Принцип технологичности

Характеризуя возможности технологиче­ского подхода, Г.К. Селевко отмечает, что данный подход ранее используе­мый в производстве, все шире применяется к социальным процессам. Автор высказывает мнение, что технологический подход позволяет:

v анализировать и систематизировать на научной основе практиче­ский опыт и его использование;

J комплексно решать социальные и социально-воспитательные проблемы;

J создавать благоприятные условия для развития человека;

J снижать влияние неблагоприятных обстоятельств;

^ оптимально использовать имеющиеся в распоряжении ресурсы;

S выбирать наиболее эффективные и разрабатывать новые техноло­гии для решения социальных проблем.

MB. Шакурова, рассматривая технологию как систему знаний о способах и средствах обработки и качественного преобразования объекта, отмечает, что процесс выстроен технологично, если заранее спрогнозированы конечные свой­ства продукта и средства для его получения, целенаправленно сформулированы условия для достижения результата, запущен процесс и получаемый результат максимально соответствует ожидаемому образцу, что возможно диагностиро­вать.

При этом применение технологии в социальных процессах предполагает смягчение требований относительно жесткой алгоритмичности действий (то есть в зависимости от условий порядок и характер действий может несколько изменяться) и однозначности результата (в различных условиях могут быть по­лучены отличные друг от друга результаты).

Следование принципу технологичности обеспечивает, во-первых, структурированность, упорядоченность процесса, во-вторых, достижение прогнозируемых результатов, в-третьих, участники интериоризируют эту идею как руководящую в собственной деятельности.

 

Конструкторські задачі. Дані завдання спрямовані на побудову моделі об'єкта, що проектується, задовольняє вимогам відповідності форми та змісту задуманого.
Процес рішення конструкторської задачі будується на основі цілісності процесу художнього та технічного конструювання. Технічне конструювання направлено на створення об'єкта в його функціональної, матеріальній основі. Художнє конструювання направлено на створення доцільною предметної форми, образу об'єкта, відповідно до закономірностей формоутворення: впорядкованості, пропорційності, гармонійності, динамічності, колірного оформлення тощо.
Слід зазначити, що дані завдання, засновані на використанні пошукових, дослідницьких методів, є одним з найважливіших засобів розвитку конструкторських здібностей учнів, спостережливості, просторового уяви, мислення і спрямовані на формування та розвиток інтелектуальних, художньо-графічних, конструкторсько-технічних, техніко-технологічних умінь і навичок учнів.
Структура даних завдань у контексті процесу проектування будується на основі наступних етапів:
1. Формулювання конструкторського завдання (проблеми) (на основі проведеного на попередньому етапі передпроектного аналізу).
2. Формування ідеї (створення ідеальної (уявної) моделі).
3. Пошук та аналіз можливих варіантів рішення конструкторської завдання (створення образно-знакових моделей проектованого об'єкта: схем, начерків, ескізів).
4. Конкретизація та опрацювання кращого рішення (створення образно-знакової моделі проектованого об'єкта: технічної документації).
5. Створення дослідного зразка і його апробація (створення матеріальної моделі проектованого об'єкта і його подальші випробування).
6. Коригування та оцінка попередньої діяльності.
Перший етап рішення конструкторської завдання полягає в критичному осмисленні попереднього досвіду на основі проведеного передпроектного аналізу. Результатом даної діяльності є формування проблемної ситуації, її осмислення та постановка конкретної конструкторського завдання, що включає: мета, вихідні дані, можливі умови рішення і засоби досягнення поставленої мети. Даний етап рішення конструкторської задачі характеризується превалюванням розумової діяльності учнів, основним змістом якої є аналітична діяльність у поєднанні з комбінаторної діяльністю.
Другий і третій етапи рішення конструкторської завдання пов'язані із зародженням, формуванням конструкторської ідеї проектованого об'єкта, а також пошуком можливих варіантів її втілення. На даних етапах визначається принцип дії майбутнього устрою, його структурно-просторове рішення, матеріалознавчий втілення і здійснюється аналіз та пошук можливих рішень з позиції цілісності даного процесу, ясності і простоти конструкції, виправданості зовнішніх форм і розмірів, їх оптимального відповідності призначенню проектованого об'єкта. Результат другого етапу полягає в розробці уявної моделі майбутнього устрою, визначенні функціональної та структурної схеми конструируемого об'єкта у вигляді ідеї-образу. У процесі пошуково-конструкторської діяльності ідеальні моделі виконують роль уявних образів, "конструкцій", які людина створює в своїй уяві і над якими здійснює уявні операції і перетворення. На третьому етапі дана образна (уявна) модель фіксується у вигляді образно-знакових моделей: схем, начерків, ескізів, стаючи наочної [125].
Етап конкретизації пов'язаний з відбором кращого рішення і послідовним досягненням його оптимального конструкторського втілення. Результат цього етапу полягає у створенні образно-знакової моделі у формі необхідної технічної документації: креслень, технологічних карт і т.д. Так зване, графічне конструювання дозволяє більш чітко осмислити виникли ідеї, конкретизувати і деталізувати їх.
Успішність виконання даного етапу багато в чому залежить від сформованості в учнів графічних знань і умінь, необхідних для читання, складання креслень та іншої технічної документації.
Етап створення дослідного зразка пов'язаний з необхідністю перевірки на практиці реальності задумів, доцільності та раціональності технічних рішень. Результатом даного етапу є створення матеріальної моделі, подібної проектованого об'єкту, яка може бути трьох типів:
- Просторово подібні: показує форму, принцип дії, структуру і компонування об'єкта, процес складання і т.д.;
- Фізично подібні: для відтворення динаміки досліджуваних процесів і характеристик, що виражають зміст і сутність досліджуваних явищ;
- Функціонально-подібні: імітують на механічної, електричної, електронної основі функції поведінки живих істот.
Здійснення даного етапу рішення конструкторської завдання пов'язаний з оволодінням учнями техніко-технологічними знаннями і уміннями для матеріального втілення розробленої конструкторської ідеї.
На підставі виконаних учнями розробок, проведених випробувань, виявлення та здійснення необхідних доопрацювань можна говорити про створення об'єкта для реального застосування.
Розглядаючи даний тип задач, доцільно виділяти в їх утриманні художньо-конструкторські і конструктивно-технічних завдання, що відповідають художньому й інженерного проектування. Таким чином, з'являється можливість диференціації процесу проектування з урахуванням розвитку в учнів здібностей до художньої (заснованому на наочно-образному мисленні) і технічному (заснованому на предметно-дієвому мисленні) творчості.
Разом з тим необхідно диференціювати конструкторські задачі за рівнем складності і на цій основі можливе індивідуалізувати процес навчання конструювання з урахуванням сформованості конструкторських умінь учнів:
- Завдання на конструювання за зразком;
- Завдання на доконструірованіе (доопрацювання або пошук відсутнього ланки);
- Завдання на переконструирование (внесення конструктивних змін);
- Завдання на конструювання за власним задумом (творчі завдання).
Техніко-технологічні завдання. Даний вид задач, найбільш розроблений в курсі технології і немає необхідності їх докладного розгляду.
Згідно з логікою процесу проектування, техніко-технологічні завдання спрямовані на здійснення практичної реалізації ідеї проекту і мають наступну структуру:
1. Ознайомлення з технічною документацією.
2. Планування майбутньої діяльності.
3. Підготовка матеріалів, обладнання та інструментів.
4. Виконання технологічних операцій з виготовлення окремих деталей.
5. Збірка окремих вузлів і всього виробу.
6. Оздоблення виробу.
7. Випробування в реальній дійсності.
8. Контроль якості здійснюється під час і після кожного етапу виконання техніко-технологічного завдання.
Зміст діяльності учнів у ході виконання техніко-технологічного завдання різноманітно і пов'язано з необхідністю вирішення учнями матеріалознавчих, технологічних, організаційних, експлуатаційних, економічних, художньо-естетичних та інших питань.
Слід зазначити, що характер діяльності учнів при виконанні цих завдань не носить суто репродуктивний характер. Учням доводиться також вирішувати питання, пов'язані з вибором матеріалу, розробкою технологічної послідовності виготовлення виробу, створенням пристосувань, раціональною організацією технологічного процесу, розподілом ролей при груповій організації процесу, розрахунком економічної доцільності і т.д., тобто вирішувати задачі на частково-пошуковому і творчих рівнях діяльності.

Використання художньо-конструкторських задач для розвитку творчих здібностей учнів 8-9 класів.

 

 

Задачі, питання та практичні завдання - це ефективний дидактичний засіб, який активізує творчу діяльність учнів, особливо якщо вони є проблемними, а саме у їх змісті закладені протиріччя.

Головну увагу роботи з учнями слід приділити рішенню творчих задач, як важливій межі та вузловій частині процесу формування художньо-конструкторських знань і вмінь.

Для того, щоб процес навчання рішенню творчих задач був найбільш вдалим, важлива не стільки послідовність етапів їх рішення, скільки зміст та правильна організація в процесі діяльності на кожному з них. При цьому слід звернути увагу на складний взаємозв’язок і самостійну значимість різнорідних творчих і нетворчих видів діяльності учнів. Разом з тим дуже важливо підсилювати роль практичного компоненту в структурі художньо-конструкторській діяльності учнів. Це може бути досягнуто таким чином: практична діяльність в процесі рішення задач може бути різною за складністю, а її роль в загальній структурі діяльності не може бути зведена тільки до реалізації вже запланованого плану рішення конструктивно-технологічної задачі. Рішення різних задач творчого характеру розглядається як основний метод творчої діяльності учнів. При цьому в той час, як зростає загальноосвітня і технічна культура учнів, задачі повинні ускладнюватися.

Розвиток художньо-конструкторських знань і вмінь протікає головним чином в процесі постановки і рішення задач. На сучасному етапі рішення задач розглядається методистами як активний метод навчання не тільки в предметах природничо-математичного циклу, й в гуманітарних дисциплінахтатрудовому навчанні.

Говорячи про технічні задачі маємо на увазі лише ті задачі, які використовують в системі класних та позакласних занять з метою підвищення ефективності трудового навчання та розвитку художньо-конструкторських знань і вмінь учнів. В практиці роботи шкіл застосовуються такі групи задач: задача-питання, задача-мета, яка задається в конкретних умовах, задача-проблема, котру необхідно вирішити, задача-знакова модель проблемної ситуації, задача-задана ситуація, задача-технічне протиріччя (творча задача).

Для формування в учнів художньо-конструкторських знань і вмінь комплекс технічних задач слід розбити на групи. Основою класифікації може бути ведучий метод рішення даного виду задач. Крім цього, в методичному аспекті часто групують задачі по цільовому призначенню. На основі загальної мети застосування задач - засвоєння знань учнями - відокремлюють задачі, які в залежності від характеру діяльності вчителя можуть обумовлювати репродуктивний або творчий тип пізнавальної діяльності учнів.

Задачі можна також поділити на пізнавальні, практичні і творчі. Ознакою пізнавальної задачі є невизначеність - результат при більш-менш відомих засобах його досягнення. Ознакою практичної задачі є відомий заздалегідь заданий результат при невідомому засобі його досягнення. Поєднання ж невідомих засобів з невідомістю результату характеризує творчу задачу, яка потребує від учнів не тільки міцного засвоєння знань і вмінь, але і кмітливість і винахідливості.

Найбільш розповсюдженими виявились технічні задачі першої та другої груп, розв’язок яких потребує мінімум творчих елементів. На заняттях з трудового навчання в якості ведучого метода розвитку творчих здібностей учнів використовується систематичний розв'язок технічних задач трьох груп - технологічних, конструкторських, організаційних. В технологічних задачах визначаються режими та технології різних видів обробки матеріалів або складання виробів. Це можуть бути задачі на пояснення процесу формоутворення або складання, на розробку технологічного процесу, на удосконалення технологічного процесу. Розв’язок задач цієї групи потребує від школярів встановлення причинне - наслідкових зв’язків між різними технічними системами і протіканнями технологічного процесу, вибір найбільш раціональних його варіантів у відповідності до конкретних умов.

Як свідчить практика, вчителям трудового навчання при складанні технічних задач та завдань необхідно враховувати складність технічних задач, яка повинна відповідати рівню творчої підготовки учнів. Ступінь технічного насичення задачі не новина перевищувати рівень знань учнів.

Крім того, необхідно враховувати, що основна мета рішення технічних задач - розвити технічне мислення учнів та відбір матеріалу технічних задач повинен відповідати поетапному аналізу вивчених питань. Задачі повинні бути сформовані так, щоб при їх рішенні учні мали можливість оперувати всіма накопиченими знаннями в різних ситуаціях.

Формування необхідних художньо-конструкторських умінь та навичок відбувається в тому випадку, якщо у визначеній системі вирішувати задачі на обговорення готових конструкцій, конструювання з готових деталей, вузлів і т.ін., на переконструювання, конструювання за призначеними технічними умовами і особистім задумом. Велике значення для навчання конструювання мають задачі на обговорення готових конструкцій деталей, виробів, механізмів і машин. Найбільш доцільно їх вирішувати на початковому етапі навчання художньому конструюванню. Однак вони можуть виявитись корисними на всіх етапах навчання; навіть для професіонального конструктора. Метода їх використання полягає в наступному. Добирається система конструктивних елементів з явно вираженим призначенням, функціональністю, технологічністю, простотою. Кожен з виділених елементів дидактичне обробляється і пропонується учням у вигляді питання, задачі або практичного завдання.

 

Метод мозкового штурму. В літературних джерелах можна знайти твердження, що одним з перших методів, яким було започатковано науковий підхід до організації творчої праці є метод мозкового штурму. Автором цього методу є американський бізнесмен та винахідник А.Осборн. У ході тривалих спостережень він помітив, що серед творчо працюючих особистостей існує дві групи людей. Перша група це ті хто генерують ідеї, друга – критично аналізують. А.Осборн запропонував штучно створювати такі групи (відповідно - генераторів та експертів), які будуть здійснювати пошук розв’язку певної проблеми. Було запропоновано наступні умови для проведення „мозкового штурму”.

1.До групи генераторів включають людей з бурхливою фантазією, здатних до абстрактних узагальнень, з оптимістичними поглядами на життя тощо. До складу групи також, мають входити як найменше дві особи, які не мають ніякого відношення до розв’язуваної задачі або відповідного фаху з тієї галузі, в якій розв’язується проблема.

2.Головне завдання „генераторів” полягає у тому, щоб запропонувати якнайбільшу кількість ідей з розв’язку поставленої проблеми, в тому числі і фантастичних чи навіть жартівливих. Ідеї записують на магнітофонну плівку або складають відповідний протокол так званої „сесії”, у ході якої „генератори” висловлюють ідеї.

3.Тривалість сесії залежить від складності проблеми але має не перевищувати 30-45 хвилин.

4.Завдання експертів оцінити ідеї генераторів, наприклад, за десятибальною шкалою.

5.Експертиза ідей може проводитись окремо від генераторів через прослуховування плівки. Кожна ідея розглядається якомога докладніше з детальним аналізом всіх можливих варіантів її практичної реалізації.

6.Якщо робота „сесії” виявилась неефективною і проблему розв’язати не вдалося, склад груп повністю міняють і проводять повторне засідання.

Практичний досвід використання „мозкового штурму” викреслив основні прийоми (методи), які сприяють формуванню ідей. Серед цих методів розрізняють наступні:

· аналогія (зробити так як це було в іншій вже розв’язаній задачі або проблемі). Так, наприклад, послідовник А.Осборна Джон Гордон удосконалив метод мозкового штурму запропонувавши чотири типи аналогій: пряму, особисту, символічну, фантастичну;

· інверсія (зроби навпаки);

· фантазія (зроби так, щоб це суперечило логічному мисленню, встановленим правилам).

З точки зору методики трудового навчання одним з недоліків впровадження даного методу на уроці є нераціональне використання часу. Це власне «особливість» всіх без винятку інтерактивних методів навчання. Тому учитель впроваджуючи «мозковий штурм» має слідкувати за розподілом навчального часу. Наведемо методичні рекомендації з досвіду учителів, які впроваджували активні та інтерактивні методи на уроках трудового навчання.

Найбільш ефективно вищевказаний метод можна використовувати під час пошуку проблем (варіантів виробів), які учні будуть виготовляти у продовж наступних уроків у вигляді навчальних або творчих проектів. Відповідно після виконання вправи результатом роботи має бути банк «творчих ідей» або «банк проектів» тощо. «Мозковий штурм» спонукає учнів активізувати уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки. Це, відповідно, дає змогу учням реально оцінити (обговорити з учителем та товаришами) свої можливості і вибрати для виготовлення такий проект, який буде цікавим і одночасно посильним для виконання.

На початку учитель повинен пояснити дітям мету та ознайомити з правилами проведення методу. Учні мають зрозуміти, що це не лише гра, але й навчальна вправа: мета мозкового штурму в тому, щоб зібрати якомога більше ідей, щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого часу. Час учитель визначає самостійно виходячи з індивідуальних можливостей класу.

Після перегляду дітьми різних джерел (відповідно до змісту практичної роботи навчальної програми для 5-го класу), учитель формулює проблемне запитання: запропонувати найбільш цікаві на думку дітей об’єкти праці, які б вони хотіли проектувати і виготовити з урахуванням того, щоб вони знайшли своє застосування в школі, дома або на дозвіллі. Завдання може бути сформульоване якимось іншим чином. Головне аби формулювання не було занадто довгим і незрозумілим для учнів. З цією метою його записують на дошці. Далі учитель пропонує дітям висловити ідеї, коментарі. Це навіть можуть бути слова або фрази, що викликають асоціації з наведеним завданням. Учитель записує всі пропозиції на дошці чи на великому аркуші паперу в порядку їх виголошення без будь-яких зауважень, коментарів чи запитань. Під час виконання учнями цієї вправи учитель повинен дотримуватись наступної методики:

1.Необхідно фіксувати всі без винятку „ідеї”, які висуваються учнями.

2.Не можна оцінювати або коментувати висунуті пропозиції. Інакше п’ятикласники відразу зосередять свою увагу на відстоюванні своїх ідей, і рух з пошуку нових пропозицій відразу припиниться.

3.Учителю слід весь час, у процесі виконання вправи, нагадувати дітям, що ідей має бути якомога більше, тому вони можуть бути фантастичними. П’ятикласники, як правило не проявляють ініціативу до розв’язування завдань, які містять декілька варіантів розв’язку. Слід також відзначити, що діти у п’ятому класі часто піддають цензурі власні думки і не висловлюють своїх ідей в голос очікуючи негативної оцінки з боку учителя. Саме тому учителю варто на перших порах підтримувати саме фантастичні ідеї.

4.Якщо учитель досягне появи великої кількості ідей це створює сприятливі умови для фантазування. Саме з цього моменту учні починають більш рішуче висловлюватись і пропонувати власні ідеї. Учитель повинен бути уважним і не пропустити цей важливий момент.

5.Одним із засобів, який може спонукати учнів до висловлювань це заохочення дітей до зміни думок інших вже висловлених. Об’єднання або зміна висунутих раніше ідей часто веде до висунення нових, що перевершують первинні.

6.Досвідчені учителі часто використовують такий плакат під час виконання цієї вправи:

а) кажіть все, що спаде на думку!

б) не обговорюйте і не критикуйте висловлювання інших

в) можна повторювати ідеї, запропоновані будь-ким іншим

г) розширюйте (вдосконалюйте) запропоновану ідею

Учитель проводить експертизу ідей і відбирає найбільш актуальні та цікаві. Таким чином створюється список (банк) учнівських творчих проектів у вигляді проблем.

Далі учитель звертається до дітей з проханням здійснити вибір найбільш актуальної проблеми (майбутнього об’єкту праці), яка б відповідала вимогам даного колективу, потребам школи тощо.

Разом з дітьми учитель на основі проведеної вправи складає банк проблем (проектів). Наведений тут приклад є лише приблизним варіантом – це може бути перелік більш конкретних речей, які на думку дітей є необхідними і цікавими для них у плані виготовлення.

Таблиця 1

№	Сфера діяльності	Технологічні об’єкти, які можуть діяти в даній області	Примітка
1.	Школа	Оформлення класного кабінету, виготовлення найпростішого обладнання для кабінетів тощо
2.	Дозвілля	Виготовлення сувенірів, діючих іграшок, подарунок батькам тощо.
3.	Шкільна майстерня	Виготовлення підкладок для заточування інструменту (стамесок), пристрою для пиляння лобзиком, брусочків з наждачним папером, коробочок для дрібних деталей тощо.
4.	Дім	Виготовлення кухонної дошки, найпростішої полички для книг, підставки для посуду тощо.

"Мозковий штурм". Метод являє собою спільне очне обговорення проблеми групою експертів. Метод реалізується в два етапи. Перший етап має назву "конференції ідей", його тривалість становить приблизно 1-1,5 години. В ході цього етапу експерти висувають різні ідеї, що стосуються трактування аналізованої ситуації і (або) прогнозу розвитку явища. Ідеї ​​фіксуються, але не обговорюються і не критикуються. При цьому ідеї можуть бути самими різними, в тому числі і "маячнею". Головує принцип: чим більше ідей, тим краще. Після перерви, на другому етапі, ідеї обговорюються, оцінюються, і вибираються ті з них, які визнаються найбільш вірними. Остаточний результат з проблеми може бути прийнятий шляхом явного або неявного голосування.

---

Дата добавления: 2015-12-21; просмотров: 55; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!