Багатокутник - застосовується для малювання різних багатокутників. Щоб намалювати пропорційний багатокутник, потрібно утримувати клавішу Shift.

Шаблон

Створення документу за допомогою шаблону. Рядок меню Вікно - Додаткові палітри - Показати шаблони.

Мал.2. Показати шаблони

Мал.3. Шаблони

Вікно складається з категорій і шаблонів. Зберігається шаблон з типом *.pmd

Після вибору шаблону, стає активна кнопка «Створити» публікацію. Далі виводиться вікно Результати заміни шрифтів і пропонує шрифти, якими дана програма замінить відсутні, також можна вибрати самим. Встановити прапорець на шрифти Тимчасовий, Постійний. Потім заповнити шаблон інформацією. Поради розміщуються в межах монтажного столу.

ІІ.1 Можливості та призначення програми PageMaker

Основне призначення цієї програми – макетування, збір воєдино всіх елементів видання (растрових малюнків, векторних малюнків, тексту, схем, таблиць і ін.), розміщення їх на сторінках, компонування сторінок, завдання остаточних параметрів форматування і створення оригінал-макету видання – того еталону, представленого в друкарському або електронному вигляді, з якого здійснюватиметься виготовлення друкарських або інших форм і остаточний друк тиражу.

Можливості програми:

1. Робота з великими блоками тексту, що є одним з найважливіших її переваг;

2. Можливість об'єднання окремих документів (що містять до 1000 сторінок) в книгу з крізною нумерацією;

 

3. Перевірка орфографії українського тексту, автоматична розстановка перенесень;

4. Багатоколонна верстка тексту;

5. Автоматичне створення змісту і наочних покажчиків;

6. Засоби роботи з графікою;

7. Різні варіанти обтікання текстами ілюстрацій;

8. Імпорт файлів різних форматів;

9. Робота з шарами;

10. Використання модульних сіток;

11. Створення сторінок-шаблонів, використання різних сторінок-шаблонів в одній публікації;

12. Автоматичний спуск смуг;

13. Експорт файлів в різні формати, зокрема в HTML-формат, PDF-формат;

14. Робота з декількома публікаціями одночасно;

15. Вбудований редактор текстів, табличний редактор.

 

ІІ.2 Структура вікна та призначення елементів вікна

Після запуску Page Maker виводить на екрані робочий стіл.

Мал.4. Робочій стіл

На робочому столі розташовані основні палітри Page Maker:

Керуюча палітра - служить для форматування тексту й керування об'єктами: масштабування, позиціювання й обертання.

Мал.5. Керуюча палітра

У PageMaker керуюча палітра змінюється залежно від режимів. Їх існує три: Шрифт, Абзац і Об'єкт.

Мал.6. Палітра Шрифт

У цій палітрі першій знаходиться кнопка модифікацій, за допомогою якої застосовується заданий формат до виділеного тексту. Далі можнго вибрати режим палітри: Шрифт або Абзац. Наступними кнопками можна задати стиль написання тексту, гарнітуру, кегль, інтреліньяж, трекінг, ширину символів, керлінг і зсув базової лінії.

У даній палітрі перший кнопки ті ж що й в палітрі Шрифт. Далі следют стиль абзацу, варіанти розтягування тексту, індикатор положення курсора, відступ зліва, абзацний відступ, відступ справа, відбиття до і після, крок сітки і вирівнювання по сітці.

Мал.7. Палітра Об'єкт

Першою перебувати кнопка модифікацій. Далі слід схема, яка в спрощеній формі представляє виділений об'єкт. Наступними кнопками можна дізнатися положення активної точки, розміри об'єкта, його масштабування, поворот, нахил і кнопки дзеркального відображення.

Палітра кольорів

Меню "Вікно" команду "Показати кольору", відкриється однойменна палітра, c допомогою якої ви можете призначати кольори об'єктам, а також бачити імена і типи квітів, призначених виділеним об'єктами або тексту.

Для призначення різних кольорів об'єктах в Adobe PageMaker використовується

палітра Кольори, викликати яку можна виконавши команду Window (Вікно) /

Показати Кольори або натиснувши поєднання клавіш Ctrl + J.

У верхній частині Кольори розташовані такі елементи управління:

Ø Лінія- використовується для призначення

кольору контурам замкнутих об'єктів(прямокутників, еліпсів, багатокутників і

фреймів);

Ø Фон - застосовується для призначення

кольору заливки замкнутих об'єктів;

Ø Фон і лінія- застосовується в тому випадку, коли один і той же колір повинен бути призначений всьому об'єкту - і його контуру, і заливці;

Ø Відтінок - розкривається список дозволяє задати процентний вміст фарби.

Для того щоб створити новий колір, розташований в нижній частині палітри, або

вибрати з меню палітри команду Новий колір. У результаті буде відкрито діалогове вікно Параметри кольору, в якому можна визначити колірні координати для нового колірного зразка. Одним з найскладніших питань колірного репродукування залишається точне відтворення квітів на друкарському обладнанні. З цієї точки зору найкращі результати дає використання стандартних простих і складених кольорів з професійних колірних систем.

Мал.8. Палітра кольорів

Палітра Стилів

Меню "Вікно" команду "Показати стилі", відкриється однойменна палітра, в якій вказані всі стилі абзаців, визначені в даній публікації. За допомогою цієї палітри ви можете призначати стилі абзаців. Для цього помістіть курсор на цей абзац, а потім клацніть мишею на імені стилю в палітрі.

Мал.9. Палітра стилів

Щоб швидко показати або приховати потрібну палітру, використовуються наступні поєднання клавіш:

1. Керуюча палітра - Ctrl + ';

2. Стилі - Ctrl + B;

3. Кольори - Ctrl + J;

4. Шаблони - Shift + Ctrl +8;

5. Шари - Ctrl +8;

6. Гіперзв'язку - Ctrl +9.

Щоб вивести на екран або прибрати з екрану палітру "Інструменти", виберіть "Вікно"> "Показати інструменти" або "Вікно"> "Сховати інструменти". Щоб отримати інформацію про будь-якому з інструментів палітри, помістіть на ньому курсор, і коли він прийме форму руки, клацніть кнопкою миші.

Мал.10. Вікно показати або сховати інструменти

Палітра Інструментів

Палітра Інструментів - містить всі необхідні для роботи інструменти малювання й редагування. Для того, щоб вибрати той або інший інструмент, потрібно клацнути по його піктограмі на палітрі Інструментів.

Для того, що вивести на екран чи прибрати з екрану палітру Інструментів, необхідно вибрати команду Окно - Показать інструменти чи Окно - Сховати інструменти, а додаткові палітри Бібліотеки та Сценарії - команду меню Вікно \ Додаткові палітри \ Бібліотека / Сценарії. Для того, щоб отримати інформацію про будь-який з інструментів палітри, необхідно помістити на ньому курсор, і коли він прийме форму руки, натиснути кнопку миші.

Панель інструментів представлена

Мал.11. Палітра інструментів

Палітра інструментів - короткий опис: Ліва сторона панелі інструментів.

1. Стрілка - використовується для виділення, переміщення і масштабування текстових і графічних об'єктів;

2. Обрізка - застосовується для обрізки зображень;

3. Обертання - застосовується для обертання текстових блоків і зображень

4. Лінія - служить для малювання ліній;

5. Прямокутник - служить для малювання квадратів і прямокутників;

6. Овал - застосовується для малювання кіл та еліпсів;

7. Багатокутник - призначений для малювання багатокутників;

8. Рука - використовується для прокручування зображення, а також для перегляду і тестування гиперсвязей;

9. Поворот - використовується для виділення і повороту текстових блоків і зображень.

Права сторона панелі інструментів

1. Текст - використовується для виведення і редагування тексту;

2. Рамка - використовується для кадрування зображень.

3. Перпендикуляр - дозволяє малювати строго вертикальні і горизонтальні лінії;

4. Прямокутний фрейм - використовується для малювання прямокутних фреймів;

5. Овальний фрейм - використовується для малювання круглих або овальних фреймів;

6. Багатокутний фрейм - застосовується для створення багатокутних фреймів

7. Масштаб - використовується для зміни масштабу відображення.

Строка меню

Мал.12. Строка меню

У верхній частині робочого вікна розташований рядок меню, що містить десять основних пунктів:

1. Файл - даний пункт меню містить всі команди, що мають відношення до операцій створення, відкриття, збереження, приміщення тексту і графіки в публікацію, друку, а також настройки робочої області програми, команда виходу з Page Maker і список останніх відкритих документів;

2. Редагування - цей пункт меню містить команди, призначені для скасування останньої дії, роботи з буфером обміну, а також для переходу між режимами верстки і текстового редактора;

3. Макет - надає можливість управління сторінками публікації, а також налаштування колонок та режиму їх заповнення текстом;

4. Текст - призначений для визначення всіх параметрів тексту: гарнітури, кегля, накреслення символів, інтерліньяжу, налаштування параметрів абзацу, а також стилів публікації;

5. Елемент - містить команди, необхідні для роботи з графічними елементами:

Ø Завдання кольору і типу заливки і контура об'єктів, параметри багатокутників, інформація про пов'язаних об'єктах та ін;

6. Сервіс - даний пункт містить команди, що дозволяють організовувати роботу з багатосторінковими публікаціями, а також надає доступ до Додатків Page Maker;

7. Перегляд - містить команди управління відображенням публікації, робочого вікна Page Maker, масштабом і допоміжними елементами (напрямними, лінійками і смуг прогону);

8. Вікно - даний пункт меню містить команди, що дозволяють приховувати і показувати всі палітри Page Maker і перемикатися між кількома відкритими документами;

9. Допомога - пункт меню містить довідку, список клавіатурних скорочень і пункт «Про програму Page Maker

Інтерфейс програми може в деякій мірі змінюватися за бажанням користувача.

 

ІІ.3 Робота з сторінками в програмі PageMaker

У вікні документа показана перша сторінка публікації. Порожній простір навколо неї називають робочим столом. Елементи макета повинні розташовуватися в межах сторінки, щоб їх можна було надрукувати. Елементи, цілком розташовані на робочому столі, на печатка не виводяться. Робочий стіл зручний в якості тимчасового місця розташування елементів макета при його створенні і для їх перенесення між сторінками публікації. Якщо необхідно перемістити елемент з поточної сторінки на іншу, то найпростіше спочатку прибрати його на робочий стіл, потім перегорнути документ на потрібну сторінку і помістити на неї елемент, взявши його з робочого столу

Вставка сторінок

У Adobe PageMaker існує чотири способи додавання сторінок в публікацію.

- Автоматичний режим розміщення тексту додає сторінки автоматично в процесі розміщення тексту в колонках

- Діалогове вікно Параметри документа. У цьому вікні можна додавати в кінець публікації будь-яку кількість сторінок.

- Комбінація клавіш «Ctrl» + «Alt» + «Shift» + «G» використовується для вставки однієї

сторінки. Вона вставляється після поточного розвороту.

- Діалогове вікно Вставити сторінки, яке відкривається однойменною командою меню Макет або вибором з контекстного меню, що викликається клацанням правою кнопкою миші на піктограмах сторінок внизу головного вікна документа.

Мал.13. Вставка сторінок

З цього діалогового вікна ви зможете вставити або видалити потрібне число сторінок в будь-якому місці публікації, задавши для них будь-який з наявних шаблонів.

Видалення сторінок

Видалити сторінки в Adobe PageMaker можна за допомогою наступних діалогових вікон.

Діалогове вікно - Параметри документа, рядок введення Кількість сторінок. Якщо ввести в цей рядок число, менше кількості сторінок в документі, будуть видалені всі сторінки документа, що перевищують нове значення. Зайві сторінки видаляються, починаючи з кінця документа. При цьому PageMaker не просить підтвердження видалення сторінок, навіть якщо на них присутні об'єкти. Зрозуміло, що з цією можливістю потрібно звертатися обережно, щоб не втратити дані в кінці публікації.

Діалогове вікно Видалити сторінки викликається однойменною командою меню Макет або контекстного меню піктограм. Робота з цим діалоговим вікном дуже проста. Досить ввести в поля номера небажаних сторінок. Перед видаленням програма Adobe Page Maker запросить підтвердження.

Мал.14. Видалення сторінок

Переміщення по сторінках публікації

Переміщатися по сторінках публікації можна різними способами.

- Виберіть з меню Макет команду Перейти на сторінку і Введіть номер потрібної сторінки. Аналог цієї команди - комбінація клавіш «Alt» +»Ctrl» + «G».

Мал.15. Переміщення по сторінках

У текстовому режимі, в межах розвороту переміщайтеся від рядка до рядка клавішами управління курсором. Дійшовши до останнього (першого) символу на сторінці, курсор не буде рухатися нижче (вище).

- Натисніть клавішу «Shift» і, не відпускаючи її, виберіть команду Перейти на сторінку меню Макет. Сторінки перегортуються починаючи з першої. Зображення кожної з них деякий час затримується на екрані. Щоб зупинити перегортування, клацніть кнопкою миші або натисніть будь-яку клавішу на клавіатурі.

Для переходу від однієї сторінки до іншої клацніть мишею на піктограмі з номером сторінки, і вона буде відкрита. Якщо піктограма потрібної сторінки не відображалася на екрані, до неї можна дістатися за допомогою смуг прокрутки, розташованих ліворуч і праворуч від списку. Якщо публікація створена для оборотної друку, то її парні і непарні сторінки можуть різнитися, a PageMaker для зручності може демонструвати не окремі сторінки, а розвороти. У цьому випадку у вікні документа посередині робочого столу ви побачите дві сторінки. Піктограми з номерами сторінок будуть згруповані в пари, що містять парну й непарну сторінки. Парні сторінки зображуються прямокутниками з "загнутими" лівими верхніми куточками, а непарні - з правими верхніми.

Лівіше піктограм з номерами сторінок знаходиться піктограма шаблон-сторінок. При зворотному друку показані окремо піктограми шаблонів для парних і непарних сторінок (добавити Малюнок). Шаблон-сторінки задають розташування на всіх сторінках публікації стандартних елементів, наприклад колонок і колонцифр, модульну сітку. Все, що знаходиться на шаблон-сторінках, буде присутній на кожній сторінці публікації.

Мал.16. Перехід до сторінок

 

ІІ.5 Робота з сторінками – шаблонами

Виберіть з меню "Вікно" команду “Показати сторінки-шаблони”, щоб відкрити однойменну палітру. Як правило, для створення, редагування і застосування сторінок-шаблонів використовується палітра “Сторінки-шаблони”. Для переходу на сторінку-шаблон служить її піктограма в лівому нижньому кутку вікна публікації.

Сторінки-шаблони (еталонні сторінки) – це сторінки, які не виводяться на друк і служить основою для формування звичайних сторінок. На сторінках-шаблонах розміщають текстові і графічні документи, які повторюються на кожні сторінці публікації.

Кожна нова публікація містить головну сторінку-шаблон (або базовий розворот). Головна сторінка-шаблон за умовчанням береться за основу для оформлення всіх сторінок публікації; вона не може бути перейменована або видалена з публікації.

За умовчанням застосування сторінки-шаблону не впливає на розташування об'єктів публікації. Тому, якщо поля і колонки нового шаблону не співпадатимуть з початковим дизайном сторінки, то вам, швидше за все, доведеться змінити розташування тексту і інших об'єктів відповідно до нової структури сторінки. Проте ви можете задати в меню палітри “Шаблони” режим “Набудувати макет”. В цьому випадку програма PageMaker сама відкоректує розташування (і при необхідності навіть змінить розміри) текстових об'єктів, зображень і допоміжних ліній на тих сторінках, до яких застосували новий шаблон. (Варто проглянути сторінки після застосування нового шаблону, щоб визначити чи відповідає виконане налаштування відповідним вимогам; при необхідності можна відкоректувати сторінки вручну).

Нове розташування і розміри об'єктів і допоміжних ліній після застосування шаблону визначаються декількома чинниками, зокрема параметрами, заданими в діалоговому вікні “Установки: Настройка макету”, ступенем відмінності нового шаблону від попередньої структури сторінки і первинним розташуванням об'єктів і допоміжних ліній на сторінці. Після застосування до сторінки нового шаблону розташування об'єктів автоматично коректується тільки, якщо в меню палітри “Шаблони” заданий режим “Набудувати макет”.

Об'єкти, розміщені на шаблон-сторінці, будуть відображатися на кожній сторінці публікації, якщо не заборонити їх відображення за допомогою команди Перегляд - Показати елементи шаблону.

Мал.17. Елементи шаблону

ІІ.6 Робота с текстовими блоками

У програмі Page Maker весь текст може бути наданий тільки у вигляді текстових блоків або текстових фреймів. Для того щоб набрати текст, досить вибрати інструмент Текст на палітрі Інструментів, клацнути у будь-якому місці робочого простору (не обов'язково в межах сторінки) і ввести текст з клавіатури - при цьому автоматично буде створений текстових блок. Текстові блоки не мають атрибутів фону і лінії; вони бувають тільки прямокутної форми і мають тільки чотири кутових обмежувача. Використовуючи ці маркери текстового блоку, переміщаючи їх інструментом Стрілка, при цьому розташований всередині текст буде перерозподілятися відповідно до нових розмірів блоку. Текстові блоки можна також вільно переміщати і обертати за допомогою інструменту Стрілка.

Для додавання тексту в публікацію Adobe PageMaker можна скористатися декількома способами:

Набрати текст безпосередньо в Adobe PageMaker,

- Скопіювати з текстового процесора за допомогою буфера обміну

- Або імпортувати текстовий файл за допомогою Меню Файл – Розмістити – Текст

 

Мал.18. Імпорт тексту

ТЕКСТОВІ БЛОКИ

Публікація в першу чергу містить текст. Для створення текстового об'єкта (блоку) інструмент «Т»

Щоб створити текстовий блок з допомогою інструмента Текст, потрібно виконати наступні дії:

1. Встановити курсор в тій точці, від якої передбачається почати розміщення тексту, і клацнути мишею. Таким чином буде створений текстовий блок, ширина якого дорівнює ширині колонки. За умовчанням точка введення (мерехтливий курсор) розташовується у лівої межі текстового блоку;

Мал.19. Інструмент текст

2. Натиснувши кнопку миші, протягнути курсор по сторінці чи Монтажного столу, щоб окреслити прямокутну область, в межах якої потрібно розмістити текст. Таким чином можна отримати текстовий блок довільного розміру, що не залежить від ширини існуючих колонок. Точка введення (мерехтливий курсор) розташовується у лівої межі текстового блоку;

3. Після створення текстового блоку можна ввести будь-який текст.

Про те, містить текстовий блок весь поміщений матеріал, або частина його триває в інших пов'язаних блоках, можна судити з вигляду маркерів, які знаходяться у верхній і нижній частинах текстового блоку. Щоб маркери стало видно, необхідно виділити текстовий блок інструментом Стрілка.

Переміщаємо блоки за допомогою миші в режимі вибір

Маркери мають вигляд невеликих петель. Якщо верхня петля порожня, значить, текстовий блок містить початок матеріалу. Якщо порожня нижня петля, це говорить про те, що текстовий блок містить закінчення матеріалу. Якщо порожня і верхня, і нижня петля, текстовий блок містить весь поміщений матеріал. У тому випадку, якщо текстовий блок містить не розміщений матеріал, нижній маркер, нижній маркер стає червоного кольору і приймає вигляд петлі, всередині якої розташована трикутна стрілка. Якщо нижній або верхній маркер текстового блоку має вид петлі зі знаком «+», то це означає, що матеріал починається або продовжується в інших текстових блоках. Пов'язані текстові блоки можна переміщати за допомогою інструменту Стрілка, а також розтягувати і обертати. Щоб перенести пов'язаний текстовий блок на довільну сторінку, не розриваючи зв'язки з іншими блоками, слід винести його на Монтажний стіл, перейти на потрібну сторінку (клацнувши по мініатюрі з її номером у лівій нижній частині робочого вікна програми) і перейти на неї текстовий блок з монтажного столу.

ІІ.7 Форматування тексту в програмі PageMaker

Для набору і форматування тексту в PageMaker можна використовувати два режими: Верстки і Текстовий. Для переходу між ними треба використовувати команду Редагування/Текстовий режим\Режим верстки. Для того, щоб скопіювати вже набраний текст в буфер обміну треба його виділити, виконати команду Правка/Копіювати, перейти в PageMaker, вибрати інструмент Текст і клікнути в будь-якому місці робочого простору, після чого вставити текст з буферу командою Редагування/Вклеїти. PageMaker дозволяє імпортувати в публікацію текст, створений в інших програмах. Для імпорту текстового файлу використовується команда Файл/Розмістити. В діалоговому вікні команди Розмістити можна задати деякі додаткові установки.

Форматування - зміна параметрів символів, абзаців.

Мал.20.Параметри шрифта

Параметри шрифту:

1. Гарнітура (Тип шрифту). ТЕКСТ - ГАРНІТУРА - специфікація шрифтів

 

Шрифти розрізняються із зарубками на кінцях букв - Антиква (звичайний), Courier.

Шрифти, що не мають зарубки - шрифт Гротеск, Ariel.

2. Кегль (розмір). ТЕКСТ - КЕГЛЬ. Розмір шрифту можна задати цілим і дробовим (інший). На панелі інструментів є піктограми для зміни розміру (збільшення або зменшення) шрифту на 0,1 пт

3. Ширина символів від 70% до 130%. ТЕКСТ - ШИРИНА СИМВОЛІВ. За замовчуванням Normal 100%.

4. Інтерліньяж (міжрядковий відстань) - відстань між уявними лініями, на яких розташовується текст по вертикалі. ТЕКСТ – ІНТЕРЛІНЬЯЖ

5. Трекинг (расстояние между символами или словами по горизонтали)
ТЕКСТТРЕКИНГ, плотный (символы отстоят друг от друга ближе), жидкий (символы отстоят друг от друга дальше), нормальный. колір тексту.

6. Начертание. ТЕКСТ - накреслення (звичайне, Ж, Ч, К, перекреслене, інверсний колір фону). Можна включити декілька видів накреслень, при переході до звичайного накресленню, всі інші скасовуються.

Всі вищеперелічені параметри шрифту можна задати ТЕКСТ - ШРИФТ або на панелі інструментів

Мал.21.Панель інструментів А

Кожен з шрифтів має свої художні особливості. Незважаючи на велику різноманітність, практично у всіх шрифтах можна виділити загальні елементи, представлені основні елементи шрифту.

У комп'ютерній поліграфії шрифтом називають набір символів визначеного малюнка. Кілька шрифтів, малюнок яких виконаний в одному і тому ж стилі, являють собою гарнітуру. Наприклад, гарнітура AvantGarde включає в себе шрифти AvantGarde, AvantGarde, AvantGarde і AvantGarde.

Накреслення - це один з варіантів шрифтів в гарнітурі. Воно однозначно визначає вид шрифту. Накреслення мають стандартні назви, наприклад курсивне зображення, напівжирне або похиле. Назва накреслення складається з декількох слів. Перше визначає насиченість шрифту, друге - ступінь нахилу, третє - доповнює визначення накреслення. Накреслення включає в себе наступні характеристики:

Мал.22.Накреслення

Насиченість - відносна товщина штрихів символів;

· Пропорційність - відносна ширина знаків шрифту. Зазвичай для точного визначення вибирається літера М і визначається співвідношення її ширини і висоти. Розрізняють сверхузкие, вузькі, широкі і нормальні накреслення;

· Кегль - вертикальний розмір символів шрифту, включає в себе висоту літери (очки) і вільного простору над і під літерою (оплечіков).

Процедура форматування символів включає: вибір типу, накреслення, розміру і кольору шрифту; встановлення інтервалів між символами; введення в текст спеціальних символів тощо. Вкладка Шрифт надає користувачеві багатий вибір варіантів шрифтового оформлення тексту. Більшість із наведених вище параметрів шрифту можна швидко активізувати за допомогою кнопок винесених на стрічку панелі Шрифт. Для швидкої замінити малих літер фрагменту тексту на великі і, навпаки, можна Скористатись комбінацією клавіш Shift+F3, попередньо виділивши цей фрагмент.

ІІ.7.2 Форматування абзаців

Для форматування абзаців використовується Керуюча палітра в режимі Абзац або діалогове вікно Текст – Абзац - Параметри абзацу, щоб його викликати, слід натиснути правою кнопкою миші по абзацу, який потрібно відформатувати (або в межах виділеного фрагмента тексту) і вибрати команду абзац. Викликати діалогове вікно Параметри абзацу можна також командою Туре (Текст) / Абзац

Мал.22.Параметри абзаца

Мал.23.Керуюча палітра в режимі абзац

Параметри абзаца:

1. Відступи - даній групі визначаються відступи справа і зліва, а також відступ або виступ першого рядка;

2. Відбиття - у цій групі задається відбиття до і після абзацу (у міліметрах);

3. Вирівнювання - список дозволяє задати один з п'яти варіантів виключки тексту (вліво, вправо, по центру, по формату і повна);

4. Словник - список дозволяє вибрати словник, який буде використаний при розстановці переносів і правці орфографії. Спочатку всі абзаци використовують словник, прийнятий за замовчуванням. Кількість словників залежить від того, які словники були встановлені разом з Page Maker;

5. Всі рядки разом - забезпечує розміщення всіх рядків абзацу в одному текстовому об'єкті;

6. Нова колонка - абзац міститься у початку нової колонки. Зазвичай встановлюється при форматуванні заголовків;

7. Нова сторінка - при встановленому прапорці абзац буде завжди розташовуватися на початку нової сторінки. Як правило, цю установку варто використовувати при форматуванні заголовків високих рівнів, наприклад, назва частини в книзі або назва статті в журналі;

8. Включити в зміст - програма Page Maker дозволяє автоматично створити зміст, однак для цього необхідно позначити ті абзаци, які повинні бути в нього включені. Встановлення даного прапорця здійснює цю функцію;

9. Утримати рядків наступного абзацу - забороняє повну ізоляцію абзацу від наступного за ним абзацу. Відповідно з цією умовою Page Maker зобов'язаний буде втримати в одній колонці з поточним абзацом певне користувачем кількість рядків наступного абзацу;

10. Висячі рядки на початку абзацу - дозволить визначити максимальну кількість ізольованих початкових рядків абзацу, які мають розглядатися як висячі рядки. Виявивши в абзаці висячі рядки, Page Maker виконає перекомпонування відповідних текстових об'єктів таким чином, щоб кількість ізольованих рядків стало більше заданого;

11. Висячі рядки в кінці абзацу - дозволяє визначити максимальну кількість ізольованих кінцевих рядків абзацу, які мають розглядатися як висячі рядки.

Абзац - наступна після символу одиниця форматування. Крім розбиття на смислові одиниці, абзацний розбивка структурує текст, він стає більш виразним і легким для читання. У цій главі розглядаються наступні аспекти форматування абзаців:

· Вирівнювання тексту на сторінці. Налаштування міжсимвольних інтервалів при вимкненні.

· Перенесення. Різні методи перенесення і настройка переносів.

· Вирівнювання тексту за допомогою табуляції. Позиції табуляції. Заповнювачі.

· Установка абзаців.

· Управління розміщенням абзаців. Ознаки розриву колонок і сторінок.

Висячі рядки і їх запобігання.

· Стратегія інтерліньяжу.

Абзац є мінімальною структурною одиницею, до якої можуть бути застосовані такі атрибути, як виключка (вирівнювання тексту по горизонталі), новий рядок, метод розрахунку інтерліньяжу, установка позицій табуляції, управління переносами, лінійки, відбиття та ін. Атрибути форматування абзацу задаються для всього абзацу в цілому.

У ознаці кінця абзацу зберігаються всі атрибути його форматування. Якщо скопіювати ознака кінця одного абзацу в кінець іншого, останньому будуть додані всі атрибути форматування першого, абзаци стануть однаковими.

Оформлення абзаців: відбиття і лінійки

Абзац можна виділити в масиві тексту різними способами. Найбільш широко в PageMaker для виділення абзаців застосовуються отбивки і лінійки. Якщо абзацу задати величину відбиття, він буде відділятися від сусідніх абзаців вільним простором. Лінійки - це горизонтальні лінії певного виду, які можуть розташовуватися зверху чи знизу абзацу. Відбиття виділяються заголовки, підписи під малюнками. Лінійки використовують рідше, в основному для виокремлення заголовків.

Мал.24.Лінійка абзацу

Параметри абзацу:

Відступи - відстань від межі тексту до кордону текстового блоку, фрейма в дюймах. ТЕКСТ - відступ \ табуляції

Мал.25.Відступи/табуляція

Табуляція. Використання табуляції дозволяє вирівнювати колонки цифр або слів. При натисканні клавіші Tab Adobe PageMaker вставляє в текст символ табуляції, це такий же службовий символ, як і символ кінця абзацу. У режимі верстки він не видно, його можна побачити тільки при роботі редактора матеріалу. Позиції табуляції замовчуванням розставлені через кожні 0,5 дюйма. Позиції табуляції відзначаються на лінійці маркерами табуляції: ліве вирівнювання, праве вирівнювання, вирівнювання по центру, вирівнювання по десятковій крапці (використовується тільки для чисел). Щоб встановити на лінійці маркер табуляції, спочатку треба вибрати потрібний тип вирівнювання, клацнувши на відповідному значку в лівій частині лінійки, потім клацнути на лінійці там, де має стояти маркер. При розстановці маркерів проміжні маркери, задані за замовчуванням, зникають. Відбиття - відстань між абзацами (до абзацу і після абзацу).

Вирівнювання. ТЕКСТ - вимкнення (ліворуч, праворуч, по ширині або за форматом, повне вирівнювання) Абзацний відступи.

Мал.26. Команда Вімкнення

На панелі інструментів зменшення і додавання абзаців.

Всі вищеперелічені параметри шрифту можна задати ТЕКСТ - АБЗАЦ або на панелі інструментів

Т - відзначаємо місце нового рядка Shift + Enter - перехід на новий рядок не розбиваючи абзацу. Символ недрукованих символів переглянути в текстовому режимі. Нерозривний пробіл (ініціали після прізвища) - Ctrl + Alt + пробіл Дефіс - Ctrl + Shift + M. Розміщення переносів - Текст - Перенесення

ІІ.7.3 Створення та використання стилів

Стиль - це атрибут абзацу. Отже, можна задати стилем напівжирне накреслення заголовку. Але не можна визначити стилем напівжирне накреслення одному слову в цьому заголовку, це можна зробити тільки локально. У PageMaker немає системи стилів символів, хоча існують обхідні шляхи для емулювання цього інструменту. Стилі символів підтримуються також деякими доповненнями PageMaker.

За допомогою палітри Стилі можна створити власний стиль або призначати стилі шрифтам, абзацам, графічним примітивам. Для того, щоб відобразити палітру Стилі треба в меню “Вікно” вибрати команду “Показати стилі”, відкриється однойменна палітра, в якій вказані всі стилі абзаців, визначені в даній публікації. В палітрі Стилі містяться команди для роботи зі стилями. В палітрі виділяється стиль абзацу, для того, щоб знати, який стиль присвоєний поточному абзацу.

Мал.27. Створення стилю

ІІ.7.4 Додаткові способи оформлення тексту

Додаткові можливості по роботі з текстом:

· Обертання тексту.

· Наклон текста.

· Створення буквиці.

· Установка горизонтальних інтервалів.

· Кернинг тексту.

· Трекінг межбуквенних інтервалів.

· Зміна ширини символів.

Утиліти - модулі, що підключаються – Буквиця

Створення буквиці Меню Сервис – Додатково - Буквиця

Мал.28.Створення буквиці

Трекінг межбуквенних інтервалів.

Створити трекінг можна за допомогою Меню Текст – Трекінг

Мал.29.Створення трекінгу

Зміна ширини символів

Змінити ширину символів можна за допомогою Меню Текст – Ширина символів

Мал.30. Ширина символів

 

Кернинг тексту можна створити Меню Текст – Заказной кернінг

Мал.31.Створення кернінгу

 

ІІ.8 Робота з зображеннями в програмі PageMaker

У сучасних публікаціях графічний матеріал грає не менш важливу роль, ніж текст. Фотографії, малюнки, таблиці та схеми дозволяють значно підвищити ефект впливу на читача, зробити видання цікавим і незабутнім. Впровадження і зв'язування. Впровадження зберігається в публікації, збільшуючи обсяг, займаний нею на диску. При використанні принципу установки зв'язків вихідний файл залишається на своєму місці, а в публікацію поміщається його копія з низьким розширенням, що дозволяє значно зменшити обсяг дискового простору, і прискорити роботу за рахунок скорочення часу на перемальовування. При використанні методу зв'язування в процесі верстки використовується лише копії низького розширення, незначно збільшують обсяг публікації, при цьому на друк виводяться вихідні файли високого розширення. Для забезпечення високої якості при друку необхідно контролювати стан пов'язаних фалів, оскільки якщо після приміщення в публікацію вихідний файл був переміщений або видалений, на друк буде виведена копія низького розширення. Велику роль у якісному відтворенні імпортованої графіки грає формат розміщені файлів. Вибір правильного формату гарантує відсутність проблем на етапі кольоро поділу і друку.

Якщо в публікації розміщується на одній сторінці кілька об'єктів, то можна змінити їх порядок, (на передній план, на задній план, зрушити вперед на один крок, зрушити назад на один крок). Елемент – Монтаж

 

ІІ.8.1 Додавання зображення

Існує два методи приміщення зображень в публікацію Adobe PageMaker.

Один з цих методів - власний механізм Adobe PageMaker, який носить названу связі PageMaker. Зв'язок цього типу виникає щоразу, коли для імпорту файлів використовується команда Помістити меню Файл.

Мал.32. Додовання зображення

 

У цьому випадку імпорт здійснюється спеціалізованими фільтрами, програмами перекодування файлів у формат Adobe PageMaker з інших форматів.

При використанні методу зв'язування в процесі верстки використовується тільки копії низького розширення, незначно збільшують обсяг публікації, при цьому на друк виводяться вихідні файли високого розширення.

 

Як вільне зображення - включає зображення в макет незалежно від текстових блоків;
Замість виділеного зображення (або Розмістити у фреймі) - видаляє з публікації існуючі зображення або зображення у виділеному фреймі і замінює їх на ноль. Для нового зображення зберігаються старі розміри, умови обтікання, а також поворот, нахил, дзеркальне відображення, які були виконані в програмі PageMaker;
Зберегти кадрування - зберігає для нового зображення кадрування, застосоване до попереднього зображення. Цей варіант може використовуватись тільки разом з варіантом замість виділеного зображення (або Розмістити у фреймі).

Імпортувати графічні і текстові файли в PageMaker можна і за допомогою Системного буфера обміну. При роботі з системним буфером обміну PageMaker сам намагається визначити формат, в якому слід представити графічне зображення в публікації. Для того, щоб самому вибрати формат, в якому зображення будуть зберігатися скористайтеся командою Вставити в форматі з меню Редагування.

Мал.33. Вставка об’єкта

Adobe PageMaker може також досить добре працювати з форматом JPEG, який забезпечує дуже високий стиск, але однак частіше використовується формат TIFF.

ІІ.8.2 Трансформація зображень

Виділення об'єкта. Для проведення будь-яких маніпуляцій об'єкт повинен бути обраний (виділено). Вибір виробляють клацанням інструментом Стрілка на кордоні об'єкта, якщо він не має заливки, і в будь-якому його місці, якщо заливка є. Також виділити об'єкт можна, "намалювавши" інструментом Стрілка прямокутну рамку, у внутрішню область якого об'єкт потрапить цілком. Якщо в певну таким способом область потрапляють декілька об'єктів, то всі вони будуть виділені одночасно. Виділіть окремі об'єкти та групи раніше створених графічних об'єктів.
- Визначення якірних крапок. Кожен об'єкт PageMaker, будь то графічний примітив, імпортована графіка або текстовий блок, характеризується однією єдиною координатою і значеннями висоти і ширини. Координати об'єкта визначаються за його якірної точці. Для лінії якірної точкою можуть бути правий, лівий кінці або середина. Для всіх інших об'єктів, що мають площу, якірними точками можуть бути кути описаного навколо об'єкта прямокутника і середини його сторін. Всі вони мають під назвою активних точок і грають важливу роль при масштабуванні, повороті, спотворенні і відображенні об'єкта. PageMaker показує положення активних точок навколо намальованого об'єкта. Визначте якірні точки для лінії з показаних активних точок і для багатокутника. Скористайтеся для цього спеціальним перемикачем в керуючій палітрі. Трансформуйте об'єкти, переміщуючи якірні крапки.

 

ІІ.8.3 Обтікання зображень

Кожному графічному об'єкту, поміщеному в публікацію як вільне зображення, може бути задане обтікання текстом, в результаті якого текст розташовується довкола об'єкту. Для того, щоб задати об'єкти режим обтікання текстом, необхідно Елемент\Обтікання текстом.

Мал.34. Обтікакання текстом

 

Створити рамку навколо текстового блоку і графіки

Сервіс - Додатки - Створити рамку. Потім можна задати рамці колір, тип лінії.

Мал.35.Створення рамки

Щоб задати об'єкти режим обтікання текстом, необхідно клацнути по ньому правою кнопкою миші і вибрати з спливаючого меню команду Обтікання текстом. Для створення такого широкого поширеного ефекту, як рамка навколо об'єкта, в PageMaker передбачена спеціальна команда Сервіс> Додатки> Створити рамку. Щоб розташувати рамку над об'єктом, слід вибрати перемикач Рамка попереду об'єкта, а під об'єктом - Рамка позаду об'єкта. Прапорець Маскувати об'єкт під рамкою дозволяє розташовувати рамку лише над об'єктом, при цьому вона маскувати області, перекриваються.Для забезпечення точного розташування об'єктів один щодо одного в Page Maker передбачена команда Елемент> Розмістити об'єкти.

Створити буквицю. Виділити перший символ абзацу

Сервіс - Додатки - Створити буквицю. Задати висоту буквиці. Після застосування буквиці можна перейти до іншого абзацу тексту.

 

 

Мал.36.Створення буквиці

ІІ.8.4 Робота з фігурами

Page Maker володіє потужними засобами, що полегшують процес розміщення об'єктів на смузі і забезпечують верстальщику повну свободу для реалізації своїх творчих задумів.

З допомогою PageMaker можна малювати зображення більш складні, чим прості фігури - лінії, овали, прямокутники і багатокутники. Програма PageMaker не має багатьох можливостей спеціалізованих графічних програм. Але для включення в документ простих схем, планів і креслень її інструменти підходять цілком.

До графічних примітивів відносяться лінії, прямокутник (квадрат), еліпс (коло), багатокутник (правильний багатокутник).

Мал.37.Графічні примітиви

Налаштувати параметри примітивів - подвійне клацання по відповідній піктограмі.

Створення графічних об'єктів засобами Pagemaker

Графічні інструменти програми Pagemaker дозволяють створювати і редагувати в публікаціях відносно прості об'єкти (до них також відносяться фрейми для тексту або зображень), яким можна призначати різні типи меж і внутрішніх областей. Для побудови простих геометричних фігур використовуються наступні інструменти:

Лінія - інструмент призначений для малювання довільних лінії. Щоб намалювати лінію, потрібно клацнути в початковій точці, а потім - в кінцевій. Щоб намалювати строго вертикальну або горизонтальну лінію, а також лінію під кутом 45 °, потрібно утримувати клавішу Shift;

Перпендикуляр - різновид інструменту Лінія, призначена для малювання строго вертикальних або горизонтальних лінії;

Прямокутник - використовується для побудови прямокутників і квадратів. Для того щоб намалювати правильний квадрат, слід утримувати клавішу Shift;

Еліпс - використовується для створення окружностей і правильних кіл. Щоб намалювати правильний коло, необхідно утримувати клавішу Shift;

Багатокутник - застосовується для малювання різних багатокутників. Щоб намалювати пропорційний багатокутник, потрібно утримувати клавішу Shift.

Для створення лінії виберіть однойменний інструмент Лінія з палітри, помістіть покажчик миші в ту точку на сторінці, з якою лінія повинна початися, натисніть ліву кнопку миші і перетягнете покажчик в точку, де лінія повинна закінчуватися. Потім відпустіть кнопку. Намальована лінія буде мати ті параметри (вид, товщину і колір), які визначені умовчання PM. Інструмент Лінія малює лини під будь-яким кутом. В процесі малювання слід тримати натиснутою клавішу Shift.

Виберіть інструмент Перпендикуляр і з його допомогою створіть кілька ліній.
Для створення прямокутника виберіть інструмент Прямокутник на панелі інструментів, помістіть курсом миші в точку, де повинен знаходиться один з кутів, натисніть ліву кнопку миші і перетягнете покажчик до точки де повинен знаходиться протилежний кут фігури. Для того, щоб намалювати прямокутник з рівними сторонами (тобто квадрат) при малюванні прямокутника притримайте клавішуShift.

Меню Елемент, або через контекстне меню. Два повзунка цього вікна визначають кількість сторін багатокутника і ступінь його «зіркоподібною». Для установки параметрів пересуньте повзунок або поставте чисельні значення в полях введення.

У діалоговому вікні Елімент - Округлені кути можна вибрати один з варіантів і клацнути по кнопці Так - обраний варіант буде застосований прямокутнику і фрейму прямокутної форми.


Мал.38.Створення округленіх кутів

У програмі Page Maker передбачено безліч методів модифікації об'єктів. Наприклад, можна змінити розмір об'єкта, повернути його на будь-який кут і забарвити в який-небудь колір. Крім того, для об'єктів, створених за допомогою графічних інструментів програми Page Maker, допускається зміна товщини і стилю їх межі (лінії), а також стилю внутрішньої області.

Кожен об'єкт, створений засобами Page Maker, може володіти двома основними параметрами: заливанням і контуром. Для налаштування параметрів контуру і заливки, служить діалогове вікно Фон і лінія.

Мал.39.Створення фона та ліній

Діалогове вікно Фон і Лінія складається з двох частин. Ліва частина визначена для атрибутів фону об'єкта:

1. Фон (без фону - прозорий об'єкт, папір - колір паперу (за замовчуванням білого кольору)), суцільний - дозволяє задати фону будь-який колір.

2. Суцільний - дозволяє задати фону будь-який колір;

3. Колір - список містить всі кольори, визначені в палітрі Колір;

4. Відтінок - у списку можна вибрати процентний вміст фарби);

5. Накладення - даний прапорець забезпечує друк вибраного кольору з накладенням. За замовчуванням використовується режим маскування, тому прапорець неактивний;

6. Для налаштування атрибутів лінії призначена права частина діалогового вікна Фон і лінія:

Ø Лінія - список містить заготовки ліній різної товщини і типу;

Ø Колір - список містить всі кольори, визначені в палітрі Колір;

Ø Відтінок - у списку можна вибрати процентний вміст фарби;

Ø Накладення - якщо відзначити даний прапорець, лінія буде надрукована з накладенням;

Ø Прозора основа - цей параметр відіграє роль тільки при виборі переривчастої лінії і дозволяє зробити проміжки між штрихами прозорими;

Ø Інверсна - дає можливість створити лінію, забарвлену в колір паперу, на контрастному чорному, напівтоновому або кольоровому фоні.

За замовчуванням намальовані в Page Maker об'єкти забарвлюються в чорний колір і маскують всі інші об'єкти, розташовані під ними. Скасувати режим маскування для кордону, внутрішній області або для всього об'єкта можна трьома способами:

1. Включити в опис кольору параметр Накладення, а потім офарбити в цей колір лінію або фон;

2. Виділивши об'єкт, виконати команду Елемент | Фон і лінія і задати для фону і / або лінії параметр Накладення;

3. Тільки для чорних об'єктів: вибрати команду Сервіс | Параметри трепінгу і задати для фону і / або лінії режим накладення

 

ІІ.9 Підготовка до друку

Для виконання друку з PageMaker використовується команда Файл > Друкувати, яку можна виконати також, натиснувши комбінацію клавіш Ctrl+P. Після виконання команди Друкувати діалогове вікно Друкувати документ автоматично відкривається на вкладці Документ. Елементи управління, розташовані на вкладці Документ, дають можливість визначити порядок і деякі опції друку:

Мал.40. Підготовка до друку

Копії в підбір – установка даної опції грає роль при друці два або більш за копії публікації;

Зворотний порядок – даний прапорець слід чи встановлювати знімати залежно від подачі цільового принтера так, щоб листи після друку розташовувалися в правильному порядку і не вимагали ручного перекладання;

Чернетка – в даному режимі на друк виводитися тільки текст, а всі імпортовані зображення замінюються перекресленими навхрест прямокутниками того ж розміру;

Копії – дане поле призначене для вказівки кількості копій, яку необхідно віддрукувати;

Сторінки – в полях даної групи можна задати діапазон сторінок, які слід вивести на друк;

Ігнорувати атрибут «Недрукований» – даний прапорець дозволить вивести на друк всі елементи публікації, зокрема ті, для яких був заданий атрибут Нецензурний;

Друкувати – дає можливість вивести на друк тільки парні або непарні сторінки;

Книжкові розвороти – якщо дозволяє формат паперу, установка даного прапорця дозволяє друкувати розворотів;

Порожні сторінки – задає виведення всіх сторінок публікації, включаючи порожні. Орієнтація – визначає спосіб розташування сторінок на листі паперу: уподовж, коли короткий обріз льоту розташований по горизонталі;

Друкувати всі публікації книги - установка даного параметра дозволяє вивести на друк всі публікації, об'єднані в книгу.

 

ІІ.9.2 Спуск друкованих смуг

Спуском смуг називається розстановка сторінок видання на монтажних листах таким чином, щоб після друку, фальцювання, брошурування та обрізки листів вийшла єдина книга з правильно пронумерованими сторінками. Спуск смуг слід виконувати безпосередньо перед печаткою публікації. Доповнення Спуск смуг закриває активну публікацію і створює її безіменну копію, формат (розмір сторінки) якої приймається рівним розміру аркуша, заданого для спускового макета. Для того щоб скорегувати розміщення смуг з урахуванням товщини паперу, потрібно задати режим Компенсувати «сповзання» і ввести значення параметра Припуск. Цей параметр не впливає на розмір паперового аркуша. Його величину слід обов'язково уточнити в друкарні. Сповзанням називається явище, при якому передні обрізи сторінок в сфальцованной зошити (або в брошурі, скомплектувати вставкою) не утворюють рівну поверхню, а виступають один з-під одного на більшу або меншу відстань в залежності від товщини паперу. Якщо ви вирівнюєте торець блоку за рахунок обрізки, то розміри внутрішніх і зовнішніх полів на різних сторінках виявляться різними; це може помітно знизити якість видання.

Щоб виконати спуск смуг публікації за допомогою Додатки Спуск смуг, слід відкрити потрібну публікацію і команду Сервис | Доповнення | Спуск смуг. У діалоговому вікні Спуск смуг потрібно вибрати тип спускового макета, при необхідності додати, видалити або переставити сторінки публікації, задати параметри спуску смуг і клацнути по кнопці Так.

Роздруковується цей документ аналогічно документу Word - на різні сторони аркуша.

Мал.41.Спуск смуг

 

III. Охорона праці……………………………………………………………. 43

Вимоги охорони праці при роботі з комп'ютером

Робота за комп'ютером пов’язана з підвищеним розумовим навантаженням, нервово-емоційною й зоровою напругою. Хочеться підкреслити, що робота за відеодисплейним терміналом (ВДТ) і персональною електронно-обчислювальною машиною (ПЕОМ) повинна проводитися в умовах, що відповідають гігієнічним вимогам.

У приміщенні, у якому здійснюється робота на комп'ютерах, повинне бути гарне освітлення (природне або штучне). Освітленість робочого стола повинна бути в межах 300-500 люкс. При меншій освітленості швидко наступає стомлення зорового аналізатора. Тому працювати в затемненій кімнаті не можна.

Приміщення, де здійснюється робота на ВДТ і ПЕОМ, повинно бути добре провітрено, тому що для виконання розумової роботи мозок споживає в 9 - 10 разів більше кисню.

Тривала робота комп'ютерів приводить до зниження концентрації кисню в повітрі. За одну годину роботи на комп'ютерах зниження концентрації кисню досягало 1,7- 1,8%. Концентрація озону, навпаки, збільшується. Озон є сильним окислювачем, і концентрація його вище гранично припустимих величин може привести до несприятливих обмінних реакцій організму, змінюючи активність ряду ферментів, сприяти порушенню зору, появі головного болю, сухості верхніх дихальних шляхів і ін.

Іншим фактором, обумовленим роботою комп'ютера, є електромагнітні випромінювання (ЕМВ). Цьому факторові останнім часом приділяється велика увага. У літературі є цілий ряд робот, що свідчать про вплив слабкого ЕМВ на внутрішньоклітинні зміни тварин, порушення обмінних процесів. У людей дію ЕМВ зв'язують із порушенням вагітності, викиднями, розвитком катаракти, пухлин, лейкемії й ін. Зараз Санітарними правилами й нормами «Гігієнічні вимоги до відеодисплейних терміналів, персональним електронно-обчислювальним машинам і організації роботи» № 2.2.2.542 – 96 установлені припустимі рівні для електричної й магнітної складових ЕМВ, а також для електростатичного потенціалу.

При наближенні користувача до екрана відеомонітора на відстані 300 мм від екрана ЕМВ перевищували припустимі рівні в 5-7 разів. Установлена оптимальна відстань очей до екрана відеомонітора (600 - 700 мм) на підставі вивчення зорових функцій підтверджується вимірами ЕОМ.

На величину показників ЕМВ впливає й контур заземлення приміщення для ВДТ і ПЕОМ. При поганому заземленні в десятки разів зростають показники ЕМВ, значно перевищуючи припустимі рівні. Тому при організації робіт із ВДТ і ПЕОМ повинне бути проведене якісне заземлення.

Розташування робочих місць із ВДТ і ПЕОМ у ряд приводило до підсумовування ЕМВ на робочих місцях, розташованих між двома відеомоніторами. У зв'язку із цим у приміщеннях не слід рекомендувати розміщення робочих місць у ряд. У той же час цілком задовільні результати по ЕМВ отримані при розміщенні робочих місць із ВДТ і ПЕОМ по периметру приміщення.

В екрана відеомонітора утвориться електростатичне поле (ЕСП), що у робочій зоні може бути вище припустимого рівня згідно Санправил 2.2.2.542-96. Тривале перебування в ЕСП, що перевищує припустимі рівні, може негативно позначитися на самопочутті, нервовій і серцево-судинній системах. У зв'язку із цим не рекомендується доторкатися до екрана руками й знімати на себе заряди ЕСП. ЕСП притягає пил на екран, що сприяє збільшенню потенціалу ЕСП. Тому перед початком роботи варто протирати екран відеомоніторів, звільняючи їх від пилу. Окремі автори зв'язують почервоніння очей і обличчя при роботі на ВДТ і ПЕОМ із дією ЕСП.

Підвищення температури повітря, зниження відносної вологості викликають більше навантаження на кардіореспираторну систему, у результаті чого погіршується робота нирок, утрудняється мислення, з'являється головний біль, знижується працездатність.

Застосування побутових кондиціонерів не рятує положення, тому що вони в основному працюють на рециркуляції й свіже повітря надходить в обсязі не більше 15 - 25%. Крім того, при роботі кондиціонера утвориться шум, рівень якого досягає 65 дб, тобто перевищує припустимий на 15 дб, що негативно для нервової й серцево-судинної систем. При використанні побутових кондиціонерів доцільно розташовувати їх у верхній зоні вікна.

В установах, обладнаних комп'ютерами, для поліпшення мікрокліматичних умов необхідно строго дотримувати норми площі на один комп'ютер – 6м2 і об’єм – 24м3.

 

 

 

 

 

 

 

IV. Висновок …………………………………………………………..44

PageMaker є універсальною програмою, успішне застосування якої можливо при підготовці документів будь-якої складності. При цьому Page Maker дозволяє значно спростити процес обміну даними з принтерами, що віддають перевагу різним засобам підготовці матеріалів до публікації. PageMaker відрізняється простотою використання і хорошою сумісністю з іншими додатками, необхідними, що є, в процесі друкованої підготовки. Інтерфейс простий і зручний в освоєнні. PageMaker має простій текстовий редактор, яких дозволяє користувачам працювати з текстом в окремому вікні, де вони можуть набудувати розмір і шрифт тексту, щоб поліпшити його читаність без змін діючих атрибутів тексту макету. PageMaker володіє широкими можливостями редагування тексту, наприклад, дозволяє виконувати пошук і заміну кольору, відтінку, горизонтального маштабування, інтерльяжу і розміру трекінга тексту. PageMaker допускає імпорт електронних таблиць Microsoft Excel і початкових текстів HTML, а також можна в нього без проблем помістити будь-який текст. Page Maker підтримує здібності застосовувати до бітових карт фільтри Photoshop, а також обробці растрових зображень.

 

V. Використанні джерела………………………………………………… 46

http://reftrend.ru/1105426.html

http://klirik.narod.ru/izdat/articles/sp.htm

http://ogorod.net/referats/94/42792/?page=7

http://www.br.com.ua/diplom/Computers/99714-28.html

http://bukvar.su/informatika_programmirovanie/page,4,171855-Rabota-s-programmoiy-PageMaker.html

http://xreferat.com/33/1577-1-rabota-s-programmoiy-pagemaker.html

http://information-systems.jimdo.com/

http://www.bankreferatov.ru/

 

 

 

 

 

 


VI.

 

VII. Практичне завдання

VIII. Охоронна праці

IX. Висновок

X. Використанні джерела


Дата добавления: 2016-01-06; просмотров: 12; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:




Мы поможем в написании ваших работ!