Залишайте хворому його особистий простір.
Способів допомогти людині з біполярним розладом
Коли сім’я та друзі розуміють, що відбувається з тими, хто страждає на біполярний розлад, це добряче сприяє одужанню та подальшому житті в гармонії.
Ті люди з біполярним, які думають, що можуть впоратись самі, помиляються. Втім, в той час як однією з головних умов одужання є підтримка від друзів та сім’ї, насправді підтримувати когось із хронічною хворобою дуже нелегко; основою підтримки є розуміння хвороби.
Для тих, хто хоче підтримати людину із захворюванням, є дуже багато способів, за допомоги яких можна знизити стрес, покращити стрес та підвищити якість життя загалом. Не має значення, чи людина, якій поставили діагноз «біполярний розлад», поступлива, чи відмовляється навіть визнати, що щось пішло не так, важливо мати правильне відношення та базові, необхідні знання. Ось 10 речей, про які треба пам’ятати, якщо ви хочете допомогти.
Не втрачайте надію.
Озираючись на свій майже 20-річний досвід боротьби з біполярним розладом, я пригадую, що перші 10 років здавалися мені марними спробами, та мої близькі люди ніколи не втрачали надію. Не зважаючи на те, що всередині ситуації переважали настрої фрустрації та безнадії, вони ніколи не сумнівались у моєму одужанні. Це основна порада – вірте і не здавайте. Дуже багато разів в нас не було нічого, крім надії, і ось зараз ви маєте живий доказ того, що вона не дозволила мені зупинитись.
|
|
|
Не спішіть.
Всі ми хочемо негайних результатів, втім, успіх може змусити чекати на себе роки. Дослідження показують, що постановка правильного діагнозу часом може займати 10 років або більше (Living with Bipolar Disorder : How Far Have We Really Come ? Depression and Bipolar Support Alliance [DBSA] Constituency Survey, 2001). В моєму випадку, для цього знадобилось 8 років.
Біполярний розлад неможливо вилікувати швидко. Думки про чарівне зцілення зроблять тільки гірше, тож, навпаки, допомагайте хворому ставити реалістичні цілі. Дорога до одужання не буває прямою, це шлях з поворотами та ямами. Не забувайте, що прогрес відбувається, просто потрібен час. Нехай вашим провідником буде терпіння.
Дивіться в обличчя фактам.
Біполярний розлад є розладом. Не можна сказати «Це просто в твоїй голові» чи «Переключись…», бо це не спрацює. Так само як діабет та рак, біполярний розлад потребує лікування. І, як це часто буває з хронічними захворюваннями, часто він непередбачуваний.
Важливо також об’єктивно оцінювати систему охорони психічного здоров’я. Якщо ви розумієте, що вона дезорганізована і невпорядкована, то уявіть собі, що переживає пацієнт. З вашою підтримкою він зможе пройти крізь лабіринт до дієвого плану лікування.
|
|
|
Сформуйте правильне ставлення.
Те, як ви бачите речі, також дуже важливо. При тій кількості стигми та дискримінації, що існує в суспільстві, остання річ, яку потребує хворий – це нерозуміння серед сім’ї та друзів. Йому потрібна підтримка, а не сором. Що більше ваше спілкування стоїть на реальності, а не на міфах, то дієвішою буде ваша підтримка. Також дуже часто члени сім’ї поводяться так, наче біполярний розлад – це не хвороба, а риса характеру особистості, а дехто навіть сприймає це як певного роду приступ або удар. Таке мислення досить поширене і дуже травмуюче для людини, що хворіє на біполярний розлад, котра потребує конструктивної підтримки, а не деструктивної пишномовності.
Займіться освітою.
Люди, які хворіють на біполярний розлад, рідко визнають, що в них є проблема і дуже часто не дотримуються прийому медикаментів. Важливо багато читати про розлад. На щастя, зараз є дуже пристойна кількість доступних ресурсів, і не всі з них – в інтернеті. Syms Corp, дискаунтер, який діє від 1958 року, користується кредо «Освічений клієнт – найкращий клієнт». Щось близьке до того оберіть собі за девіз, якщо хочете надати гарну підтримку своїй близькій людині – в такому випадку ви будете їй і адвокатом, і джерелом підтримки.
|
|
|
Ставтесь до хворого як до дорослого.
На той час психіатр сказав мені, що в мене тіло 30-річного, інтелект 45-річного та емоційність 15-річного. Біполярний розлад може скувати емоційну зрілість та провокувати поведінку, що може здаватись дуже дитячою та нерозсудливою.
Будь ласка, пам’ятайте, що як би особа не поводилась, цьому завжди є доросле підгрунтя. Внутрішній світ людини з біполярним розладом може бути повним хаосу та сум’яття, до того ж, поширеною є низька самооцінка. Дуже допоможе, якщо ви продовжите ставитись до хворого як до дорослої людини та показувати йому свою повагу.
Залишайте хворому його особистий простір.
Жити з серйозним захворюванням – це лякаюче завдання. Як людині, яка хоче допомогти та підтримати, вам краще встановити люблячу дистанцію між собою, та людиною, що хворіє на біполярний розлад.
Позначте межі та визначте речі, які надихають хворого рухатись до одужання самостійно, та в цей час виказуйте свою турботу та бажання допомоги. Будьте терплячими та розуміючими, та не дозволяйте користуватись вами.
Забудьте минуле.
Фрустрація часто супроводжує біполярний розлад. Рідні та друзі можуть годинами – якщо не роками – сидіти та дивуватись, що ж пішло не так. Уникайте копання в минулому, бо воно тільки погіршить стан речей! Тицяння пальцями не вирішує проблему, звинувачення – не відповідь, так само як і злість. Жалість може бути спусковим гачком для тієї поведінки, яку ви б хотіли зупинити; краще зосередьтесь на тому, аби зробити завтрашній день кращим, бо це і є справжня підтримка.
|
|
|
Турбуйтесь про себе.
Сім’я хворого страждає так само, як і хворий, тож важливо виробити власні стратегії боротьби зі стресом. Ви зможете допомогти тільки в тому випадку, якщо самі будете в нормі. Часто люди, які піклуються про хворих, починають хворіти самі. Під час навчання медиків швидкої допомоги вчать ніколи не наражати своє життя на небезпеку заради когось іншого, оскільки, якщо вони це зроблять, то більше не зможуть нікому допомогти. Те ж стосується і вас, якщо ви підтримуєте хворого. Пам’ятайте, що ви маєте самі себе – а потім інших – щоб потурбуватись.
Знайдіть здоровий баланс.
Завжди залишається багато запитань. «Скільки це триватиме?», «Як мені поводитись?», «Скільки треба чекати перед медичним втручанням..?», тощо. Біполярний розлад – дуже складна річ. Це як ходити по туго натягнутому канату, по один бік якого ваше власне благополуччя, а по іншу – бажання допомогти та підтримати хворого. Необхідно знайти баланс. Навчіться сприймати речі спокійно. Всьому свій час – час допомагати і час відступати, час говорити і час слухати, час бути терплячим і час бути наполегливим.
Дата добавления: 2023-01-08; просмотров: 20; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!