Недержавні пенсійні фонди їх види та їхні органи управління



ДИСЦИПЛІНА : ПРАВО СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Лекційне заняття № 6

Теоретичне заняття - 1 година, самостійне вивчення - 2 години)

Тема 6. Недержавне пенсійне забезпечення.

Мета:дати студентам чітке поняття, системі та  принципам та суб’єктам недержавного пенсійного забезпечення.  Студенти повинні знати  правові способи здійснення недержавного пенсійного забезпечення.

План заняття:

1. Система, принципи та суб’єкти недержавного пенсійного забезпечення.

2. Недержавні пенсійні фонди, їх види, засновники, учасники та вкладники.

3. Правові способи здійснення недержавного пенсійного забезпечення.

Питання для самостійного вивчення.

1. Пенсійний контракт.

2. Пенсійні схеми.

3. Довічний ануїтет (довічна пенсія в системі недержавного пенсійного забезпечення).

4. Договір страхування довічної пенсії, договір страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду, договір про відкриття пенсійних депозитних рахунків.

5. Пенсійні виплати недержавних пенсійних фондів.

1 КонституціяУкраїни від 28.06.1996р.
2 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07. 2003 р. № 1058.
3 Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 р. № 19057.
4 Буркацький Л.К. Складання процесуальних документів на захист прав та інтересів громадян: Комент., позовні заяви, заяви, скарги: Навч. посібн., 2-е вид., доп. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - 288 с.
5 Сирота И.М. Право социального обеспечения в Украине: Учебник. - X.: Одиссей, 2000. - 384 с.
6 Бойко М.Д. Право соціального забезпечення. - Олан, 2004.
7 Пилипенко П.Ю., Буряк В.Я., Синчук С.М. та ін. Право соціального забезпечення: Навч.посібник. -К.: Ін Юра, 2006.
8 Бойко М.А. Право соціального забезпечення України: Навч.посібник. - К.: Атіка. 2006.
9 Пилипенко П.Д. Право соціального забезпечення. К.: Ін Юра, 2009.

ЛЕКЦІЯ

1. Система, принципи та суб’єкти недержавного пенсійного забезпечення.

Як показав не тільки досвід України, а й світовий досвід, що жодна державна солідарна пенсійна система не спроможна забезпе чити високий рівень пенсій при низьких розмірах обов'язкових пенсійних відрахувань та несприятливих демографічних умовах. То му Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення», прийнятий 9 липня 2003 р. і, який набув чинності 1 січня 2004 p., створює законодавчу базу для розвитку системи добровільного пенсійного забезпечення і надає можливість громадянам робити до­даткові добровільні накопичення на старість. Цей Закон встановлює:

1) поняття системи недержавного пенсійного забезпечення;

2) коло осіб та умови їх участі в системі недержавного пенсійного забезпечення;

3) види недержавних пенсійних фондів, порядок їх утворення та функціонування;

4) порядок використання, захист та інвестування пенсійних ак тивів;

5) види пенсій та порядок їх виплати;

6) успадкування пенсійних активів;

7) звітність в системі недержавного пенсійного забезпечення;

8) відповідальність юридичних осіб, які надають послуги в сфері недержавного пенсійного забезпечення;

9) державний нагляд за юридичними особами, які надають послу ги в сфері недержавного пенсійного забезпечення. Відповідно до ст. 2 цього Закону система недержавного пенсійного забезпечення - це складова частина системи накопичу вального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах доб ровільної участі фізичних та юридичних осіб крім випадків, перед бачених законами, у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення до даткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страху вання пенсійних виплат.

Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється:

1) пенсійними фондами шляхом укладення пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів та вкладниками таких фондів відповідно до цього Закону;

2) страховими організаціями шляхом укладення договорів страху вання довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду відповідно до цього За кону та законодавства про страхування;

3) банківськими установами відповідно до цього Закону та зако нодавства про банківську діяльність шляхом укладення дого ворів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для нако пичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних

осіб, що встановлюється згідно із законодавством.

Отже недержавне пенсійне забезпечення крім Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», регулюється також зако нодавством про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуван ня, законами України «Про страхування», «Про банки і банківську діяльність», «Про інститути спільного інвестування (пайові та кор поративні інвестиційні фонди)», «Про цінні папери і фондову біржу», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Ук раїні», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється за такими принципами:

1) принципу законодавчого визначення умов недержавного пенсійного забезпечення;

2) принципу заінтересованості фізичних осіб у недержавному пенсійному забезпеченні;

3) принципу добровільності створення пенсійних фондів юридич ними та фізичними особами, об'єднаннями фізичних осіб та об'єднаннями юридичних осіб;

4) принципу добровільної участі фізичних осіб у системі недер жавного пенсійного забезпечення та вибору виду пенсійної ви плати, крім випадків, передбачених цим Законом;

5) принципу добровільності прийняття роботодавцем рішення про здійснення пенсійних внесків на користь своїх працівників до системи недержавного пенсійного забезпечення;

6) принципу економічної заінтересованості роботодавця у здійсненні пенсійних внесків на користь своїх працівників до системи недержавного пенсійного забезпечення;

7) принципу неможливості необгрунтованої відмови роботодавця від здійснення пенсійних внесків до системи недержавного пенсійного забезпечення на користь своїх працівників, якщо роботодавець розпочав здійснення таких пенсійних внесків;

8) принципу рівноправності всіх учасників пенсійного фонду, які беруть участь в одній пенсійній схемі;

9) принципу розмежування та відокремлення активів пенсійного фонду від активів його засновників і роботодавців-платників пенсійного фонду, адміністратора, компаній з управління акти вами, страхових організацій з метою унеможливлення банкрут ства пенсійного фонду;

10) принципу визначення розміру пенсійної виплати залежно від суми пенсійних коштів, облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду або застрахованої особи;

11) принципу гарантування фізичним особам реалізації прав, нада них їм цим Законом;

12) принципу цільового та ефективного використання пенсійних коштів;

13) принципу державного регулювання розміру гарифів на послу ги, що надаються у системі недержавного пенсійного забезпечення;

14) принципу відповідальності суб'єктів системи недержавного пенсійного забезпечення за порушення норм, передбачених цим Законом та іншими актами законодавства;

15) принципу державного регулювання діяльності з недержавного пенсійного забезпечення та нагляду за його здійсненням. Суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення є фізичні і юридичні особи, як учасники відносин, що регулюються ЗакономУкраїни «Про недержавне пенсійне забезпечення». До та ких належать:

- недержавні пенсійні фонди - це юридичні особи, створені відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», які мають статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонують та провадять діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим уп равлінням пенсійними активами, а також здійснюють пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду у визначеному цим Законом порядку;

- страхові організації, які уклали договори страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті - це страховик, який отримав ліцензію на страхування життя;

- банківські установи, які уклали договори про відкриття пенсійних депозитних рахунків;

- учасники та вкладники пенсійних фондів. Фізична особа, на користь якої сплачуються пенсійні внески до недержавного пенсійного фонду і яка має право або набуде право на одержан ня пенсійних виплат з такого фонду, є учасником пенсійного фонду. Учасниками пенсійного фонду можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства. Участь фізичних осіб у будь-якому недержавному пенсійному фонді є доб ровільною. Фізична особа може бути учасником кількох пенсійних фондів за власним вибором. Пенсійні виплати мо жуть здійснюватися учаснику або його спадкоємцю. Особа, яка сплачує пенсійні внески на користь учасника шля хом перерахування коштів до недержавного пенсійного фонду відповідно до умов пенсійного контракту, є вкладником пенсійно го фонду. Вкладником може бути сам учасник, подружжя, діти, батьки, роботодавець учасника пенсійного фонду або професійне об'єднання, членом якого є учасник фонду.

В будь-якому пенсійному фонді його учасники можуть бути од ночасно і вкладниками такого фонду.

Учасники відкритого пенсійного фонду мають право залишатися його учасниками у разі припинення здійснення пенсійних внесків на їх користь:

- вкладники пенсійних депозитних рахунків - особи, які сплачу ють пенсійні внески на користь учасника шляхом перерахування грошових коштів на пенсійний депозитний рахунок до банківської установи за договором про відкриття пенсійного де позитного рахунку;

- фізичні та юридичні особи, які уклали договори страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті;

- засновники пенсійних фондів - це можуть бути будь-які одна чи декілька юридичних осіб;

- роботодавці-платники корпоративних пенсійних фондів - це роботодавці, які визнають статут уже створеного корпоративно го пенсійного фонду, вияви/ги бажання перераховувати грошові кошти на користь своїх працівників до такого фонду на підставі договору, укладеного ними з радою цього пенсійного фонду;

- саморегулівні організації суб'єктів, які надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення - це неприбут кові організації (непідприемницькі товариства), що створюють ся з метою встановлення професійних стандартів діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів, захисту та представлення інтересів своїх членів, а також учасників недер жавних пенсійних фондів;

- органи державного нагляду і контролю у сфері недержавного пенсійного забезпечення - це Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольний комітет Ук раїни, Національний банк України;

- адміністратори пенсійних фондів - юридичні особи, що здійснюють адміністрування недержавних пенсійних фондів на умовах Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» ;

- компанії з управління активами - юридичні особи, які прова дять професійну діяльність з управління активами на підставі відповідної ліцензії на провадження такої діяльності;

-  зберігачі - банки, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства про банки і банківську діяльність та відповідають вимогам Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» щодо зберігання та обслуговування коштів недержавних пенсійних фондів;

-  аудитори - це фахівці в сфері бухобліку і аудиту, які мають право на провадження аудиторської діяльності і займаються виключно наданням аудиторських послуг згідно із законодавст вом на підставі договору, який укладається між аудитором та юридичною особою;

- особи, які надають консультаційні та агентські послуги відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» - агентські послуги надаються фізичними особами на підставі договору доручення про надання таких послуг, який укладається з адміністратором недержавного пенсійного фонду.

До агентських послуг належать:

1) будь-яка дозволена законодавством діяльність, спрямована на забезпечення переконання осіб у необхідності укладення пенсійного контракту з пенсійним фондом;

2) послуги з укладення пенсійних контрактів від імені адміністра тора пенсійного фонду.

Недержавні пенсійні фонди їх види та їхні органи управління

Недержавні пенсійні фонди створюються на підставі рішення засновників. Виключним видом діяльності для них є недержавне пенсійне забезпечення. Вони не мають на меті одержання прибутку для його подальшого розподілу між засновниками. Провад ження пенсійними фондами іншої діяльності, не передбаченої Законом України «Про недержавне пенсійне страхування», заборонясться. Активи пенсійного фонду (пенсійні активи) формуються за рахунок внесків до пенсійного фонду (пенсійних внесків) та прибутку (збитку) від інвестування пенсійних внесків. Пенсійним фондам забороняється змінювати їх вид та наймену вання, зазначені у статуті пенсійного фонду, після реєстрації Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, а також забороняється проводити реорганізацію будь-яких пенсійних фондів шляхом поділу чи виділення, а також приєднання, злиття пенсійних фондів різних видів. Разом з трім дозволяється приєднання та злиття декількох пенсійних фондів однакового виду. Пенсійний фонд має власне найменування, в якому повинні бути зазначені вид фонду, слова «недержавний пенсійний фонд» або «пенсійний фонд», та яке відрізняється від найменувань будь-яких інших пенсійних фондів, створених на те риторії України. Єдиним органом управління пенсійного фонду є рада пенсійного фонду. Пенсійний фонд не несе відповідальності за зобов'язаннями держави, а держава не несе відповідальності за зобов'язаннями пенсійного фонду. Пенсійний фонд не може бути проголошений банкрутом та ліквідований за законодавством про банкрутство. Створення, функціонування та ліквідація недержав них пенсійних фондів здійснюється за Законом України «Про не державне пенсійне страхування».

За видами пенсійні фонди можуть утворюватися як відкриті пенсійні фонди, корпоративні пенсійні фонди та професійні пенсійні фонди.

Засновником відкритого пенсійного фонду можуть бути будь-які одна чи декілька юридичних осіб, крім юридичних осіб, діяльність яких фінансується за рахунок Державного бюджету Ук раїни чи місцевих бюджетів.

Засновником корпоративного пенсійного фонду може бути одна юридична особа-роботодавець або декілька юридичних осіб-робото-давців, до яких можуть приєднуватися роботодавці-платники.

Засновником (засновниками) професійного пенсійного фонду можуть бути об'єднання юридичних осіб-роботодавців, об'єднання фізичних осіб, включаючи професійні спілки (об'єднання професійних спілок), або фізичні особи, пов'язані за родом їх про фесійної діяльності (занять).

Юридична особа може бути одночасно засновником не більш як одного корпоративного чи одного професійного пенсійного фонду. Така юридична особа може бути засновником одного або більше відкритих пенсійних фондів.

Пенсійний фонд діє на підставі статуту, який затверджується засновниками фонду і повинен відповідати вимогам Закону. Зміни до статуту пенсійного фонду вносяться радою цього пенсійного фонду за погодженням з його засновниками.

При створенні корпоративного або професійного пенсійного фонду статут затверджується засновниками і погоджується з пред ставниками трудових колективів відповідних юридичних осіб-роботодавців у частині пенсійної схеми.

Статут пенсійного фонду та зміни до нього реєструються Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України у встановленому ним порядку.

Зміни до статуту пенсійного фонду не можуть погіршувати умо ви пенсійного забезпечення учасників фонду.

Пенсійний фонд набуває статусу юридичної особи та права на провадження діяльності з недержавного пенсійного забезпечення з моменту його реєстрації в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України та отримання відповідного свідоцтва.

Засновники пенсійного фонду зобов'язані протягом трьох місяців з дня реєстрації пенсійного фонду сформувати склад ради фонду, яка повинна укласти договори:

- про адміністрування пенсійного фонду - з адміністратором, який має ліцензію на провадження діяльності з адмініструван ня пенсійних фондів;

- про управління активами пенсійного фонду - з компанією з уп равління активами або з іншою особою, яка отримала ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на про вадження діяльності з управління активами; про обслуговування пенсійного фонду зберігачем - зі зберігачем. Укладення пенсійних контрактів та отримання пенсійних внесків на рахунок пенсійного фонду до виконання цих вимог за бороняється.

Для здійснення контролю за поточною діяльністю пенсійного фонду і вирішення основних питань його роботи із числа представників, делегованих засновниками пенсійного фонду та роботодавцями-платниками корпоративного пенсійного фонду, утворюється рада фонду у кількості не менше п'яти осіб. З числа членів ради фонду обираються голова та секретар ради фонду простою більшістю голосів. Члени ради будь-якого фонду обираються на  З роки з правом переобрання на наступний строк. Рада фонду провадить свою діяльність у порядку, визначеному статутом пенсійного фонду, та відповідно до вимог Закону, зокрема:

1) звітує про діяльність пенсійного фонду перед зборами заснов ників фонду;

2) реєструє в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України зміни до пенсійних схем фонду, погоджені із .засновниками;

3) затверджує інвестиційну декларацію та зміни до неї;

4) обирає голову та секретаря ради фонду з числа членів ради;

5) укладає від імені пенсійного фонду договори з адміністратором, компанією з управління активами або іншою особою, яка має право здійснювати управління активами пенсійного фонду, зберігачем, аудитором пенсійного фонду;

6) заслуховує звіти про діяльність адміністратора, осіб, які здійснюють управління активами пенсійного фонду, зберігача та приймає рішення щодо цих звітів;

7) затверджує інформацію про фінансовий стан пенсійного фонду, яка підлягає оприлюдненню в порядку, встановленому Зако ном, та розглядає аудиторський висновок;

8) здійснює контроль за цільовим використанням активів пенсійного фонду;

9) розглядає спірні питання, що виникають між пенсійним фон дом та його учасниками та (або) вкладниками;

10) вирішує інші питання, віднесені статутом пенсійного фонду до компетенції ради цього фонду.

Питання, віднесені Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» і статутом пенсійного фонду до компетенції ради фонду, не можуть бути передані до компетенції виконавчих органів засновника (засновників) фонду, професійного адміністра тора або будь-яких інших осіб

Збори засновників пенсійного фонду проводяться не рідше одного разу на рік. Дата, час і місце проведення зборів оголошується радою фонду шляхом письмового повідомлення усіх засновників фонду не пізніше ніж за двадцять днів до проведення зборів.

До компетенції зборів засновників належать:

а) погодження змін до статуту пенсійного фонду в частині, що стосується пенсійних схем;

б) затвердження підсумків роботи пенсійного фонду;

в) винесення рішень про притягнення до майнової відповідаль ності членів ради пенсійного фонду;

г) заслуховування звіту ради пенсійного фонду та винесення рішень про переобрання членів ради пенсійного фонду;

д) вирішення інших питань, віднесених до компетенції зборів за сновників статутом пенсійного фонду.


Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 1082; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!