сучасних релігіях анімістичний елемент посідає значне місце. Уявлення про Бога, сатану, ангелів, безсмертні душі є, власне, ускладненим анімізмом. Самостійно анімізм існує як віра в привиди і спіритизм (віра в можливість спілкуватися з душею померлого.
Тотемізм (від алгонкінського «тотем» — його рід) — віра в надприродну спорідненість людських колективів із певними видами тварин, рослин чи явищ.
Тотемістичні елементи увійшли до складу всіх сучасних релігій. Особливо відчутним є вплив тотемізму в індуїзмі, де чимало тварин вшановуються як священні. Найпочесніше місце з-поміж них посідає корова. Залишки тотемізму знаходимо і в християнстві. Святий Дух зображується у вигляді голуба, Ісуса Христа називають Агнцем Божим. Дослідники вбачають зв’язок ритуального з’їдання тотема з таїнством причастя.
|
|
|
Шаманізм. Евенкійською мовою «шаман» означає «несамовитий». Це віра в особливо могутні надприродні можливості стародавніх професійних служителів культу — шаманів. Близько 6 тис. років тому розпочався перехід до патріархату. Це сприяло висуванню на керівні ролі в суспільстві, у тому числі і в релігійній сфері, чоловіків.
У тих народів Азії, Австралії та Америки, в яких збереглися залишки первісного суспільства, шаманізм існує й дотепер. У нашій країні шаманізму як релігійної форми нема.
Необхідність пояснення різних явищ природи й суспільного життя привела до появи міфології(від давньогрецького — «викладення стародавніх легенд»). Частина міфів релігійного характеру мала на меті дати пояснення певним культовим діям (обрядам, святам, ритуалам), а інша — відповісти на запитання про походження Землі, Сонця, Місяця, Зірок, про виникнення тварин та людей. Священні книги різних релігій здебільшого складаються з міфічних переказів. Класичним прикладом міфології є давньогрецькі міфи.
Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 454; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!