Класифікація педагогічних технологій.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника

Педагогічний інститут

Кафедра _теорії і методики початкової освіти

"ЗАТВЕРДЖУЮ"

Завідувач кафедри

_____________________________
                       (спеціальне звання)

________ __________________

(підпис)    (прізвище, ініціали)

“___”____________ 200_ року

 

 

ЛЕКЦІЯ

Тема: 1 Технологічний підхід в освіті.

 

Навчальний час __2__ годин(и)

Для слухачів (курсантів, студентів) __________________________________ (назва Навчально-наукового інституту, факультету)

 

Обговорено та ухвалено на засіданні кафедри “___” _____________ 200_ року, протокол № ____.

 

 

                                              Івано-Франківськ

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

1. Поняття ,,педагогічна технологія’’: сутність і особливості. Історія виникнення технологічного підходу.

2. Класифікація педагогічних технологій.

 

Рекомендована література:

1. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. – Київ: Либідь, 1997. С. 341-342

2. Дичківська Ілона Миколаївна Інновааційні педагогічні технології : Навч. Посібник / І.М. Дичківська. – К.: Академвидав, 2004. – 352с.

3. Пометун О. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання/ О. Пометун; Ред. Шевчук О. – К.: А,С,К., 2004. -192с.

4. Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. Посібник / О.І. Пометун. _ К.: А.С.К., 2005.- 192с.

5. Селевко Г.К. Энциклопедия образовательных технологий [ Текст]: в 2 т. Т.1./ г.К. Селевко. – М.:НИИ школьных технологий, 2006. – 8816с.

6.  Підласий І.П. Практична педагогіка або три технології. Інтерактивний підручник для педагогів ринкової системи освіти / І. П. Підласий. – К.: Слово, 2006. – 616с.

7. Підласий І.П. Практична педагогіка або три технології. Інтерактивний підручник для педагогів ринкової системи освіти / І. П. Підласий. – К.: Слово, 2006. – 616с.

8. Інноваційні технології та реформаа змісту освіти в контексті Лісабонської ЄС [ Текст ]: методичний катало видань / уклад. Левківський К.М., Сухарніков Ю.В. -К.:,, Освіта України’’ , 2007.

– 195с.

Ключові слова: технологія, технологія навчання, технології в освіті, педагогічні технології.

Педагогічна технологія: поняття, сутність і особливості.

Історія виникнення технологічного підходу.

Проблема технологізації навчально-виховного процесу була актуальнаою в усі періоди розвитку суспільства.

    Вперше термін "педагогічна технологія" згадується у Росії 20-ті роки в роботах з педології, заснованих на працях з рефлексології (І.П. Павлов, В.М. Бехтєрєв, А.А. Ухтомський, С.Т. Шацький).

Термін „технологія” означає знання про майстерність. Слово „технологія” грецького походження: „техно” – мистецтво, а „логос” - наука.

Технологія – сукупність знань про способи і засоби здійснення відповідних процесів.

 

Будь-яка педагогічна технологія повинна відповідати основ­ним критеріям технологічності а саме:

 системності (наявність логі­ки процесу, взаємозв'язку частин, цілісність),

 керованості (можливість діагностики досягнення цілей, планування процесу навчання),

ефективності (технологія повинна вибиратись відповідно до результатів і оптимальних затрат, гарантувати досягнення певного стандарту навчання),

відтворюваності можливості застосування в інших однотипних навчальних закладах іншими суб'єктами.

Визначення „педагогічна технологія” з'явилося в освіті порівняно недавно і означає  організаційно-методичний інструментарій педагогічного процесу.

 Щодо навчального процесу його було вжито у 1886 р. англійцем Джеймсом Саллі. Однак дискусія чи існує в приро­ді педагогічна технологія як певний інструмент навчан­ня й виховання, яким може оволодіти кожний педагог, триває дотепер. Існує понад триста визначень „педагогічної технології”, залежно від того, як автори уявляють структуру і компоненти освітнього процесу, проте єдиний підхід щодо його пояснення відсутній. Це в свою чергу призводить до неоднозначного трактування та розуміння одних і тих же педагогічних явищ та інноваційних процесів, а також оптимальних способів їх реалізації.

Технологія нав­чального процесу, за переконаннями Я.-А. Коменського, повинна гарантувати позитивний результат навчання. Функціонально вона має бути своєрідною дидактичною машиною, яка, за умови правильного користування нею, забезпечувала б очікуваний результат.

Проблема використання педагогічних технологій у навчальному процесі є однією з найважливіших у педагогічній теорії та практиці. ЇЇ вивченням займаються такі відомі вчені як: А.Алексюк, В.Андрущенко, В.Безпалько, С.Гончаренко, І.Підласий, Г.Селевко ,С.О.Сисоєва та багато інших.

Педагогічна технологія функціонує як наука, що досліджує найраціональніші шляхи навчання, і як сис­тема способів, принципів і регулятивів, які застосову­ють у навчанні, і як реальний процес навчання. (Чайка В.Основи дидактики. – Тернопіль:,2002 .- С.227.)

Процес становлення нової педагогічної технології охоплює такі етапи:

- виникнення суспільної потреби;

- фундаментальні дослідження в галузі психології;

- прикладні психолого-педагогічні дослідження;

- роз­роблення нових технологій;

- відображення новостворених технологій у навчально-програмній та навчаль­но-методичній документації.

В освітній практиці педагогічна технологія може функціонувати на таких рівнях:

1. Загальнопедагогічний рівень функціонування пе­дагогічної технології. Загальнодидактична, загальновиховна технологія репрезентує цілісний освітній процес у регіоні, освітньому закладі, на певному рівні навчання чи виховання. У такому вигляді педагогічна технологія тотожна педагогічній системі, оскільки вона містить су­купність цілей, змісту, засобів і методів навчання (виховання), алгоритм діяльності суб'єктів і об'єктів навчально-виховного процесу.

2. Предметно-методичний рівень функціонування педагогічної техноло­гії. Йдеться про застосування педа­гогічної технології як окремої методики, тобто як сукупності методів і засобів реалізації певного змісту навчання та виховання в межах одного предмета, групи, в діяльності педагога.

3. Локальний (модульний) рівень функціонування педагогічної технології. Зорієнтована на цей рівень педагогічна технологія реалізується як технологія окремих частин навчально-виховного процесу, розв'язання окремих дидактичних і виховних завдань (технологія окремих видів діяльності, формування понять, виховання окремих особистісних якостей.

Освітня технологія. Вона відображає загальну стратегію розвитку освіти, єдиного освітнього простору. Призначення освітніх технологій полягає у розв'язанні стратегічних для системи освіти завдань: прогнозуван­ня розвитку освіти, проектування і планування цілей, результатів, основних етапів, способів, організаційних форм освітньо-виховного процесу.

Такими освітніми технологіями є концепції освіти, освітні закони, освітні системи. У сучасній Україні такими освітніми техноло­гіями є гуманістична концепція освіти, Закон України „Про освіту”, система безперервної освіти (дошкільний, шкільний, вузівський, післявузівський рівні) та ін.

Освітня технологія –це система діяльності педагога і учня в освітньому процесі, побудована на конкретній ідеї, відповідно до визначених принципів організації і взаємозв’язку цілей-змісту-методів. У практиці роботи навчальних закладів використовуються різноманітні освітні технології. Це, зокрема, структурно-логічні, ігрові, комп’ютерні, діалогові, тренінгові технології.

Педагогічна технологія. Відображає тактику реа­лізації освітніх технологій у навчально-виховному процесі за наявності певних умов. Педагогічні техно­логії акумулюють і виражають загальні ознаки та за­кономірності навчально-виховного процесу незалежно від конкретного навчального предмета. Кожна конкрет­на педагогічна технологія відображає модель навчаль­но-виховного та управлінського процесів у навчальному закладі, об'єднує в собі їх зміст, форми і засоби. Вона може охоплювати й спеціалізовані технології, що засто­совуються в інших галузях науки і практики — елек­тронні, нові інформаційні технології, промислові, по­ліграфічні, валеологічні (які зберігають здоров'я) тощо.

Технологія навчання –упорядкована сукупність і послідовність методів і процесів, які забезпечують реалізацію проекту дидактичного процесу і досягнення діагностованого результату. (Чайка В.Основи дидактики. – Тернопіль:Астон,2002 .- С.297.)Цей тип технології моделює шлях освоєння конкретного нав­чального матеріалу (поняття) в межах відповідного нав­чального предмета, теми, питання. За багатьма парамет­рами вона є наближеною до окремої методики. У технології навчання важливого значення набуває зворотній зв’язок, який забезпечує постійний контроль за учнями, в яких з тих чи інших причин виникають труднощі із засвоєнням навчального матеріалу. Дидактич­на технологія охоплює зміст, форми, методи навчання. Специфічні зміст, форми і методи властиві й технології виховання або управління.

Об'єднують освітню, педагогічну технологію, а та­кож технології навчання, виховання, управління актуальні для певного історичного етапу освітні концеп­ції, педагогічні парадигми (системи поглядів).

Переваги технології. У порівнянні з навчанням, побудованим на основі методики, технологія навчання має серйозні переваги:

 1) основою технології є чітке визначення кінцевої мети. У традиційній педагогіці проблема цілей не є провідною, ступінь досягнення визначається не точно. У технології ціль розглядається як центральний компонент, що й дозволяє визначати ступінь її досягнення більш точно.

 2) технологія, у якій ціль (кінцева й проміжна) визначена дуже точно (діагностично), дозволяє розробити об'єктивні методи контролю її досягнення.

 3) технологія дає можливість звести до мінімуму ситуації, коли вчитель поставлений перед вибором і змушений переходити до педагогічних експромтів у пошуку доцільного варіанту.

 4) на відміну від методичних розробок уроків, орієнтованих на вчителя, що використовувалися раніше, технологія пропонує проект навчального проце­су, що визначає структуру й зміст навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Як бачимо, інтерес як учених, так практиків до педагогічної технології зумовлений різними причинами. Для одних це модний на сьогодні напрям, для інших – засіб вирішення багатьох педагогічних проблем.

За допомогою педагогічної технології вчителі прагнуть звести до мінімуму довготривалі педагогічні пошуки та експромти у власній практичній діяльності, а застосовувати добре продумане та проаналізоване попереднє проектування навчально-виховного процесу. Технологія звертає особливу увагу на проблему контролю якості засвоєння і діагностики причин відставання учнів у навчанні. До основних методів контролю за рівнем засвоєння знань належать: письмові контрольні та самостійні роботи, усне опитування, оцінювання, тестовий контроль.

Педагогічна технологія –це комплексний, інтегративний процес, який залучає людей, ідеї, засоби, і визначає способи організації діяльності. Це своєрідна техніка реалізації навчального процесу.

Аналіз  трансформації поняття "педагогічна технологія" від "технології в навчанні" до "технології освіти", а потім до "педагогічної технології" – дає змогу прослідкувати  чотири  періоди запровадження педагогічних технологій.

Перший період (40-ві - середина 50-х рр.) характеризується появою в школі різноманітних технічних засобів пред'явлення інформації - запису і відтворення звуку і проекції зображень, об'єднаних поняттям "аудіовізуальні засоби". Магнітофони, програвачі, проектори і телевізори, використовувані в школі того часу, було призначено в основному для побутової мети, тому термін "технологія в навчанні" означав застосування досягнень інженерної думки в навчальному процесі.

Другий період (середина 50-х - 60-х рр.) запровадження технологічного підходу позначено виникненням програмованого навчання. Було розроблено аудіовізуальні засоби, спеціально призначені для навчальної мети: засоби зворотного зв'язку, електронні класи, навчальні машини, лінгафонні кабінети, тренажери тощо. На відміну від терміна "технологія навчання", тотожного поняттю "ТЗН" (технічні засоби навчання), під "технологією освіти" мали на увазі науковий опис (сукупність засобів і методів) педагогічного процесу, що неминуче приводить до запланованого результату.

На початку 60-х років термін "педагогічна технологія" з'явився на сторінках закордонної преси, у назвах багатьох педагогічних журналів високорозвинених капіталістичних країн. У США це журнал "Педагогічна технологія" (1961 р.), у Великій Британії - "Педагогічна технологія і програмоване навчання" (1964 р.), в Японії (1965 р.) та Італії (1971 р.) - однойменні журнали. У 1967 р. в Англії створено Національну раду з педагогічної технології, у США - Інститут педагогічної технології.

Для третього періоду (70-ті роки) характерні три особливості.

 По-перше, відбувається розширення бази педагогічної технології. Крім аудіовізуальної освіти і програмованого навчання, фундамент педагогічної технології надбудували інформатика, теорія телекомунікацій, педагогічна кваліметрія, системний аналіз і педагогічні науки (психологія навчання, теорія керування пізнавальною діяльністю, організація навчального процесу, наукова організація педагогічної праці).

По-друге, змінюється методична основа педагогічної технології, здійснюється перехід від вербального до аудіовізуального навчання.

 По-третє, починає активно здійснюватися підготовка професіональних педагогів-технологів.

Четвертий етап в еволюції поняття "педагогічна технологія" почався у 80-х роках. Його характерні риси - створення комп'ютерних лабораторій і дисплейних класів; зростання кількості та якості педагогічних програмних засобів. [11; 7-9,14].

Пропонована періодизація еволюції поняття може бути прив'язана до конкретних дат, що є віхами в історії педагогічної технології:

1946 р. - запровадження плану аудіовізуальної освіти в університеті штату Індіана США (автор - Л.К. Ларсон);

1954 р. - висунення ідеї програмованого навчання (автор Б.Ф. Скиннер);

1961 р. - відкриття відділення технології навчання в університеті Південної Каліфорнії (керівник - Д.Д. Фіни);

1968 р. - розробка і впровадження мови програмування ЛОГО в школі (Массачусетський технологічний інститут США, керівник С. Пейперт);

1976 р. - створення першого персонального комп'ютера "Зппл" (автори - С. Джобс, С. Уозник);

1981 р. - застосування з навчальною метою спеціальних програмних засобів дисплейних класів;

1990 р. - використання інтерактивних технологій в освіті.

Запровадження перших програм аудіовізуального навчання в США в 30-х роках не тільки започаткувало технологічну революцію в освіті, а й відкрило дискусію, яка триває дотепер, про сутність, предмет, концепції, джерела розвитку нової галузі педагогічної науки та нової дисципліни - педагогічної технології.

З розвитком програм аудіовізуального навчання у сучасній галузі освіти зростає зацікавленості педагогічними технологіями. Дуже багато науковців розробляють власні авторські педагогічні технології та технологічні методи.

Класифікація педагогічних технологій.

У теорії і практиці роботи освітніх закладів сьогодні існує безліч варіантів навчально-виховного процесу. Кожен автор і виконавець вносить у педагогічний процес щось своє, індивідуальне, у зв'язку з чим говорять, що кожна конкретна технологія є авторською. З цією думкою можна погодитися. Однак, багато технологій за своїми  цілями, змістом, методами і засобами мають досить багато подібностей і по цих загальних ознаках можуть бути класифіковані в кілька узагальнених груп. Однак не існує таких монотехнологій, що використовували б тільки один який-небудь єдиний чинник, метод або принцип. Педагогічна технологія завжди є комплексною. Але, своїм акцентом на ту чи іншу сторону процесу навчання технологія стає характерною й одержує від цього свою назву.

Вирізняють наступні класи педагогічних технологій:

• За рівнем застосування: загально-педагогічні, частково методичні (предметні) і локальні (модульні) технології.

• За філософською основою: матеріалістичні й ідеалістичні, діалектичні і метафізичні, наукові (ісциєнтичні) і релігійні, гуманістичні й антигуманістичні, антропософські і теософські, прагматичні і экзистенціалістичні, вільного виховання і примусу й інші різновиди.

• За провідним чинником психічного розвитку: біогенні, соціогенні, психогенні й ідеалістичні технології. Сьогодні загально прийнято, що особистість є результат  взаємовпливу біогенних, соціогенних і психогенних факторів, але конкретна технологія може враховувати або робити ставку на який-небудь з них, вважати його основним.

• За науковою концепції засвоєння досвіду вирізняють: асоціаційно-рефлекторні, біхевіориські, гештальт-технології, інтеріоризаторські, розвиваючі; [19; 8,10].

• За орієнтацією на особистісні структури: інформаційні технології (формування знань, умінь, навичок по предметах), операційні (формування способів розумових дій), емоційно-художній емоційно-моральні (формування сфери естетичних і моральних відносин), технології саморозвитку (формування саморегулюючих механізмів особистості), евристичні (розвиток творчих здібностей) і прикладні (формування діючо-практичної сфери);

• За характером змісту і структури називаються технології навчаючі, виховуючі, світські і релігійні, загальноосвітні і професійно-орієнтовані, гуманітарні і технократичні, різні галузеві, частково предметні, а також монотехнології, комплексні (політехнології) іпроникаючі технології;

В монотехнологіях весь навчально-виховний процес будується на якійсь одній пріоритетній, домінуючій ідеї, принципі, концепції, у комплексних - комбінується з елементів різних монотехнологій. Технології, елементи яких найбільше часто включаються в інші технології і відіграють для них роль каталізаторів, активізаторів, називаються проникаючими.

• За  типом організації і управління пізнавальною діяльністю

В практиці найбільш розповсюдженні різні комбінації монодидактичних систем, а саме:

-традиційна класична класно-урочна система Я.А. Коменського, яка являє собою комбінацію лекційного способу викладу і самостійної роботи з книгою (дидахография);

-сучасне традиційне навчання, що використовує дидахографію в сполученні з технічними засобами;

-групові і диференційовані способи навчання, коли педагог має можливість обмінюватися інформацією з усією групою, а також приділяти увагу окремим студентам в якості як репетитора;

-програмоване навчання, що ґрунтується на адаптивному програмному управлінні з частковим використанням всіх інших видів.

Принципово важливою стороною в педагогічній технології є позиція учня в освітньому процесі, відношення до нього з боку педагога. Тут вирізняють декілька типів технологій:

а) авторитарні технології, у яких педагог є одноособовим суб'єктом навчально-виховного процесу, а студент є лише “об'єкт ”. Вони відрізняються твердою організацією заняття, придушенням ініціативи і самостійності тих, хто навчається, застосуванням вимог і примусу;

б) високим ступенем уважності до особистості вихованця відрізняються дидакто-центричні технології, у яких існує тісний зв’язок у діяльності педагога й учня, пріоритет навчання над вихованням, а найголовнішими чинниками формування особистості вважаються дидактичні засоби.

в) особистісно-орієнтовані технології ставлять у центр усієї освітньої системи особистість учня, забезпечення зручних, безконфліктних і безпечних умов його навчання, розвитку, реалізації його природних потенціалів. Особистість учня в цій технології не просто суб'єкт, а суб'єкт пріоритетний, вона є метою освітньої системи, а не засобом досягнення якоїсь іншої мети (що має місце в авторитарних і дидакто-центричних технологіях). Такі технології називають ще антропоцентричними.

Таким чином, особистісно-орієнтовані технології характеризуються антропоцентричністю, гуманістичною і психотерапевтичною спрямованістю і мають на меті різнобічний, вільний і творчий розвиток особистості учня.

г) гуманно-особистісні технології відрізняються перш за все своєю гуманістичною сутністю, психотерапевтичною спрямованістю на підтримку особистості, допомога їй. Вони “сповідують" ідеї всебічної поваги і любові до особистості, оптимістичну віру в його творчі сили, відкидаючи примус;

д) технології співробітництва реалізують демократизм, рівність, партнерство в суб'єкт-суб'єктних відношеннях викладача і студента. Викладач і студенти і спільно виробляють мету, зміст, дають оцінку, знаходячись у стані співробітництва, творчості;

е) езотеричні технології засновані на навчанні про эзотеричне (неусвідомлене, підсвідоме) знання - істині і шляхах, що ведуть до неї. Педагогічний процес - це не повідомлення, не спілкування, а прилучення до істини. У езотеричні парадигмі сама людина стає центром інформаційної взаємодії з всесвітом.

Існує велика кількість класифікацій педагогічних технологій.

Розглянемо класифікацію інноваційних педагогічних технологій (методик, систем) конкретних авторів.

1. Педагогічні технології на ос­нові особистісної орієнтації педа­гогічного процесу,

1.1. Гуманно-особистісна тех­нологія Ш.Амонашвілі.

1.2. Система Є.Ільїна: викла­дання літератури як предмета, що формує людину.

1.3. Авторська школа самовиз­начення (А.Тубельський, м. Моск­ва).

1.4. Адаптивна система на­вчання (А.Границька, м. Москва).

1.5. АЗІМУТ — особистісно зо­рієнтована технологія гнучкої ди­ференціації освітнього процесу:

А — альтернативність;

З — зацікавленість;

І — ініціативність;

М — мотивація;

У — усвідомленість;

Т — творчість.

2. Педагогічні технології на ос­нові активізації інтенсифікації діяльності учнів.

2.1. Технологія розвивальних ігор (Б.Нікітін).

2.2. Проблемне навчання.

2.3. Технологія комунікативно­го навчання іншомовної культури (Є.Пассов).

2.4. Технологія інтенсифікації навчання на основі схемних та зна­кових моделей навчального мате­ріалу (В.Шаталов).

2.5. Навчання англійської мови з використанням зорових опор.

3. Педагогічні технології на основі ефективності управління та організації навчального про­цесу.

3.1. Технологія С.Лисенкової: перспективно-випереджальне на­вчання з використанням опорних схем під час коментованого управ­ління.

3.2. Технології рівневої дифе­ренціації:

а) внутрішньокласна (внутрішньопредметна) диференціація (М.Гузик);

б) змішана диференціація (мо­дель зведених груп);

в) рівнева диференціація на­вчання на основі обов'язкових ре­зультатів (В.Фірсов);

г) культуровиховна технологія диференційованого навчання за інтересами дітей (І.Закатова);

д) диференційоване навчання молодших школярів за С.Логачевською;

є) технологія повного засвоєння;

є) технологія повного засвоєн­ня (естонський варіант П.Крейтсберг, Є.Корлль);

ж) рейтингова технологія на­вчання.

3.3. Технологія індивідуалізації навчання (Інге Унт, А.Границька, В.Шадриков) (див. п. 1.4.).

3.4. Технологія програмовано­го навчання (за В.Беспалько).

3.5. Інтерактивні технології в навчанні гуманітарних дисциплін (Є.Пометун, Т.Ремех).

3.6. Дебати як різновид діало­гового навчання (І.Пескар).

3.7. Колективний спосіб навчан­ня (КСН) (А.Ривін, В.Дьяченко).

3.8. Семестрово-залікова фор­ма організації' навчально-виховно­го процесу (С.Подмазін).

3.9. Педагогічна технологія на основі системи ефективних уроків (А.Окунєв).

3.10. Поліекранна технологія навчання.

4. Педагогічні технології на основі дидактичного удоскона­лення і реконструювання мате­ріалу.

4.1. «Екологія й діалектика» (Л.Тарасов).

4.2. «Діалог культур» (В.Біблер, С.Курганов).

4.3. Укрупнення дидактичних одиниць — УДО (П.Ерднієв).

4.4. Реалізація теорії поетапно­го формування розумових дій (М.Волович).

4.5. «Перші кроки», «Крок за кроком» — міжнародна програма.

5. Окремі предметні педа­гогічні технології.

5.1. Технологія раннього й ін­тенсивного навчання грамоти (М.Зайцев).

5.2. Навчання математики:

а) розв'язування задач (Р.Хазанкін);

б) на основі вертикального на­вчання (Р.Хазанкін);

в) з оптимальним поєднанням фронтальної, індивідуальної та групової форм організації на уро­ках;

г) з використанням ПЕОМ;

д) з використанням творчих самостійних робіт (Трістан);

є) за технологією рівневої ди­ференціації (А.Капіносов); є) за технологією І.Кушнір.

5.3. Навчання фізики:

а) Система поетапного навчан­ня фізики (М.Палтишев);

б) за варіативною технологією (Б.Дегтярьов);

в) за технологією «Занурення» (М.Щетинін);

г) з використанням опорних конспектів В.Шаталова;

д) з використанням опорних таблиць (Є.Копєйка);

є) технологія поелементного розв'язання задач з фізики (В.Шей-ман).

5.4. Дошкільне виховання:

а) за М.Єфименко;

б) за Б.Нікітіним;

в) «Природне виховання» за Л.Блудовою;

г) за програмою «Чарівні фар­би і чарівні пальчики» (Є.Бєлкіна);

д) за С.Русовою.

5.5. Методика колективних творчих справ (КТС) (І.Іванов).

5.6. Навчання іноземних мов:

а) проблемне навчання інозем­них мов.

б) вивчення французької мови за пиручником «Без границ» (рос. мов.);

в) вивчення французької мови за підручником «Синяя птица» (рос. мов.);

г) вивчення французької мови за підручником «Трамполин» (рос. мов.).

5.7. Викладання основ інфор­матики та обчислювальної техніки:

а) за І.Жалдак, Н.Морзе, Г.Науменко;

б) за В.Кайміном.

в) за А.Кушніренко.

5.8. Навчання історії:

а) школи «Анналов» (ІОША);

б) за модульною технологією;

в) за технологією Ю.Троїцького;

г) «Уроки історії — уроки жит­тя» (за Т.Гончаровою);

д) «Я і Світ» (2—4 кл., Є.Поме­тун, Г.Фрейман).

5.9. Навчання хімії:

а) за комбінованою системою (М.Гузик);

б) за А.Рєзнік;

в) різнорівневе вивчення хімії з використанням хімічного експери­менту напівмікрометодом (С.Сосновська).

5.10. Навчання музики:

а) за болгарською «Столбицею» (Б.Трічков);

б) за системою Д.Кабалєвського.

5.11. Комбінована система орган­ізації навчально-виховного процесу під час вивчення біології (М.Гузик).

5.12. Збільшене структурування навчального матеріалу під час вив­чення української і російської мов.

5.13. Вивчення світової літерату­ри з інтеграцією суміжних предметів і видів мистецтв (на основі моделі освіти «Диалектика и экология» (рос. мовою) Л.Тарасов і В.Ільченко).

5.14. Комп'ютерний навчаль­ний курс «Українська мова. Син­таксис. Пунктуація».

5.15. Навчання молодших шко­лярів побудови зв'язних висловлю­вань за методикою Л.Варзацької.

5.16. Трудове виховання за І.Волковим.

5.17. Технологія трудового ви­ховання в сучасній школі за А.Макаренком.

5.18. «Урок + театр» (С.Стеценко).

5.19. Викладання курсу «Прак­тичне право» з використанням інтерактивних технологій навчан­ня (Є.Пометун, Т.Ремех).

6. Альтернативні технології.

6.1. Вальдорфська технологія (Р.Штайнер).

6.2. Технологія вільної праці (С.Френе).

6.3. Технологія ймовірнісної освіти (А.Лобок).

6.4. Технологія майстерень.

7. Природовідповідні технології.

7.1. Природовідповідне вихо­вання грамотності (А.Кушнір).

7.2. Технологія саморозвитку (Монтессорі).

7.3. «Родинно-побутове вихо­вання учнів».

7.4. «Довкілля».

8. Технології розвивального навчання.

8.1. Система розвивального навчання Л.Занкова.

8.2. Технологія розвивального навчання Д.Ельконіна — В.Давидова.

8.3. Системи розвивального навчання з напрямом на розвиток творчих рис особистості (І.Волков, Г.Альтшуллер, І.Іванов).

8.4. Модульно-розвивальне на­вчання.

8.5. Особистісно зорієнтоване розвивальне навчання (І.Якиманська).

8.6. Технологія саморозвивального навчання (Г.Селевко).

9. Педагогічні технології ав­торських шкіл.

9.1. Школа адаптаційної педа­гогіки, (Є.Ямбург, Б.Бройде).

9.2. Педагогічна система сахновської школи Черкаської області (А.Захаренко).

9.3. Педагогічна технологія Саксаганського ліцею.

9.4. Українська національна школа-батьківщина (П.Кононенко).

9.5. Управління навчально-ви­ховним процесом у школі В.Сухомлинського.

9.6. Управління навчально-ви­ховним процесом з механізмом диференційованого навчання в ЗНЗ І—III ступенів № 23 м. Кре­менчука.

9.7. Структурна перебудова на­вчально-виховної роботи у Вели-косорочинській санаторній школі-інтернаті.

9.8. Формування свідомості учителя ноосферної епохи (з досвіду роботи Муніципальної гімназії № 76 м. Челябінська (Росія)).

9.9. Школа інтегрованого мис­лення (авторська СШ № 37, м. Пол­тава).

10. Інші.

 Отже, педагогічна технологія є змістовним узагальненням, що вбирає в себе зміст усіх визначень різних авторів (джерел). Інтерес як учених, так і практиків до педагогічної технології викликано різними причинами. Для когось це модний напрям. Інші вважають педагогічну технологію засобом вирішення більшості педагогічних проблем. Ми ж схильні вважати, що це об'єктивний процес, новий етап в еволюції освіти, на якому будуть переглянуті підходи до супроводу і забезпечення процесу природного розвитку дитини.

Укладач:

доцент

кандидат психол.наук                                                          Хімчук Л.І.

 

 

---

Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 18; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!