Митний контроль на водному транспорті



Тема 2. Митний контроль.

1. Митний контроль та митне оформлення товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності

2. Митний контроль на водному транспорті.

3. Митний контроль на авіаційному транспорті.

4. Митний контроль на залізничному транспорті.

5. Митний контроль на автомобільному транспорті.

6. Митний контроль на трубопровідному транспорті.

Митний контроль та митне оформлення товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності

Глобальне спрямування міжнародного співтовариства в умовах глобалізації і інформатизації суспільства гостро проявляється у підсиленні правової охорони інтелектуальної власності. При цьому простежуються два вектори розв'язання проблеми: міжнародний, І що здійснюється під впливом економічного тиску на Україну з боку І США та інших країн, і внутрішній — здійснюваний відповідно до І реального стану економіки та її потреб. Відповідно приймаються ] нормативні акти, що посилюють охорону права інтелектуальної І власності. Достатньо сказати, що лише в 2001 р. прийнято 15 І нормативних актів на рівні закону, що прямо чи опосередковано стосуються охорони інтелектуальної власності. Проблема охорони інтелектуальної власності назріла настільки, що навіть Президент України визнав: «До основних завдань у цій сфері відношу І створення в Україні сучасної, узгодженої зі світовими нормами та 1 стандартами національної системи охорони інтелектуальної власності, забезпечення необхідної законодавчої бази. Це надто коштовний товар, щоб бездумно його розтринькувати» Тому варто визначити чинники механізму охорони:

— комплексність правовідносин у сфері інтелектуальної власності; 1

— наявність індивідуального інтересу щодо монопольного використання переваг новинок;

— необхідність системного підходу при регулюванні відносин І у сфері інтелектуальної власності;

— переважаючий дезінтеграційний підхід до регулювання зазначених відносин;

— при прийнятті нормативних актів не завжди передбачаються І наслідки їх прийняття і в більшості це не забезпечується матеріальними і організаційними засобами;

— правозастосовча практика не забезпечує охорону прав інтелектуальної власності.

Охорона прав інтелектуальної власності здійснюється засобами 1 цивільного, кримінального, адміністративного, у тому числі й ] митного права. Згідно зі ст. 256 МК України митний контроль та 1 митне оформлення товарів, що містять інтелектуальну власність І здійснюється у встановленому порядку. Більш детально особливості | переміщення через митний кордон України товарів, що містять об'єкти | права інтелектуальної власності, урегульовано Постановою КМУ №412 від 28 квітня 2001 р. «Про затвердження Положення про порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності».

Власник прав на об'єкт права інтелектуальної власності, який 1 має підстави вважати, що при переміщенні товарів через митний кордон України порушуються чи можуть бути порушені його права на об'єкт права інтелектуальної власності, має право подати заяву і до центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи (ДМСУ) про реєстрацію товару, що містить об'єкт інтелектуальної власності. Цей орган веде реєстр зазначених товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності.

Порядок реєстрації товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, включаючи форму заяви власника прав на об'єкт права інтелектуальної власності, перелік інформації та документів, які додаються до заяви, порядок подачі та розгляду заяви, порядок ведення реєстру визначається KM України. Після реєстрації відповідного товару у реєстрі митні органи України вживають заходів щодо попередження переміщення через митний кордон України контрафактних товарів.

Для забезпечення митного контролю при переміщенні через митний кордон України товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, інформація про зареєстровані товари надсилається до усіх митних органів України.

Якщо митний орган на основі даних реєстру товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, який ведеться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, виявляє ознаки того, що товари, пред'явлені для митного контролю та митного оформлення, є контрафактними, їх митне оформлення призупиняється. Такі товари підлягають розміщенню на складах тимчасового зберігання або на складах митних органів. Рішення про призупинення митного оформлення терміном на 15 календарних днів із можливістю наступного продовження не більше, ніж на 15 календарних днів, приймає начальник митного органу або особа, що його замішує.

Не пізніше наступного робочого дня після дати прийняття рішення про призупинення митного оформлення товарів, зазначених у частині першій цієї статті, митний орган повідомляє відповідного власника прав на об'єкт права інтелектуальної власності про факт переміщення через митний кордон України цих товарів, а декларанта — про причини призупинення їх митного оформлення, а також повідомляє декларантові найменування та адресу власника прав на об'єкт права інтелектуальної власності. В повідомленні власникові прав на об'єкт права інтелектуальної власності зазначається, митне оформлення яких саме товарів призупинене, заявлена декларантом митна вартість цих товарів, найменування та адреса власника зазначених товарів, а також інша необхідна інформація.

Власник прав на об'єкт права інтелектуальної власності та декларант з дозволу митного органу можуть брати проби і зразки товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, і направляти їх на експертизу. Копії відповідних експертних висновків подаються митному органові..

Якщо протягом термінів, зазначених у частині другій цієї статті, контрафактність товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, буде підтверджена, митний орган у зазначеному порядку порушує справу про порушення вимог законодавства про інтелектуальну власність і митного законодавства, а товари — безпосередні предмети правопорушення — вилучаються в установленому законом порядку.

Якщо протягом термінів, зазначених у частині другій цієї статті, контрафактність товарів, щодо яких приймалося рішення про призупинення митного оформлення, не буде підтверджена, ці товари підлягають митному оформленню звичайним порядком. Відшкодування витрат, пов'язаних з призупиненням митного оформлення товарів, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за рахунок власника прав на об'єкт права інтелектуальної власності. Порядок відшкодування зазначених витрат, а також порядок розпорядження контрафактними товарами після їх конфіскації визначається законом.

При здійсненні контролю за переміщенням через митний кордон України товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, митні органи взаємодіють з іншими органами державної влади, уповноваженими у сфері захисту інтелектуальної власності, в порядку, що визначається законодавством України.

Митний контроль на водному транспорті.

Митний контроль на транспорті має як загальні, так і спеціальні риси. Це пояснюється необхідністю перевірки самих транспортних засобів на відповідність їх установленим вимогам, іншими словами, перевірити їх «чистоту» на предмет можливості їх використання для контрабанди. При цьому на одних видах транспорту така можливість менша, на інших більша. Так, за чистоту вантажного автомобіля та причепу відповідальність несе власник і екіпаж. У разі використання транспортного засобу для перевезення контрабанди транспортний засіб може бути конфіскований. Потяг конфіскувати набагато складніше. Тому прикордонні митні органи контролюють транспортні засоби спільно з прикордонниками, що скорочує термін проведення контролю і перетинанні кордону.

Крім цього, чинним законодавством встановлені особливості щодо митного контролю на пасажирському і вантажному транспорті. На порядок, форму та процедуру митного контролю впливає й вид транспорту. Особливості митного контролю за морському та річковому транспорті встановлені главою 16 МК України. Так, відповідно до ст. 121 МК України митні органи здійснюють митні процедури в зонах митного контролю на території морських та річкових портів, а також в акваторії портів, відкритих для міжнародних перевезень. Перелік таких портів визначається KM України. Зони митного контролю в морських та річкових портах розташовуються в межах, відведених керівництвом цих портів, територій та акваторій.

Судно закордонного плавання протягом усього часу стоянки в порту перебуває під митним контролем. Митний орган має право в цей період здійснювати огляд і переогляд судна, пломбування та опечатування його окремих трюмів і приміщень, де знаходяться товари, підстави для ввезення яких на митну територію України та вивезення за межі митної території України чи транзит через територію України відсутні.

Залежно від водомісткості і призначення суден закордонного плавання їх митне оформлення проводиться в термін, який визначається начальником митного органу за погодженням з начальником відповідного органу охорони Державного кордону України та іншими контрольними службами.

Митне оформлення суден закордонного плавання здійснюється цілодобово у порядку їх прибуття. Райони розвантаження та завантаження суден закордонного плавання, посадки та висадки пасажирів цих суден, а також місця стоянки суден для здійснення митного контролю визначаються адміністрацією порту з урахуванням функціональної і технологічної діяльності порту та за поданням митного органу, погодженим з органом охорони Державного кордону України. У разі необхідності зміни місця стоянки суден це проводиться у встановленому порядку і визначається адміністрацією порту з повідомленням митного органу та органу охорони Державного кордону України.

Якщо судно закордонного плавання внаслідок аварії, стихійного лиха або інших обставин, що мають характер непереборної сили, не в змозі досягти одного з місць здійснення митного контролю на митній території України, вивантаження з нього товарів допускається в місцях, де немає митних органів. У таких випадках капітан судна повинен вжити всіх необхідних заходів для забезпечення зберігання цих товарів та пред'явлення їх найближчому митному органу.

Вивантаження товарів із суден закордонного плавання та завантаження товарів на зазначені судна здійснюються з дозволу митного органу та під його контролем згідно з товаросупровідними документами, передбаченими законодавством України. Остаточний випуск товарів, що перевозяться в міжнародному водному сполученні, здійснюється на підставі оформлених митних декларацій.

Судно закордонного плавання, яке заходить у відкритий для міжнародних водних перевезень порт для поповнення запасів води, палива, продовольства, проведення термінових ремонтних робіт на термін до двох діб, митному оформленню не підлягає, але перебуває під митним контролем до його відправлення. Товари, які завантажуються на це судно, підлягають митному оформленню на загальних підставах.

Українські судна, які здійснюють каботажні перевезення між українськими портами, перебувають під митним контролем протягом усього часу стоянки в портах. Митне оформлення таких суден здійснюється за спрощеною процедурою на підставі письмового повідомлення капітана судна про те, що судно під час рейсу не заходило в іноземні порти і не причалювало до суден закордонного плавання, або що наступним рейсом не передбачається заходження до іноземних портів та контакти із суднами закордонного плавання. За спрощеною процедурою здійснюється і митне оформлення рибної продукції, виробленої українськими судами в межах Азово-Чорноморського басейну. Якщо судно під час рейсу з будь-якої причини заходило в територіальні води іноземної держави або причалювало до суден закордонного плавання, воно підлягає митному контролю на загальних підставах.

Митне оформлення придбаного або побудованого резидентом за межами митної території України судна здійснюється після набуття резидентом права власності на таке судно в режимі імпорту під час його першого заходження в один з українських портів.

Митне оформлення придбаного нерезидентом на митній території України судна здійснюється в режимі експорту, якщо таке судно вивозиться за межі митної території України, або в режимі тимчасового ввезення, якщо таке судно використовується на митній території України.

Органи управління портом не дозволяють капітанові судна закордонного плавання виходити з акваторії порту без позначки митного органу на відповідному судновому документі.

Для тимчасового відходу судна із порту у зв'язку з діями непереборної сили, стихійним лихом, а також з метою рятування людей дозвіл митного органу не обов'язковий.

Товари, що переміщуються через борти іноземних військових кораблів на митну територію України або у зворотному напрямку, підлягають митному контролю та митному оформленню.

Початком митного контролю є фактичне перетинання митного кордону України. Йому має передувати повідомлення митних органів України про намір ввезти на митну територію України товари і транспортні засоби. Якщо це рейсові перевезення, то час прибуття (відбуття) визначається розкладом руху. При чартерних рейсах обов'язок сповіщати про прибуття покладається на власників компанії, орендатора й капітана корабля.

Після прибуття вітчизняних чи іноземних кораблів у територіальні води України вони вважаються такими, що перебувають під митним контролем. Митний контроль починається з моменту перетину кораблем разом з особами та товарами, які на ньому знаходяться, митного кордону України, і закінчується оформленням митних документів на випуск товарів і транспортних засобів.

Митні, прикордонні, фітосанітарні, ветеринарні й інші служби, що дислокуються на кордоні, здійснюють свою діяльність у режимі роботи міжнародних морських і річкових портів. Митне оформлення може бути завершене тільки після закінчення контролю вище переліченими органами.

Процес оформлення товарів і транспортних засобів портовими, митними, прикордонними й іншими органами організується на основі взаємно погоджених технологічних схем оформлення, контролю й обробки кораблів і перевезених на них вантажів і пасажирів. Технологічні схеми митного й іншого видів контролю — це документи, що відображають процедуру митно-прикордонного оформлення всіма службами, які взаємодіють разом із митними органами для досягнення мети, і здійснюють її у відведений час відповідно до поставлених перед ними завдань. Технологічні схеми митного оформлення розробляються в залежності від виду кораблів, товарів та їх приналежності, мети ввезення:

а) торгові, пасажирські, рибальські, рибопромислові вітчизняні й іноземні .кораблі зарубіжного плавання — по прибуттю і вибуттю (по приходу і відходу);

б) обробка, контроль й оформлень експортно-імпортних товарів;

в) контроль й оформлень фізичних осіб і товарів, які ними перевозяться.

Відповідно до конкретних умов пасажирського чи вантажного порту розробляються схеми митного оформлення експортно-імпортних товарів (у контейнерах; наливних, навалювальних, сипучих вантажів). Необхідність розробки різних технологічних схем зумовлена особливостями оформлення документів у процесі митного оформлення і контролю в конкретному прикордонному порту.

Попередні й основні операції митного оформлення, а також проведення митного контролю товарів для вільного обігу і кораблів зарубіжного плавання в портах і портових пунктах України (за винятком товарів і транспортних засобів, переміщуваних фізичними особами, не призначених для виробничої чи іншої комерційної діяльності) і їхній випуск здійснюються в місцях розташування (у портах) відділів оформлення посадовими особами митних органів, що є співпрацівниками цих відділів.

Митному контролю підлягають усі кораблі зарубіжного плавання, за винятком військових кораблів ВМФ і прикордонного війська.

Для оформлення і контролю формуються змішані прикордонні комісії з представників зацікавлених відомств. Процедура роботи прикордонних комісій з оформлення пасажирських і торгових кораблів має свої особливості. Кораблі, що здійснюють чартерні рейси з туристами на борту, виходять в рейс за погодженими з туристичними агентствами планами. Про маршрут руху, час прибуття, тривалість стоянки кораблів митні й інші компетентні прикордонні органи інформуються адміністрацією порту завчасно на підставі календарних планів оформлення кораблів зарубіжного плавання на «прихід» і на «відхід».

Капітан іноземного судна зобов'язаний інформувати порт призначення про час приходу не пізніше чим за 48 годин.

Правила заходження і перебування у портах (на рейдах), провадження вантажних і пасажирських операцій, зв'язку кораблів з берегом, сходу на берег членів екіпажа і пасажирів, відвідування кораблів особами, що не є членами екіпажу судна, і інші правила, пов'язані із заходженням у порти і на рейди і перебуванням у них, установлюються Законом України «Про державний кордон» (ст. 14), також МК України, Кодексом торговельного мореплавання і іншими законами України. Як уже відзначалося вище, іноземні невійськові судна, що прибувають у порти України, повідомляють завчасно адміністрацію (владу) порту призначення про час свого прибуття.

Невійськові кораблі іноземних держав, які встановили для українських кораблів дозвільний порядок заходження у свої порти, заходять у порти, на рейди в порти України після отримання дозволу на це від компетентних органів України на принципах взаємності Іноземні військові кораблі заходять у внутрішні води і порти України з попереднього дозволу уряду України.

Митні органи, що організують службу в морських, річкових портах, використовують для забезпечення надійної охорони митного кордону комплекс сил і засобів: особовий склад, службових тварин, режимні заходи.

Ввозити вантажі на територію порту дозволяється тільки на підставі ордера на вантаж чи накладної. Не прийняті вантажі вивозяться з порту по документах їх ввезення, але з вказівкою посадових осіб на причину повернення вантажу. Вивезення з території порту імпортної продукції рослинного походження здійснюється тільки за наявності сертифікатів, виданих державною інспекцією.

Багаж пасажирів кораблів зарубіжного плавання й іноземних моряків виноситься (вивозиться) з порту тільки після проходження процедури митного оформлення і контролю (встановленого МК України) та з письмового дозволу митниці.

Митне оформлення пасажирських кораблів здійснюється, як. правило, біля пасажирських причалів морського пасажирського вокзалу. При неможливості заходу пасажирських кораблів великої вантажо- і пасажиромісткості в порт і неможливості його митного контролю й оформлення через недостатню глибину причалів для підходу цих кораблів, їх оформлення провадитися на внутрішньому і зовнішньому рейдах.

Пасажирські кораблі великої пасажиромісткості проходять митне оформлення після оформлення їхніх пасажирів, команди корабля, а самі кораблі піддаються обов'язковому митно-прикордонному огляду комплексними нарядами зі співробітників митниці, прикордонників і членів команди корабля.

Митні органи здійснюють митний контроль кораблів зарубіжного плавання і перевезених на них товарів шляхом:

— перевірки корабельних документів;

— перевірки документів, що відносяться до перевезеного на кораблі товару;

— огляду жилих і нежилих приміщень корабля, товарів (вантажів, багажу і ручної поклажі пасажирів);

— огляду особистих речей, що належать членам екіпажу корабля;

— огляду корабельного майна і припасів з метою запобігання ввезення і вивезення заборонених предметів, а також прихованому провезенню товарів, валюти і валютних цінностей.

Кораблі зарубіжного плавання, що прибули в порт для вивантаження чи приймання вантажу, а так само з інших причин, знаходяться під митно-прикордонним контролем протягом усього часу стоянки корабля в порту. Іноземні кораблі і кораблі зарубіжного плавання, які належать Україні, у період стоянки в порту і перед відходом з порту, за рішенням начальника митниці можуть доглядатися з метою виявлення порушників кордону, порушення митних правил, предметів, заборонених до вивезення. У зв'язку з цим їх огляд проводиться спільними нарядами митниці та прикордонників.


Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 248; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!