Зразки бібліографічних записів
Загальні положення
Ціль даних методичних рекомендацій – допомогти студентам, магістрантам і аспірантам правильно скласти бібліографічний опис документа й оформити бібліографічний список до наукової праці.
Складання списку – тривалий процес, що починається, по суті справи, з моменту визначення теми роботи. Необхідно відразу ж почати вести особисту бібліографічну картотеку (зручніше – на окремих картках), виписуючи з каталогів, картотек, бібліографічних посібників, списків у виданнях всі джерела, які так чи інакше можуть мати відношення до теми. При ознайомленні з кожним джерелом бібліографічні дані перевіряються і уточнюються. Цитати, фактичні, статистичні і інші відомості виписуються з точною вказівкою сторінки. У список включаються, як правило, бібліографічні відомості про використані при підготовці роботи джерела.
Рекомендується включати в список також бібліографічні записи на цитовані в тексті роботи документи і джерела фактичних або статистичних відомостей (в цьому випадку підрядкові або внутрішньо текстові бібліографічні заслання не оформляються).
У списку літератури бібліографічний опис джерел виконують згідно до ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006, який вступив в дію з 1 липня 2007 року.
Відомості про книгу повинні включати: спершу прізвище, потім ініціали автора, назву книги, через двокрапку – жанр або призначення книги, якщо авторів дуже багато, то через косу риску – найменування установи, яка надрукувала книгу; через крапку і тире – місце видання, через двокрапку – видавництво, через кому – рік видання, через крапку і тире – кількість сторінок.
|
|
Приклад
Культурологія [Текст]: навч. посіб. / [М. М. Закович, І. А. Зязюн, О. М. Семашко та ін.]. — [2-ге вид., стер.]. — К.: Знання, 2006. — 267 с.
Відомості про видання наводять у формулюваннях та в послідовності, зазначеній у джерелі інформації: порядковий номер видання не виноситься на перше місце. Додаткові відомості про видання (виправлене, доповнене, стереотипне, змінене тощо) і перші відомості про відповідальність, що відносяться до конкретного зміненого видання, є обов’язковими елементами, наприклад:
2-ге вид., переробл. та доповн.
Нове вид. / перегл. та анот. Сільвією Мезюр.
Вид. 5-те, доповн.
7-ме вид. стер.
Приклад
Міжнародна економіка: навч. посіб. / Ред. Козак Ю. Г. – [2-ге видання, перероблене та доповнене ]. – К.: Центр учбової лiтератури, 2008. – 1118 с.
Лень В. С. Бухгалтерський облiк в Українi: основи та практика: навчальний посібник / В. С. Лень, В. В. Гливенко. – 3-тє вид., доповн. – К.: Центр учбової лiтератури, 2008. – 608 с.
В області вихідних даних, пов’язаних з формою наведення відомостей про місце видання та ім’я видавця, потрібно наводити у формі й відмінкові, зазначених у джерелі інформації, а не тільки у називному відмінку.
|
|
Назву місця видання наводять у формі й відмінкові, зазначених у джерелі інформації, наприклад:
. – Львів
. – У Кіровограді
Якщо зазначено декілька місць видання, наводять назву, виділену поліграфічним способом чи вказану першою в джерелі інформації. Випущені відомості відзначають скороченням "[та ін., і ін.]". Можуть бути наведені назви другого й наступного місць видання, що відділяються одна від іншої крапкою з комою, наприклад:
. — К. [та ін.]
. — К.; Львів
Відомості про форму власності видавця, розповсюджувача тощо (АТ, ВАТ, ТОВ, ЗАТ, LTD, Inc тощо), зазвичай випускають. Наприклад:
У джерелі інформації: | В описі: |
Видавництво "Дніпро" | : Дніпро |
ВАТ "Білоцерківська друкарня" | : Білоцерківська друкарня |
ЗАТ "Броварська друкарня" | : Броварська друкарня |
ТОВ "Літопис- XX " | : Літопис- XX |
Видавнича агенція "Проспект" | : Проспект |
Видавничий дім "Всесвіт | : Всесвіт |
Видавництво ім. Олени Теліги | : Вид-во ім. Олени Теліги |
Рік видання, навіть тоді, коли відомості про нього відсутні в документі, повинен бути встановлений хоча б приблизно. В таких випадках дату видання наводять у квадратних дужках разом зі знаком запитання, наприклад: [2007?].
|
|
Позначення "б. р." (без року) в описі не наводять.
Для розрізнення приписної та граматичної пунктуації застосовують проміжок в один друкований знак до і після приписного знака. Виняток – крапка та кома – проміжки залишають тільки після них. Знаки крапка з комою та три крапки до винятку не відносяться.
Мова бібліографічного опису, як правило, відповідає мові вихідних відомостей документів.
До області назви і відомостей про відповідальність уперше уведено новий елемент – загальне визначення матеріалу. Це факультативний елемент, який доцільно наводити в описі для інформаційних масивів, що уміщують відомості про документи різних видів. Загальне позначення матеріалу уможливлює визначення знакової природи документа (текст, карти, тощо) чи фізичну форму об’єкта опису (електронний ресурс, мікроформа).
-[ комплект ]
-[ мультимедіа ]
-[текст]
-[електронний ресурс] – обов'язковий елемент
-[шифр Брайля]
-[рукопис] тощо.
Зразки бібліографічних записів
Книги:
Однотомне видання
Багатотомні видання:
|
|
Багатотомне видання в цілому
Окремий том
Неопубліковані матеріали:
Дисертації
Автореферати
Електронні ресурси:
Компакт-диски
Ресурси Internet
Складові частини документів:
Загальна схема опису
Стаття з книги
Стаття з газети
Стаття з журналу
Стаття з видань, що продовжуються
Рецензія
Законодавчі та нормативні документи
Довідкові видання
Навчально-методичні видання
Книги
Однотомне видання
Автор. Заголовок: відомості, що відносяться до заголовка (див. на титулі) / відомості про відповідальність (автори); подальші відомості про відповідальність (редактори, перекладачі, колективи). – Відомості про видання (інформація про перевидання, номер видання). – Місце видання: Видавництво, Рік видання. – Об'єм. – (Серія).
Примітки:
Якщо у видання один автор, то опис починається з прізвища й ініціалів автора. Далі через крапку "." пишеться Заголовок. За косою межею "/" після заголовка Ім'я автора повторюється, як зведення про відповідальність.
Приклад:
Васильченко І. П. Вища математика для економістів: підручник / І. П. Васильченко. – 3-тє видання, виправлене і доповнене. – К.: Знання, 2007. – 454 с.
Якщо у видання два автори, то опис починається з прізвища й ініціалів першого автора. За косою межею "/" після заголовка спочатку вказується перший автор, а потім через кому – другий автор.
Приклад:
Величко Геннадій Олександрович. Фінанси підприємств: навчальний посібник / Г. О. Величко, Л. М. Дейніс. – Одеса: ПАЛЬМІРА, 2006. – 196 с.
Стецiв Л. П. Фінанси: навчальний посібник / Л. П. Стецiв, О. I. Копилюк. – К.: Знання, 2007. – 235 с.
Якщо у видання три автори, то опис починається з прізвища й ініціалів першого автора. За косою межею "/" після заголовка спочатку вказується перший автор, а потім через кому – другий і третій автори.
Приклад:
Гандзюк М. П. Основи охорони праці: підручник / М. П. Гандзюк, Є. П. Желібо, М. О. Халімовський. – третє видання. – К.: Каравела, 2006. – 392 с. – (Вища освіта в Україні).
Ганін В. І. Методологія соціально-економічного дослідження: навчальний посібник / В. І. Ганін, Н. В. Ганіна, К. Д. Гурова; В. О. М-во освіти і науки України, ХТЕІ КНТЕУ. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 224 с.
Якщо у видання 4 автори – за косою межею вказуються всі автори: при 5 авторах і більше – указуєм 3 автори [та ін.], то опис починається із заголовка.
Приклад:
Фінансовий менеджмент в транзитивній економіці: питання теорії та методології: монографія / О. В. Ітигіна, С. С. Арутюнян, О. О. Андробченко, В. Г. Баранова. – Одеса: Поліграф, 2008. – 236 с.
Фiнанси: навчальний посiбник / В. С. Загорський, О. Д. Вовчак, I. Г. Благун, [та ін.]. – К.: Знання, 2006. - 247 с.
Якщо у видання є один або декілька авторів, і також вказані редактори, укладачі, перекладачі і тому подібне, то інформація про них вказується в зведенні про відповідальність, після всіх авторів перед крапкою з комою ";" в послідовності: укладач, редактор, колектив видавничої організації і т.д.
Приклад:
Ефективне використання активної частини основних фондів (моделі і методи): монографія / Г. В. Бондарчук-Грита, В. К. Галіцин, В. В. Карцева, [та ін.]; Ред. Суслов О. П. – Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2006. – 177 с.
Вісник соціально-економічних досліджень: збірник наукових праць / Ред. Звєряков М. І.; зам. гл. ред. Ковальов А. І.; відп. ред. Редькін О. – Одеса: ОДЕУ, 2003. – 325 с.
Якщо у видання немає автора, але вказані редактори, укладачі, перекладачі і тому подібне, то опис починається із заголовка. За косою межею після заголовка відразу пишуться редактори, укладачі і тому подібне з вказівкою функції.
Приклад:
Основи культурології: навчальний посібник / Ред. Сандюк Л. О.; Н. В. Щубелка; В. О. Одеу. – Автограф, 2007. – 400 с.
Ринок боргових цiнних паперiв в Українi: суперечностi та тенденцiї розвитку: монографiя / За ред. I. О. Лютого. – К.: Центр учбової лiтератури, 2008. – 432 с.
Якщо у видання немає автора, редакторів і тому подібне, то після заголовка відразу йде інформація про видання після крапки і тире ". – ".
Приклад:
Формування та розвиток моделi корпоративного управлiння в трансформацiйнiй економiці: навчальний посібник. – К.: Центр учбової лiтератури, 2007. – 264 с.
Дата добавления: 2015-12-20; просмотров: 18; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!