РОЗДІЛ 2. Особливості використання засобів НІТ на уроках образотворчого мистецтва у початковій школі.
ЗМІСТ
| ВСТУП ……………………………………………………………………… | 3 |
| Розділ 1. Історичні та науково-теоретичні аспекти процесу комп’ютеризації навчання …………………………................................. | 6 |
| 1.1. Історичні аспекти виникнення проблеми інформатизації навчального процесу ...…………………………………...................... | 6 |
| 1.2. Інформатизація освіти. Загальне поняття нових інформаційних технологій ............................................................................................... | 13 |
| Розділ 2. Практичні аспекти використання засобів НІТ на уроках образотворчого мистецтва у початковій школі ………………………. | 22 |
| 2.1. Використання мультимедійних технологій та можливостей мережі Інтернет на уроках образотворчого мистецтва ……….......... | 22 |
| 2.2. Використання комп’ютера на уроках образотворчого мистецтва …............................................................................................ | 33 |
| ВИСНОВКИ ………………………………………………………………... | 40 |
| СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………….. | 43 |
ВСТУП
Проблема інформатизації і безпосередньо пов'язаної з нею комп'ютеризації всіх сфер людської діяльності є однією з глобальних проблем сучасного світу. Причина тому нечуване для попередніх епох підвищення ролі інформації, перетворення її в одну з найважливіших рушійних сил промислового і суспільного життя. Стрімкий стрибок в розвитку апаратних засобів, тобто власне комп'ютерів як технічних пристроїв, що відбувається паралельно, за останні 2-3 роки зробив цю техніку досить доступною. Тому впровадження комп'ютерних технологій в освіту можна охарактеризувати як логічний і необхідний крок в розвитку сучасного інформаційного світу в цілому.
|
|
|
Проте, серед педагогів і психологів немає одностайності щодо питання доцільності використання засобів новітніх інформаційних технологій у шкільному навчанні. Багато хто з них відповідають на це запитання позитивно. У декого є заперечення філософського чи суто практичного характеру. Однак усі згодні з тим, що певна адаптація школи до інформаційного віку необхідна. Єдиної ж думки про те, якою вона повинна бути, на сьогоднішній день не існує.
Розвиток нових інформаційних технологій наклав певний відбиток на розвиток особистості дитини. Комп’ютер відіграє все більшу роль у дозвіллі сучасних дітей, у формуванні їх психічних і фізичних якостей й розвитку особистості. Використання комп’ютерних технологій у навчальній діяльності школи виглядає природно з точки зору дитини і є одним з ефективних засобів підвищення мотивації навчання, розвитку творчих здібностей та створення сприятливого емоційного фону.
РОЗДІЛ І. Історичні та науково-теоретичні аспекти процесу комп'ютеризації навчання.
|
|
|
Історичні аспекти виникнення проблеми інформатизації навчального процесу. Загально-історичний аспект процесу еволюції системи навчання.
До кінця XX століття роль знання у всьому світі неймовірно зросла. Рівень володіння знанням або, більш узагальнене, інформацією починає визначати політичний та господарський статус держав. А для успішної роботи у таких умовах державам потрібні висококваліфіковані спеціалісти, які б задовольняли найбільш високим вимогам сучасності. Тому на зламі століть освіта перетворюється в одне із джерел найбільш цінних стратегічних ресурсів - людського капіталу і знань, що, в кінцевому рахунку, визначає загальний рівень розвитку суспільства. І головним прискорювачем його розвитку стає інформатизація. Інформатизація суспільства, у свою чергу, практично не можлива без інформатизації системи освіти, завдяки чому ця проблема за своєю значимістю виходить зараз на перше місце в педагогічній науці.
Пріоритетність даної проблеми посилюється ще й тим, що вона є принципово новою. Виникнувши разом із появою нових технологій, тобто в останні два десятиліття, вона не може використовувати досвід минулих століть, як це відбувається у класичній педагогіці, і змушена розвиватися „з нуля”, формуючи свою наукову базу одночасно у всіх необхідних сферах - філософії, психології, педагогіці та методиці. Ця обставина у сполученні з гострою практичною необхідністю, надає проблемі інформатизації освіти підвищеної актуальності, виводить її на перше місце у групі першочергових задач сучасної педагогіки.
|
|
|
Незважаючи на величезний педагогічний і дидактичний потенціал, НІТ навчання ледве знаходить місце в сучасній школі. Це обумовлено низкою причин: слабкою матеріальною базою багатьох шкіл, непідготовленістю вчителів, практичною відсутністю методик використання НІТ для викладання шкільних предметів.
Багато хто з педагогів-дослідників уже сьогодні говорить про те, що комп'ютер погано поєднується з традиційною системою освіти. Застосування його в межах класно-урочної системи має незначний вплив на результати навчання, хоч і підвищує мотивацію навчальної діяльності. Проте можливості комп'ютера як інструмента розвитку пізнавальних, творчих, дослідницьких здібностей дітей можуть цілком проявитися зі зміною мети і змісту сучасної освіти у бік особистісно-орієнтованої моделі навчання..
|
|
|
Щоб краще зрозуміти роль НІТ в сучасному навчальному процесі варто також прослідкувати еволюцію системи навчання у загально-історичному аспекті.
За усталеною в історичній науці традицією всі коли-небудь існуючі освітні системи зазвичай розглядалися тільки і виключно з позиції їх соціальної детермінованості. Поява комп'ютерних носіїв інформації і пов'язаних з ними нових форм інтелектуальної праці дозволила поглянути на це питання з іншого боку - з позиції того чи іншого носія інформації, який був у кожну конкретну епоху реальною матеріальною базою навчального процесу і диктував свої форми і методи педагогічної роботи. Розглянемо в історичному плані, як впливає той чи інший носій інформації на форми та методи навчання.
У дописемний період (в епоху до винайдення і широкого розповсюдження писемності) всі накопичені знання зберігалися тільки в усній традиції, тобто людина була одночасно і творцем, і носієм, і передавачем знань. І звідси ж виникло уявлення про Вчителя, кожне слово якого треба було ретельно багаторазово обдумувати, обговорювати та тлумачити. Паралельно виникло інше уявлення - для завершення своєї освіти, кожна людина повинна здійснити мандрівку, щоб її уявлення про світ спиралися в якійсь мірі на особисті враження та роздуми, а не базувалися лише на судженнях його Вчителя.
Винайдення писемності стало поворотним моментом у розвитку думки, воно дозволило її фіксувати, перевіряти, дозволило зробити об'єктивною і стабільною. Воно ж значно полегшило процес передачі знань, оскільки з'явився матеріальний носій інформації. Знання матеріалізувалися, набули предметної суті, і їх стало можливим передавати в прямому, значенні цього слова. При цьому змінилася роль вчителя: з одноосібного хранителя і носія знань він перетворився у тлумачника книжних знань. На цій стадії були й значні негативні моменти:
а) Створення писемності і початкової літератури відбувалося у дуже складних умовах релігійно-політичної боротьби. Перші книжки (рукописні) через свою винятковість обслуговували практично тільки потреби церкви та вищої державної влади, у зв'язку з чим процес їх створення і змістовного наповнення формувався досить однобічно. Саме тому такими рідкісними подіями в історії стали бібліотека О.Македонського, бібліотека І.Грозного, які містили у своїх фондах не тільки священні писання та їх тлумачення, але також літописи, праці з астрономії, медицини і навіть художню літературу.
б) Вперше з'явилася можливість офіційного існування лжемудреців, які ховали відсутність розсудливості за посиланнями на книжки. Має сенс звернути увагу на появу термінів „софістика” і „талмудистика”.
Софістика - мистецтво доводити будь-що шляхом перетворення логічних ланцюжків.
Талмудистика - частина теософії, що займається тлумаченням текстів талмуда.
Позитивні моменти появи писемності:
1. З'явилась можливість безпосередньо звернення до знання через книжку, а не тільки через особистість вчителя-мудреця.
2. З'явилася можливість читання книжки вголос і колективного прослуховування книжних текстів як передумова майбутньої класної системи (курсів).
3) З'явилася можливість копіювати книгу і таким чином:
- розповсюджувати її вплив на велику кількість людей;
- переносити знання до інших областей та районів у первісному, неспотвореному вигляді.
Друкована книжка спричинила революцію в галузі інтелектуальної праці. Якщо відійти від історико-соціальних мотивів, то саме вона, по суті, зробила можливою появу класу інтелігенції. Саме вона стала матеріальною основою для створення державних систем освіти. Саме вона дозволила сформувати класно-урочну систему та навчальний процес у його сьогоднішньому вигляді („урок - домашнє завдання – перевірка”).
В рамках класно-урочної системи організувалась і розвивалась технологія процесу навчання. Якщо не враховувати психологічної сторони, то ця технологія зводилася до формування та вдосконалення навичок роботи з книгою, причому це стосувалося і вчителя, і учнів. (Навички швидкого читання, типи читання, види конспекту, часовий режим роботи, прийоми закріплення та підкріплення пам'яті, вміння організувати пошук літератури та в літературі, робота з довідковими матеріалами і т.д.). З наведеного переліку видно, що весь процес навчальної роботи направлений на те, щоб поступово збільшувати роль самостійної роботи з книжкою та зменшувати необхідність прямого безпосереднього впливу вчителя.
Поява нового способу збереження інформації (цифровий магнітний запис) і нових носіїв цієї інформації (магнітні диски, дискети, флоптікал-дискети, компакт-диски та CD-ROM) можна розцінювати як одне з найбільших винаходів в історії людства. Воно (як колись папір) увійшло у всі сфери інтелектуальної діяльності, принесло з собою зовсім нові уявлення про можливості обробки інформації, нові прийоми та форми роботи, новий рівень інформаційної забезпеченості суспільства. В цьому сенсі є всі підстави говорити про початок ери комп'ютерних технологій як про нову віху цивілізації.
Педагогіка, як невід'ємна частина будь якої цивілізації, бере від культури своїх епох всі властивості та ознаки, в тому числі - існуючі способи збереження інформації та її обробки. Тому „комп'ютерна цивілізація" цілком логічно і необхідно повинна прийти до „комп'ютерної педагогіки”. Це в загальному плані. А конкретно - проникнення комп'ютерів та інших засобів нових інформаційних технологій у навчальний процес викликало до життя величезну кількість нових форм роботи, немислимих і неможливих при традиційних методиках. Поява специфічних навчальних посібників на гіпертекстовій основі, мультимедійних довідників та енциклопедій, можливість організації мережевих комунікацій в найрізноманітніших масштабах (від класу до Інтернет), створення інтерактивних навчальних програм і тренажерів - все це разом відкриває перед тими, хто навчається такий спектр навчальних дій, звернення до якого повністю видозмінює обличчя навчального процесу. Такими ж значними виглядають зміни і у формах роботи вчителя - нові інформаційні технології в змозі повністю змінити структуру і методи його особистої роботи поза уроком (самовдосконалення, накопичення та систематизація інформації, підготовка до уроків і т.д.) та безпосередньо на уроці. Більше того - змінені умови і форми роботи у дуже значній мірі змушують переосмислювати і роль нових інформаційних технологій, і функції вчителя та учнів, і характер їх ділових взаємовідносин, а в подальшому - і найбільш загальні організаційні форми навчання.
1.2. Інформатизація освіти. Загальне поняття нових інформаційних технологій.
Сьогодні важко говорити про певну усталену концепцію НІТ навчання. Бурхливий розвиток засобів інформатизації (комп'ютерів, комп'ютерних комунікацій, всіляких електронних пристроїв), а отже, поява нових технологій обробки, передачі, одержання і збереження інформації відкриває нові можливості для застосування комп'ютерів у навчальному процесі.
У літературі з інформаційних технологій навчання трапляються синонімічні вирази, тісно пов'язані з поняттям „нові інформаційні технології навчання”, такі як „сучасні інформаційні технології навчання", „НІТ освіти", „технології комп'ютерного навчання", „ЕКСЗТН - електронно-комунікативні системи, засоби і технології навчання” тощо. Це свідчить про те, що термінологія інформаційних технології навчання і відповідні поняття ще не усталились.
Розкриття поняття „НІТ” ми почнемо з понять „інформатизація суспільства" та „інформатизація освіти", тому що НІТ є рушійною силою цих процесів.
Інформатизація суспільства є процесом активного повсюдного використання інформаційної техніки для виробництва, переробки, збереження і поширення інформації й особливо знань [16, с. 6]. Обсяги інформації в сучасному суспільстві настільки великі, що звичайні шляхи пошуку, передачі, роботи з інформацією стають неефективними. З іншого боку, сучасні потужні комп'ютери і засоби зв'язку дозволяють швидко знаходити, передавати й обробляти необхідну інформацію. Але для цього потрібно вміти користуватися цими засобами, тобто володіти відповідними технологіями. Такі технології мають назву „нових інформаційних технологій”. Чому в цій назві присутнє слово „нові"? Річ у тім, що інформаційні технології в суспільстві були завжди. Люди спілкувалися між собою, передавали повідомлення одне одному, зберігали знання і значущу інформацію для наступних поколінь. Але тільки з появою нових технічних засобів можливості роботи з інформацією якісно змінилися і значно розширилися.
У науковій літературі термін „НІТ” визначається як сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі й подання інформації, що розширює знання людей і розвиває їхні можливості щодо керування технічними і соціальними проблемами. Школа як соціальний інститут не може не відчувати на собі змін, що відбуваються в суспільстві. Процес інформатизації суспільства неминуче тягне за собою процес інформатизації освіти.
Основна соціальна функція школи - підготовка людини до повноцінної життєдіяльності в умовах сучасного суспільства. Сучасний зміст і форми навчання, засновані на „докомп'ютерних”, паперових технологіях, погано узгоджуються зі спробами навіть фрагментарного використання комп'ютера на уроках. Інформаційні технології містять якісно нові можливості для навчання і розвитку дитини, а тому потребують перегляду змісту й організаційних форм навчання.
Інформатизація освіти - це процес забезпечення сфери освіти теорією і практикою розробки й використання сучасних нових інформаційних технологій, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічної мети навчання і виховання [4, с. 167].
На нинішньому етапі інформатизації освіти відбувається активне опанування засобів НІТ і фрагментарне впровадження їх у традиційні навчальні дисципліни. Педагогіка визначає нові інформаційні технології навчання як методологію і технологію навчально-виховного процесу з використанням новітніх електронних засобів навчання, й у першу чергу комп'ютера [13, с. 5].
РОЗДІЛ 2. Особливості використання засобів НІТ на уроках образотворчого мистецтва у початковій школі.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 17; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!