ВПРАВИ УЧНІВ В ОСВОЄННІ І ВІДРОБІТКУ ПРИЙОМІВ І СПОСОБІВ.



Лекція 21.

 

Тема:  Особливості вступного інструктування учнів по темі й матеріалу уроку. Методика проведення вправи у виконанні трудових прийомів і операцій

Мета: освітня - Розкрити єдність технічних, санітарно-гігієнічних, етичних, ергономічних вимог до учбових майстерень, навчити студентів плануванню учбових майстерень, його устаткування.

 виховна -  виховувати у студентів свідоме ставлення до навчання;

         розвиваюча -  розвивати у студентів пізнавальні здібності, просторову уяву, технічне мислення   

Вид заняття: лекція-бесіда

Тип: комбіноване

Наочність:

Міжпредметні зв‘язки: психологія, педагогіка

Хід лекції:

І.Організаційний момент

ІІ. Вступ

Актуалізація опорних знань студентів;

Перевірка знань з теми: методи навчання (тести)

Мотивація пізнавальної діяльності студентів; одже ми з Вами були в майстерні, відпрацьовували методику приймів показу трудових дій, а зараз поговоримо про самі майстерні

Повідомлення теми лекції:

Рекомендована література:

1. Педагогічна книга майстра виробничого навчання. /За ред. Н.Г.Ничкало.- К.: Вища школа, 1992.- 333 с.

2. Методика профессионального обучения с практикумом. /Г.И.Кругликов.-Москва.2007.

3. Методика трудового обучения.-Д.А.Тхоржевский. Москва. 1982г.

ІІІ. Основна частина

 

 

Структура уроків виробничого навчання|навчання| при вченні|навчанні| трудовим прийомам і операціям

Ми вже розглядали|розглядувати| типову структуру уроку виробничого| навчання|навчання|. Проте|однак| в реальному учбовому процесі при навчанні| операціям і складовим їх прийомам частенько|часто| доводиться варіювати зміст|зміст| і послідовність структурних елемен­тів| уроку, перш за все|передусім| ввідного інструктажа і вправ учнів|. Викликано|спричиняти| це, по-перше, тим, що частенько|часто| на одному уроці  вивчається значна кількість нових для учнів трудових прийомів і різновидів операції, причому ці прийоми можуть відрізнятися| один від одного як по складності, так і по техніці виконання|; по-друге, необхідно завжди прагнути, щоб|аби| ввідний інструктаж і вправи по практичній відробітку відповідних| прийомів, способів і їх поєднань за часом прове­д ення | були як можна|якомога| ближчі один до одного.

Узагальнюючи практику майстрів|мастер-штампів| виробничого навчання|навчання|, мож­на| виділити наступні|такі| варіанти (схеми) побудови|шикування| уроків (на схемах І — інструктаж учнів; В|біля| — вправи).

 

1. Цілісне — прийоми, що вивчаються, і способи виконання опе­рації| легкі для засвоєння в цілому|загалом|:

 

І-1 І-2 І-3 І-4 В-1   В-2   В-3   В-4

 

 

Приклад: винавчання різновидів обпилювання зв'язаних плоских поверхонь (під кутом 90°; під тупим кутом; під гострим кутом; паралельних).

2. Проста послідовність — прийоми, що вивчаються, і способи виконання операції нові і складні для засвоєння:

І-1 В-1 І-2 В-2 І-3   В-3   І-4   В-4

 

 

Приклад: винавчання способів різання металу ножівкою, ножицями, труборізом.

3. Комплексне — винавчання операцій, що містять значну кількість різнорідних прийомів:

 

І-1,2,3   В-1,2,3   І-4,5 В-4,5 І-6,7 В-6,7

 

Приклад: винавчання теми «Розпилювання і припасувала».

4. Прогресивна послідовність — застосовується в тих випадках, коли тема або операція містить прийоми, що виконуються в строго певній послідовності:

І-1 В-1 І-2 В-2 І-1,2   В-1,2   І-3   В-3

 

Приклад: винавчання прийомів управління токарним верстатом; навчання запуску двигуна і тому подібне

 

Ввідний інструктаж, Актуалізація знань і досвіду учнів, Створення орієнтовної основи дій учнів,

Наступний елемент ввідного інструктажу ми розглядали на попередньому уроці.

 

Після ООД  використовуючи плакат «показ трудових процесів», необхідно докладно розглянути загальну схему показу трудових прийомів.

 

Показ прийомів разом, у нормальному робочому темпі Показ прийомів і їхніх елементів в уповільненому темпі, із зупинками в характерних моментах; розчленування прийому на елементи і показ окремих трудових рухів Показ прийомів разом, у нормальному робочому темпі і ритмі

 

При цьому увага слухачів звертається на наступні моменти:

1. Показ прийомів необхідно починати і завершувати разом, і нормальному робочому темпі, маючи у виді, що учні повинні в результаті показу сприйняти й у наступному виконувати трудові дії в цілому.

2. «Педагогічне препарування» трудових дій,  розчленовування прийому на складові частини, уповільнення темпу-зупинки в характерних моментах, показ окремих рухів і т.д. виробляється в навчальних цілях для больш чіткого і дохідливого сприйняття способів виконання прийомів учнями.

3. Особлива увага (повторний показ елементів дії, побіжний контроль сприйняття, більш докладні пояснення і т.д.) потрібно приділяти показу тих прийомів і їхніх елементів, де учні найчастіше допускають помилки. Показуючи прийоми і способи праці, майстер повинний зуміти думкою поставити себе місце учня і подивитися на себе його очима, зуміти зрозуміти, що для учня важко сприйняти, і постаратися це показати чітко, образно і дохідливо.

4 Якість засвоєння показуваного багато в чому залежить від забезпечення гарної видимості, прийомів, що демонструються: вибір місця показу, освітленість, розташування учнів у робочого місця майстра і т.д.

5 Ефективність показу підвищується, якщо його сполучити з демонстрацією засобів наочності з зображенням елементів

6. При наявності в майстра на робочому місці інструкційної карти для вивчення  операції чи її частини він спочатку зачитує рекомендації з виконання прийому, що містяться в карті, а потім показує відповідні трудові прийоми. Це в значній мірі полегшує показ і його засвоєння учнями, тому що по ходу зорового сприйняття прийому учень сприймає його словесний опис.

7. Особливо в методиці показу варто виділити сполучення власного показу і слова майстра. Не можна показувати прийоми мовчки, але не бути багатослівним, тому що це відволікає учнів від сприйняття показуваного. За допомогою слова майстер повинний пояснювати задачі, сутність і значення досліджуваних прийомів і способів роботи; давати побіжні пояснення, звертаючи увагу учнів на найбільш істотне, на «невидиму» частину показу; спонукувати учнів до уявного наслідування; підводити підсумки показу.

8. Сполучення дії і слова не тільки допомагає майстру чітко і точно донести сутність показуваних прийомів до учнів, але і сприяє якісному сприйняттю і засвоєнню їх учнями. У цьому зв'язку при спробному виконанні учнями показаних майстром прийомів варто пропонувати їм попутно проговорювати, що і як вони роблять. Тим самим учні направляють і контролюють себе.

 

Основна частина|частка| уроку

 

ВПРАВИ УЧНІВ В ОСВОЄННІ І ВІДРОБІТКУ ПРИЙОМІВ І СПОСОБІВ.

 Зупинимося лише на питаннях методики і організації керівництва такими вправами.

Одним з істотних способів керівництва вправами є повторний показ майстром трудових прийомів і способів операції, що вивчається і відпрацьовуються учнями. Об'єм і вміст цихповторних показів і пояснень залежить від успішності виконання вправ учнями, від помилок, що допускаються ними, і недоліків. Ефективність цього методичного прийому підвищується , якщо такі повторні покази відпрацьовуваних трудових дій майстер здійснює безпосередньо на робочих місцях учнів, що допускають помилки.

Вельми ефективним методичним прийомом керівництва вправами учнів є перевод їх на виконання відпрацьовуваних трудових дій в полегшених умовах. Наприклад, освоєння координації рухів при вивченні нарізуванню різьблення шляхом «прогону» вже нарізаного різьблення; «суха» кладка цеглини і тому подібне Цій же меті служить і використання тренувальних пристосування — тренажери для первинного відробітку рухових прийомів виконання операції, що вивчається.

У ряді випадків характерним для вправ у відробітку окремих трудових прийомів є безпосереднє керівництво (кондуктирование) майстром рухами учня. Наприклад, при освоєнні способів координації рухів напилком при вченні обпилюванню майстер стає позаду учня, розташовує свої руки на руках що вчиться і допомагає йому правильно виконувати рухи, натиснення на напилок правою і лівою руками. Подібним методичним прийомом користуються при відробітку трудових прийомів, що включають значну кількість взаємозв'язаних складних трудових рухів (обточування фасонних поверхонь на токарному верстаті при ручній подачі різця, шабрення криволінійних поверхонь, маніпуляції зварювальним електродом при електрозварюванні, руху різцем по дереву і т. п.).

Добрий |добрий| ефект дає такий методичний прийом, як пропозиція| учневі промовити вголос майбутню|прийдешню| дію, попут­но| пояснюючи його суть|єство|. При цьому майстер|мастер-штамп|, з одного боку, перевіряє, наскільки учень представляє|уявляє| те, що він повинен виконати| в ході вправ, з іншої - «підштовхує» учня до усвідомленому виконанню вправи.

Одним з методичних прийомів, характерних для вправ в освоєнні складних по складу трудових дій, є|з'являється| спеціальний відробіток|відробляння| окремих трудових рухів цієї дії, наприклад в'язання вузлів при обслуговуванні ткацького верстата; заправка|заправляння| човника швацької|швейної| машини; збірка|збирання| елементів годинникового меха­нізму| і тому подібне|тощо| До цього ж типа|типу| методичних прийомів відноситься відробіток|відробляння| певної послідовності трудових дій, коли така послідовність суворо|суворий| визначена технологією вивчаємого| процесу. Такі вправи проводяться на уроках, побудованих|спорудити| по структурі прогресивної послідовності.

При проведенні вправ в освоєнні трудових прийомів і способів широко може бути використане явище перенесення|переносу| навички|. При цьому освоєний раніше спосіб виконання дії використовується для відробітку|відробляння| нового, схожого з|із| ним за змістом (наприклад, використання лімба при виконанні різних то­карних| операцій; установка деталей на столі фрезерного верстата; використання способів роботи напилком при відробітку|відроблянні| прийомів різання слюсарною ножівкою і т. п.). Перенесення|перенос| навику|навички| є | певною мірою способом актуалізації попереднього досвіду|досліду| учнів.

Неодмінне правило — навчання|навчання| і привчання учнів завжди правильно виконувати трудові прийоми і способи з найпершого дня і до закінчення процесу навчання|навчання|.

Правильність виконання трудових прийомів і способів роботи | — безперечна вимога до нормального процесу виробничого навчання|навчання|. Тому помилкою є зниження уваги | майстрів|мастер-штампів| виробничого навчання|навчання| до контролю за правиль­ністю| використованих учнями трудових прийомів і способів при виконанні ними робіт комплексного характеру. Такі майстри|мастер-штампи| вважають|, що до цього часу процес винавчання основ професії учнями| завершений і головне|чільне| завдання|задача| полягає в забезпеченні якісного і продуктивного виконання ними виробничих| завдань|задавань|, що цілком невірно. Учні отримавши|одержувати| при відробітку|відроблянні| прийомів лише|тільки| первинні|початкові| уміння і не закріпивши їх як слід через обмеженість часу, при виконанні виробничих, комплексних робіт частенько|часто| мимоволі викривляють| ввикористовані прийоми і способи виконання робіт, «вигвдують|» свої, які, на їх думку|на їхню думку|, сприяють швидшому виконанню завдання|задавання|. Все це не лише|не тільки| не сприяє закріпленню умінь виконувати раніше освоєні трудові прийоми і способи, але і руйнує їх.

Враховуючи це, неодмінним правилом на вчальною д іяльності | майстра|мастер-штамп| має бути найпильніша увага до використання учнями правильних прийомів і способів роботи завжди, незалежно від їх досвіду|досліду| і періоду навчання|навчання|. Правильність в иконання | трудових прийомів і способів, як критерій оцінки учбово-виробничих успіхів учнів, має бути ведучим завжди.

Вправи в освоєнні трудових прийомів у ряді випадків проводяться не лише на початкових, але і на пізніших етапах виробничого навчання, учням належить переходити на обслуговування нових, незнайомих їм технічних об'єктів (верстатів, машин, пристроїв, агрегатів), а також освоювати нові технології виконання робіт, освоювати використання на сучасних високотехнологічних підприємствах передові прийоми і методи праці. Існує думка, що навчання учнів передовим методам праці можна проводити лише в період виробничої практики, тобто після того, як вони в учбових майстернях освоїли і закріпили всі «звичайні» трудові прийоми і способи виконання учбово-виробничих робіт. Дійсно, володіння передовими методами праці передбачає глибші знання техніки і технології відповідного виробництва, міцно відпрацьовані професійні уміння і навики, різносторонні інтелектуальні якості особи фахівця у відповідній області праці. Цього ще немає у початкового учня , тому первинне виробниче навчання, природно, орієнтується на «звичайні», доступні учням способи праці.

Проте|однак| і в учбових майстернях при первинному|початковому| вченні|навчанні| трудових прийомів учнів виконанню операцій, видів робіт можна і потрібно прагнути до того, щоб|аби| учні відразу освоювали найбільш раціональні прийоми і способи праці, тим більше що поняття | «передові прийоми» — суто умовне і тимчасове. Багато трудових прийомів і способи, які десять|десятеро| років тому вважалися|лічили| пе­редовими| і застосовувалися лише|тільки| висококваліфікованими спе­ціалістами|, зараз міцно увійшли до арсеналу способів праці, винавчання їх передбачено учбовими програмами. Така організація навчання| основам професії виключає необхідність подальшого|наступного| перенавчання|переучувати| учнів, що, як відомо, вельми|дуже| складно.

У вченні|навчанні| учнів сучасним високопродуктивним трудовим прийомам, способам, методам можна досягти бажаних результатів при дотриманні трьох основних умов:

По-перше, необхідно дохідливо розкрити їм суть|єство| майбутніх|прийдешніх| до засвоєння | трудових способів і прийомів, переконати, що використання нових інструментів, пристосувань, способів праці, новій технології виконання роботи робить|чинить| її якіснішою, продуктивною|, економічно доцільною, вигідною, прибутковою|, легшою для виконання, тобто створити певну мотивацію освоєння нового, передового.

По-друге, ефект навчання учнів передовим прийомам і способам праці може бути досягнутий лише|тільки| в тому випадку, якщо|у тому випадку , якщо| майстер|мастер-штамп| виробничого навчання| сам досконало володіє цими прийомами і способами, може впевнено| демонструвати їх учням.

По-третє, при орга­нізації| винавчання передових, сучасних прийомів, способів, ме­тодів| праці має обов'язково бути забезпечена можливість|спроможність| систематично застосовувати учнями в роботі. У противному|противному| випадку| отримані|одержувати| ними уміння і корисні ради|поради| майстра|мастер-штампу| «повиснуть в повітрі», не дадуть очікуваного|сподіваного| результату.


Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 15; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!