Авіаційний траспорт Німеччини
Вступ
Німе́ччина (Федерати́вна Респу́бліка Німе́ччина (ФРН), — демократична федеративна республіка у центрі Європи, це одна з головних політичних сил на Європейському континенті і технологічний лідер в багатьох галузях.Країна досягла дуже високих стандартів життя і має всесторонню систему соціального забезпечення. Німеччина є членом Європейського Союзу, НАТО і «Великої вісімки». Це другий найбільший у світі експортер та третій найбільший у світі імпортер товарів.Транспортна система країни розвинена, густа, комплексна і максимально модернізована. Вона забезпечує не тільки внутрішні перевезення, а й транзитні. Німеччина бере участь у створенні Європейської системи автострад і транс'європейських швидкісних залізниць.
Транспорт активно розвивається в Німеччині у зв'язку з центральним розташуванням у Європі, віддаленістю більшої частини території держави від моря, переважанням сухопутних кордонів над морськими та розбудовою ефективного внутрішньонімецького сполучення "схід-захід", у зв'язку із об'єднанням Німеччини і входженням її східної частини у європейський ринок. Переміщення вантажів здійснюється залізницями, автомобілями, трубопроводами і водними шляхами, людей - автомобілями, залізницею і авіатранспортом.
Німечинна входить в "десятку " країн-лідерів за показниками вантажообігу залізничного траспорту. Серед останніх тенденцій розвитку залізничного траспорту Німеччини -створення швидкісних магістралей для пасажирських та поштових перевезень. Розгалужені мережі таких трас, що було споруджено в Німечинні - це "Інтер континентал" та "Інтер сіті" . Рекорд швидкості на цих трасах - понад 500 км/год.
|
|
|
Німечинна володіє великим автопарком: у країні зареєстровано понад 40 млн. легкових і 3 млн. вантажних автомобілів. Рівень автомобілізації Німечинни -500 ( кількість автомобілів на душу населення - шт./1000 осіб). Мережа доріг міжрегіонального сполучення має загальну довжину 52,7 тис. км, з них 11,2 тис. км автобанів та 41,5 тис. км федеральних доріг. Після США Німеччина має найбільшу мережу автомагістралей у світі.
Важливе значення для здійснення економічних зв'язків у середині країни відіграє річковий транспорт. Загальна протяжність водних шляхів Німеччини - 7,4 тис. км. Найважливішим міжнародним водним шляхом, яким перевозиться близько двох третин німецьких річкових вантажів, є Рейн. Зростає значення каналу Рейн - Майн - Дунай, який є прямим водним шляхом сполучення між Північним і Чорним морями.
Морський транспорт обслуговує, головним чином, зовнішньоторговельні перевезення країни.
Найбільшими морськими портами є Гамбург, Бремен, Бремергафен, Вільгельмсгафен, Емден, Любек і Росток.
|
|
|
Основна частина
Залізничний траспорт.
У ФРН розвинуті всі види транспорту, але провідна роль у перевезенні пасажирів та вантажів належить автомобільному й залізничному транспорту. Залізниця вважається найбільш екологічно чистим засобом перевезення вантажів великих обсягів. Основу транспортної системи складають залізниці, що перевозять на рік близько 2 млрд пасажирів. Головними залізничними вузлами в країні є Гамбург, Кельн, Берлін, Франкфурт-на-Майні, Лейпциг, Мюнхен. Їхня довжина - понад 39 тис. км. Вантажооборот залізничного транспорту, станом на 2010 рік, становив 107317 млн. тонно - кілометрів, а пасажирооборот - 82837 млн. пасажиро - кілометрів. Деякі дороги пристосовані для руху високошвидкісних поїздів Intercity-Express. 16 тис.км залізниць електрифіковані. Залізниці розділені між німецькою федеральною залізницею і німецькою імперською залізницею.
Деякі види залізничного траспорту Німеччини:
Стандартний німецький електровоз
Стандартний німецький електровоз - цей термін застосовується для німецьких електровозів, які були введені в експлуатацію після закінчення другої світової війни на залізницях ФРН. Це електровози серій E10, E40, E41 і E50, які з 1968 р. позначалися серіями відповідно 110, 140, 141, 150 та похідні варіанти цих серій. Метою програми було повернення після війни знову до експлуатації потягів з електричною тягою за допомогою сучасних електровозів. При цьому з метою економії коштів для виробництва та експлуатації ставилося завдання забезпечити якомога більшу уніфікацію та можливість взаємозаміни деталей між різними серіями локомотивів. Більшість цих електровозів вичерпали свій ресурс, досягши терміну експлуатації більшого, ніж 40 років та поступово замінюються сучасними потужними електровозами.
|
|
|
Intercity-Express або скорочено ICE
Німецький швидкий потяг, пасажирський потяг дальнього сполучення найвищої категорії на залізницях Німеччині, Австрії і Швейцарії; заходять на територію та продовжують рухатись у залізничних мережах Франції, Бельгії, Нідерландів та Данії. ICE вважається флагманом та найважливішим продуктом німецької залізниці, є наступною технологією після потягів системи InterCity (IC).
В залізничній мережі в 2012 ріці в експлуатації знаходилось близко 260 потягів з позначенням „ICE“, вони роблять зупинки в 180 вокзалах Європи. Існує п'ять модифікацій поїздів ICE: ICE 1 (59 шт.), ICE 2 (44 шт.), ICE 3 (67 шт), ICE T (71 шт.) та ICE TD (19 шт.).
|
|
|
Максимальна експлуатаційна швидкість потягів досягає 200 км/год на звичайних залізничних лініях та до 300 км/год (ICE 3) на швидкісних залізничних лініях .
Концепція та структура
Система ICE — це мережа швидкісних залізничних ліній, яка з’єднує приблизно 180 вокзалів ICE. Розклад руху поїздів ICE розроблений таким чином, що більша частина цих вокзалів обслуговується цими поїздами через постійні інтервали часу (такти). Найчастіше бувають годинні або двогодинні такти. На деяких відрізках ліній з підвищеним пасажиропотоком шляхом зсуву годинних тактів різних маршрутів досягається такт приблизно в пів-години (Нюрнберг — Інгольштадт — Мюнхен, Франкфурт-на-Майні — Кьольн, Ґеттінґен — Кассель — Фульда). Вокзали поза головних швидкісних ліній можуть обслуговуватися лише окремими поїздами. На відміну від французьких ТЖВ (TGV) та японських Shinkansen потягів, їхні траси та загальна експлуатація не розроблялися як єдина концепція, тому потяги ICE досягають максимальної швидкості до 300 км/год (ICE 3) лише на окремих ділянках.
Сполучення північ-південь
Мережа, перш за все, структурована за рахунок трьох ліній які з’єднують північ та південь:
Гамбург — Бремен — Дортмунд — Кьольн — Франкфурт-на-Майні — Штутгарт
Гамбург — Ганновер — Кассель-Вільгельмсхьое — Вюрцбург/Нюрнберг –Аугзбург/Інгольштадт — Мюнхен
Гамбург — Берлін — Ляйпциг — Нюрнберг — Аугзбург/Інгольштадт — Мюнхен
Сполучення схід-захід
Ще є три лінії які з’єднують схід з заходом:
Бремен чи Рур/Вуппер чи Франкфурт на Майні через Ганновер в Берлін
Кьольн — Рур/Вуппер — Дортмунд — Кассель-Вільгельмсхьое — Бебра — Ляйпциг — Дрезден
Саарбрюкен — Франкфурт-на-Майні — Ляйпциг — Дрезден
Багато ICE-ліній є в західній частині країни з Кьольну в Дортмунд чи Хамм через:
· Дюссельдорф — Дуйзбург — Еессен — Бохум — (Дортмунд) — (Рур) та
· Вупперталь — Гаґен (Вуппер)
а також обабіч Рейну між Франкфуртом-на-Майні та Штуттгартом та Карлсруе — Базель та Гамбург — Ганновер — Кассель-Вільгельмсхьое — Фулда.
Інші сполучення в Німеччині
Відгалуження та продовження ведуть в Німеччині з Гамбурга в Кіль, з Бремена в Ольденбурґ, з Кьолна в Ахен (і далі в Бельгію), з Мюнхена в Ґарміш-Партенкірхен та Куфштайн (та далі в Іннсбрук), з Нюрнберга в Пассау (та далі в Відень). Сполучення з закордоном
Продовження за кордон закінчуються в Амстердамі, Базелі, Брюсселі, Цюриху, Інтерлакені, Курі, Іннсбруку, Відні, Парижі, Копенгагені. Між Іннсбруком, Зальцбурґом та Віднем є ще одна австрійська лінія, яку обслуговує два потяги, ця лінія частково проходить територією Німеччини через Куфштайн та Розенхайм в Зальцбурґ. Ще одна лінія з’єднує Базель та Інтарлакен.
З 10 червня 2007 року SNCF разом з Deutsche Bahn відкрили спільне швидкісне сполучення Париж — Страсбург з відгалуженням до Саарбрюкена. З того часу відбувається рух швидкісних поїздів ICE-3MF з Франкфурта-на-Майні через Саарбрюкен до Парижа.
З 9 грудня 2007 року Deutsche Bahn відкрили маршрут з Берліна та Гамбурга через Путтгартен до Копенгагена. На ньому використовуються дизельні ICE-TD. Балтійське море поїзд перетинає на поромі.
Планується відкрити новий маршрут швидкісних поїздів ICE-3MF (407) з Лондона через Брюссель до Амстердама та Франкфурта-на-Майні.
ICE 1
Перший серійний німецький швидкісний електропоїзд сімейства ICE. В 1991 році він почав здійснювати рейси по залізницях Німеччини з максимальною швидкістю 280 км/год.
Поїзд складається з двох головнихHYPERLINK "/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BD"моторних (BR 401), і 12-14 причіпних вагонів (BR 801–804). Іноді до їх складу включаються вагони від ICE 2 (вагони ICE 1 і ICE 2 сумісні між собою).
Один з 60 побудованих поїздів був знищений в результаті катастрофи під Ешеде. Решта поїздів у період з 2005 по 2008 рік пройшли ремонт з продовженням терміну служби, що дозволило їм залишитися в роботі ще 10-15 років.
Залізничні компанії Німеччини:
1) Deutsche Bahn AG — німецька залізнична компанія, найбільший залізничний оператор Німеччини. Deutsche Bahn AG є державною компанією, найбільшою залізнично-транспортною та залізнично- інфраструктурною компанією центральної Європи.
2) Німецька імперська залізниця( Deutsche Reichsbahn ) — назва державної залізниці Веймарської республіки і Третього рейху, яка існувала до 1949 року. У ФРН була створена Deutsche Bundesbahn, в НДР нова компанія отримала назву Deutsche Reichsbahn (НДР).
3) Німецька федеральна залізниця (Deutsche Bundesbahn ) — назва державної залізниці ФРН. 31 грудня 1993 року вона об'єдналася разом з Deutsche Reichsbahn (НДР) внаслідок чого утворилася компанія Deutsche Bahn.
Загальна інформація:
Протяжність ліній Deutsche Bundesbahn становила 27 278 км, у тому числі 11 609 км електрифіковані (змінним струмом 15 кВ 16 ⅔ Гц). Залізниці мають ширину колії 1435 мм. На електричній тязі виконувалося близько 80% усього вантажообігу. Колія переважно безстикова.
По густоті залізничної мережі Deutsche Bundesbahn займали одне з перших місць у світ[1].
До складу DB входили 10 залізничних дирекцій з центрами в Ессені, Франкфурті, Гамбургзі, Ганновері, Карлсруе, Кельні, Мюнхені, Нюрнбергзі, Саарбрюккені і Штутгарті.
Авіаційний траспорт Німеччини
Авіаційний транспорт відіграє важливішу роль у зовнішніх сполученнях, ніж у внутрішніх. Частка авіаційного транспорту в забезпеченні зовнішньоторговельних перевезень Німеччині становить за вагою лише 0,1%, але за вартістю - близько 10%. Всі найбільші ярмаркові центри мають у своєму розпорядженні поблизу аеропорти. З 16 наявних в Німеччині міжнародних аеропортів найважливіші перебувають у Франкфурті-на-Майні, в Дюссельдорфі, Мюнхені та Гамбурзі. Найбільший з них - Франкфуртський, займає за пасажирообігом третє, а по вантажообігу -перше місце в Європі.
До другої світової війни найважливішим транспортним вузлом був Берлін, але за роки існування двох розділених Німеччин він втратив свою роль. Основний транспортний коридор проходить по осі Рейну. Є локальні транспортні вузли. Найбільші – Гамбург, Лейпциг, Мюнхен, Госток та інші. Найбільший повітряний вузол – Франкфурт-на-Майні
Авікомпанії Німеччини:
1) Deutsche Lufthansa — найбільша німецька авіакомпанія, національний авіаперевізник Німеччини та найбільша авіакомпанія Європи, як за розмірами флоту, так і за кількістю перевезених пасажирів. До 1997 року 35.68% компанії належало німецькому уряду, проте наразі компанія належить приватним інвесторам (88.52%). Кількість працівників 119 084 з 146 національностей (станом на 2011 рік).
Назва компанії складається зі слова «Luft» (нім. «повітря») та «Hansa» (Ганза — середньовічне об'єднання вільних торгових міст).
Lufthansa займає четверта місце у світі за обсягами перевезень пасажирів, виконує рейси за 18-ти внутрішніми та 203 міжнародними маршрутам. Загалом регулярні рейси виконуються у 78 країн по всьому світі. Разом зі своїми партнерами, Lufthansa виконує рейси за 403 маршрутами. Включаючи підрозділи, флот компанії складається з 710 літаків і за цим показником вона займає 2 місце у світі.
Штаб-квартира компанії розміщена у місті Кельн. Базові аеропорти (хаби) — аеропорт Франкфурта-на-Майні, аеропорт Мюнхена, аеропорт Дюссельдорфа.
Lufthansa входила до числа засновників авіаційного альянсу Star Alliance, який наразі є найбільшим авіаційним альянсом у світі. У 2010 році послугами компанії скористались 90 мільйонів пасажирів (не включаючи Germanwings та Brussels Airlines).
2) Air Berlin (повна юридична назва Air Berlin PLC & Co. Luftverkehrs KG) — друга за величиною авіакомпанія із Німеччини (після Lufthansa), з головним офісом у Берліні. Є третьою за об'ємами перевезень серед бюджетних авіакомпаній Європи (після Ryanair та EasyJet). . Належить до дешевих авіаліній. Пропонує перевезення головним чином до середземноморських курортів. У 2006 році ця авіакомпанія здійснила перевезення біля 19,7 млн пасажирів.
3) Lufthansa Cargo AG — німецька авіакомпанія, яка спеціалізується на перевезенні вантажів та наданні логістичних послуг зі штаб-квартирою у Building 451, Франкфурт. Належить Lufthansa. Lufthansa Cargo не тільки самостійно виконує перевезення власним флотом, проте, також забезпечує перевезення вантажів регулярними пасажирськими рейсами Lufthansa, а також Condor, SunExpress та Austrian Airlines.
У проміжку з 1977 по 1993 роки Lufthansa вже мала вантажний підрозділ під назвою German Cargo. Потім, цей підрозділ був влитий у материнську компанію та розділений на два напрямки. Один займався перевезеннями вантажів регулярними рейсами Lufthansa, інший займався чартерними перевезеннями вантажів.
Lufthansa Cargo заснована 30 листопада 2004 року. Довгий час авіакомпанія лідирувала за обсягами міжнародних перевезень вантажів, проте за останні роки втратила лідерство перед натиском Cathay Pacific та Korean Air Cargo. На сьогодні, близько половини прибутки авіакомпанії приносить діяльність у Азійско-тихоокеанському регіоні, а чверть — у Північній Америці. У 2000 році Lufthansa Cargo біла однією з засновниць WOW Alliance, проте у 2007 вийшла з його, через «відсутність переваг знаходження у альянсі».
4) «Germanwings» (укр. Джерменвінґз) — дешеві авіалінії з Німеччини. Належать до групи Lufthansa. Головний офіс фірми знаходиться в Кельні, другий офіс — в Штутгарті. Літаки цієї компанії літають в 39 аеропортів Європи а також до Туреччини. Повітряна флотилія нараховує 23 літаки марки Airbus (20 x A319, 3 x A320).
5) HHA Hamburg Airways Luftverkehrgesellschaft mbH — німецька авіакомпанія, розташовану місті Гамбург, яка здійснює, як регулярні, так і чартерні перечення. Рейси виконує з декількох німецьких аеропортів, основна база знаходиться в Гамбурзькому аеропорті. Основні напрямки: Європа, Євразія, Близький Схід, Африка.
Короткий список видів літаків Німеччини:
· Blohm & Voss BV 138
· Blohm & Voss BV 141
· Blohm & Voss BV 238
· Blohm & Voss Ha 139
· Dornier Do X
· EWR VJ 101
· Focke-Wulf Fw 189
· Focke-Wulf Fw 200 «Condor»
· Focke-Wulf Fw 57
· Fokker Spin
· Horten Ho IX
· Junkers Ju 87
· Messerschmitt Me 323 Gigant
· Silbervoge
· Люфтваффе
Водний транспорт Німеччини
Специфікою Німеччини є розвинений внутрішній водний транспорт, який здійснює 1/5 перевезень вантажів. У цьому країна поступається лише США. Найважливіша роль належить системі Рейну, завдяки якому Рур і Південний Захід мають дешевий вихід через Нідерланди У Північне море. Рейн – одна з найзавантаженіших річок світу, на нідерландсько-німецькому кордоні щороку ним проходить близько 130 млн. т вантажів. Канал Рейн – Емс – Везер дав вихід Руру до Північного моря в межах національної території. Середньонімецький канал від Рейну до Одеру перетнув країну із заходу на схід, з’єднавши всі північні річки і перетворивши їх на єдину водну систему. І, врешті-решт, закінчений у 90-х роках канал Рейн – Майн – Дунай, з'єднавши Північне і Чорне моря, створив трансєвропейську водну магістраль.
Німеччина має широкий вихід у Північне й Балтійське моря. Київський канал, що їх з'єднує, як міжнародний займає третє місце, але значення його набагато м енше, ніж Суецького і Панамського. Довжина каналу 98 км, річний вантажообіг – 65 млн. т. Більшість вантажів іде в східному напрямку. Поромні переправи з'єднують Німеччину з Данією (о. Зеландія), Швецією і Фінляндією, а також з Литвою. Серед численних морських портів країни найбільшими є Гамбург і Бремен. Хінтерландом (нім. Hinterland – територія, що тяжіє до певного центру, порту тощо) Гамбурга є весь басейн Ельби і Одеру, включаючи території Чехії і польської Сілезії. В роки роз'єднаної Німеччини Гамбург його практично втратив, але все ж таки залишився серед найбільших портів світу. Значення Бремена підсилюють його спеціалізовані аванпорти: Вільгельмсгафен, Бремергафен, Куксгафен. Та чи не найбільше значення для Німеччини має нідерландський порт Роттердам, хінтерландом якого є весь басейн Рейну.Торговий флот ФРН нараховує 2200 сучасних морських суден. На водний транспорт припадає 1/5 вантажоперевезень, що виділяє країну за цим показником в Європі. Важливе значення для здійснення економічних зв'язків у середині країни відіграє річковий транспорт. Загальна протяжність водних шляхів Німеччини — 7,4 тис. км. Найважливішим міжнародним водним шляхом, яким перевозяться близько двох третіх німецьких річкових вантажів, є Рейн, на якому знаходиться ряд великих портів, у тому числі Дуйсбург - найбільший в світі річковий порт з вантажообігом до 55 млн т на рік, Кельн, Карлсруе, Людвигсхафен, Мангейм. Канал Рейн – Ведер дав вихід Руру до Північного моря а межах державної території. середньо німецький канал, перетинаючи територію з заходу на схід, сполучає річки півночі в єдину транспортну систему. Збудовані у 90-х роках канал Рейн-Майн-Дунай сполучає Північне і Чорне моря, утворюючи транєвропейську водну магістраль. З північного порту Кіль починається глибоководний Кільський канал, що за значенням поступається тільки Суецькому і Панамському. Поромні переправи сполучають Німеччину з Данією, Швецією, Фінляндією, Литвою.
/
Морський транспорт обслуговує, головним чином, зовнішньоторговельні перевезення країни. ФРН має потужний морський флот, який обслуговує частину зовнішньої торгівлі і налічує понад 2200 суден загальним тоннажем біля 7 млн. бр.-рег.т. Морський флот Німеччини за загальним тоннажем знаходиться в світі в третій десятці, але за тоннажем контейнеровозних судів поступається тільки США, Панамі і Тайваню. Обсяг перевезення вантажів морським транспортом становить 275,95 млн. тонн. Найбільші порти - Гамбург, Бремен, Росток, Вісмар, Варнемюнде, Штральзунд, Засніц. Головний нафтовий порт - Вільгельмсхафен. Одна із причин програшу німецьких портів у конкурентній боротьбі з найбільшими портами Нідерландів, Бельгії, Франції - відсутність природних фарватерів, неможливий доступ танкерів до більшості портів.
·
. В країні зареєстровано майже 40 млн. легкових, 2 млн. вантажних автомобілів. Країна вкрита густою мережею швидкісних автомагістралей високого класу.
У Німеччині добре розвинутий трубопровідний транспорт. Близько 3540 км трубопроводів транспортують сиру нафту, 25293 км - природний газ.
Німецька оЛюфтганзап є однією з найбільших і найдосконаліших авіакомпаній світу. Вона здійснює польоти як у національних межах, так і в усі куточки Землі.
До другої світової війни центром транспортних зв'язків країни був Берлін. У роки роз'єднаної Німеччини він втратив ці функції. Характерною стала наявність локальних транспортних вузлів. /
/
На початок 2003 року у ФРН було зареєстровано 53 млн автомобілів (у тому числі легкових 45 млн). Автодороги всіх класів складають понад 230 тис. км., Автобани - близько 12 тис. км. Німеччина має найбільшу мережу автомагістралей у світі. Вантажооборот автомобільного транспорту становить 313104 млн тонно-кілометрів. У країні зареєстровано 509 автомобілі на тисячу жителів.
/
Дата добавления: 2022-07-16; просмотров: 17; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!