Надія ПАТРУХІНА, керівник відділу розвитку сільськогосподарського кредитування «ПроКредит Банку»



Тема 6.

ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

План

1. Фінансові ресурси інвестування .

2. Способи залучення капіталу .

3. Структуризація капіталу.

4. Формування структури джерел фінансування .


 

1. Фінансові ресурси інвестування

Грошові кошти, що знаходяться в розпорядженні

підприємця, є його фінансовими ресурсами.

Вони спрямовуються на розвиток підприємницької діяльності, утримання об'єктів невиробничої сфери, на споживання і створення резервів.

Частина фінансових ресурсів, що направляється на фінансу­
вання предметів і засобів праці, робочої сили та інших
елементів виробництва, складає капітал підприємства у
грошовій формі.                         ,

Таблиця 1             ° /д//*^.

ГОЛОВНІ ДЖЕРЕЛА ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ТА ЇХ ЦІЛЬОВЕ ВИКОРИСТАННЯ

 

 

Джерела

Використання фінансових ресурсів

інвестицій споживання резервів
Прибуток(чистий) + + +
Мобілізація +   5
Амортизаційні відрахування +   +
Пайові внески (статутний +   4-
Страхові   внески   до Пенсійного фонду + +  
Кошти від розміщення власних цінних паперів та реалізації цінних паперів + + +
Кредиторська аборгованість + +  
Кредити та позички + +  
Спонсорство + +  
Державні субсидії +    

Прибуток — це фінансовий ресурс, що використовується як на споживання, так і нагромадження; це різниця між виручкою;

від реалізації продукції (послуг, робіт, товарів) без податку на додану вартість, акцизів, інших податків і витратами на виробництво та реалізацію (собівартістю).

Найважливіше джерело фінансових ресурсів амортизація. Амортизаційні відрахування формуються   в результаті перенесення вартості основних фондів на вартість продукту, у сукупності вони складають амортизаційний фонд.

Методи прискореної амортизації забезпечують якнайшвидше ^відновлення основних фондів і приріст виробництва. Jb£ будь-якій країні світу держава регулює (но­рмує) амортизаційні відрахування, надаючи амортизаційні пільги та зменшуючи розмір прибутку, що оподатковується.

Тим самим підприємство отримує дійовий стимул і має можливість протидіятк моральному зносу фондів, прискорює відновлення активної \астини фондів та одержує міцний фінансовий ресурс для інвестування.

Пайові внески — грошові та інші кошти, сплачені юридичними і фізичними особами для ведення спільного підприємництва. Вони обов'язкові при вступі до товариства з обмеженою відповідальністю, повного та командитного товариства.

Страхові внески та внески до Пенсійного фонду беруть участь у забезпеченні відтворення виробничих сил щ засобів праці та робочої сили. Ці інвестиції, як правило, називають ануїтетом (щорічним платежем). Через певний час вони мають принести інвесторові регулярні доходи.

Кредиторська заборгованість —- стійке джерело фінансових ресурсів, що постійно перебуває у розпорядженні підприємства. Воно прирівнюється до власних коштів. Це передусім заборгованість постачальникам за відвантажені товари, термін оплати яких ще не настав. До кредиторської заборгованості належить також перехідна заборгованість


бюджету, заборгованість за відрахування у позабюджетні

фонди.

Позичковим джерелом фінансування інвестицій виступають

кредити і позички.

Державне субсидіювання може здійснюватися у таких формах: прямі позички, гарантовані позички, гранти на певні проекти, пайова участь, прямі дотації, страхування. Субсидуючи проект, уряд звичайно висуває ті ж умови, що и банк чи інший кредитний заклад, але надані їм пільги заохочують останніх взяти участь у фінансуванні. Тому держава, як правило, є одним з інвесторів або учасників інвестування. Головним чином у такий спосіб інвестуються об'єкти виробничої та соціальної інфраструктури чи соціально-політичні програми.

З метою залучення капіталу для інвестування суб'єкт інвестиційної діяльності використовує різноманітні фінансові інструменти. Фінансові інструменти — це контракти, результатом яких є поява певних статей в активах одного суб'єкта і пасивах іншого Об'єкта фінансування.


2.2.2. Способи залучення капіталу

СПОСОБИ ЗАЛУЧЕННЯ КАПІТАЛУ


Акціонування

Боргове фінансування

Фінансування на консорційних засадах

Оренда

Пільгове фінансування

Субсидування


Корпоратизація

Самофінансування

Транстинг

Венчурні фірми.

Придбання ординарного пакета акцій

-\

Кредитування

Кредит з факторингом

Форфейтинг

Іпотечний кредит

Кредит державних установ

Іноземний кредит

J

Розміщення боргових зобов'язань

Спільні підприємства

І

Альянси

Франчайзинг

Ліцензування

Інжиніринг

Еккаутинг

Оперативна оренда Фінансовий лізинг Лізбек Селенг

Урядовий пільговий кредит

Гарантування

Інвестиційний податковий кредит

Безвідсотковий кредит

"> Дотування Гранти >■ Субвенції Спонсорство Донорство


Акціонування є найпоширенішим способом залучення капіталу на інвестиційній стадії проекту. Залучається капітал шляхом емісії простих і привілейованих акцій, що розміщуються серед юридичних та фізичних осіб^

Одна з форм акціонування — викуп контрольних пакетів акцій керівництвом компанії, або викуп менеджментом.

Менеджерйхстають власниками компанії, щоб попередити її перехід до чужих рук. Такий викуп можливий також за рахунок кредиту.

В Україні у проц&л приватизації дістала певний розвиток така форма роздержавлення підприємств, як корпоратизація. Згідно з Указом Президента, корпоратизація — це надання державним підприємствам статусу акціонерних, де спочатку 100% акцій належать державі, цотім поступово здійснюється

ПООЛаЖ ТТИХ аКТТІЙ ЧЛеНЯМ ТГУУТТПТШт TrnTTPTrromv гпттгттдгл/ггтвсї


(першочергово), а потім іншим державним і приватним підприємствам та фізичним особам.

Самофінансування — спосіб фінансування компанією власних дій за рахунок чистого прибутку (нерозподіленого серед акціонерів). У США широкого розвитку дістала така форма, як винагорода корпорацією своїх працівників акціями. Подібний спосіб має дві форми: • без залучення кредиту;

• із залученням кредиту, що забезпечує податкові переваги як для позичальника, так і для кредитора.

Великі корпорації отримують також ще одну знижку з подат­ку на зарплату при створенні спеціального фонду для передачі своїм працівникам акцій. Цей спосіб, крім фінансового забезпечення корпорацій, дає можливість протидіяти поглинанню емітента акцій іншими компаніями.

Транстинг — спосіб вторинного отримання доходів шляхом вкл^інії^дгщідшпери прибутку, одержаного від первинних інвестицій у підприємництво? Транстинг ~є одним з~ на1іе^ектїїв1шїш¥~^гїсюобі нагромадження капіталу, який застосовується переважно закритими акціонерними товариствами та іншими господарськими суб'єктами.

Венчурний капітал впроваджується з метою швидкої окуп-ностГ^заІтучених коштів^ Він створюється шляхом випуску ІїоіюГаІодШ~таГіх^рбзповсюдження у нових сферах діяльності. Інвестиції здійснюються, як правило, через придбання частки акцій венчурного підприємства (венчура) або надання йому позички, в тому числі з правом конверсії у майбутньому в акції.

Фінансування під рахунки дебіторів може здійснюватися з факторингом. У даному разі кредитор бере на себе зобов'язання погашення дебіторської заборгованості. Факторинг дозволяє позичальнику прискорити поверненість свого оборотного капіталу, скорочуючи тим самим потребу в його фінансуванні.


Фінансування форфейтингом — це форма кредитування експортера 'банком- чй~іншим фінансово-кредитним закладом Іпляхом првдбЩняІЕоргошх_зоьр^язан^з певнШдйсконтбмГ "Повернення капіталу банком здійснюється завдяки продажу боргових зобов'язань на вторинному ринку.

Іпотечні кредити — позички під заставу нерухомості. Жилі будинки, земля, виробничі будівлі та споруди можуть виступати як застава для одержання іпотечної позички. Угоди про іпотеку нотаріально посвідчуються та реєструються у поземельній книзі.

Фінансування _на_ консорційних засадах — спосіб
залучення капіталу шляхом створення спільних підприємств
або створення^різних_видів стратегічних' альянсів: концернів,
синдикатів, холдингів,Щ^ь^пто^ФШдсщ)Щ^ґ груп тощо.
Підставою для цих утворень є угода (консорціум) про
стратегічне співробітництво (взаємодію) щодо нагромадження
капіталу та фінансування інвестицій.                        t

Франчайзинг'—- передача або продаж ліцензії (франшизи) однієї фірми (фрашш43вдавцем) іншій (франшизоотримувачу) на право реалізації продукції (послуг, робіт) чи здійснення бізнесу на певній території з використанням товарного знаку франшйзодав-ця та за умови суворого додержання вимог технологій та якості.

Дотування — спосіб тдтгшмки будь-яких про^ктів^рядом чи місцевими органами _влади. Як правило, дотуються "соціальне важливі програми та проекти, природоохоронні та ресурсозберігаючі технології.

Граіітиблизью_за змістом до дотацій. Відмінність полягає^ в тому, що вони можуть надаватися на ^іна^^ання]проекту в цілому. Звітність про їх використання має суворіший характер, підлягає,, аудиторським перевіркам^ Іноді призначаються менеджери, які стежать за повним виконанням умов гранту. Часто гранти мають вигляд гуманітарної допомоги.

Субвенції, на відміну__шд дотацій і грантів, надаються

урядом^ мlCIІeвjш__J^pEaнaм_,_влaди___ та мають цільове

1іризначеддя._ Ініціатором субвенцій виступають місцеві
органи влади. *** -------- —


Спонсорство^ донорство являють собою субсидування інве­
стиційних проектів з"^о^~1о1шдичних та фІзй^них^осТбГблаго^
дійню^одганіза^^                         Найчастіше спонсори" Т

доІїорїГфінансують інтелектуальні інвестйцпГ ~~ Спонсори — юридичні та фізичні особи. Вони, беручи участь в інвестуванні, звичайно не отримують прямих доходів, але мають непрямі завдяки рекламі, розширенню ринків збуту, підвищенню свого іміджу і рейтингу. Спонсорство, як правило, підтримується державою.

3. Структуризація капіталу

Усі інвестори намагаються дешевше залучити запозичені
кошти і дорожче продати власні ресурси, переслідуючи мету
максимального отримання доходу, приросту власного
капіталу при забезпеченні достатньої ліквідності та мінімізації
ризику стосовно своїх активів.       /'£%<>.ц"

Намагаючись залучити якомога більше запозичених коштів під забезпечення власних капіталів, інвестор аналізує всі переваги та вади залучених і запозичених коштів з метою оптимізації структури джерел фінансування проектів. Обгрунтування структури джерел фінансування необхідне ~для забезпечення фінансової стійкості компанії у період реалізації проекту.

Оптиміза_ція структури_::=1це вибір найшгшшшот^^піввід-ношення внутрідгіши^о^нішніх джерел на кожному етапі життєвого^циклу проекту.

Формуючи структуру інвестиційних витрат, інвестор застосо­вує норму доходу на вкладений капітал і порівнює її з вартістю запозичених і залучених коштів. Таким чином, рівень витрат на фінансування інвестиційного проекту вимірюється платою за використання коштів, тобто загальною нормою доходу, що очікується від інвестицій. Якщо ця норма доходу влаштовує інвесторів, то рішення про фінансування інвестицій буде позитивним.


^Формування структури джерел фінансування .

Формування структури джерел фінансування — це дуже складний процес, який залежить від потужності кожного джерела в той чи інший період часу, фінансового стану і перспектив розвитку акціонерів, а також кон'юнктури ринку та актуальності інвестиційного проекту в перспективі. „Під час передінвестиційних досліджень перед суб'єктами гос­подарювання виникає проблема визначення обсягу інвестицій для фінансування проекту. Насамперед потрібно вирішити такі питання:

• яким повинно бути співвідношення постійних і змінних ви­трат на виробництво постійних і-поточних-активів;

• яким чином у перспективі формуватиметься основний та оборотний капітал;

• яким має бути співвідношення власного та акціонерного, акціонерного і позичкового капіталу;

• при якому співвідношенні фінансових ресурсів, що спрямо­вуються на нагромадження і споживання, доходи від виробництва і реалізації будуть найбільшими.

Відповідь на всі ці запитання дає економічний аналіз
фінансового забезпечення проектів з використанням
лівериджу. ( -                                /

У фізиці під поняттям лівериджу розуміється використання важеля при підйомі важких предметів з невеликими витратами сили.

В економічній тетзмінології ліверидж — це «ефект важеля»

LL співвідноіш^шія__власного j_ залученого, Іїкіцонерного і позичкового, основного та ббоТ)Отнрг¥

ї—у-г---------------- ------- ч—----------- -•------- —------------------------------------------ ■--- — '/ Q-«•*/■. і-ес е~ •                                глємЛє-^а hr / k & St ,- ^^сОу

^хтошкоХ^ж^щ^тош^.             r ruTJfc -.. * zr >....... ■ ^"^w^ ■/w.

Операційний ліверидж показує вплив змінності обсягу прода­
жу на рівень доходів компанії.         j^u^^o
Фінансовий ліверидж: встановлює міру зв'язку (впливу)
- змінйостг; доходів компанії з дивідендами, тобто ""дохід ******-
окремого акціонера.                    .   . ,   /


- у -*"**

Загальний ліверидж свідчить про вплив змінності обсягу про­дажу на дивіденди акціонерів.

Зрозуміло, чим вищий операційний ліверидж, тим вищий ін­вестиційний ризик, адже пост4йний капітал-^ потрібно збільшувати вже сьогодні, а позитивні /грошові пртоки залежать, від завтрашньої кон'юнктури /ринку та обсягів продажу. \


Надія ПАТРУХІНА, керівник відділу розвитку сільськогосподарського кредитування «ПроКредит Банку»

Пилипчук О.В., здобувач

Білоцерківський національний аграрний університет


Дата добавления: 2022-06-11; просмотров: 17; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!