Виробничий етап роботи над технічною специфікацією
Видавнича специфікація підлягає уточненню та доповненню на поліграфічному підприємстві. Це виробничий етап, який включає:
1. Укладення договору з замовником (видавництвом).
2. Розрахунок вартості замовлення.
3. Розроблення супроводжувальної документації (папок замовлень, видань, технологічних карт тощо) для всіх технологічних процесів виготовлення видання та технологічних режимів.
4. Розроблення нової технології (при необхідності).
5. Матеріально-технічну підготовку (забезпечення процесів матеріалами, напівфабрикатами та робочою силою).
6. Заміну технологічних матеріалів та режимів, зазначених у специфікації, для покращення якості, зниження собівартості виготовлення (без погіршення якості), скорочення термінів випуску видання, які можуть спричинятися умовами виробництва (відсутністю вказаних матеріалів, придбанням нової техніки).
7. Вибір норм часу та виробітку на операції виробничого процесу, забезпечення раціональної організації праці.
8. Організаційно-планову підготовку видання (розроблення графіків проходження замовлення на виробництві, визначення трипалості виробничого циклу, організацію праці).
9. Поділ тиражу на заводи, що спричинений:
а) відсутністю площ для зберігання напівфабрикатів;
б) недостатньою тиражостійкістю форм;
в) відсутністю необхідної кількості устаткування;
г) економічними чинниками (зміни попиту, курсу гривні).
|
|
|
10. Розроблення заходів з безпеки праці та технічного контролю матеріалів, напівфабрикатів та продукції на виробництві.
Поліграфічне підприємство зобов'язане виготовити видання, яке б максимально відповідало запроектованому у видавництві.
На виробничому етапі роботи над специфікацією оцінюють технологічність видання, де узгоджують рішення, прийняті у видавництві, з технологічними можливостями підприємства. У випадку стандартного для підприємства видання застосовують типові процеси та устаткування, що значно спрощує підготовлення видання до виробництва та підвищує його технологічність.
Висока технологічність видання є результатом застосування сучасних методів виготовлення продукції в умовах будь-якого поліграфічного підприємства при мінімальних затратах праці та ресурсів, а також мінімальних термінах освоєння і виготовлення. Технологічність видання є вирішальним чинником для поліграфічного підприємства, адже не кожне підприємство може забезпечити запроектований спосіб відтворення, необхідну якість виготовлення усіх його конструктивних елементів із-за своєї спеціалізації та виробничих можливостей (техніки, технології, потужностей). Отож підготовлені видавництвом видання можуть бути технологічними не для кожного підприємства. Наприклад, складання тексту іноземними мовами потребує певної кваліфікації операторів ПК, коректорів та програмного забезпечення. При наявності у виданні ілюстрацій третьої групи складності необхідне високоякісне устаткування та кваліфіковані спеціалісти, а також проведення декількох кольоропроб, що обмежує коло підприємств-виробників видання.
|
|
|
Для контролювання якості видання виготовляють зразки окремих його елементів (блока, палітурки) та готують сигнальний примірник, який є еталоном тиражного видання.
На малих та середніх підприємствах керує технічним підготовленням видань до виробництва технолог або заступник директора з виробництва, а планово-економічним — економіст. На великих підприємствах ця робота виконується, відповідно, виробничим або відділом головного технолога та економічним відділом.
Проектування загальних схем додрукарських процесів
Умовно технологічний процес додрукарського підготовлення видання можна розподілити на три основні етапи:
1. Підготовлення та введення інформації у КВС (автором, видавництвом або друкарнею).
|
|
|
2. Створення електронного макету видання.
3. Підготовлення (нормалізування файлів, трепінг, спуск сторінок, растрування, отримання проби) та виведення сторінок на матеріальний носій (папір, фотоплівку, формну пластину або циліндр машини).
Електронний макет повинен враховувати особливості кожної форми випуску видання. У випадку друкування видання за гібридною технологією готують два макети — для електронного та друкованого видання.
Підготовка електронного макета проходить за схемами.
1. Електронний макет видання готує видавництво з поданих автором: а) ілюстративного оригіналу (малюнки, схеми, фотографії та інші оригінали на матеріальному носієві) та рукописного або надрукованого на друкарській машинці текстового оригіналу; б) окремих файлів зісканованих ілюстрацій та складеного (надиктованого) за допомогою ПК тексту (на цифровому носієві).
2. Електронний макет видання готує автор та передає файли у РОБ- форматі на цифровому носієві та роздрукованим на папері або мережею.
3. Електронний макет готує видавництво або додрукарський підрозділ поліграфічного підприємства, який передається мережею на дільницю виведення на проміжний матеріальний носій або для друкування тиражу.
|
|
|
Додрукарські процеси виготовлення друкованого видання включають дві технології: аналогову (рис. 4.1), яка передбачає виготовлення фотоформ; цифрову, за якою друкарську форму виготовляють безпосередньо з електронного монтажу (рис. 4.2).
Рис. 4.1. Аналогова технологія виготовлення друкарських форм
Аналогова технологія включає два варіанти:
1. роздруковування сторінок видання лазерним принтером на плівку (імітування фотоформи) та виготовлення форми; варіант;
2. виведення сторінок видання на фотоплівку (отримання фотоформи) і наступним виготовленням друкарської форми. Виведення інформації принтером на матову плівку або виготовлення фотоформ можна здійснювати як у видавництві, так і на поліграфічному підприємстві.
Кожний варіант технології має свої переваги і недоліки та застосовується за певних умов. Варіант 1.1 є більш розповсюдженим та дешевшим аналоговим варіантом виготовлення форм, що спричинено простотою процесу, доступністю та низькою вартістю вивідного устаткування (лазерного принтера у порівнянні з фотовивідним автоматом).
Обмеження не проектують для видань, які містять ілюстрації третьої групи складності (образотворчі видання, рекламні альбоми, високоточні атласи тощо). Технологія 1.2 більш праце - та матеріаломістка, має вищу вартість та забезпечує кращу порівняно з 1.1 якість зображення, займає друге місце за розповсюдженням та проектується для випуску видань, які містять тонові кольорові ілюстрації другої-третьої груп складності.
Рис. 5.2. Цифрова технологія виготовлення друкарських форм
Цифрова технологія додрукарських процесів перспективніша у порівнянні з аналоговою, вона також включає два варіанти, які різняться вивідними пристроями: 2.1 — зображення на формному матеріалі (гідрофільному папері, плівці, пластинах як з копіювальним шаром, так і без нього) отримують з електронного макета принтером. Варіант 2.2 — друкарську форму отримують насвітленням електронного монтажу за технологією СТР на пластину (Computer-To-Plate, Computer-To-Print) або формний циліндр.
Технологію 2.1 застосовують в оперативній поліграфії. Технологічний процес є швидким, але забезпечує нижчу якість відтворення зображення, яка визначається можливостями лазерного або струминного принтера. Варіант 2.1 використовують для виготовлення форм для видань з першою, рідше другою групами складності ілюстрацій (формуляри,виробничі або нормативні видання тощо).
Технологію 2.2 застосовують для друкування книжково-журнальних, рекламних, газетних видань, які містять ілюстрації першої-третьої груп складності. Для цифрових технологій варіанта характерні висока організація виробництва (застосування автоматизованих систем управління виробництвом), мала працемісткість, висока якість, використання цифрових друкарських машин, але порівняно з аналоговою технологією дещо більша вартість матеріалів та устаткування.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 16; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!