Рекомендації для самостійного вивчення клінічної фармації

Методичні вказівки

З клінічної фармації для студентів

Фармацевтичного факультету

(заочна форма навчання)

 

Автори: професор І. Купновицька,

доцент О.Дзвіняцька,

асистенти З.Андрійців, Р.Белегай,

Н. Губіна, І.Кутинська, А. Сапатий

 

Івано-Франківськ, 2007

 

Обговорено на засіданні

кафедри клінічної фармації

з курсом фармакології

й клінічної фармакології ІФДМУ

 

Протокол №___ від ______ 2007 р.

 

Затверджено методичною комісією

фармацевтичного факультету

Голова методичної комісії

проф. М.І. Мойсеєнко

 

Протокол №____від__________2007 р.

 

 

Відповідальна за випуск:

зав. кафедри клінічної

фармації з курсом фармакології

й клінічної фармакології

професор І. Г. Купновицька

 

Рецензент: завідувач кафедри

пропедевтики внутрішніх захворювань

професор В.Є.Нейко

 

Загальні положення

| Клінічна фармація — інтегративна клінічна дисципліна, яка є тео­ретичною базою при проведенні консультативної роботи серед лікарів та населення з питань раціональної лікарської терапії та при здійсненні провізорами фармацевтичної опіки пацієнтів.

Участь провізора в проведенні лікарської терапії сприяє вчасному доведенню до хворого лікарських засобів оптимальної якості, установ­ленню максимально раціональних шляхів та режимів уведення, попе­редженню призначення несумісних лікарських препаратів, зведенню до мінімуму побічної дії ліків, а також зменшенню поліпрагмазії.

У процесі вивчення клінічної фармації на основі теоретичного ма­теріалу, отриманого на кафедрах фізіології, патології, біохімії, мікробіології, фармакології, поєднуються знання з етіології, патогенезу основних нозологічних одиниць у клініці внутрішніх хвороб з принци­пами їх лікарської терапії. У той же час студенти вивчають структуру вітчизняної охорони здоров'я, медичну етику та деонтологію, основну медичну документацію. За час навчання вони засвоюють на пізнаваль­ному рівні основні методи клінічного обстеження хворих, загальну симптомологію та синдромологію найбільш поширених захворювань внутрішніх органів, знайомляться з загальними принципами будування діагнозу. На базі теоретичних знань з фармакології та основ внутріш­ніх хвороб студенти набувають практичних навичок у галузі клінічної фармакології основних фармакологічних груп лікарських препаратів, навчаються здійснювати корекцію лікарської терапії та вибирати найбільш раціональні лікарські препарати та їх комбінації для конкрет­ного хворого, набувають навичок здійснення фармацевтичної опіки.

Розвиток сучасної фармації потребує наявності в фармацевтичній галузі особливого спеціаліста, який би володів всебічними знаннями не тільки в з питань виробництва та використання ліків, але більшою мірою мав необхідні знання в галузі терапії, був здатним на належному професійному рівні спілкуватися з лікарем з широкого кола питань, пов'язаних з лікарською терапією.

Провізор і є тією ланкою, що зв'язує фармацію і практичну медицину, фахівцем, знайомим з основними видами медичної документації, загальною синдромологією і клінічною симптомологією у клініці хвороб людини, основними методами клінічного, лабораторного та інструментального обстеження хворого, загальними принципами інтерпретації результатів обстеження хворого, основними напрямками і принципами лікарської терапії внутрішніх хвороб. Провізор реалізуватиме свої знання в різноманітних сферах практичної діяльності: в аптечних установах, сфері фармацевтичного бізнесу, науково-дослідних установах медичного та фармацевтичного профілю і, найважливіше, в лікувально-профілактичних закладах.

Професійна діяльність провізора поширюється за двома напрямками: робота у міжлікарняній (госпітальній) аптеці та сумісна робота з лікарем. Якщо перший напрямок включає типову роботу провізора з приготування екстемпоральних препаратів, оптимізації закупівлі лікарських засобів та ін., то другий напрямок є суто медичним і має на увазі індивідуальний підбір оптимального засобу та лікарської форми, дози, режиму введення, заміну препаратів і корекцію дози, оцінку ефективності лікарської терапії за результатами динаміки показників клініко-лабораторного обстеження хворого.

У процесі навчання клінічної фармації студенти повинні:

- вивчити загальні принципи діагностики захворювань внутрішніх органів;

- засвоїти загальні принципи інтерпретації результатів обстеження хворого;

- засвоїти основи медикаментозної терапії в клініці внутрішніх хвороб;

- отримати системні знання з клінічної фармакології, питань взаємозаміни препаратів, поєднання та взаємодії лікарських засобів при проведенні комплексної лікарської терапії захворювань внутрішніх органів;

- засвоїти основні принципи та закономірності підвищення ефек­тивності та зниження побічної дії лікарських препаратів при призна­ченні їх конкретним хворим;

- навчитися методології порівняльної оцінки окремих лікарських препаратів;

набути навичок проведення інформаційної роботи серед медичних працівників про лікарські препарати;

- консультувати лікаря з різноманітних питань вибору оптимального лікарського засобу в конкретній клінічній ситуації;

- навчитися консультувати лікаря з питань фармакологічних вла­стивостей різноманітних лікарських препаратів, показань та протипо­казань щодо їх застосування;

- набути основних навичок проведення клінічних випробувань но­вих лікарських препаратів;

- набути необхідних навичок з клінічної токсикології;

- набути основних навичок здійснення фармацевтичної опіки пацієнтів.

На заочному відділенні клінічна фармація викладається у 8, 9 і 10 семестрах. Заняття ведуться згідно тематичних планів, які наведені в даних методичних вказівках. Методичні вказівки складені з урахуванням специфіки заочного навчання. Вони передбачають систематичну самостійну роботу над теоретичним матеріалом згідно з наведеною робочою програмою, практичні заняття по 16 годин у кожному семестрі та по 2-3 лекції.

У процесі навчання студенти пишуть одну контрольну роботу на 10-12 сторінках аркуша А4 або в учнівському зошиті з наперед визначених на настановній лекції тем, яку слід відправити в деканат згідно з вказаним терміном. Варіант контрольної роботи для кожного студента індивідуальний. На початку семестру студент повинен взяти на кафедрі номери питань, які входять у той чи інший варіант.

При написанні контрольної роботи необхідно переписати номер завдання та його формулювання. Після слова „ВІДПОВІДЬ” необхідно викласти план та теоретичний матеріал, уникаючи при цьому переписування підручників, додати список літератури. На титульній сторінці вказується назва дисципліни, номер варіанту, прізвище, ім’я та по-батькові, номер групи.

Студенти, які вчасно не вислали реферати, не допускаються до навчально-екзаменаційної сесії. Якщо робота не зарахована, вона повертається студенту разом із зауваженнями і виконується повторно. Виконана повторно робота висилається на рецензію разом із незарахованою роботою.

Залік з клінічної фармації здається в кінці 8 семестру згідно розкладу. До заліку допускаються студенти після прослуховування лекції і вивчення певних тем згідно плану практичних занять. Зарахування контрольної роботи у 9 семестрі є перепусткою на іспит. Теоретичні питання дисципліни, винесені на залік й іспит, наведені в методичних вказівках. 9 семестр закінчується курсовим іспитом, У 10 семестрі студенти здають курсову роботу і державний іспит.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ клінічної фармації

 

Для вивчення клінічної фармації рекомендується опрацювати матеріал за розділами в послідовності робочої програми.

Особливу увагу слід звернути на важливі проблеми:

- ознайомлення з принципами медичної деонтології, етичними нор­мами поведінки провізора в клініці, взаємостосунками провізора та лікаря, провізора та хворого;

- ознайомлення з основними видами медичної документації та ме­тодами клінічного обстеження хворих;

- засвоєння загальної синдромології та клінічної симптомології найбільш поширених захворювань у клініці внутрішніх хвороб;

- засвоєння навичок придбання, аналізу та подання інформації про фармакологічні властивості лікарських препаратів;

- засвоєння загальної методології та принципів вибору лікарських препаратів для ефективної та безпечної лікарської терапії з урахуван­ням функціонального стану хворого та фармакологічних особливостей препарату;

- вивчення факторів ризику розвитку та клінічних виявлень побічної дії лікарських засобів та їх комбінацій;

- опанування необхідних теоретичних знань та навичок для здійснення фармацевтичної опіки пацієнтів;

- засвоєння принципів оцінки ефективності та безпеки застосування конкретних фармакологічних груп та лікарських препаратів під час
проведення їх клінічної апробації.

Розуміння основних питань і загальних положень предмету сприятиме оволодінню обсягу знань для проведення максимально раціональної медикаментозної терапії конкретного пацієнта, здійсненню його фармацевтичної опіки, виявленню ранніх клінічних ознак захворювання та корекції негативного впливу лікарського засобу.

 

 

---

Дата добавления: 2016-01-05; просмотров: 24; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!