Обов'язкові вимоги підлягають безумовному виконанню всіма суб'єктами, на яких поширюється чинність стандартів
Безпека - це відсутність ризику, що може спричинити будь-яку шкоду.
Сумісність - це придатність продукції, процесів і послуг до спільного використання.
Взаємозамінність - це придатність одного виробу, процесу та послуги для використання замість іншого з метою виконання одних і тих же вимог, ауніфікація - це добір оптимальної кількості різновидів продукції, процесів, послуг і значень їх параметрів. Необов'язковими (рекомендованими) є вимоги до певної галузі виробництва, виду діяльності, окремих видів продукції.
Об'єктами стандартизації називають предмети (продукцію, процеси, послуги), що підлягають стандартизації. Ними можуть бути тільки результати людської діяльності (вироби, документи, міри, норми тощо). Не можуть бути об'єктами стандартизації натуральні продукти (нафта, вугілля, руда та інші корисні копалини), однак продукти їх переробки, як результати людської діяльності, підлягають стандартизації.
Залежно від призначення стандарти поділяють на основні (загальні, чи засадові) щодо продукції, роботи (послуг) та методів вимірювання й контролю, а залежно від сфери дії - міждержавні (міжнародні, чи міжнаціональні), що розроблені та прийняті міжнародними організаціями(ISO, ІЕС тощо); державні стандарти України (ДСТУ), республіканські стандарти колишньої УРСР, прийняті до 1991p.; настановні документи України (КНД та Р); державні класифікатори України; стандарти підприємств і фірм (ТУ), прийняті їх керівниками та зареєстровані компетентними органами зі стандартизації. Республіканські стандарти колишньої УРСР (РСТ) застосовують як державні до моменту їх заміни чи скасування. Очолює всі роботи зі стандартизації Центральний орган виконавчої влади в сфері стандартизації.
|
|
|
Державним називають національний стандарт, затверджений найвищим органом зі стандартизації держави. Міжнародні чи міждержавні стандарти можуть бути результатом уніфікації чи гармонізації державних стандартів на підставі відповідних угод. Наприклад, відповідно до угоди керівників урядів країн СНД у 1992 р. щодо проведення узгодженої політики зі стандартизації за міжнародні стандарти прийнято понад 20 000 ГОСТів, які до цього були державними стандартами Російської Федерації.
З 1993р. Україна стала повноважним членом міжнародної організації зі стандартизації (ISO) та Міжнародної електротехнічної комісії (ІЕС), членом-кореспондентом Міжнародної організації законодавчої метрології, Європейського комітету зі стандартиза-ції, членом Міжнародної інформаційної мережі, приєдналася до Кодексу доброчинної практики щодо розробки та використання стандартів Європейського комітету зі стандартизації тощо. Україна взяла на себе зобов'язання щодо узгодження законодавства, стандартів, норм, правил і сертифікації з європейськими у рамках договору з Європейським Союзом. Для цього розробляється та реалізується чимало державних і галузевих програм зі стандартизації, які стимулюють іноземні інвестиції, підвищують хонкурентосщюможність української продукції. Для координації цих робіт при Президентові України створена Національна Рада з питань якості продукції, головним завданням якої є участь України у міжнародній торгівлі. Органами стандартизації є:
|
|
|
o центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації;
o рада стандартизації;
o технічні комітети стандартизації;
O інші суб'єкти, що займаються стандартизацією. Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації
Організовує, координує та проводить діяльність щодо розробки, схвалення, прийняття, перегляду, зміни, розповсюдження національних стандартів відповідно до цього закону і як національний орган стандартизації представляє Україну в міжнародних і регіональних організаціях зі стандартизації.
Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації здійснює такі основні функції:
|
|
|
o забезпечує реалізацію державної політики у сфері стандартизації;
o вживає заходів щодо гармонізації розроблюваних національних стандартів з відповідними міжнародними (регіональними) стандартами;
o бере участь у розробленні та узгодженні технічних регламентів й інших нормативно-правових актів з питань стандартизації;
o встановлює правила щодо розробки, схвалення, прийняття, перегляду, зміни та втрати чинності національних стандартів, їх позначення, класифікації за видами та іншими ознаками, кодування й реєстрації;
o вживає заходів щодо виконання зобов'язань, зумовлених участю в міжнародних (регіональних) організаціях стандартизації;
o співпрацює у сфері стандартизації з відповідними органами інших держав;
Завдання для самостійного опрацювання:Проаналізувати історичні етапи стандартів документування в Україні.
Рекомендована література:1.ДСТУ 3719–1–98 (ISO 8613-
1–89) Архітектура службових документів (ODA) таобмінний формат : Видання офіційне: В 10 ч.–К. : Держстандарт України, 1999.
–(Інформаційні технології. Електронний документообіг).Ч. 1. Вступ і загальні принципи. 30 с.
2.ДСТУ 3719-2–98 (ISO 8613-2–89) Архітектура службових документів (ODA) таобмінний формат: Видання офіційне: В 10 ч.–К. :Держстандарт України, 1999.–(Інформаційні технології. Електронний документообіг).
–Ч. 2. Структури документа.–187 с.
Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 262; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!