Поняття, система та завдання конкурентного права 20 страница
, У розслідуваннях беруть участь заінтересовані особи — будь-які особи, які повідомили Мінекономіки про свою заінтересованість у спеціальному розслідуванні та які беруть активну участь у такому розслідуванні шляхом подання у письмовій формі доказів або іншої інформації. Заінтересованими сторонами можуть бути:
• іноземний виробник, експортер або імпортер товару, що є об’єктом розслідування, або об’єднання (асоціація), більшість членів якого становлять іноземні виробники, експортери або імпортери товару, що є об’єктом спеціального розслідування;
• компетентні органи країни експорту товару, що є об’єктом розслідування;
• національний товаровиробник, виробник або оптовий продавець подібного товару в Україні;
• об’єднання (асоціація), більшість членів якого виробляє або продає оптом подібний товар в Україні;
• професійна спілка, що об’єднує працівників підприємств, які виробляють або продають оптом подібний товар в Україні;
• органи виконавчої влади в Україні в межах їх компетенції.
У процесі спеціального розслідування проводять дослідження щодо тенденцій зростання обсягу імпорту в Україну товару, умов здійснення імпорту товарів, фактів заподіяння значної шкоди та виникнення загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробникові, що є наслідком - цього імпорту, а також наявності причинно-наслідкового зв’язку між зростанням імпорту товару, умовами здійснення імпорту товарів та заподіянням значної шкоди чи виникненням загрози заподіяння такої шкоди національному товаровиробникові.
|
|
При цьому для з’ясування всіх обставин, що стосуються імпортних операцій в Україні, та прийняття об’єктивного рішення щодо імпорту вивчають такі фактори:
• обсяг імпорту в Україну товару, якщо цей обсяг значною мірою збільшувався у період розслідування у відносних або в абсолютних величинах стосовно обсягів виробництва чи споживання в Україні подібних або безпосередньо конкуруючих товарів;
• ціну імпорту в Україну цього товару, якщо у період спеціального розслідування відбулося зниження його •’_ ціни стосовно ціни подібного товару в Україні;
• наслідок, який є результатом дії зазначених факторів, для національного товаровиробника. Цей наслідок ви- -значається тенденцією зміни деяких економічних факторів, зокрема: виробництва національним товаровиробником товарів, які є об’єктом розслідування; використання ним виробничих потужностей; запасів цих товарів, їх продажу; частки ринку України національного товаровиробника; ціни цих товарів (тобто зниження цін або перешкоджання підвищенню цін, що,;
|
|
як правило, склалися); розміру прибутків національного товаровиробника; його прибутку з інвестиційне- ^ го капіталу; стану ліквідності та зайнятості на підпри- | ємствах національного товаровиробника тощо;, |
• інші фактори, що стосуються розслідування, ‘к
За результатами розслідування робляться відповідні вис-. новки та приймається рішення про застосування спеціаль-, них заходів. Висновки щодо необхідності застосування спе- „. ціальних заходів, мають грунтуватися на оцінці інтересів. всіх, включаючи інтереси національного товаровиробника та споживачів, вплив імпорту, що є об’єктом спеціального розслідування, на зайнятість населення, інвестиції національне-;
го товаровиробника та споживачів, а також на міжнародні^ [. економічні інтереси України. Особлива увага приділяється необхідності усунення впливу диспропорцій у торгівлі та відновленню конкуренції. Рішення про застосування спеціальних заходів приймається після вивчення всіх доказів стосов-| но зростання імпорту в Україну та встановлення факту заподіяння значної шкоди чи виникнення загрози заподіяння значної шкоди, наявності причинно-наслідкового зв’язку між імпортом товару та заподіянням значної шкоди або виникненням загрози заподіяння шкоди національному товаровиробникові подібного або безпосередньо конкуруючого товару, відповідності застосування спеціальних заходів національним інтересам.
|
|
У рішенні про застосування спеціальних заходів міститься інформація про. закінчення спеціального розслідування та його результати, а також зазначаються спеціальні заходи, які передбачено застосувати, назва та код товару згідно з Гармонізованою системою кодування та опису товарів, що є об’єктом цих спеціальних заходів, назва країни походження товару, строки дії дозволів на імпорт, обсяги квот, строки дії спеціальних заходів, дата початку їх застосування, дата набрання чинності рішенням та інша інформація.
Спеціальними заходами, що застосовуються до імпорту в Україну, є обмеження строку дії дозволів на імпорт, які були видані Мінекономіки, а також запровадження режиму квотування імпорту в Україну, що є об’єктом спеціального розслідування, з визначенням обсягів квот та порядку їх розподілу.
Спеціальні заходи застосовують протягом строку, який дає змогу не допустити заподіяння значної шкоди або ком-; пенсувати заподіяну шкоду національному товаровиробникові, а також дає йому можливість відновити своє становище на ринку. Цей строк не може перевищувати чотирьох років. Строк застосування спеціальних заходів може бути подовжений, якщо подовження строку необхідне, щоб запобігти заподіянню значної шкоди або компенсувати заподіяну національному товаровиробникові значну шкоду, або є докази того, що становище заінтересованого національного товаровиробника є ще незадовільним.
|
|
§ 2. Захист національного товаровиробника ЯЯ від демпінгового імпорту і
Відповідно до українського законодавства демпінг — це ввезення на митну територію України товару за цінами, нижчими від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, що заподіює шкоду національному товаровиробникові подібного товару.
Способом виявлення демпінгу є порівняння фактичних цін ввезених товарів на територію країни із внутрішніми цінами країни-експортера та встановлення факту продажу товарів за зниженими цінами.
Отже, демпінг можна визначити як продаж на території України імпортних товарів за ціною, нижчою ніж у країні, що виробила цей товар. Продаж в Україні товарів за демпінговими цінами може спричиняти шкоду як її економіці, так і національним товаровиробникам. Щоб запобігти цьому держава проводить спеціальні антидемпінгові розслідування щодо вявлення факту демпінгу та його впливу на національного товаровиробника, а також для встановлення величини демпінгової маржі. Встановлення такого факту дає підстави для застосування антидемпінгових заходів до імпортерів.
За результатами спеціального розслідування вживають антидемпінгових заходів. Ці заходи мають вигляд антидемпінгового мита, яке справляється у разі ввезення на митну територію України товару, який є об’єктом застосування антидемпінгових заходів. Для вжиття цих заходів необхідно визначити демпінгову маржу. Демпінгова маржа — це сума, на яку ціна товару на внутрішньому ринку в країні експорту перевищує експортну ціну. Щоб встановлити демпінгову маржу, необхідно визначити нормальну вартість імпортованого товару, яка, в свою чергу, визначається на основі цін, встановлених під час здійснення торговельних операцій між незалежними покупцями у країні експорту, та експортної ціни. Експортною ціною є ціна, за якою фактично оплачується або підлягає оплаті товар, який продається в країну імпорту з країни експорту. Різниця між вартістю товару на внутрішньому ринку країни експортера та експортною ціною і є демпінговою маржею. Демпінгова маржа має велике значення при застосуванні антидемпінгових заходів, бо відповідно до неї встановлюється розмір антидемпінгового мита. Таким митом обкладається імпортний товар, що ввозиться в Україну, і є об’єктом антидемпінгового розслідування. Якщо
не можна визначити конкретного постачальника імпортова-Я ного товару в Україну, що є об’єктом антидемпінгового розслідування, мито встановлюється для країни звідки імпортується цей товар. Розмір антидемпінгового мита має не перевищувати демпінгової маржі, та бути меншим, якщо його розмір є достатнім для покриття шкоди, що завдається національному товаровиробникові. Антидемпінгове мито поділяється на попереднє та остаточне антидемпінгове мито.
Попереднє мито запроваджується під час порушення антидемпінгової Процедури та антидемпінгового розслідування. Його застосовують протягом чотирьох місяців. Цей строк може бути подовжений на два місяці, але загальний строк його застосування не повинен перевищувати шести місяців. Строк застосування попередніх антидемпінгових заходів подовжується до шести місяців, якщо експортери, що проводять значну кількість торговельних операцій, які є об’єктом розгляду, звертаються до компетентних органів із заявою про подовження строку застосування попереднього антидемпінгового мита або не заперечують проти подовження строку застосування такого мита.
Остаточне антидемпінгове мито встановлюється за результатами антидемпінгового розслідування і є причиною його припинення. Його встановлюють на строк та у розмірі, необхідному для усунення демпінгу та заподіяної ним шкоди. Рішення про встановлення такого мита втрачає чинність через 5 років від дати його прийняття.
Якщо втрата чинності рішенням про встановлення антидемпінгового мита спричинить подовження дії або поновлення демпінгу та заподіяння шкоди, дію такого рішення може бути подовжено.
§ 3. Захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту
Надання однією державою експортної субсидії певному товару може мати негативні наслідки для інших держав. Це може призвести до необгрунтованого порушення їх торговельних інтересів, а також перешкоджати належному додержанню загальновизнаних принципів і норм міжнародного права.
Субсидія — це фінансова або інша підтримка державними органами виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту, споживання товару, в результаті якої суб’єкт
господарювання країни експорту одержує пільги (прибутки). Експортні субсидії надаються у таких формах:
• надання державним органом прямих субсидій підприємству або галузі промисловості залежно від результативності експортної операції;
• запровадження програм, які передбачають утримання валюти або інші аналогічні заходи, що забезпечують виплату премії у разі здійснення експортних операцій;
• встановлення державою пільгових (за ставками, базою обчислення, механізмом справляння тощо), порівняно з перевезеннями на національному ринку, транспортних або фрахтових тарифів для експортних відвантажень;
• безпосереднє або опосередковане постачання державним органом імпортних або національних товарів для використання у виробництві продукції на експорт на умовах більш сприятливіших порівняно з умовами постачання таких товарів для виробництва продукції, призначеної для споживання на національному ринку;
• встановлення звільнень чи винятків щодо сплати або відстрочення сплати прямих податків, що їх сплачують або мають сплачувати виробники, експортери чи імпортери у разі проведення експортної операції чи сплати внесків до фондів соціального страхування, що їх сплачують або мають сплачувати виробники, експортери чи імпортери у разі здійснення експортної операції;
• відстрочення податкових платежів може не вважатися експортною субсидією, зокрема у разі сплати відповідних відсотків за цими платежами;
• надання знижок при сплаті податків щодо їх ставок чи сум, що мають сплачуватися, якщо такі знижки безпосередньо пов’язані з експортом або результативністю експортної операції та якщо вони перевищують відповідні знижки, що їх надають стосовно прямих податків, якими оподатковується виробництво товару, призначеного для споживання на національному ринку, за умови, що розрахунки проводяться відповідно до бази оподаткування зазначеними прямими податками;
• у разі виробництва та постачання товарів на експорт встановлення звільнень чи винятків щодо сплати або
І
повернення сплачених сум певних податків, які справляються у разі виробництва та постачання таких товарів для продажу чи споживання на національному ринку;
• встановлення звільнень чи винятків щодо сплати або відстрочення сплати певних податків, які справляються з майна і послуг, використаних під час виробництва товарів, що експортуються.
В Україні, якщо на її територію ввезено товари, яким на-хається експортна субсидія, та якщо такий товар завдає або може завдати шкоди національному товаровиробникові, проводяться спеціальні антисубсидиційні розслідування, за результатами яких у разі наявності чи можливості заподіяння - шкоди національному товаровиробнику субсидованим імпортом можуть застосовуватися компенсаційні заходи.
При цьому встановлюється, чи мало місце взагалі субсидування експорту. Вважається, що факт надання субсидії відбувся, якщо є фінансовий внесок державних органів або. надається в будь-якій формі підтримка бюджетних надходжень чи підтримка цін, внаслідок чого надається пільга.
У процесі антисубсидиційного розслідування досліджуються факти наявності фінансового внеску державних органів і встановлюється, чи здійснює державний орган пряме переведення грошових сум (у формі дарування, дотації, позики та участі в акціонерному капіталі тощо) або бере зобов’язання щодо прямого переведення цих сум або грошових зобов’язань (гарантія тощо), а також чи відмовляється державний орган від справляння податків з доходів, що, як правило, підлягають справлянню, або вони не справляються (у разі встановлення податкових пільг, зокрема відстрочен-> ня сплати податку тощо).
Крім того, при проведенні антисубсидиційного розслідування мають значення факти забезпечення державними органами суб’єктів господарювання майном (у тому числі товарами) чи послугами, крім призначених для створення за-; гальної інфраструктури, або купівлі майна (у тому числі товарів), а також чи бере участь державний орган у фінансуванні суб’єктів господарювання.
Залежно від наслідків для національного товаровиробника’ субсидії, які надаються державою, визнаються легітимними» тобто такими, що не дають підстави для застосування ком-
пенсаційних заходів, чи нелегітимними, такими, що дають підстави для застосування компенсаційних заходів.
Легітимними визнаються, зокрема, субсидії, що надаються для досліджень, які проводяться підприємствами або вищими навчальними чи дослідними закладами на підставі відповідного контракту, укладеного з іншими підприємствами, і якщо ці субсидії обмежуються виключно:
• витратами на заробітну плату персоналу (дослідників, техніків та інших осіб, які займаються виключно дослідною діяльністю);
• витратами на придбання інструментів, обладнання, а також витратами на плату за користування землею та будівлями, що використовуються виключно та постійно (за винятком, коли є уступка прав на будівлі на комерційній основі) у дослідній діяльності;
• витратами на консультаційні послуги, а також на послуги, що використовуються в дослідній діяльності, включаючи дослідження, технічні знання, патенти тощо, що купуються в інших організацій та осіб;
• додатковими накладними витратами безпосередньо на проведення дослідної діяльності;
• експлуатаційними витратами, зокрема витратами на придбання матеріалів, сировини, та іншими витратами безпосередньо на проведення дослідної діяльності.
Крім того, визнаються легітимними субсидії для регіонів, які перебувають у невигідному та несприятливому становищі, у межах території країни походження або країни експорту, що надаються відповідно до загальної програми регіонального розвитку. Вони є легітимними за умов, що:
• кожний регіон, що перебуває у невигідному та несприятливому становищі, буде географічне точно визначеною зоною з чітко окресленими економічними та адміністративними ознаками;
• регіон вважається таким, що перебуває у невигідному та несприятливому становищі, якщо неупереджені та дійсні критерії свідчать, що труднощі регіону залежать від обставин короткочасної дії.
Легітимною визнається також субсидія, що надається для сприяння адаптації (включаючи вдосконалення та розгортання) наявного обладнання до нових вимог щодо охорони довкілля, наслідком чого є значне перенапруження та фінан
совий тягар для підприємств. Субсидія вважається легітимною за умов, що:
• буде одноразовим заходом, який не повторюється;
• буде обмежена сумою до 20% витрат на пристосування;
• не покриває витрат на відновлення та використання
субсидованих капіталовкладень, які мають повністю ^ компенсувати заінтересовані підприємства;
Д|> • безпосередньо пов’язується та надається пропорційно ДІ зниженню рівня шуму, обсягів диму, відходів виробив’ ництва тощо, а також забрудненню довкілля, що пе-р редбачається підприємством, і не покриває економії, ‘‘ яка може досягти розміру витрат виробництва;
• • пропонується всім підприємствам, які можуть присто-’ сувати нове обладнання та нові технології, методи, процеси виробництва.
При доведенні нелегітимності субсидії необхідно встановити, чи є ця субсидія специфічною для підприємства, галузі промисловості або групи підприємств чи групи галузей промисловості. Субсидія є специфічною, тобто нелегітимною, якщо державний орган, що надає субсидію, або законодавство, на підставі якого діє цей орган, недвозначно надає доступ до субсидії лише певним підприємствам, субсидії використовує обмежена кількість певних підприємств або певним підприємствам надаються непропорційно значні суми субсидій чи державний орган надає субсидії на власний розсуд.
Однозначно специфічними є субсидії, надання яких відповідно до законодавства або фактично залежить від результативності експортної операції, а також субсидії, надання яких виключно або як одна з інших умов залежить від переважного використання національних товарів.
Наявність лише факту надання субсидії підприємствам, що експортують товар, не є підставою для визначення експортної субсидії нелегітимною.
За результатами антисубсидиційного розслідування та у разі встановлення факту заподіяння субсидією шкоди національному товаровиробникові застосовуються компенсаційні заходи. Їх можуть застосовувати шляхом запровадження справляння попереднього або остаточного компенсаційного мита. Розмір ставки компенсаційного мита встановлюється відповідним рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної | торгівлі. Він визначається у відсотках до митної вартості то-
вару, що є об’єктом антисубсидиційного розслідування, або за різницею між ціною товару, за якою його продаж не заподіює шкоди національному товаровиробникові та митною вартістю зазначеного товару.
Розмір ставки попереднього компенсаційного мита має не перевищувати попередньо розраховану загальну суму нелегітимної субсидії та бути нижчим за цю суму за умови, що ставка мита буде достатньою, щоб запобігти шкоді, завданій національному товаровиробникові.
Компенсаційні заходи застосовують тільки протягом строку та у розмірі, необхідних для усунення дії нелегітимної субсидії, що заподіює шкоду. Рішення про застосування компенсаційних заходів втрачає чинність через п’ять років від дати їх застосування або через п’ять років від дати винесення відповідними органами рішення про перегляд компенсаційних заходів, результатом якого було одночасне встановлення факту надання субсидії та заподіяння шкоди, у разі якщо під час цього перегляду не було зроблено висновків про те, що закінчення дії компенсаційних заходів сприятиме продовженню дії або поновленню субсидування та заподіянню шкоди.
Контрольні запитання для самоперевірки /. Яким чином імпорт може спричинити шкоду національному товаровиробникові? «^
2. Що таке демпінг? Н|
3. Що таке спеціальні розслідування? Д
4. Які органи проводять спеціальні розслідування? Щі
5. Які можуть бути. застосовані компенсаційні заходив
6. Що таке демпінгова маржа?
7. Чому надання іноземною державою експортної субсидії певному товару може мати негативні наслідки для товаровиробників в Україні?
8. Яка різниця між легітимною та нелегітимною субсидією?
Глава 12 ^ Відповідальність за вчинення порушення законодавства про захист економічної
конкуренції л
———————————————— ВІ^^В
§ 1. Загальні засади відповідальності ^^1 за вчинення порушення законодавства •ЩН про захист економічної конкуренції ‘^д
Під час функціонування на ринку суб’єкти господарювання^ здійснюють свою діяльність шляхом вчинення правомірних чи протиправних дій. Таким чином, вони так чи інакше потрапляють у сферу діяння законодавства про захист економічної конкуренції. Вибір правомірного варіанта поведінки на ринку забезпечує їм низку переваг: інші суб’єкти господарювання зобов’язані сприяти їм діями або не втручатися у їх господарську діяльність; у разі невиконання будь-яким суб’єктом господарювання своїх визначених законодавством обов’язків держава через свої органи впливає на цього суб’єкта і забезпечує виконання ним відповідних обов’язків. Отже, правомірна поведінка як юридичний факт тягне за собою не просто виникнення правовідносин, а певну дію заходів правового регулювання, спрямовану на гарантування, захист і охорону прав та інтересів тих суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на ринку у рамках закону.
Здійснення суб’єктом господарювання діяльності на ринку протиправним шляхом є правопорушенням і тягне за собою настання юридичної відповідальності у вигляді застосування заходів державного примусу караної спрямованості. Вчинення правопорушення, спрямованого на обмеження, спотворення або усунення конкуренції з ринку, є підставою для настання відповідальності за вчинення порушення зако-
Інодавства про захист економічної конкуренції. Відповідальності за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції притаманні такі ознаки:
• застосовується за рішенням уповноважених на те державних органів;
• настає за вчинення дій, спрямованих на обмеження, спотворення або усунення конкуренції з ринку;
• для порушника настають негативні наслідки, зокреійг штраф, примусовий поділ монопольного утворення, зобов’язання відшкодувати заподіяні збитки тощо;
• здійснюється у процесуальній формі.
Основними принципами застосування відповідальності за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції є законність, обгрунтованість, рівність усіх суб’єктів перед законом, невідворотність.
Головне призначення відповідальності за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції штрафне (покарання). Поряд з функцією покарання, відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції виконує роль механізму, що забезпечує поновлення порушених прав та охоронюваних,законом інтересів осіб, що діють на ринку.
Відповідальність за дії, що призводять до спотворення, обмеження, або взагалі усунення конкуренції з ринку, настає відповідно до норм законодавства про захист економічної конкуренції. Але залежно від особи порушника, особи потерпілого та тяжкості заподіяної такими діями шкоди може наставати відповідальність іншого виду. За порушення законодавства, що призводять до спотворення, обмеження або усунення конкуренції з ринку, застосовується відповідальність згідно з нормами адміністративного, кримінального або цивільного права України.
Таким чином, відповідальність за заподіяння шкоди ринковій конкуренції настає відповідно до норм:
1. Закону України «Про захист економічної конкуренції». Вона застосовується тільки до юридичних осіб та фізичних осіб, які є суб’єктами підприємницької діяльності, виключно на підставі положень законодавства України про захист економічної конкуренції.
2. Кодексу України про адміністративні правопорушення. Таку відповідальність застосовують до фізичних осіб, які.займають певні посади в органах влади та управління.
3. Кримінального кодексу України. Кримінальну відповідальність застосовують до фізичних осіб. Вона настає, коли порушення законодавства про захист економічної конкуренції переростає у злочин, який становить підвищену небезпеку конкуренції на ринку.
4. Цивільного кодексу України. На відміну від вищезазначених нормативних актів, положення цього кодексу не міс
тять чіткого визначення видів та розмірів цивільної відповідальності за правопорушення, що спричиняють шкоду ринковій конкуренції. Разом з тим на законодавчому рівні закріплено, що будь-яка особа, право якої порушено або якій заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, може звернутися до суду із заявою про відновлення порушеного права та відшкодування завданої шкоди і таким чином притягнути винну особу до цивільної відповідальності.
І І
к§ 2. Відповідальність згідно з законодавством І 9 про захист економічної конкуренції Щ
Відповідно до норм законодавства про захист економічної конкуренції відповідальність за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції може наставати • у вигляді штрафу, примусового поділу монопольного утворення, блокування цінних паперів, відшкодування збитків тощо.
Окремо слід виділити тапкий вид відповідальності, як штраф. Штраф — найпоширеніший та гнучкий засіб впливу на порушника. Він дає можливість застосувати до порушни-
Іка санкції залежно від ступеня його вини та розміру шкоди, завданої конкуренції. У зв’язку з тим, що залежно від виду та способу вчинення порушення для конкуренції на ринку настають різні за своєю тяжкістю наслідки, розміри штрафів також різні. Так, відповідно до ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об’єднання та окремих суб’єктів господарювання, зокрема юридичних осіб, фізичних осіб та групи суб’єктів господарювання. За різні види порушень штрафи накладаються у таких розмірах:
• за вчинення порушення у вигляді: антиконкурентних узгоджених дій; зловживання монопольним (домінуючим) становищем; невиконання рішення, попередньо-$ го рішення органів Антимонопольного комітету України або їх виконання не в повному обсязі — у розмірі: до 10% доходу (виручки) суб’єкта господарювання |- від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за ос-| танній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. За наявності незаконно одержаного ‘ прибутку, який перевищує 10% зазначеного доходу
(виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оцінним шляхом;
• за вчинення порушення у вигляді: здійснення суб’єктами господарювання антиконкурентних узгоджених дій до моменту отримання у встановленому порядку дозволу органів Антимонопольного комітету на їх здійснення; обмежувальної діяльності суб’єктів господарювання, об’єднань, що полягає у схиленні або примушуванні суб’єктів господарювання до вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, а також неправомірного використання суб’єктами господарювання свого ринкового становища, дискримінації конкурентів; не здійснення особою перепродажу протягом одного року з дня придбання часток (акцій, паїв), якщо їх було придбано для наступного перепродажу; порушення положень, погоджених з органами Антимонопольного комітету України, установчих документів суб’єкта господарювання, створеного в результаті концентрації, якщо це призводить до обмеження конкуренції; концентрації без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України, якщо наявність такого дозволу необхідна; невиконання учасниками узгоджених дій концентрації вимог і зобов’язань, якими було обумовлене рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, — у розмірі до 5% доходу (виручки) суб’єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф;
• за вчинення порушення у вигляді: схилення суб’єктами господарювання чи їх об’єднаннями інших суб’єктів господарювання до вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції чи сприяння вчиненню таких порушень; неподання інформації Ан-тимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки; подання інформації в неповному обсязі Анти-монопольному комітету України, його територіально
му відділенню у встановлені органами Антимонополь-’ІІ ного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки;
подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню;
створення перешкод працівникам Антимонопольного комітету України, його територіального відділення під час проведення перевірок, огляду, при вилученні чи накладенні арешту на майно, документи, предмети чи інші носії інформації; обмеження в господарській діяльності суб’єкта господарювання у відповідь на те, що він звернувся до Антимонопольного комітету України, його територіального відділення із заявою про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, — у розмірі до 1 % доходу (виручки) суб’єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Дохід (виручка) суб’єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається як сумарна вартість доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) усіх юридичних та фізичних осіб, що входять до групи суб’єктів господарювання.
Дата добавления: 2016-01-06; просмотров: 19; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!