Проблеми економічного розвитку колишніх соціалістичних країн.

До країн з перехідною економікою належить більшість колишніх соціалістичних країн, що здійснюють перехід від соціалістичних до ринкових методів господарювання. Це - країни Центральної та Східної Європи та країни Балтії (Литва,Латвія, Естонія);країни СНД;китай та В’єтнам.Проте внутрішні протиріччя системи соціалістичної економіки перешкоджали перетворенню таких позитивних явищ на тривалу тенденцію. Ліквідація приватної власності, монополія держави на засоби виробництва, відсутність нормальної конкуренції не стиму­лювали зростання продуктивності праці. У 30-50-ті роки високі те­мпи з ростання промисловості ґрунтувалися переважно на ентузіа­змі трудівників, які щиро вірили в реальність перемоги комунізму. Згодом ентузіазм почав згасати, а методів ефективного стимулю­вання праці система розробити не змогла. Тому, починаючи з дру­гої половини 60-х років, темпи зростання економіки СРСР та інших соціалістичних країн уповільнюються, а їхня сукупна частка в сві­товій економіці зменшується. За рівнем продуктивності праці і за якістю продукції (за винятком вузької галузі аерокосмічного й вій­ськово-технічного виробництва) соціалістичні країни суттєво від­ставали від розвинутих країн.Адміністративно-командна система управлінням економікою ви­явила свою негнучкість щодо здатності опанування надбанням нау­ково-технічного прогресу. Згідно з пануючою теорією про пріори­тетність виробництва засобів виробництва, основний наголос робився на все більше нарощування потенціалу важкої індустрії. Це призводило не тільки до занепаду сфери послуг, але й викликало деструкцію народного господарства в цілому. Незважаючи на до­сить великі вливання коштів у НДДКР, соціалістичні країни все помітніше відставали від західних країн у розвитку наукоємного виробництва. Жодна з соціалістичних країн не перейшла до постін- дустріальної стадії розвитку.

Мы поможем в написании ваших работ!