Оцінка життєво важливих потреб населення у НС. Норми та обґрунтовані нормативи першочергового життєзабезпечення населення у НС.

Лекція 3. (гуманітарний профіль)

Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту.

1. Інформування населення про наявність загрози або виникнення НС, правил поведінки та способів дій в цих умовах. Завдання психологічного захисту. Виявлення за допомогою психологічних та соціальних методів та нейтралізація чинників, що сприяють виникненню соціально-психологічної напруги. Своєчасне визначення контингенту постраждалих та розв’язання соціальних потреб. Недопущення паніки та недобросовісного розподілу допомоги. Організація діяльності, спрямованої на допомогу дітям, людям похилого віку.

Є п’ять основних заходів щодо забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаціях:

o Повідомлення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій та постійного його інформування про наявну обстановку.

o Навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти у надзвичайних ситуаціях.

o Укриття людей у сховищах, медичний, радіаційний та хімічний захист, евакуація населення з небезпечних районів.

o Спостереження та контроль за ураженістю навколишнього середовища, продуктів харчування та води радіоактивними, отруйними, сильнодіючими отруйними речовинами та біологічними препаратами.

o Організація і проведення рятувальних та інших робіт у районах лиха й осередках ураження.

Повідомлення населення про факт небезпечної аварії, стихійного лиха, застосування зброї масового знищення проводяться засобами масової інформації (радіо, телебачення та ін.) з метою не допустити загибелі людей, забезпечення їм нормальні умови життєдіяльності у надзвичайній ситуації. Для того, щоб населення своєчасно ввімкнуло радіо та телевізора, в помешканнях, на підприємствах, інших закладах існує сигналізація (сирени, ревуни, гудки). Почувши сигнал, всі громадяни повинні ввімкнути радіо і телевізор. Рев сирени означає: “Увага всім!”. По радіо і телебаченню штаб цивільної оборони України у надзвичайних ситуаціях передають сигнал повідомлення, а також поради населенню, як поводитися в тій чи іншій ситуації. Наприклад: “Увага! Говорить штаб Цивільної оборони міста Коломиї. Громадяни! У зв’язку з можливістю землетрусу необхідно: відключити газ, воду, електричний струм, погасити вогонь у печах. Повідомте усіх сусідів про цю інформацію. Візьміть одяг, цінні речі, документи, харчі і вийдіть на вулицю. Допоможіть хворим і літнім. Займіть місця подалі від будинків, споруд і ліній електропередачі”. При загрозі війни або іншого регіонального конфлікту із застосування сучасної зброї існують спеціальні сигнали.

Після сигналу повідомлення виконуються такі дії:

Повітряна тривога

Якщо сигнал безперервний дзвінок сирен, гудків протягом 2-3 хв, то зупиняються всі роботи, вимикаються прилади, силова мережа. Виключається подача газу, електричного струму. Робітники і службовці прямують до сховищ.

Якщо сигнал радіосигнал: “Увага! Увага! Увага! Повітряна тривога!”, тоді якщо цей сигнал застосовується у вас дома, негайно вимкніть нагрівальні прилади, газ, світло, загасіть вогонь у печі, одягніть дітей, візьміть засоби індивідуального захисту: протигаз, ватно марлеву пов’язку, аптечку, документи, необхідні речі, харчі, воду. Вимкніть зовнішнє і внутрішнє світло і прямуйте до сховищ. Якщо ви під час тривоги знаходитеся на вулиці, необхідно сховатися в найближчому сховищі. А якщо ви не встигли сховатися в сховищі, то сховайтеся у підвалах, підземних переходах, тунелях. Якщо поблизу немає підземних споруд, ховайтеся у траншеях, канавах, ярах, ямах та іншим місцях, обов’язково треба надіти засоби індивідуального захисту.

Радіаційна небезпека.

Якщо сигнал радіосигнал: “Увага! Увага! Громадяни! Радіаційна небезпека!” Тоді надіньте респіратор; проти пилову тканину-маску, а при відсутності – протигаз. Візьміть харчі, воду, предмети першої необхідності і прямуйте до сховища. При відсутності сховища надійним захистом можуть бути підвали і кам’яні споруди. А якщо ви сховалися у квартирі або на підприємстві, не гайте часу: приступайте до герметизації приміщення, зачиніть вікна, двері, заткніть усі щілини. Якщо ви перебуваєте на зараженій місцевості або вам доведеться увійти в район ураження, необхідно прийняти засіб №1 з індивідуальної аптеки. Вихід зі сховища можливий тільки за розпорядження місцевих органів Цивільної оборони.

Хімічна тривога.

Якщо радіосигнал: “Увага! Увага! Громадяни! Хімічна тривога!” То почувши сигнал, надіньте протигаз, засоби захисту шкіри та сховайтеся у сховищі. При загрозі хімічного ураження необхідно прийняти антидот, біологічного ураження – протибіологічний засіб №1 з аптеки А 1-2. Якщо захисної споруди немає – використовуйте житло, підсобні та виробничі приміщення.

Сховища залишити можна тільки після рішення місцевих органів Цивільної оборони і сигналу “Відбій повітряної тривоги”.

Психологічна допомога населенню, яке постраждало внаслідок НС. Профілактика гострих панічних реакцій, психогенних нервово-психічних порушень. Принципи та методи психологічної допомоги при посттравматичному стресі. Технології профілактики посттравматичних стресових розладів.

Потреба в наданні масової психологічної допомоги виникає, як правило, раптово. При цьому числопотерпілих може виявитися значним.

У разі виникнення екстремальної ситуації, коли йдеться про життя і благополуччя сотень або тисяч людей, один психолог не в змозі надати психологічну допомогу всімпотерпілим. Для цього необхідна група психологів. Кількість їх в більшості випадків буває недостатньою в порівнянні із загальним числом потерпілих. Тому виникає необхідність у ретельному плануванні роботи по наданню психологічної допомоги.

Всіх наявних фахівців слід розділити на робочі групи по 2-3 людини. Оптимальною буде група, що складається з 2 психологів і лікаря-психіатра (психоневролога). Останній потрібен для проведення психофармакологічної корекції і постановки діагнозу про психічну працездатність потерпілих, оскільки юридично тільки психіатр може винести такий висновок. Конкретна робоча група вирішує такі задачі, як оцінка збереження особових структур і психічного стану потерпілих; виявлення осіб, що потребують психологічної допомоги; здійснення корекції психічного і функціонального стану потерпілих.

Наступний напрям в організації масової психологічної допомоги –

забезпечення контакту робочих груп з потерпілими. Для цього необхідно визначити місця, де здійснюватимуться заходи психологічної допомоги, і обладнати їх відповідним чином. Щоб потерпілі могли отримати кваліфіковану допомогу, вони повинні знати, куди інавіщо слід звертатися. Необхідно інформувати їх про можливість отримання кваліфікованої психологічної і медичної допомоги.

Значущий напрям в організації масової психологічної допомоги – це забезпечення контакту з керівництвом рятувальних підрозділів або адміністрацією території, де сталися події, що викликали масову психотравматизацію населення. Без тісного контакту робочихгруп психологів МНС України з керівництвом або адміністрацією психологічна допомога буде малоефективною.

Тільки після вирішення цих організаційних задач має сенспроводити подальші заходи. Першочерговою задачею стає проведення психодіагностики потерпілих. Після цього здійснюються психотерапевтичні і психокорекційні дії. Зміст та методи екстреної психологічної допомоги істотно залежать від роду критичної події, що справила травматичнийефект на психіку людини. Проте незалежно від характеру травмуючої дії (втрата близької людини, техногенні або природні катастрофи, озброєні конфлікти)

Проблема адаптації людини до критичних чинників середови-ща, проблема виживання і збереження фізичного і психічного здоров'я в різних екстремальних ситуаціях мають велике практичне значення. Особливістю психології екстремальних ситуацій є те, що потерпілі втрачають здатність адекватно діяти, тому її основним завданням і головною метою є підвищення стресостійкості кожногоіндивіда, пошук і освоєння ефективних моделей поведінки.

Безумовно, в кожній конкретній ситуації психолог застосовуєне один метод психологічної роботи, а використовує комплекснийпідхід. Залежно від конкретної ситуації, її умов, індивідуальних особливостей клієнта вибирається індивідуальна тактика роботи. При виборі методів екстреної психологічної допомоги необхідно враховувати наступне:

1) екстрену психологічну допомогу можна надавати людині,якщо її реакції є нормальними відповідно до обставин навколишньої реальності, але якщо ж реакції виходять за межі норми, тоді необхідною виступає допомога лікаря-психіатра;

2) прийоми і техніки, які використовуються, мають бути короткостроковими, оскільки робота ведеться за принципом «тут та зараз»;

3) кваліфіковане надання екстреної допомоги базується нетільки на знанні певних психологічних закономірностей, феноменів, психотерапевтичних методів, але пред'являє високі вимоги до володіння методами спостереження і бесіди;

4) допомога повинна бути спрямована на корекцію актуального психічного стану, викликаного даною конкретною ситуацією.

Заходи щодо психодіагностики потерпілих проводяться з метою виявлення осіб, які гостро потребують психологічної і психіатричної допомоги. Для цього оцінюються збереження особистісних структур і психічний стан потерпілих.

Психодіагностичний висновок виноситься на підставі двох діа-гностичних компонентів: спостереження і бесіди. Тестування в даному випадку провести неможливо. Під час спостереження за потерпілими виявляються люди з неадекватними формами поведінки, тобто істотно відмінні від більшості потерпілих. При цьому оцінюється, наскільки вираженою є невротична і психотична симптоматика.Особлива увага звертаєься на особливості рухів спостережуваного (наявність експлозивних або ступорозних реакцій) і мову (надзвичайно швидка або вкрай повільна), ознаки вегетативної дизрегуляції (підвищена пітливість, почервоніння або збліднення шкірних покривів та інше), прояви невротичної симптоматики (тики, порушеннякоординації, тремор рук та інше).

При проведенні бесід уточнюється характер емоційного станупотерпілих. Вивчаються факти біографії, які передували події, щовикликали психічну травму, та інше. Оцінюється адекватність думок(про час, місце і осмислення подій, які відбуваються), характер самооцінок, реальність домагань і мотивацій, характеристика сну, загальне самопочуття, наявність скарг та інше. На основі загальногоаналізу виноситься думка про вираженість невротичної або психотичної симптоматики.

Однією з основних проблем в подібних ситуаціях є психологі-чний стрес. Саме ця обставина у великій мірі впливає на вимоги, щопред'являються до психологів служб екстреної допомоги, – це наявність таких умінь, як своєчасне визначення симптомів психологічних проблем, наявність розвинутих емпатичних здібностей, готовність проявити увагу до душевного стану людини, уміння організувати іпровести, якщо є потреба, інші види психологічної допомоги.

Таким чином, під екстреною психологічною допомогою мається на увазі система короткострокових заходів, направлених на надання допомоги одній людині, групі людей або великомучислу потерпілих після кризової або надзвичайної події і має на меті регуляцію актуального психологічного, психофізіологічного стану інегативних емоційних переживань, пов'язаних з кризовою або надзвичайною подією за допомогою професійних методів, які відповідають вимогам ситу ації.

Оцінка життєво важливих потреб населення у НС. Норми та обґрунтовані нормативи першочергового життєзабезпечення населення у НС.

Життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях - сукупність взаємопов'язаних за часом, ресурсами і місцем проведення силами і засобами Єдиної державної системи попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій (РСЧС) заходів, спрямованих на створення і підтримку умов, мінімально необхідних для збереження життя і підтримки здоров'я людей в зонах надзвичайної ситуації, на маршрутах їх евакуації і в місцях розміщення евакуйованих за нормами і нормативами для умов НС, розробленим і затвердженим у встановленому порядку.

Вид життєзабезпечення населення в зоні надзвичайної ситуації – діяльність по задоволенню будь-якої потребі населення в зоні надзвичайної ситуації. До видів життєзабезпечення населення відносяться медичне забезпечення, забезпечення водою, продуктами харчування, житлом, комунально-побутовими послугами, предметами першої необхідності, транспортне та інформаційне забезпечення.

Першочергові потреби населення в надзвичайних ситуаціях – набір та обсяги життєво важливих матеріальних засобів і послуг, мінімально необхідних для збереження життя та підтримання здоров'я людей у надзвичайних ситуаціях.

Першочергове життєзабезпечення населення в зоні надзвичайної ситуації - своєчасне задоволення першочергових потреб населення в зоні надзвичайної ситуації.

Орган управління системи життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях - організаційна структура системи життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях, призначена для проведення в рамках своєї компетенції завчасної підготовки до життєзабезпечення населення та оперативного управління цим процесом при виникненні надзвичайної ситуації.

Резерв матеріальних ресурсів для життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях - запаси матеріальних засобів, завчасно накопичуються для життєзабезпечення населення в надзвичайній ситуації.

Головною метою першочергового життєзабезпечення в НС є створення і підтримка умов для збереження життя і здоров'я потерпілого при НС населення, а також на маршрутах евакуації та в містах їх відселення і повинно забезпечувати створення умов для виживання в умовах надзвичайних ситуацій населення на основі задоволення його першочергових потреб по встановленим нормам і нормативам у життєво необхідних видах матеріальних засобів і послуг.

Заходами життєзабезпечення населення, спрямованими на задоволення мінімуму життєвих потреб громадян, які потерпіли (можуть потерпіти) від наслідків надзвичайних ситуацій, надання їм побутових послуг і реалізацію соціальних гарантій на період проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, є:

- тимчасове розміщення громадян в безпечних районах;

- організація харчування у районах лиха і тимчасового розселення;

- організація забезпечення населення, що потерпіло, одягом, взуттям і товарами першої необхідності;

- організація подання фінансової допомоги потерпілим;
забезпечення медичного обслуговування та санітарноепідемічного нагляду в районах тимчасового розселення;

- відновлення функціонування сфери соціального захисту населення, яке потерпіло внаслідок наслідків надзвичайних ситуацій.

Забезпечення продуктами харчування потерпілого населення в НС повинно передбачувати задоволення потреб у зерні, муці, хлібобулочних і макаронних виробах, м’ясі і м’ясопродуктах (консервах), молоці і дитячому харчуванні, рибі і рибопродуктах (консервах), картоплі і овочах, солі, цукру і чаю, а також фуражу для тваринництва.

Забезпечення житлом потерпілого населення в НС повинно передбачувати розгортання та спорудження при необхідності в зоні НС тимчасового житла (палаток, землянок, збірних та рухомих будинків тощо), а також використання житлового фонду, що зберігся (будинки відпочинку, санаторії, пансіонати, піонерські табори, житлові будинки тощо) для розміщення потерпілого населення в місцях його відселення і евакуації.

Забезпечення предметами першої необхідності потерпілого в НС населення повинно передбачати задоволення його потрібностей у верхньому одязі, взутті, головних уборах, постільних приналежностях, простій побутовій посуді, мінімумі товарів галантереї і парфумерії (нитки, іголки, мило тощо) та інших товарах (табачні вироби, сірники, примуси, гас тощо).

Інформаційне забезпечення в НС повинно передбачувати своєчасне оповіщення його і органів управління всіх рівнів про можливості і факт виникнення НС, можливих його наслідках, правилах поведінки в зонах НС.

Медичне і санітарноепідемічне забезпечення населення в НС повинно передбачувати надання першої допомоги потерпілому в зоні НС населенню, забезпечення його простішими медикаментами і медичним майном, сортування поранених і надання їм кваліфікованої і елементів спеціалізованої медичної допомоги рухомими формуваннями Служби медицини катастроф у зоні НС з наступною (при необхідності) евакуацією потерпілих в лікувальні заклади для стаціонарного лікування, а також виконання санітарногігієнічних і протиепідемічних заходів.

Транспортне забезпечення населення в НС повинно передбачати проведення заходів із задоволення потреб в транспортних засобах для вирішення задач евакуації (перевезення) потерпілих із зони НС в райони відселення і підвозу матеріальнотехнічних ресурсів життєзабезпечення в зони НС.

Забезпечення комунальнопобутовими послугами населення, потерпілого в НС, повинно передбачати проведення заходів щодо задоволення його мінімально необхідних потреб у теплі, освітленні, санітарній очистці території, баннопральному, ритуальному обслуговуванню.

Забезпечення безпеки населення та його функціонування в умовах надзвичайних ситуацій, обумовлених стихійним лихом, техногенними аваріями і катастрофами, а так же використання сучасної зброї (воєнні надзвичайні ситуації) є загальнодержавною задачею, обов’язковою для вирішення всіма територіальними, відомчими і функціональними органами управління і регулювання, службами і формуваннями та суб’єктами господарювання.
Об’єми і терміни проведення заходів щодо завчасної підготовки системи захисту населення визначають виходячи із принципу розумної достатності в забезпечення безпеки населення в умовах надзвичайних ситуацій мирного часу.
Заходи медичного захисту при надзвичайних ситуаціях необхідно проводити з метою попередження або зниження важкості ураження, шкоди для життя і здоров’я людей від дії небезпечних і шкідливих факторів стихійного лиха, техногенних аварій і катастроф, а також для забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій і в місцях дислокації евакуйованих.
Заходи медичного захисту населення в умовах природних і техногенних надзвичайних ситуаціях необхідно планувати і здійснювати з використанням наявних сил і засобів міністерств і відомств України, безпосередньо виконуючих задачі захисту життя і здоров’я людей, а також спеціалізованих підсистем, екстреної медичної допомоги, санітарноепідемічного контролю; захисту і життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях, екологічної безпеки та інших, з їх нарощуванням шляхом створення і розгортання необхідної кількості медичних формувань і установ.
Першу медичну допомогу потерпілим до їх евакуації в лікувальні заклади оказують безпосередньо в осередках ураження при проведенні рятувальних і інших невідкладних робіт. Надання цієї допомоги необхідно виконувати з участю завчасно сформованих для такої мети з самого населення санітарних постів і санітарних дружин, до складу яких належить включати осіб, спеціально навчених загальним прийомам надання само і взаємодопомоги та здатних організувати практичне виконання населенням цих прийомів в екстремальних умовах.
В рамках підготовки до виконання заходів медичного захисту населення в надзвичайних ситуаціях необхідно завчасно створювати також спеціальні медичні формування і установи; вести підготовку медичного персоналу; накопичувати медичні засоби захисту, медичного і спеціального майна та техніки для оснащення медичних формувань і установ; проводити профілактичні заходи і щеплення населенню; готувати до розгортання додаткову мережу лікарняних ліжок; розробляти режими поведінки і дії населення в надзвичайних ситуаціях.
Аварійнорятувальні та інші невідкладні роботи в зонах надзвичайних ситуацій необхідно проводити з метою невідкладного надання допомоги населенню, яке підверглося безпосередній або відносній дії руйнівних і шкідливих сил природи, техногенних аварій і катастроф, а також для обмеження масштабів, локалізації або ліквідації виниклим при цьому надзвичайних ситуацій.
Комплексом аварійнорятувальних робіт необхідно забезпечити знаходження та виведення людей за межі зон дії небезпечних і шкідливих для їх життя і здоров’я факторів ураження, надання невідкладної медичної допомоги потерпілим і їх евакуацію в лікарняні установи, створення для врятованих необхідних умов фізіологічно нормального існування організму людини.
Невідкладні роботи повинні забезпечити блокування, локалізацію або нейтралізацію джерел безпеки, пониження інтенсивності, обмеження розповсюдження і знешкодження дії полів факторів ураження в зоні лиха, аварії або катастрофи до рівнів, які позволяють ефективно використовувати інші заходи захисту.
Аварійнорятувальні та інші невідкладні роботи в зонах надзвичайних ситуацій необхідно планувати і проводити з використанням сил і засобів міністерств і відомств, міжгалузевих консорціумів, корпорацій, концернів, асоціацій, а також територіальних, функціональних і відомчих систем за підпорядкованістю підконтрольних їм територій і суб’єктів господарювання, які мають необхідних спеціалістів (охорони здоров’я, охорони правопорядку, матеріальнотехнічного забезпечення, соціального забезпечення та інших) і технічними засобами, що можливі для використання в осередках ураження, в цілях перевезення людей, в тому числі з травмами і пошкодженнями, виконання демонтажних, монтажних, шляхових, навантажувальних і розвантажувальних і земляних робіт, проведення дегазації, дезактивації, дезинфекції та інших спеціальних робіт.
В зонах ураження необхідно організовувати життєзабезпечення населення і особового складу формувань ЦО, що залучаються до участі в рятувальних та інших невідкладних роботах.
Завчасна підготовка і введення в дію планів захисту населення в надзвичайних ситуаціях, що обумовлені природним стихійним лихом, техногенними аваріями, катастрофами, а також використання сучасної зброї, повинні передбачати проведення узгоджених за часом, цілям і засобам робіт з планування і виконання комплексу організаційних, інженернотехнічних і спеціальних заходів цивільної оборони, а також по формуванню необхідних для цього сил і засобів.
Організація безперебійного забезпечення населення, що опинилося в осередках ураження і зонах зараження внаслідок надзвичайних ситуацій, продуктами харчування, питною водою і предметами першої необхідності є одним із головних питань, яке повинні вирішувати всі органи управління захистом населення і територій від НС. Це означає створення системи підвозу продуктів харчування, питної води і предметів першої необхідності., складування і організації місць та порядку їх видачі, забезпечення громадського порядку. Цю роботу, як правило виконують спеціалізовані формування служб цивільної оборони (торгівлі і харчування, інженерні, охорони громадського порядку, матеріальнотехнічного забезпечення.
Необхідно приділяти увагу щодо завчасної підготовки і проведення заходів щодо захисту продуктів харчування, джерел та систем забезпечення населення водою від зараження радіоактивними і хімічними речовинами та бактеріальними засобами.
Відновленням функціонування систем водопостачання, електро, газозабезпечення та каналізації в першу чергу повинні займатися комунальногосподарські служби місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування та спеціалізованих формувань ЦО відповідних галузевих служб.
Своєчасна організація і проведення робіт щодо санітарної обробки населення, обеззаражування техніки і транспорту, територій і споруд, засобів захисту, одягу і взуття та проведення дезинфекції у цих умовах має першочергове значення щоб не допустити вторинного ураження населення радіоактивними і хімічними речовинами та бактеріальними засобами, а також не допустити погіршення санітарноепідемологічного стану населених пунктів і територій та виникнення осередків інфекційних захворювань населення і особового складу формувань цивільної оборони. Це завдання в першу чергу виконують спеціалізовані формування відомчих та комунальногосподарських служб місцевих адміністрацій та органів місцевого самоврядування (створення і забезпечення роботи СОП, СОТ, пересувних КСО, інфекційнодушевих установок ДДА53А, ДДА66, ДДП, ПуСО, використання комунальної, сільськогосподарської, дорожньої, будівельної техніки тощо).
Організацією соціального захисту потерпілого населення внаслідок надзвичайних ситуацій займаються органи соціального захисту населення місцевих адміністрацій та органів місцевого самоврядування та страхові організації.
Організацією захисту сільськогосподарських тварин і рослин від радіоактивних, хімічних речовин і бактеріальних засобів в зонах ураження (зараження)займаються служби (формування) сільськогосподарських об’єктів (служби або формування захисту тварин і рослин).
Для захисту сільськогосподарської продукції і фуражу використовують герметичні складські приміщення, різну тару та матеріали для укриття. В герметичних складах штабеля з запасами сільськогосподарською продукцією і фуражу, що упаковані в тканинні мішки, необхідно укривати брезентом або поліетиленовою плівкою, а в складах, що не піддаються герметизації – подвійним шаром брезенту або поліетиленової плівки.
При перевезенні продуктів харчування, предметів харчування, сільськогосподарської продукції і фуражу, питної води в умовах зараження навколишнього середовища радіоактивними і хімічними речовинами та бактеріальними засобами в першу чергу необхідно використовувати спеціальні транспортні засоби (хлібовози, водовози, зерновози, муковози тощо), а також спеціальну м’яку тару (мішки з тканини з поліетиленовими вкладишами, багатошарові крафтмішки).
В цих умовах також можуть бути використані суцільнометалеві залізничні вагони з ущільненням дверей і люків; суцільнометалеві автофургони і контейнери; залізничні, річні і морські ізотермічні ємності та судна та інші аналогічні транспортні засоби, а при перевезенні насипом і в м’якій тарі бортовими автомобілями і причепами для їх захисту від радіоактивних, хімічних речовин і бактеріальних засобів повинні використовуватися матеріали для укриття (брезент, плівка тощо).
Заражені радіоактивними, хімічними речовинами і бактеріальними засобами продукція, матеріали та засоби підлягають обов’язковому обеззаражуванню і контролю ступеню зараження до відповідних допустимих величин, а у разі їх перебільшення підлягають знищенню або поховання у спеціально створених могильниках.
Організацію інформації населення про наслідки надзвичайних ситуацій, стан проведення аварійнорятувальних робіт та порядок життєзабезпечення і соціальний захист потерпілого населення здійснюють місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, адміністрація уповноваженого керівника з організації і проведення аварійнорятувальних робіт в осередках ураження і зонах зараження внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій.

а) Додатково для педагогічних спеціальностей:

особливості навчання дітей з питань особистої безпеки, основ цивільного захисту та стереотипів поведінки в умовах загрози та виникнення НС. Практичне закріплення знань, отриманих дітьми протягом навчального року щодо дій у НС, в ході “Дня цивільної оборони” та "Тижня безпеки дитини дошкільного віку". Методика планування, підготовки та проведення цих навчально-практичних заходів з цивільного захисту.

б) Додатково для інших спеціальностей:

Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 18; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

Мы поможем в написании ваших работ!