Способи залучення адвоката як захисника до участі у справі
Забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист полягає в тому, що закон наділяє їх як учасників процесу такою сукупністю процесуальних прав, використання яких дозволяє їм особисто захищатися від підозри чи обвинувачення у вчиненні злочину, відстоювати свої законні інтереси, надає згаданим особам право скористатися юридичною допомогою захисника, забезпечити охорону їхніх особистих і майнових прав, а також забезпечити безпеку підозрюваному, обвинуваченому, захиснику, законному представнику, членам сімей та близьким родичам цих осіб (ст.2 ЗУ "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" від 23.12.1993 року).
Участь захисника у кримінальному процесі є одним із найважливіших проявів реального забезпечення права обвинувачуваного, підозрюваного, підсудного на захист, гарантованого Конституцією України.
Захисник може у будь який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи за згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному проваженні. Слідчий, прокурор, слудчий суддя, суд зобов’язані надати затриманій особі або особі, яка тримається під вартою, допомогу у становленні зв’язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а також надати можливість використати засоби зв’язку для запрошення захисника. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов’язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника (ч.1 ст.48 КПК України). Обвинувачений, підозрюваний вільний у виборі особи, яка буде захищати його у кримінальному процесі, до того ж, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд сприяють йому в цьому шляхом надання допомоги у становленні зв’язку. Вибір та залучення захисника відбувається на засадах незалежності від рекомендацій державних органів, задля забезпечення об’єктивності та справедливості розгляду кримінальної справи. Крім того, у ч.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод йдеться, що кожен обвинувачений у вчиненні кримінального злочину має щонайменше такі права - захищати себе особисто або безпосередньо через юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд. Міжнародний пакт про громадянські та політичін права у ст.14 проголошує право кожної людини у разі звинувачення у скоєнні протиправної дії захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника. Основні положення про роль адвокатів, що прийняті VIII Конгресом ООН від 01.08.1990 зазначає, що будь-яка людина в праві звернутися по допомогу до адвоката за своїм вибором для підтвердження своїх прав і захисту в усіх стадіях кримінальної процедури. Будь-яка вищезазначена особа, яка не має адвоката, у випадках, коли інтереси правосуддя вимагають цього, повинна бути забезпечена допомогою адвоката, котрий має відповідну компетенцію та досвід ведення таких справ, щоб забезпечити її ефективну допомогу без оплати з її боку, якщо у неї немає необхідних коштів (п.6 цього ж Положення). Затриманій, заарештованій або поміщеній в тюрму особі мають бути забезпечені необхідні умови, час і засоби для зустрічі або комунікацій й консультацій з адвокатом без зволікань, перешкод і цензури, з повною їх конфіденційністю. Такі консультації можуть бути в полі зору, проте, за межами чутності уповноважених посадових осіб (п.8).
|
|
|
|
|
|
Українське законодавство передбачає участь захисника за згодою (коли обвинувачений, підозрюваний вправі самостійно обрати захисника) та за призначенням. Захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням обов’язково, якщо:
) участь захисника є обов’язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника:
щодо особливо тяжких злочинів з моменту набуття особою статусу підозрюваного;
|
|
|
щодо осіб, які підозрюється або у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникненя будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;
щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;
щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, - з моменту встановлення цих вад;
щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження, - з моменту встановлення цього факту;
щодо осіб, стосновно яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування, - з моменту встановлення факту наявності в особи психічного захворювання або інших відомостей, які викликають сумнів щодо її осудності;
щодо реабілітації померлої особи - з моменту виникнення права на реабілітацію померлої особи.
) підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об’єктивних причин не може його залучити самостійно;
|
|
|
) слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.
Захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги. Безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Безоплатна первинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Вона включає такі види правових послуг: надання правової інформації; надання консультацій і роз'яснень з правових питань; складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру); надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації. Суб'єктами надання безоплатної первинної правової допомоги в Україні є: органи виконавчої влади; органи місцевого самоврядування; фізичні та юридичні особи приватного права та спеціалізовані установи..
Норми кримінально-процесуального законодавства передбачають можливість укладення договору із захисником особою, які діють в інтересах особи, що обвинувачується або підозрюється, за її клопотанням або за її наступною згодою (ст.51 КПК України).
Проаналізувавши норми Кримінально-процесуального кодексу України, Закону України "Про надання безоплатної правової допомоги" та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України можна зробити висновок, що випадки та умови участі захисника чітко прописані у нормах законодавства, дотримання яких забезпечить виконаня найважливішого завдання - забезпечення належного захисту підозрюваному, обвинуваченому.
Особливою вимогою щодо участі захисника у кримінальному провадженні є підтвердження повноважень захисника. Таке підтвердження забезпечується свідоцтовом про право на зайняття адвокатською діяльнісю, ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Встановлення бедь-яких додаткових вимог, крім пред’явлення захисником документа, що посвідчує його особу, або умов для підтврердження повноважень захисника чи для злучення його до участі в кримінальному провадженні не допускається. Відповідно до Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльньсть" документом, який підтвреджує статус адвоката, є свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. Таке свідоцтво видається радою адвокатів регіону особі, як склала присягу адвоката України. Особа може здійснювати професійну дільність адвоката щодо здійсненн захисту, представництва чи надання інших видів правової допомоги клієнту лише за наявності у неї свідоцтва про право на зайнття адвокатською дільністю.
Підводячи підсумок, необхідно зазначити, що способи залучення адвоката для участі у кримінальному процесі є чітко визначеними у процесуальному законодавстві, а отже використання норм стосовно залучення адвоката не може передбачити суттєвих проблем.
Висновок
Тема " Безоплатна правова допомога у кримінальному провадженні.
" була досліджена мною згідно з тих нормативно-правових актів та наукових праць, які якимось чином регулюють це питання. Дійсно, назараз залишається багато нез’ясованих питань та проблем, які в найкоротші строки потрібно врегулювати, бо наслідки цього можуть бути насприятливими для кримінального судочинсва вцілому. На захисника покладається важливе та відповідальне завдання - допомогти суду знайти істину та справедливо вирішити справу, захистити обвинуваченого чи підозрюваного від наклепу, від безпідставного обвинувачення, знайти спосіб довести невинуватість свого підзахисного засобами та способами, що не суперечать нормам законодавства та забезпечити конституційне право на захист людині та громадянину.
Існує багато різних думок щодо значущості участі захисника у кримінальноу процесі, а також щодо особливостей його прав та обов’язків, які виникают у процесі його адвокатської діяльності. Основні з таких думок я намагалась висвітлити та прокоментувати, зробивши висновки, а також визначивши свою думку з приводу вищезазначених мною питань. Як я вже зазначала, не кожен може бути захисником: лише особи, які згідно з норм кримінального процесу, мають право займатися такою дільністю.
Потрібно звернути увагу на відповідальну роль адвоката, яка йому відведена. Саме від нього залежить майбутнє підзахисного, його доля, адже від його доводів, аргументів, фактів, що він наводить, тобто від його належної діяльності залежить, як саме буде вирішено справу. Тому така людина повинна бути належним чином освітчена, мати певний обсяг знань, досвід, навички тощо. Уряди, професійні асоціації адвокатів та навчальні інститути мають забезпечити адвокатам одержання відповідної освіти, підготовку і знання як їх ідеалів та етичних обов'язків, так і прав людини та основних свобод, визнаних національним і міжнародним правом. До того ж адвокат повинен притримуватися основних принципів,які зазначені у законодавстві, зокрема у Конституції України: верховентсво права, гласність тощо.
На мою думку, забезпеченість належної участі адвоката у кримінальному процесі сприятиме справделивому розгляду справи. За допомогою сторони обвинувачення та захисту судом можуть бути досліджені дві протилежні сторони справи, та суд вирішить справу відштовхуючись від двох точок зору, і співставивши їх він прийде до логічного та обгрунтованого рішення по справі. Отже, за домогомою адвоката забезпечується змагальність судового процесу. Крім того, адвокат представляє інтереси не власні, а обвинуваченого чи підозрюваного, тому ним повинні бути дослідженні всі обставини справи, він повинен порадитися для узлагодження своєї позиції зі своїм підзахисним. Тому дії адвоката повинні бути злагодженими, упорядкованими, логічними та такими, які відповідають нормам закону.
Роблячи висновок, я б хотіла наголосити на важливій соціальній ролі учсасті захисника у кримінальному процесі. Дослідження всіх аспектів його захисної діяльності забезпечить підвищення правової свідомості у суспільстві. Адже адвокат - це людина, яка бореться за справедливість! (Aequum et bonum est lex legum).
Використана література
1. Конституція України від 28.06.1996 року.
2. Основні положення про роль адвокатів, прийняті VIII Конгресом ООН по запобіганню злочинам 01.08.1900 року.
. Загальна декларація прав людини від 10.12.1948 року.
4. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 19.10.73 р.
5. Кримінально-процесуальний кодекс від 15.08.2012 року.
. Кримінально-процесуальний кодекс від 28.12.1960 року.
. Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року.
. Закон України "Про безоплатну правову допомогу" від 19.11.2012 р.
. Правила адвокатської етики, прийняті Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України від 01.10.1999 р.
10. Благодир В.С. Доказування в судових стадіях кримінального процесу у
справах про одержання хабара : дис. канд. юрид. наук / В.С, Благодир. -
К., 2012. - 231 с.
. Варфоломєєва Т. В. Закон "Про адвокатуру та адвокатську
діяльність"- фундамент об’єдання професії // Адвокат. - 2012. - № 8. -
с.
Дата добавления: 2022-07-16; просмотров: 18; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!