Потужність характеризується витратою насосом енергії на переміщення рідини.

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3

Коефіцієнт корисної дії враховує всі види втрат, пов'язані з перетворенням механічної енергії двигуна в енергію потоку рідини, що рухається. Як джерело механічної енергії для приводу насосів частіше за все використовують електродвигуни, рідше – двигуни внутрішнього згоряння. Існує багато насосів, які різняться між собою за принципом дії, конструкцією та потужністю. За принципом дії насосі розподіляють на динамічні та об'ємні.

У насосах динамічного принципу дії передача енергії відбувається в камері постійного об’єму, що з'єднується з вхідним і вихідним патрубком насоса. В свою чергу вони розподіляються на лопатні насоси й насоси тертя. Об'ємні насоси забезпечують перекачування рідини робочою камерою, яка періодично змінює свій об'єм за рахунок обертального або зворотно-поступального руху робочого органу.

Найбільш поширені на складах ПММ насоси відцентрові, вихрові, поршневі, шестеренні та ґвинтові.

Так як обраний мною склад ПММ працює 6 годин на добу, а середньодобова витрата пального складає 25м³, тобто 25000л, то за годину витрата пального становитиме 4166л. Так як паливо в резервуари постачається самопливом, а паливозаправники і роздавальні колонки оснащені власною насосною станцією, - даний пункт не розраховується.

5.Вибір фільтрів.

Цивiльна авiацiя – значний споживач ПММ на нафтовiй основi. Довговiчнiсть роботи агрегатiв i надiйнiсть роботи систем багато в чому залежать вiд наявностi забруднень рiдин. Безвiдмовнiсть роботи тiєї або iншої системи (паливної, масляної й гiдравлiчної) iстотно впливає на безпеку польотiв.

Проблема очищення палива, мастильних матерiалiв i робочих рiдин гiдравлiчних систем пов'язана із забезпеченням надiйностi i довговiчностi гiдравлiчної апаратури. Особливо вона актуальна для космiчної, ракетної та авiацiйної технiки.

Для одержання чистих авiацiйних ПММ застосовують найрiзноманiтнiші фiльтрувальнi матерiали, фiльтри i фiльтрувальнi системи. Цi рiдини пiддають очищенню як на землi, при пiдготовцi їх до заправки, так i на борту ПС в процесi роботи тiєї або iншої системи.

Iснують методи вилучення забруднень iз рiдин. Всі вони умовно роздiленi на три види.

1. Фiльтрацiя – метод очистки рiдини вiд твердих, а в рядi випадкiв i рiдких забруднень при пропусканнi її через пористу перегородку.

2. Використання силових полiв – метод, заснований на ефектi взаємодiї частинок забруднень будь–якої природи iз силовим полем. Застосовують силовi поля рiзноманiтної природи: гравiта-цiйне, вiдцентрове, магнiтне, електростатичне, електромагнiтне, а також поле сил, що генерується ультразвуковими коливаннями.

3. Фiзико–хiмiчна очистка – метод заснований на відмінностi фiзико–хiмiчних властивостей очищуваних рiдин i частинок забруднень. До цього методу можна вiднести очистку й обезводжування робочих рiдин сiлiкагелями або цеолiтами, масообмiнне осушення, виморожування вiльної й емульсiйної води i тощо. Забруднення вилучають за допомогою фiльтрiв i очисникiв, установлюваних безпосередньо в гiдросистемi машин i механiзмiв, а також за допомогою автономних систем (стендiв) очистки рiдини (СОР). Найбiльш повно задача очистки в технологiчних стендах вирi-шується за допомогою спецiалiзованих СОР, які застосовують як для очистки робочих рiдин перед заправкою в системи, так i для профiлактичної (регенерацiйної) очистки рiдини, що вiдпрацювала визначений ресурс.

Фільтри поділяються по таким параметрам:

За місцем установки розрізняють штатні фільтри, що встановлюються на двигуні і поставляються разом з ним, і шляхові, встановлювані в системі паливопідготовки двигуна, а також фільтри бункерувальних баз, що встановлюються для очищення палива на цих базах.

За типом фільтруючого елемента виготовляють фільтри щілинні (пластинчасті, стрічкові, дротяні), сітчасті, тканинні, з волокнистих матеріалів (фетрові, повстяні, з бавовняної пряжі та ін.), паперові, картонні, металокерамічні, пластмасові.

За способом затримання забруднення розрізняють поверхневі та об'ємні фільтри. Поверхневі фільтри затримують забруднення на поверхні тонкошарового фільтруючого матеріалу. У цих фільтрах використовують папір, картон, тканини, сітки, а також матеріали, за допомогою яких утворюються щілини, через які фільтрується паливо. В об'ємних фільтрах забруднення затримуються як на поверхні фільтруючого матеріалу, так і в усьому його обсязі.

За частотою використання фільтруючого елемента випускають фільтри одноразового і багаторазового використання.

За тонкістю очищення випускають паливні фільтри тонкого і грубого очищення. Фільтри грубого очищення призначені для видалення великих частинок забруднень до 80- 100 мкм і забезпечення нормальної роботи фільтрів тонкого очищення.

Виходячи з розрахункового обсягу резервуарного парку, виду палива і пропускної здатності насоса, для очищення палива на моєму складі, я вибрала наступні фільтри:

Фільтр-сепаратор СТ-500-2 (рис 5.1).

Одноступінчатий фільтр-сепаратор СТ-500-2 (рис. 25) складається з циліндричного корпусу 4, кришки 2 і фільтруючих елементів кошикового типу: внутрішнього 6, середнього 7 і зовнішнього 8, на які надіті водовідділюючі і фільтраційні чохли. Водовідділюючий чохол складається з суміші гідрофільних і гідрофобних волокон (70% бавовни і 30% капрону), укладених в оболонку з тканини. Цей чохол переходить в стікач 5 трикутної форми, опущений в нижню частину корпусу фільтра.. Паливо надходить через патрубок 3, розташований на кришці, а виходить через патрубок 1, розташований на корпусі фільтра-сепаратора.

Ці фільтри-сепаратори затримують частки механічних домішок розміром 40 мкм. При великій кількості води в паливі бавовняні волокна швидко насичуються вологою, вода не встигає стікати у відстійник, і скоагульовані крапельки води знову дробляться і несуться разом з профільтрованим паливом. При зниженні частки води в паливі водовідділювальні властивості фільтра-сепаратора відновлюються.

У фільтрах - сепараторах СТ 500-2М для підвищення тонкості фільтрації та покращення вологовідділення фільтруючий чохол виконаний двошаровим, а з водовідділювального чохла видалена частина бавовняних волокон. Ці модернізаційні заходи підвищили тонкість очищення до 5-10 мкм і ефективність вологовідділення.

6. Опис обладнання для видачі палива, характеристики обладнання і самого процесу видачі.

При видачі пального на складах ПММ використовуються паливороздавальні колонки, які подають паливо в баки паливозаправників.

Виходячи з розрахункового обсягу резервуарного парку, виду палива і пропускної здатності насоса, для видачы палива на моєму складі, я вибрала паливороздавальну колону NARA 4000 (рис. 6.1).

Рис. 6.1. ПРК NARA 4000.

Общие технические характеристики

Номінальна витрата, л/мин	70
Мінімальна доза видачі, л	2
Клас точності	0,25
Межі допустимої основної похибки,* %	±0,25
Межі допустимої відносної похибки,* %	±0,5
Номінальна тонкість фільтрації, мкм **	20
Довжина раздавального рукава, м	4
Габаритні розміри, мм	900 x 460 x 2400

Двигатель привода насоса

Cинхронная частота вращения, об/мин	1500
Мощность, кВт	0,55
Напряжение, В	380

Паливороздавальні колонки типу Нара 4000 моделей С211 і С222 стаціонарні, з електроприводом і дистанційним управлінням призначені для вимірювання об'єму палива (бензин, гас, дизельне паливо) в'язкістю від 0,55 до 40 мм2 / с (сСт), при видачі його в паливні баки паливозаправників з урахуванням вимог обліково-розрахункових операцій.
ТРК застосовуються для експлуатації при температурі навколишнього повітря від плюс 50 ° С до мінус 40 ° С.
Колонка моделі С211 - виконана у вигляді окремих блоків: одного інформаційно-заправного і одного насосно-вимірювального. Вона забезпечує заправку 1 автомобіля одним видом палива.
Колонка моделі С222 - виконана у вигляді окремих блоків: одного інформаційно-заправного і двох насосно-вимірювальних. Вона забезпечує одночасну заправку 2-х автомобілів двома видами палива.
Застосування гідравліки у вигляді окремих блоків дозволяє значно збільшити відстань (довжину трубопроводу) від постів видачі палива паливороздавальної колонки до резервуарів і спростити завдання прив'язки до місцевості при проектуванні АЗС. Так максимальну відстань від резервуара до насосно-вимірювального блоку 18м і від насосно-вимірювального блоку до інформаційно-заправного блоку не більше 60 м.
Рукав роздатковий кріпиться за допомогою штанги.

Насосний моноблок кріпиться на консолі моноблока в нижній частині модуля гідравліки і складається з: насоса, фільтрів грубого і тонкого очищення, сепаратора газів і парів, камери поплавкового типу, паро-повітряного і зворотного клапанів. Власне насос характеризується хорошою всмоктуючої здатністю. Моноблок оснащений в нижній частині всмоктуючим проміжним патрубком із зворотним клапаном. Вихід моноблока з'єднаний трубопроводом з ротаційним чотирипоршневим дозатором. На трубопроводі монтуються електромагнітні клапани, які розподіляють потік палива до окремих дозаторів (в двосторонньому виконанні ТРК) виконуючи запобіжну і регулюючу функції.
Ротаційний чотирипоршневі дозатор горизонтального типу з вертикальним кривошипним валом кріпиться на консолі вимірювача у верхній частині модуля гідравліки. Рідина надходить у верхню частину дозатора і розділяється до кожного поршня ротаційної засувкою, укріпленої на кривошипному валу. Поршні під впливом напору рухаються в дозуючих циліндрах, і цей рух перетворюється кривошипним валом але обертальний рух (один оборот валу дозатора 0,5 дм3). Помилка вимірювань може бути усунена зміною ходу поршня. Поворот кільця за годинниковою стрілкою зменшує, а поворот в протилежному напрямку збільшує прокачується обсяг.

Електронний лічильник приймає імпульси, які надходять від оптоелектронного імпульсного перетворювача, підраховує їх і видає на дисплей дані про кількість виданого палива. При відключенні живлення інформація про кількість пального, виданого після останнього зняття пістолета, зберігається.

7.Підбір технологічної лінії зберігання, підготовки та видачі палива.

Технологічна схема (рис.6.1) - це графічне зображення системи трубопроводів для перекачування палива та необхідного обладнання для здійснення операцій зберігання та видачі палива. Ця схема повинна забезпечувати одночасне виконання таких операцій, як прийом та видача палива з необхідною пропускною спроможністю, перекачування палива з одного резервуара в інший, збереження якості палива під час зберігання та інших операцій, згідно з призначенням палива.

8. Висновок.

Впродовж підготовки даної робота я закріпила знання, здобуті мною напередодні, а саме: технологія прийому пального з автоцистерн, спеціальне обладнання для зберігання та видачі пального.

Детальніше мною були розглянуті такі теми, як вибір резервуарів, фільтрів, насосів для даного виду палива. Більше того, я навчилась конструювати технологічну схему складу ПММ, в яку входить наступне обладнання:

- 3 горизонтальних підземних резервуари;

- Фільтр-сепаратор СТ-500-2М;

- ПРК NARA 4000 .

Крім того, мною був підрахований необхідний об’єм резервуарного парку та підібраний тип фундаменту, на якому базується ємність із заданою маркою палива.

Використані джерела

1. НИКОНОВ К.В. Конструкция технологического оборудования складов горюче-смазочных материалов. Учеб.пособие.-К.:КМУГА,1996.-392с.

2. ПУЗІК С.О., БАКАНОВ Є.О. та ін. Технологічніпроцеси з пально-мастильнимиматеріалами. Посібник, -К.:НАУ,2002. -265с.

3. ШИШКИН Г.В. Справочник по проектированию нефтебаз.-Л.:Недра,1078.-215с.

4. http://www.cityprogect.ru/stalnye-emkosti-rgs-rvs.html

Дата добавления: 2023-01-08; просмотров: 18; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 23

Мы поможем в написании ваших работ!