Класифікація валютних ринків



  Національний (внутрішній) валютний ринок сукупність валютних операцій, здійснюваних бан­ками, що розташовані на території однієї держави
  Міжнародний валютний ринок система відносин між учасниками міжнародних розрахунків з приводу не тільки валютних опе­рацій, а й зовнішньої торгівлі, операцій з туризму, робочої сили, надання послуг, здійснення інвес­тицій та інших видів діяльності, які ви­ма­гають обміну і вико­рис­тання різних іноземних валют
  Світовий валютний ринок сукупність національних ринків, поєднаних між собою всесвітніми господарськими зв’язками на під­ставі міжнародного поділу праці, спеціалізації, кооперування, інтеграції виробництва збуту то­варів і послуг

Провідне місце на валютному ринку посідають банки, які «зводять» продавців і покупців валюти та організаційно забезпечують операції купівлі-продажу.

Вони на вимогу своїх клієнтів – юридичних осіб купують і продають іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку.

Наприклад, імпортерам доводиться розраховуватися за придбаний товар іноземною валютою. Для цього вони звертаються до банку з проханням купити їм необхідну кількість іноземної валюти в обмін на наявну в них валюту своєї країни. У свою чергу, експортери також отримують платежі в іноземній валюті. Вони можуть відповідно до вимог валютного законо­давства країни:

· тримати ці кошти на валютному рахунку в банку;

· продати іноземну валюту і придбати національну;

· конвертувати іноземну валюту в інші іноземні валюти.

? Яке призначення обмінних пунктів і які операції з валютою
вони здійснюють

Готівкові операції з іноземною валютою для фізичних осіб банки здійснюють через власні операційні каси та пункти обміну іноземної валюти. В Україні порядок організації обмінних пунктів визначено Інструкцією про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 № 502, та змінами до неї, що внесені НБУ 2011 року.

Банки мають право відкривати обмінні пункти на території України на основі ліцензії або тимчасового дозволу НБУ на здійснення операцій купівлі-продажу іноземної валюти в готівці Інші юридичні особи – резиденти можуть відкривати обмінний пункт лише на підставі агентської угоди з уповноваженим банком.

 

ЦЕ ЦІКАВО!

Банк укладає договір про відкриття пункту обміну валюти з агентом – фінансовою установою або юридичною особою, що не є фінансовою установою, статутний капітал якого становить не менше ніж 250 000 гривень та установчими документами якого передбачено надавати фінансові послуги з обміну валют.

 

 

Упродовж робочого дня пункти обміну валюти здійснюють операції за рахунок коштів отриманого від банку авансу в іноземній валюті та в гривнях, а також за рахунок купленої іноземної валюти та отриманих гривень.

Обмінні пункти здійснюють операції купівлі та продажу іноземної валюти для фізичних осіб – як резидентів, так і нерезидентів України.

Курси купівлі та продажу іноземних валют за гривні установлюються банком щоденно до початку робочого дня згідно з наказом банку.

Водночас пункт обміну валют не здійснює розмін банкнот, не проводить обмін однієї валюти на іншу (конверсію), не бере комісійні за проведення операцій купівлі-продажу валют.

При підприємствах торгівельної мережі та підприємствах, що надають послуги населенню, можуть відкриваюти обмінні каси банку на підставі договору між уповноваженим банком і підприємством.

 

ЦЕ ЦІКАВО!

Операції з купівлі-продажу у фізичних осіб – резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні або зворотного обміну фізичними особами – нерезидентами невикористаних коштів у гривнях на готівкову іноземну валюту на суму, що перевищує 15 000 гривень, здійснюються лише через касу банку (фінансової установи) після пред’явлення документа, який засвідчує особу, що здійснює операцію з готівкою, із зазначенням у квитанції за встановленою формою прізвища, імені, по-батькові, а на суму, що перевищує 50 000 гривень, – із зазначенням у квитанції таких реквізитів: прізвища, імені, по батькові особи, яка здійснює таку операцію, серії та номера паспорта (іншого документа, який засвідчує особу), дати видачі та органу, що його видав, місця проживання, ідентифікаційного номера згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків та інших обов'язкових платежів (за наявності).

Назва валюти в довідках і квитанціях під час здійснення відповідних операцій проставляється літерним кодом згідно з кодами валют Класифікатора іноземних валют і банківських металів, затвер­дже­ного постановою Правління Національного банку України.

 

Купівлю і продаж валют банки здійснюють за різними курсами, які ще називаються курсами покупця і курсами продавця (табл. 9.8).

Таблиця 9.8


Дата добавления: 2015-12-17; просмотров: 16; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!