Розробка нових наочних матеріалів
Система побудови методики використання ТЗН
Проведені експериментальні дослідження і практика використання ТЗН показує, що формування в учнів вищеназваних ознак може бути забезпечене при підвищенні керівної ролі вчителя як організатора процесу сприймання та усвідомлення учнями навчальної інфомації у процесі перегляду ними. Виконання цього завдання бажано здійснювати шляхом:
-постановки перед учнями конкретних завдань (із записом їх змісту у зошитах), які вони повинні розв'язати на уроці;
-проведення настановчої бесіди з метою актуалізації знань учнів, необхідних для усвідомлення нового навчального матеріалу;
-застосування поетапного методу подачі та пояснення нового навчального матеріалу за допомогою фрагментарного демонстрування ЕЗв.3 із застосуванням штучного прийому зупинки окремих кадрів (прийом "стоп-кадр") на 1-3 хвилини.
Як правило, зупиняти бажано ті кадри, в яких зафіксовано різноманітні графіки, таблиці, схеми, будови об'єктів, які вивчаються і т.ін. Під час зупинки проводити з учнями певну роботу. Наприклад, запропонувати записати схему, таблицю у зошитах, дати пояснення до них. Така організація пізнавальної діяльності до і у процесі використання ТЗН дозволить підвищити якість знань учнів на 15-20% .
Використання ТЗН у процесі проведення занять потребує активізації пізнавальної діяльності учнів, напруження роботи зорових та слухових аналізаторів. Це в окремих випадках може негативно впливати на динаміку розумової працездатності учнів. Як відомо, на кожному етапі навчання учні можуть справлятись із цими навантаженнями. Вони у певних межах, навіть необхідні для розвитку організму. Проте навчальна діяльність буде ефективною, якщо по тривалості і інтенсивності не буде перевищувати меж розумової працездатності особливо чутливих високореактивних клітин головного мозку. Тому для оптимізації динаміки розумової працездатності учнів, ТЗН слід застосовувати за такою методикою, коли періодичність розумових навантажень супроводжується відновленням повноцінності фізіологічних функцій організму учнів до вихідного рівня (або близько до нього) за час перерви між заняттями.
|
|
|
Як це здійснити?
Як правило, рівень розумової працездатності не є постійною величиною, він змінюється на протязі робочого дня, тижня. У першій половині дня він найвищий, а у кінці знижується. У понеділок, вівторок, середу рівень розумової працездатності вищий, ніж у кінці тижня. Такі ж коливання спостерігаються і на протязі одного заняття. Цю особливість динаміки розумової працездатності не завжди ураховують вчителі, викладачі. В останні хвилини заняття, у кінці робочого дня або тижня, від учнів нерідко вимагають такого ж напруження, як і на початку або всередині заняття, дня, тижня. Учні ж по своєму виправляють помилки вчителів, викладачів: вони просто "відключаються" від виконання поставлених перед ними пізнавальних завдань. Так, проведені спостереження показали, якщо на початку і в середині заняття відмічається 10-12% випадків порушення уваги учнів, то на кінець - до 40% . Дане явище обумовлено не поганою поведінкою учнів, а фізіологічною закономірністю. Це потрібно знати і при складанні структури занять ураховувати, що динаміка основних функцій центральної нервової системи, які забезпечують оптимальний рівень динаміки розумової працездатності учнів складається з декількох фаз:
|
|
|
1) перехід від спокою на новий робочий рівень;
2) оптимальна працездатність;
3) фаза зусиль;
4) виражене стомлення.
Тривалість кожної фази залежить від вікових особливостей учнів, характеру пізнавальної діяльності на заняттях [4: 14: 20: 23: 29; 95: 102].
Практика проведення занять показує, що відпочинок учням, як правило, надається після останньої фази, коли вони помітно стомилися і спостерігається різьке зниження рівня розумової працездатності. А що, коли відпочинок давати учням під час фази напружених зусиль?
|
|
|
Проведені у цьому напрямку дослідження показують, що зниження навантаження учнів за 10-15 хвилин до кінця уроку позитивно впливає на динаміку розумової працездатності на протязі усього робочого дня. Структуру уроку за динамікою розумової працездатності можна умовно ділити на чотири етапи. Перший. Підготовка до активної пізнавальної діяльності. Другий - активна навчальна діяльність. Третій - початок зниження рівня розумової працездатності. Він характеризується нестійкою увагою і зниженням інтересу до навчального матеріалу. Проте учнів ще можна залучити до інтенсивної пізнавальної діяльності, застосовуючи додаткові методи стимулювання їх вольових зусиль на якісне виконання завдань уроку.
Четвертий - виражене стомлення, яке спостерігається за 10-8 хвилин до кінця уроку.
Отже, відповідно до особливостей динаміки розумової працездатності учнів, ТЗН найкраще використовувати як джерело нових знань на другому етапі 2-4 уроку за розкладом у понеділок, вівторок, середу, четвер. Якщо вчитель передбачає повторення навчального матеріалу, який вивчався раніше, то демострацію можна проводити і на третьому етапі уроку.
|
|
|
Ураховуючи, що перегляд та прослуховування учнями ТЗН супроводжується підвищенням напруження роботи зорових та аудитивного аналізаторів.
Тому ефективність ТЗН на уроці визначається при правильному урахуванні:
-змісту навачального матеріалу, типу та дидактичних завдань уроку,
-змісту комплексу ТЗН, інформаційного призначення і ролі при виконанні навчальних завдань уроку:
-динаміки розумової працездатності учнів на протязі одного заняття, навчального дня.
Побудову методики використання ТЗН умовно можна поділити на п'ять етапів:
1) тематичне планування навчального матеріалу:
2) визначення змісту навчального матеріалу, дидактичних завдань та типу заняття, форми його проведення;
3) підбір комплексу ТЗН:
4) дидактичне призначення та роль окремих елементів комплексу ТЗН;
5) технологія і методика використання ТЗН.
Педагогічні вміння роботи з технічними засобами навчання — це здатність викладача на основі власних психолого-педагогічних, методичних, спеціальних (предметних) і технічних знань успішно реалізувати освітньо-виховну мету навчання.
Аналіз практики застосування ТЗН показує, що наявність у закладах освіти апаратури, технічних пристосувань для використання інформаційних фондів, звукових, екранних, екранно-звукових засобів навчання, не завжди супроводжується помітним підвищенням якості знань учнів, рівня сформованості умінь та навичок їх застосувати у практичній діяльності. Мають місце непоодинокі випадки організаційно і методично непродуманого використання кінофільмів, навчальних телепередач, кінофрагментів, кінокільцівок, фонозаписів. Проведені спеціальні дослідження показують, що після застосування зазначених видів ТЗН, якість знань учнів за кількістю повних і правильних відповідей на запитання становить у середньому: для кінофільмів та фрагментів - 40-60%, навчальних телепередач - 35-45%, відеозаписів - 60-70%, статичних екранних засобів - 50-60%. При цьому після уроків у багатьох випадках в учнів спостерігаються процеси зниження повноцінності окремих фізіологічних функцій організму, що негативно позначається на проведенні наступних занять. Це: гостроти зору на 20-30%, лабільності нервових процесів у корі головного мозку на 15-25%, швидкості виконання розрахункових дій на 15-25%, збільшення латентного періоду реакції на світлові та зорові подразники на 15-25%. .
Причин малоефективного використання ТЗН багато. Назвемо, на нашу думку, основні з них. Перша група причин - це застосування проекційної апаратури з низькими світловими потоками та необхідність практично повного затемнення навчального кабінету, що погіршує вентиляцію і мікроклімат приміщення. Перегляд навчальних телепередач, відеозаписів за допомогою телевізорів з розмірами екрану менше 54 см по діагоналі. Прослуховування фонозаписів без виносних гучномовців, внаслідок чого створюються ситуації, коли учні на перших партах знаходяться у зоні підвищеного рівня звукового тиску.
Сьогодні перелік апаратури ТЗН, яка використовується у закладах освіти, складає приблизно 35 назв [21; 51; 69; 71; 110; 111; 113 і ін.]. Проте аналіз технічних можливостей, наприклад, діапроекторів, свідчить, що вони в основному з ручним управлінням, низьким світловим потоком, який навіть при повному затемненні приміщення може забезпечити яскравість екрану лише у межах 10-25 ніт (норма становить не менше 35 ніт). Розміщувати такі діапроектори для одержання зображення площею не менше 2 м2 можна на відстані 4-6 м від екрану. Тобто посередині навчального кабінету, аудиторії, що не відповідає правилам техніки безпеки. У окремих діапроекторів застосовуються малоефективні енергоємні проекційні лампи, що призводить до їх швидкого перегріву, споживання значної кількості електроенергії. Виняток становлять діапроектори "ЛЕТІ-66", "Альфа - 35-50", "Лектор-600", але і вони мають певні недоліки, не є універсальними. За допомогою "ЛЕТІ-66", "Лектор-600" можна демонструвати лише діафільми (діапозитиви із складною приставкою), а діапроектор "Альфа - 35-50" розрахований на демонстрацію лише діапозитивів. Крім того, ці і інші діапроектори такого класу виготовляються за межами України, а значить масова поставка у заклади освіти потребує великих коштів. Дещо краща справа з кінопроекційною апаратурою. На Україні вже давно було налагоджено випуск кінопересувок типу "Україна", "Радуга". Технічні можливості останніх моделей "Україна-7", "Радуга-2М" мають певні переваги перед попередніми. Зокрема, використовуються економічні з підвищеним світловим потоком галогенні проекційні лампи. Оптичні дані об'єктивів дозволяють розміщувати їх біля задньої стінки навчального кабінету, не перекриваючи проходи між партами.
Кінопересувка "Радуга-2М" має внутрішній і виносний динаміки, пульт дистанційного керування. Вона може бути легко перенесена у інший навчальний кабінет. Крім того, максимально спрощена система включення кінопроектора. Для цього необхідно лише увімкнути один електричний кабель і за допомогою кнопочного пульта здійснювати демонстрацію кінофільмів. У повністю затемненому приміщенні світловий потік і оптична система кінопересувки дозволяють одержати розміри зображення на екрані площею більше 2 м2 при забезпеченні яскравості у центрі екрану не менше 35 ніт.
Кіноустановка "Україна-7" теж дозволяє одержувати зображення площею більше 2 м2 яскравістю у центрі екрану не менше 35 ніт, при розміщенні її біля задньої стінки навчального кабінету. Але технічні дані кіноустановки значно відрізняються віл "Радуга-2М", що у окремих випадках може позитивно і негативно впливати на її використання в умових школи.
До позитивних факторів слід віднести наявність автономного у роботі універсального підсилювача звукових коливань, який можна використовувати для підсилювання звукових сигналів, одержанних з мікрофона, магнітофона, електоропрогравача. Велика вихідна потужність звукових сигналів на два гучномовці. Проте "Україна-7" і кінопересувка "Радуга-2М" мають і ряд конструктивних особливостей, які створюють для вчителів певні незручності у їх використанні. Це перш за все складність зарядки кіноплівки. Неможливість зупинити рух кіноплівки, без її пошкодження, для тривалого розгляду (2-3 хв.) окремого кадру (прийом "стоп-кадр"). Крім того, кіноустановка "Україна-7" має велику вагу і складається з чотирьох окремих блоків, з'єднанних п'ятьма електричними кабелями, що значно ускладнює процес перенесення її у інші навчальні кабінети та підготовку до роботи. У кіноустановці "Україна-7" відсутній дистанційний пульт керування.
Зниження ефективності застосування ТЗН може виникати у наслідок: недостатньої кількості копій інформаційного фонду (кінофільмів, кінофрагментів, кінокільцівок, дискет, відеозаписів телепередач, діафільмів, діапозитивів, транспарантів) для закладів освіти. Є окремі цілі розділи навчальних програм, які не забезпечені відповідним інформаційним фондом кінофільмів, кіно-фрагментів, телепередач, відеозаписів, спеціально виготовлених серій транспорантів, дискет для комп'ютерної техніки.
Ускладнюється процес використання інформаціного фонду і наявністю великої кількості морально застарілих та технічно зношених ТЗН. Так, дані вибіркового аналізу "звукотек", "діатек" шкіл та районних фільмотек показують, що ще сьогодні є до 80% кінофільмів, кіно-фрагментів, діафільмів, діапозитивів, які були випущені у 1970-1985 роках (максимально допустимі строки їх використання до 8-10 років). Зміст багатьох діафільмів, діапозитивів, кінофільмів не відповідає сьогоднішнім завданням освіти. Ефективне використання ТЗН, як правило, можливе тоді, коли вчитель, добре ознайомлений із змістом інформаційного фонду, знає комплекс методів та прийомів, які необхідні для правильної, науково обгрунтованої організації пізнавальної діяльності учнів при застосуванні кожного виду ТЗН. Для якісного виконання цього завдання бажано мати достатню кількість анотованих каталогів ТЗН, рекомендацій, методичних посібників для їх використання. Сьогодні це питання практично не вирішено. Останні видання Міністерством освіти анотованих каталогів, методичних посібників були у 1971-1977 роках.
Отже, проведений аналіз стану використання і забезпечення середніх закладів освіти ТЗН показує, що для підвищення ефективності їх застосування необхідно:
по-перше, науково обгрунтовано визначити дидактичні можливості ТЗН, зокрема їх інформаційні функції, роль та призначення у навчальному процесі;
по-друге, з'ясувати зміст методики застосування ТЗН для різних типів і форм проведення уроків;
по-третє, розробити гігієнічні-ергономічні та організаційно-педагогічні умови (вимоги) для наукової організації праці вчителя і навчальної діяльності учнів на уроках з використанням ТЗН.
Проблема застосування ТЗН у процесі подання навчального матеріалу є однією із важливих у методиці викладання дисциплін. Серед сучасних технічних засобів навчання виокремлюють технічні засоби на базі інформаційних комп’ютерних технологій.
Запровадження у навчальний процес технічних засобів навчання на базі інформаційних технологій відкриває значні можливості для здійснення індивідуального підходу. Це дає змогу впливати на студентів з урахуванням їхніх індивідуальних психічних особливостей (пам’яті, уяви, спостережливості), розвивати критичне мислення.
Особливого значення при індивідуалізації навчання набуває контроль якості знань, умінь та навичок студентів. Контроль має бути систематичним, постійним, персональним. Здійснювати такий контроль, як правило, нелегко. Використання технічних засобів контролю, комп’ютерних контролюючих програм значно полегшує роботу викладача.
Перехід до комп’ютерних технологій навчання, створення умов для їх розробки, апробації і впровадження, пошук поєднання нового із традиційним потребує вирішення низки проблем.
Зокрема, розроблення єдиного підходу до впровадження комп’ютерних технологій в освітній процес, розробка методики використання у практичній діяльності, підготовка педагогічних кадрів до їх освоєння і впровадження в навчальний процес, підготовка тих, хто навчається до використання технологій для здобуття знань, пошук, розробка, створення відповідного методичного забезпечення та матеріально-технічне оснащення навчального закладу.
Комп’ютерна технологія навчання — це використання комп’ютерів під час усіх видів навчальних занять та контролю знань, для індивідуального навчання, розвитку інтелектуальних і творчих можливостей студентів.
Комп’ютер у навчальному процесі — це не тільки об’єкт вивчення, його використовують для підтримки навчально-пізнавальної діяльності. На екрані монітора можна читати будь-який матеріал як зі сторінок підручника. В пам’яті комп’ютера можна помістити значно більше добре ілюстрованого матеріалу, ніж у книзі. Контрольну роботу також можна виконати на комп’ютері, який при допомозі певного програмного забезпечення відобразить на екрані монітора оцінку, проаналізує помилки і обере пункти з порадами про те, як їх виправити.
Навчальні теми можна реалізувати у вигляді комп’ютерних ігор та навчальних проектів. Якщо під час занять котрусь із тем було не засвоєно, її можна опрацювати після занять індивідуально. Важливе значення для навчання мають імітаційні програми, які дають змогу моделювати не тільки нерухомий світ, але й середовище, в якому рухаються об’єкти вивчення.
За допомогою комп’ютера можна створювати і редагувати тексти, складати навчальні програми, прикладні програми розв’язування практичних задач, формувати бази даних і поновлювати інформацію в уже створених базах тощо. У навчальному закладі його можна використати також як засіб доступу до електронних довідників, користуючись глобальною мережею Інтернет. Все це складає базу для створення технічних засобів навчання на основі інформаційних комп’ютерних технологій.
Розробка нових наочних матеріалів
Оскільки комплекс SMART Board є одним із новітніх засобів мультимедійних технологій, його власне програмне забезпечення та інтеграція з найбільш поширеними програмами дозволяють використовувати його для розробки нових наочних матеріалів.
Вже 8 років, як перші інтерактивні дошки SMART Board з'явилися в українських школах. На той час, це була ультрасучасна система відображення та інструмент для інтерактивної роботи. Перші, хто почав освоювати нові інтерактивні технології, були викладачі інформатики, за що їм окреме спасибі. Вони дали старт до переходу від звичайної системи відображення (екран-проектор), до системи під назвою Інтерактивна дошка SMART Board. І тепер викладачі всіх дисциплін відзначають високу ефективність використання інтерактивних дощок SMART Board у навчальному процесі. Інтерактивні дошки SMART Board, встановлені в класах, дозволяють викладачеві досягти найкращого контакту з учнем, зробити навчання цікавим і більш індивідуальним.
Сьогодні, наявність інтерактивної дошки SMART Board у навчальному класі - стандарт для сучасного навчального закладу. Від року до року набирає популярності тенденція навчатися «в будь-який час в будь-якому місці» і інструментом у такому підході стали продукти та рішення компанії SMART. Велику роль інтерактивні дошки SMART Board грають під час навчання в школі, а програмне забезпечення SMART Notebook (йде в комплекті з інтерактивною дошкою SMART Board), продовжує працювати і поза навчальним класу. Розберемо, що сьогодні собою являє інтерактивна дошка SMART та програмне забезпечення SMART Notebook і який результат можна отримати, використовуючи їх у навчальному процесі щодня.
Інтерактивна дошка SMART Board (на прикладі SMART Board 480iv-A) - є найкращим базовим інструментом ІКТ, який використовує всі сучасні технології навчання, розроблені компанією № 1 на ринку інтерактивних рішень SMART Technologies (Канада). Популярність цього рішення в світі вражає. Сьогодні, понад 2 млн інтерактивних дощок SMART Board встановлені в класах і офісах в усьому світі. Більше 30 млн користувачів активно вивчають і використовують продукти SMART кожен день, інтерактивні дошки SMART доступні в кожній канадської провінції, американському штаті, в кожному муніципальному установі у Великобританії і в більш ніж 175 країнах світу. Виробництво інтерактивних дощок SMART Board розміщено в Канаді та Угорщини.
У всьому світі встановлено більше дощок SMART, ніж дощок всіх інших виробників разом узятих. Середньосвітовий коефіцієнт насичення аудиторій інтерактивними дошками SMART - близько 8%. Світовий лідер - Великобританія - 73% всіх класів мають інтерактивну дошку SMART Board. США - 40%, Мексика - 30%, Португалія - 30%, Іспанія - 25%, Німеччина і Росія - 10%, Україна - 2%.
Інтерактивна дошка SMART SB480iv-A оптимізована для стандартних навчальних класів і є ідеальним рішення для аудиторної роботи всіх вікових груп. В інтерактивній дошці задіяні останні розробки Touch технологій з розпізнаванням типу торкання до поверхні інтерактивної дошки. Палець - «миша», маркер - «лист», долоня - «ластик». Ця інтуїтивно зрозуміла техніка роботи на інтерактивній дошці визнана найкращою у світі і використовується на всіх персональних пристроях (смартфони, планшети ...), з якими учням, так подобається проводити час. Особливістю цієї технології є те, що учні, які не в змозі, з тих чи інших причин, працювати дотиком або тримати і писати маркером, можуть використовувати будь-які не гострі предмети, які можуть тримати в руці (наприклад, тенісний м'яч).
Розмір зображення на інтерактивній дошці SMART SB480iv-A по діагоналі - складає 195,6 см. і відповідає всім ергономічним вимогам перегляду тексту з першої і останньої парти в класі. Відстань проектора від інтерактивної дошки SMART не перевищує 1 м., що забезпечує відсутність попадання променя світла проектора в очі викладача та учнів під час роботи. Унікальна конструкція лампового модуля проектора розрахована на 6 тисяч годин роботи. Цього ресурсу вистачить на 10 років експлуатації з розрахунку 6-ти уроків на день по 45 хвилин.
До складу інтерактивної дошки входить прикладне програмне забезпечення SMART Notebook. Воно призначене для створення, перегляду і роботи з інтерактивним навчальним контентом.
Дослідженнями і розробкою програмного забезпечення SMART Notebook в компанії SMART Technologies займається відділ НДДКР у кількості 400 осіб. Такої кількості фахівців, що працюють тільки над одним програмним продуктом, немає ні у одного виробника інтерактивних дощок. Унікальність, якість і підтримка з боку виробника зробили популярним SMART Notebook серед викладачів усього світу. Сьогодні більше 75% інтерактивного навчального контенту створено саме в цьому програмному забезпеченні. Всім користувачам інтерактивних дощок SMART Board доступна нова версія програмного забезпечення SMART Notebook 11.
Програмне забезпечення SMART Notebook створено з розрахунком на максимально комфортну роботу користувачів комп'ютера. Не потрібно звикати до незрозумілого інтерфейсу і переучуватися користуватися новим меню - все звично і зрозуміло будь-якій людині, який знайомий з операційними системами Windows, MacOS і Linux.
Можливості програмного забезпечення SMART Notebook дозволяють швидко, без особливих зусиль і специалізірованих знань створити максимально якісний і приємний візуально урок. Це можливо використовуючи галерею зображень та файлів, яка вже є в програмному забезпеченні і містить понад 6000 об'єктів, інтерактивних завдань, шаблонів сторінок і тим.
Інструменти програмного забезпечення SMART Notebook дозволяють не тільки писати цифровими чорнилом, але і розпізнавати рукописний текст, додавати об'єкти на сторінки Вашого уроку, змінювати їх розмір і властивості, малювати геометричні фігури, використовувати інструменти вимірювання, записувати всі дії на сторінці і багато іншого. Функціонал постійно розширюється і вдосконалюється, наприклад вбудований браузер програмного забезпечення SMART Notebook дозволяє, не втрачаючи часу в процесі уроку, завантажити необхідну сторінку і скопіювати те зображення або відео яке Ви хочете використовувати для демонстрації в класі.
Оновлення програмного забезпечення SMART Notebook розраховані на доповнення функціоналу та усунення тих небажаних моментів \ елементів які для себе відкрили користувачі. Саме ж оновлення встановлювати гранично просто - через панель меню програмного забезпечення SMART Notebook викликаємо SMART Product Update і там же натискаємо кнопку «Встановити», все інше за вас зробить установник.
Інтерактивні дошки відіграють вагому роль у процесі навчання.
Головними перевагами використання інтерактивних дошок є:
· великий екран, що дозволяє реалізувати один з найважливіших принципів навчання – наочність;
· сенсорна панель, що дозволяє миттєво реагувати на дії викладача;
· зручні кольорові маркери, призначені для виділення головного в ході пояснення матеріалу;
· заняття з використанням інтерактивних дошок сприять збільшенню творчостістудента(учня), підвищує мотивацію, значно покращує чіткість в організації роботи класу або групи учнів;
· підвищується активність студентів (учнів);
· економія часу: потрібну інформацію студент(учень) може побачити на дошці, в той час як викладач її просто пояснює;
· інтерактивні дошки сприяють зацікавленості студента(учня) у навчальному процесі;
· використання у навчальному процесі відразу різних матеріалів: зображення, звуку, відео, ресурсів Інтернету та інших матеріалів;
· сприяє оперативному контролю знань та можливості дистанційного навчаннянадання великих можливостей для участі в колективній роботі, розвитку особистих і соціальних навичок.
Недоліків при роботі з ітерактивною дошкою досить мало.Особливо я, змогла виділити лише один: для підготовки заняття з інтерактивною дошкою треба більше часу та сил, ніж до звичайного. Навіть, якщо ви готуєте презентацію і вставляєте туди відео, у вас вийде лінійна презентація, яку ви зможете перемотувати вперед та, за бажанням, назад. Ви не зможете нічого в ній, по ходу заняття, поміняти. не вийде. Але, скажімо, MS PowerPoint має функцію, що дозволяє робити ремарки під час показу слайдів — грубо кажучи, малювати по них. І вам не треба підходити до комп’ютера і брати в руки мишку. Залишаючись коло дошки, ви не втрачаєте контакт з аудиторією.
Підсумуємо.
Інтерактивна дошка SMART Board кардинально відрізняється від інтерактивних дощок інших виробників. Це програмно-апаратний комплекс, який у свою чергу несе всьому освітньому співтовариству найдосконаліше й затребуване рішення, інтегрувальне в освітнє середовище будь-якого типу і напрямку.
1. Найдосконаліша на сьогоднішній день Touch технологія - DViT (Digital visual touch). Вона побудована на роботі спеціальних швидкісних відеокамер високої роздільної здатності (32000х32000) для моментального і точного розпізнавання дотику до інтерактивної дошки.
2. Найпопулярніше програмне забезпечення в світі для створення навчального інтерактивного контенту з використанням Touch технологій - SMART Notebook. 75% всього інтерактивного навчального контенту зроблено в цьому програмному забезпеченні або спеціально для нього.
3. В Україні працює авторизований навчальний центр SMART, який за свої 9 місяців роботи навчив більше 1000 викладачів Києва і більше 500 викладачів та методистів по всій Україні
4. Для підтримки користувачів інтерактивних дощок SMART Board створено інтернет ресурс www.smartboard.com.ua.
До наочних матеріалів відносять статичні та динамічні об’єкти, зокрема текстові і графічні повідомлення, слайди, відеосюжети, діючі вікна будь-яких програм, комп’ютерні моделі об’єктів реального світу чи технічних систем, поділ на які відображено на рисунку. Залежно від змісту навчального матеріалу програмно-технологічний комплекс SMART Board можна використовувати як для відтворення статичних об’єктів, так і для відтворення динамічних процесів.
Під час відтворення статичних об’єктів виділяють чотири основних способи:
– “від частини до цілого” (демонструють і пояснюють будову починаючи з окремих частин об’єкта, завершуючи цілісним його образом);
– “від загального до часткового” (використовують при необхідності демонстрації загальної будови об’єкту з зазначенням його характерних рис, поступово “переходячи” до його окремих частин, відзначаючи характерні та відмінні риси);
– “від часткового до загального” (одночасно демонструючи і порівнюючи декілька об’єктів із зазначенням їх загальних ознак та властивостей формулюють поняття про певні класи об’єктів);
– “від простого до складного” (подають спрощену загальну схему об’єкта, а потім на контур кожної із представлених частин накладають зображення з більш детальними його рисами)
Відтворення динамічних об’єктів може здійснюватися наступними способами.
“Поодинокі слайди”: найпростіший спосіб демонстрування динамічних об’єктів, за допомогою яких відтворюють процес у вигляді окремих складових частин, демонструючи їх по черзі. При необхідності на слайдах можуть бути відображені не лише основні, але й перехідні фази процесу. Змінюючи положення рухомих частин, доцільно продемонструвати ймовірний розвиток подій.
“Комп’ютерні навчальні моделі”: одна з найбільш виразних форм наочності. Застосування чутливого до дотику екрану у разі демонстрації динамічних навчальних моделей дозволяє залучити студентів до безпосереднього маніпулювання об’єктами моделі чи їх параметрами в реальному часі, наочно продемонструвати необхідні прийоми роботи, залучивши при цьому не лише того хто працює з екраном, а й опосередковано всіх присутніх в аудиторії.
Використання для демонстрації комплексу технічних засобів навчання на базі інформаційних технологій дозволяє викладачеві вільно спілкуватися з аудиторією, не відволікаючись на роботу з комп’ютером.
Програмне забезпечення SMART Board дає змогу фіксувати навчальні матеріали у процесі демонстрації, зокрема записувати звук, послідовність дій користувачів, фіксувати зміни в демонстраційних матеріалах, занотовувати їх та відтворювати збережені дані, що сприяє аналізу роботи на заняттях та використанню записів для створення нових навчальних матеріалів.
Будь-яка людина, спілкуючись з аудиторією, може розповісти про свої ідеї або результати роботи за допомогою комплексу SMART Board та його додатку SMART Notebook. Вчитель, студент, доповідач засобами SMART Board може створити і продемонструвати свою презентацію за зручним сценарієм, зберегти у вигляді альбому з графічним файлами, зафіксувати окремі етапи доповіді й при потребі відтворити їх, робити в процесі доповіді нотатки на слайдах, записувати процес подання матеріалу тощо. Результатами широкого застосування програмно-технологічного навчального комплексу SMART Board можуть бути: розвиток інформаційної культури людини; розвиток змісту, методів і засобів навчання до рівня світових стандартів; скорочення терміну та підвищення якості навчання і тренування на всіх рівнях підготовки кадрів.
Забезпечення підготовки фахівців із заданими якостями особистості та кваліфікацією можливе лише у спеціально організованій педагогічній системі, яка містить прогресивні педагогічні технології навчання, вивчення, виховання, організації та управління навчально-виховним процесом.
Ці технології передбачають необхідність розробки не тільки специфічної системи засобів і способів їх побудови та впровадження, але й контроль результатів застосування, тобто контроль якості навчання, виховання, що сприяє підготовці фахівців на усіх етапах та ступенях освіти.
Роль такої системи в сучасних умовах виконує система тестування, основними елементами якої є тести. В літератури можна знайти різні визначення зазначеного поняття.
Тест — система прийомів для випробування та оцінювання окремих психічних рис і властивостей людини. Тест — завдання стандартної форми, виконання якого повинно виявити наявність певних знань, умінь і навичок, здібностей чи інших психологічних характеристик (інтересів, емоційних реакцій тощо). Тести поділяють на тести успішності (знань, умінь і навичок), здібностей і особистісні.
Характерними особливостями для тестів є:
– відносна простота процедури і необхідного обладнання;
– безпосередня фіксація результатів;
– можливість індивідуального і групового використання;
– зручність математичної обробки;
– короткочасність;
– наявність встановлених стандартів (норм).
Тестування — спосіб одержання відомостей про певний об’єкт і його характеристики шляхом випробовувань. Педагогічне тестування — це метод оцінювання знань, умінь, навчальних досягнень, компетентності учнів і студентів за допомогою тестів (О. І.Ляшенко). За можливістю застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій під час проведення педагогічного тестування розрізняють бланкове або комп’ютерне. Педагогічне тестування передбачає об’єктивність, наукову обґрунтованість і вірогідність оцінювання, що досягається регламентованими процедурами проведення, статистичними методами обробки та інтерпретації.
Для здійснення тестування обов’язковими компонентами є: комплекс випробовувальних завдань, стандартна система оцінювання, спеціально розроблені показники кількісних норм (середні показники виконання тесту).
Мета проведення тестування полягає у вивченні та оцінці різноманітних процесів діяльності іспитника; перевірці правильності його дій; оцінці розумового та фізичного розвитку; визначенні здібностей, схильностей, якостей особистості тощо.
Процес тестового контролю, діагностики знань, навичок та умінь відповідно до основного закону дидактики — єдності діяльностей навчання і вивчення, повинен здійснюватись у формі співпраці педагога і тих, що проходять тестування, тобто у формі їх сумісної діяльності.
Це означає, що зміст і форма тестового завдання повинні визначати зміст і форму діяльності, за результатами якої педагог здійснює оцінку знань, навичок, умінь і якостей його особистості. Тестове завдання має забезпечити виконання запроектованих дій у такій кількості і якості, які б гарантували повноту й об’єктивність оцінки знань, навичок та умінь.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 20; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!