Особливості функціонування і структура АСУ в енергетиці
Вступ. Предмет і мета курсу.
У даний час науково-технічний прогрес в різних галузях промисловості напряму зв¢язаний з впровадженням інформаційних технологій у всі сфери діяльності підприємств. Це викликано збільшенням об¢ємів технологічної та комерційної інформації (І), швидкістю й оперативністю її обробки, підвищенням рівня достовірності. Актуальність впровадження І-технологій обумовлена модернізацією діючих і розробкою нових АСУ, переходом на новітні мікропроцесорні технології і, що саме головне, переходом економіки до ринкових відносин.
Визначення найбільш правильних і досконалих технічних рішень по розвитку систем контролю й управління об¢єктами ЕЕС і системи в цілому дозволить підвищити надійність Е-споживання та якість ЕЕ, знизити енергозатрати.
Іншими словами, широке впровадження АСУ і ЕОМ як її невід¢ємної частини є об¢єктивною необхідністю і забезпечує:
1) оперативне І-обслуговування СУ;
2) скорочення на основі централізації й автоматизації І-потоків;
3) підвищення ступеня І-використання;
4) звільнення працівників управлінь та економічних служб від трудомістких рахункових робіт;
5) оптимізацію параметрів протікання технологічних процесів;
6) підвищення оперативності керівництва виробничо-господарською діяльністю.
Відмітимо, що створення АСУ – це не тільки і не стільки розв¢язок задач на ЕОМ, це впровадження принципово нового підходу до вдосконалення СУ. В результаті використання ЕОМ змінюється роль людини в СУ: обробку І здійснює ЕОМ, а за людиною залишається аналіз, прийняття і реалізація рішень.
|
|
|
При цьому, необхідно враховувати, що АСУ є людино-машинною системою, в якій на першому місці повинні стояти інтереси людей. Дійсно, можна створити добру модель, ефективний алгоритм, написати і відлагодити програму, організувати збір та обробку І, але якщо при розробці не буде врахований людський фактор, важко очікувати успішної експлуатації системи. Труднощі, які виникають при взаємодії людини й ЕОМ, повинні розв¢язуватись за рахунок ускладнення роботи ЕОМ.
Зазначимо, що в силу специфіки і складності процеси створення, впровадження та функціонування АСУ ще не формалізовані і чітко по одних і тих же питаннях існують різні точки зору. Ця трудність є особливістю даного курсу.
Мета курсу:
1) ознайомитись з основними напрямками вдосконалення управління на основі ЕОМ;
2) мати уявлення про сучасний стан розвитку АСУ, зокрема в Е-енергетиці;
3) набути практичних навиків по організаційно-економічній постановці задач управління в умовах АСУ;
|
|
|
4) ознайомитись з практичними рекомендаціями по розрахунку економічної ефективності задач і методології побудови АСУ;
Об¢єкти вивчення: ЕЕС та її об¢єкти ( елементи).
Предмет вивчення: І-процеси, зв¢язані з управлінням ЕЕС та її підприємствами, можливість їх автоматизації.
Література
1. Самсонов В.С. АСУ в енергетике.-М: Высш. Шк.,1990.-208с.
2. Поспелов Г.Е.,Кернего В.В. АСУ и оптимизация режимов энергосистем.- Минск: Высшая шк.,1977.-320с.
3. головко Д.Б., Рего К.Г., Скрипник Ю.О. Автоматика і автоматизація технологічних процесів.-Київ : Либідь,1997.-232с.
4. Автоматизированное управление технологическими процессами/ Под ред. В.Б. Яковлева-Л.:Изд-во Ленинград. У-та,1988.-224с.
5. Стефани Е.П. Основы построения АСУТП.-М.: Энергоиздат,1982.-352с.
6. Родпонов В.Д., Терехов В.А.,Яковлев В.Б. Технические средства АСУТП.-М.: Высш.шк., 1989.-264с.
7. Митюшкин К.Т. Телеконтроль и телеуправление в энергосистемах.-М.: Энергоатомиздат,1990.-288с.
8. Беркович М.А., Гладышев В.А., Семенов В.А. Автоматика энергосистем.-М.:Энергоатомиздат,1991.-240с.
9. Баркан Я.Д., Орехов Л.А. Автоматизация энергосистем.-М.:Высш.шк.,1981.-272с.
10. Спеціальні журнали з електроенергетики.
2. Керування (управління) як необхідний і визначальний елемент матеріального виробництва.
|
|
|
2.1 Структура виробництва з позиції управління
У всякому трудовому процесі є три основні складові:
1) знаряддя, за допомогою яких здійснюється необхідний вплив на предмет праці (технологічна складова)
2) джерело енергії для виконання роботи (енергетична складова)
3) система управління робочим процесом, яка здійснює доцільну координацію виконання знарядь виробництва і джерела енергії (управлінська складова)
В процесі еволюції способів виробництва суттєвих змін зазнали всі три складові, зокрема при машинному автоматизованому способі виробництва управління здійснюється керуючими пристроями без прямої і безперервної участі людини. Термін походить від грецького - самодіючий.
2.2 Поняття про локальну систему управління
Системи, які керують потоком енергії або речовини, що проходить від джерела (Дж) до об’єкта управління (ОУ).
Узагальнена структура ЛСУ
|
ПІ Р- розпорядча ланка
ПІ- повідомча інформація про
|
|
|
стан об’єкту (а!)
(за зворотним зв’язком)
РО КІ РО КІ- керуюча інформація
(за прямим зв’язком)
РО- регулюючий орган
l- збурювальний вплив
навколишнього середовища
Матеріальний носій інформації – сигнал певного виду, який передається по відповідному каналу зв’язку тим чи іншим способом: місцевим, дистанційним чи телемеханічним (один інформаційний канал зв’язку для множини ОУ).
Розпорядча ланка ЛСУ складається з 4-х інформаційних перетворювачів (елементів):
1) ЕС – елемент, який сприймає І про стан об’єкта і перетворює її у сигнал 4- форми, найдоцільнішої у даній системі керування (в системах з зручним керуванням – для візуального сприйняття людиною, автоматичних – найчастіше електричний або пневматичний сигнал);
2) ЕЗ – елемент, що задає інформацію Y про те, яким має бути стан об¢єкта;
3) ЛЕ – логічний елемент, який порівнює сигнали j та Y і виробляє розпорядчий сигнал М, що вказує, як треба вплинути на об¢єкт для забезпечення заданого алгоритму його роботи;
4) ВЕ – виконавчий елемент, який на основі М безпосередньо впливає на РО, встановлюючи за його допомогою необхідний потік енергії або речовини.
 | |||
 | |||
Y j
 |
РО
Системи керування, в яких всі зв¢язки здійснюються автоматично називають локальними системами автоматизованого управління (САУ). Приклади в ЕЕС: АПВ, АВР, АЧР, АРЗ.
Основним напрямком розвитку автоматизації сьогодні є автоматизовані СУ технологічними процесами ( АСУТП), які поєднують усі локальні САУ в загальну систему (а іноді й замінюють їх) з метою оптимального керування, а також для забезпечення суміжних і вищих за ієрархією СУ необхідною інформацією.
У такій системі оператор бере участь у координації роботи окремих САУ та у виробленні найважливіших керівних рішень.
Центральну роль в АСУТП відіграють мікропроцесорні пристрої, зокрема мікроконтролери, що привело до якісних змін у структурі АСУТП. Для керування різними технологічними операціями можливе пристосовування недорогих універсальних пристроїв, які відносно просто переналагоджуються програмним способом. У розвитку сучасної автоматики це відіграє таку ж роль, як у машинобудуванні відіграло впровадження Е-двигунів замість механічної трансмісії.
Найвищим рівнем АСУ в сучасному виробництві є системи загального цифрового управління, коли всіма технологічними процесами замість локальних САУ безпосередньо керує центральний управлінський комплекс на основі спеціальної ЕЦОМ ( інформаційно-керуючий обчислювальний комплекс ).
5.4. Призначення, цілі і функції АСУТП.
Критерій управління – показник, який достатньо повно характеризує ступінь досягнення поставлених цілей, тобто якість проведення ТП. В строгій, звичайно математичній, формі критерій конкретизує мету створення даної системи. Одна із загальних постановок питання про критерій зводиться до намагання отримати найбільший економічний ефект. Йому відповідатиме оптимальне управління процесом.
Не меншу роль, ніж критерій, відіграють обмеження, які повинні дотримуватись при виборі керуючих дій. Обмеження бувають двох видів: фізичні. Які не можуть бути порушені навіть при неправильному виборі керуючої дії, та умовні, які можуть бути порушені, але порушення ведуть до значних збитків, що не враховується критерієм. При управлінні часто найбільш суттєві фактори враховуються саме обмеженнями, а не критерієм.
Як правило, загальний критерій економічної ефективності управління застосувати важко, тому формують часткові критерії оптимальності, які враховують специфіку ОУ і які доповнені умовними обмеженнями.
Таким чином, АСУТП є особливим класом систем управління, які характеризуються:
1) наявністю сучасних автоматичних засобів збору й обробки інформації, в першу чергу ЕОМ;
2) вагомою, а часто визначальною, роллю людини у вироблені рішень по управлінню;
3) переробкою технологічної і техніко-економічної інформації;
4) здійсненням управління в реальному масштабі часу ( в режимі реального часу).
2.Функції АСУТП
Функціонування АСУ – виконання нею встановлених функцій.
Функція АСУТП – це сукупність дій системи, спрямованих на досягнення часткової мети управління ( відмітимо, за участю людини!).
2.1. До інформаційних відносяться такі функції, результатом виконання яких є представлення оператору системи або якому-небуть зовнішньому отримувачу І про хід керованого процесу.
Характерні приклади:
а) контроль за основними параметрами, тобто безперервна провірка відповідності параметрів процесу допустимим значенням і негайне інформування персоналу при виникненні невідповідностей;
б) вимірювання або реєстрація за викликом оператора тих параметрів процесу, які цікавлять його в ході управління об¢єктом;
в) інформування оператора ( за його запитом ) про виробничу ситуацію на певній ділянці ТОУ в даний момент;
г) фіксація часу відхилень деяких параметрів процесу за допустимі межі;
д) обчислення досягнутих техніко-економічних показників роботи ТОУ;
е) періодична реєстрація вимірювальних параметрів і обчислювальних показників;
є) виявлення і сигналізація появи небезпечних ( перед аварійних, аварійних ) ситуацій.
2.2. Керуючі функції – дії по виробленню і реалізації керуючих дій на ТОУ.
До основних керуючих дій відносять:
а) стабілізацію змінних технологічного процесу на деяких постійних значеннях, які визначаються регламентом виробництва;
б) програмну зміну режиму процесу за завчасно заданими законами;
в) захист обладнання від аварій;
г) формування і реалізація керуючих дій, які забезпечують досягнення чи дотримання режиму, оптимального за технологічним або техніко-економічним критерієм;
д) розподіл матеріальних потоків і навантажень між технологічними агрегатами;
е) управління пусками і зупинками агрегатів і т.п.
2.3. Допоміжні функції – забезпечення контролю за станом функціонування технічних і програмних засобів АСУ.
3. Функціональна структура АСУТП.
Елементами є розглянуті вище функції системи їх частини ( операції, процедури), а зв¢язки між елементами відображають інформаційно-логічну послідовність і підлеглість їх реалізації.
Така функціональна блок-схема АСУТП аналогічна ролі принципової схеми складного пристрою, з допомогою якої розкривається принцип його дії.
4. Характерні різновидності АСУТП.
Відрізняються способами виконання основних інформаційних і керуючих функцій.
4.1. АСУТП без обчислювального комплексу ( ОК ).
Найпростіший, історично перший, вид АСУТП, який в загальній структурі управління займає самий нижній ступінь ієрархії. Характеризується тісним зв¢язком з ТОУ, деякою автономністю “поведінки”, найбільшою оперативністю контролю й управління. Звичайно застосовуються для керування простими ТОУ.
Основні функції:
1) контроль параметрів ТП;
2) стабілізація ТП;
3) програмне управління;
4) захист обладнання від аварій;
5) оперативний зв¢язок з вищими рівнями управління.
Практично вся І про стан ТОУ вводиться автоматично від датчиків, а керуючі дії поступають безпосередньо на регулюючі органи.
Основні функціонально-апаратурні частини ( підсистеми):
1) інформаційні:
а) індивідуальний контроль;
б) контроль за викликом;
в) масовий контроль;
г) сигналізація;
2) управлінські (дистанційне управління, логічне У, автоматичне регулювання, захист ).
4.2. АСУТП з ОК, який виконує інформаційні функції:
ОК – сукупність обчислювальних пристроїв, які забезпечують виконання обчислювального процесу.
ОК виконує функції централізованого контролю, обчислення комплексних технічних і техніко-економічних показників, контроль роботи і стану процесу.
За оператором залишаються задачі аналізу І, прийняття рішень і здійснення керуючих дій.
4.3. АСУТП з ОК, який виконує керуючі функції в режимі “порадника”
Додаткові функції ОК: аналіз І і пошук оптимальних рішень з видачею рекомендацій по керуванню ( порад) оператору-технологу. Кінцевий вибір і здійснення керуючих дій залишаються за оператором.
Схема функціонування:
1) через задані проміжки часу (1 раз за 10...15 хвилин) дані про стан ТОУ і комплексні показники аналізуються на основі математичної моделі керованого процесу;
2) шляхом обчислень визначають дії, необхідні для наближення процесу до оптимуму;
3) результати видаються оператору, який діє у відповідності з цими рекомендаціями.
Один із серйозних недоліків розглядуваного режиму управління – обмежені можливості людини.
Переваги:
1) задовольняє вимозі обережного підходу до нових способів управління;
2) забезпечує добрі можливості для пробірки нових моделей процесу;
3) ОК може слідкувати за виникненням великого числа аварійних ситуацій.
4.4. АСУТП з ОК, який виконує функції центрального керуючого пристрою ( супервізорне управління)
Характерна особливість: ОК включений у замкнутий контур автоматичного управління і виробляє керуючі дії, які поступають як сигнали завдань безпосередньо на вхід САР.
Основна задача – автоматичне підтримування ТП поблизу оптимальної робочої точки шляхом оперативної дії на нього.
Функції оператора зводяться до загального спостереження за перебігом (ходом) ТП. Пряме втручання людини потрібне лише при виникненні надзвичайних ситуацій.
Отже, ОК не тільки неперервно контролює ТП, але й автоматично керує ним поблизу оптимуму. Це, зокрема, дозволяє виключити флуктуації, зв¢язані з якістю роботи різних операторів.
Функціональна блок-схема має вигляд:
Регулюючі величини керовані величини
Зміна завдань
І про стан
4.5. АСУТП з ОК, який виконує функції безпосереднього ( прямого) цифрового управління.
ОК в режимі ПЦУ розраховує не уставки, необхідні для оптимізації ТП ( супервізорне управління), а необхідні значення керуючих дій. Вихідним пристроєм ОК вони перетворюються з цифрової форми в сигнали, які передаються прямо на виконавчі механізми регулюючих органів.
Така процедура виконується для кожного локального контуру управління, до яких ОК звертається почергово з певною частотою.
Уставки для контурів вводяться оператором або зовнішньою ЕОМ, яка виконує розрахунки по оптимізації. При цьому, очевидно, оператор повинен мати доступ до керуючої програми, зокрема мати можливість змінювати уставки, контролювати деякі вибрані змінні, варіювати межі допустимих значень вимірюваних величин, змінювати параметри настройки.
Одна з головних переваг ПЦУ – можливість зміни алгоритмів управління простим внесенням змін в програму, але ці зміни повинні бути ретельно підготовленні. Ця серйозна вимога в принципі не обмежує гнучкість системи управління.
Суттєвий недолік даної АСУ – відмова ОК, тому вимоги до надійності повинні бути винятково високими.
4.6. Інші види АСУТП.
Чітких меж між розглянутими системами не має, загальноприйнятої класифікації АСУТП також не має.
За ступенем подібності можна розбити на окремі групи, зокрема, за наступними умовними ознаками:
1) ієрархічним рівнем;
2) характером перебігу ТП ( неперервний, дискретний, неперервно-дискретний);
3) умовною інформаційною потужністю ( кількість параметрів контролю й управління):
а) мала – до 256;
б) середня – до 600;
в) підвищена – до 1600;
г) велика – більше 1600;
4) ступенем функціонального розвитку, зокрема, керуючих функцій:
а) одно контурне автоматичне регулювання (АР);
б) каскадне і (або) програмне АР;
в) багатозв¢язне АР;
г) оптимальне управління встановленими ( стаціонарними ) режимами;
д) координація підсистем;
е) оптимальне управління перехідними процесами;
є) оптимальне управління з адаптацією.
4.7. Поняття про децентралізовані АСУТП.
До появи мікропроцесорів (МП) ступінь централізації АСУТП збільшувався, що протирічило сучасним вимогам до надійності, гнучкості, вартості систем зв¢язку і програмного забезпечення.
Централізація АСУ економічно виправдана при порівняно невеликій інформаційній потужності ТОУ і його територіальній зосередженості. В протилежному випадку децентралізація структури АСУТП стає принциповим методом підвищення її живучості й економічно вигідна.
Технічною основою сучасних розподілених СУ є МП і МП-системи. (будь-яка обчислювальна, інформаційно-керуюча або керуюча система, пристроєм обробки І якої є МП).
МП-система виконує функції збору даних ( комутація сигналів, їх уніфікація, фільтрація, перетворення в цифрову форму, введення в базу даних та ін.), регулювання й управління, візуалізації всієї І бази даних, зміни уставок, параметрів алгоритмів і самих алгоритмів і т.п..
Використання МП,МПС ( в тому числі мікро ЕОМ) дало можливість:
1) замінити аналогові технічні засоби на цифрові, там де це ціле оправдано;
2) замінити ТЗ з жорсткою логікою на програмовані пристрої – контролери;
3) замінити одну міні-ЕОМ системою з декількох мікро-ЕОМ для забезпечення децентралізованого управління з підвищеною надійністю і живучістю.
МПС можуть виконувати в підсистемах розподіленої АСУТП всі типові функції контролю, вимірювання, регулювання, управління, представленні І оператору. В технічному плані така система утворює:
1) багатомашинну систему – обчислювальну систему з декількох міні- і мікро-ЕОМ з власними системами ( ОС). Зв¢язок між машинами чисто апаратний;
2) багатопроцесорну – декілька процесорів зі загальною операційною системою ( МП-мультимікропроцесорні системи).
З точки зору обробки даних децентралізована АСУТП – це об¢єднання за допомогою каналів і пристроїв зв¢язку різноманітних ЕОМ і МПС, яке називають локальною обчислювальною мережею (ЛОМ). По суті це багатомашинна система, яка працює в єдиному ОС. Для керування – ЛКОМ.
Склад АСУТП
1. Основні компоненти та їх взаємозв¢язок.
1) Оперативний персонал (ОП);
2) Технічне забезпечення (ТЗ);
3) Інформаційне забезпечення (ІЗ);
4) Програмне ( на основі математичного ) (ПЗ);
5) Організаційне (ОЗ).
Спрощена схема інформаційної взаємодії компонентів має вигляд:
 |
Зазначимо, що по суті процес функціонування АСУТП (як і будь-якої іншої СУ) є ціленаправленим перетворенням вхідної І у вихідну.
2. Людина – головна ланка в контурі АСУТП.
Оперативний персонал складається з технологів-операторів (диспетчерів), який здійснює контроль та управління ТОУ, і експлуатаційного персоналу, який забезпечує правильність функціонування всіх технічних і програмних засобів системи. Визначення понять “оператор” і “диспетчер” не має чітких меж.
Одна з центральних проблем створення АСУ є реалізація оптимальної взаємодії “людина-машина” (тобто, щоб фізичні і психологічні можливості людини відповідали конструктивно-функціональним особливостям технічних засобів ).
Питання ефективного застосування творчих можливостей людини перш за все розв¢язується в рамках задачі оптимального розподілу функцій людиною і машиною: людині – людське, машині – машинне.
3. Технічне забезпечення ( в енергетиці ТЗ об¢єднано в систему збору і обробки даних – СЗОД).
Це комплекс технічних засобів (КТЗ), призначених для функціонування АСУТП. До його складу звичайно входять:
1) пристрої отримання І про стан процесу;
2) технічні засоби прийому (сприймання), перетворення і передачі І по каналах зв¢язку;
3) МП і мікро-ЕОМ;
4) інформаційно-керуючі обчислювальні комплекси (ІКОК);
5) пристрої перетворення, обробки, зберігання І і вироблення команд управління;
6) виконавчі механізми і пристрої;
7) пристрої відображення І.
3.1.Пристрої отримання І.
Призначені для збору і перетворення І без зміни її змісту про контрольовані і керовані параметри ТП. Входом є природні або уніфіковані сигнали, виходом – відповідні значення уніфікованих сигналів.
Уніфікований сигнал (УС) – це сигнал дистанційної передачі І з уніфікованими параметрами, які забезпечують інформаційне спряження (інтерфейс) між блоками, приладами й установками.
Уніфіковані параметри: 1)струму і напруги неперервні; 2) частотні електричні неперервні; 3) електричні кодовані; 4) пневматичні.
Зазначимо, що номенклатура виробів даної групи стрімко розширяється. Тому обмежимось основними пристроями вимірювальної І:
3.1.1. Датчики фізичних величин.
Вартість датчиків в АСУТП складає »40% вартості всього обладнання.
3.1.2. Вимірювальні перетворювачі – переводять вихідний сигнал датчиків у вихідну фізичну величину: переміщення, зусилля, опір, напругу, струм, частоту. Крім традиційних аналогових ВП:
1) мікропроцесорні ВП зі змінними платами (“чіпами”);
2) перетворювачі перепрограмованим запам¢ятовуючим пристроєм (ППЗП) мікро-ЕОМ, що дозволяє налаштувати ВП на роботу з різними датчиками.
3.1.3. Нормуючі перетворювачі – переводять вихідний сигнал ВП з природним виходом сигналів в уніфікований.
3.2. Технічні засоби прийому, перетворення та передачі І.
Призначені для прийому уніфікованих сигналів від ВП, кодування ( шифрування) їх для передачі по каналах зв¢язку і дешифрування у форму, зручну для обробки в пристроях центральної частини ДСП ( державної системи промислових приладів і засобів автоматизації).
Технічно ці функції реалізуються пристроями телевимірювання, телемеханіки, телесигналізації, телеуправління, системами передачі даних, пристроями зв¢язку з об¢єктом і узгодження.
3.3 ІКОК ( інша назва оперативно-інформаційний керуючий комплекс – ОІКК)
Призначення: управління сукупністю ОУ в реальному масштабі часу. Зазначимо, що в сучасних АСУ ІКОК дуже рідко працює як самостійний, не включений в ЛКОМ, пристрій. Крім того, в АСУТП ( особливо в режимі ПЦУ) він, як правило, не проводить складних розрахунків з високою точністю, тобто є периферійно-орієнтованою ЕОМ.
ІКОК містить:
1) пристрій центрального управління і обробки І ( процесор);
2) пристрій зв¢язку з об¢єктом ( ПЗО);
3) пристрій зберігання І (пам¢ять);
4) пристрої системного і позасистемного зв¢язку;
5) пристрій зв¢язку з оперативним персоналом ( операторами-технологами, диспетчерськими службами, обслуговуючим персоналом та ін.);
6) пристрій відліку реального часу (таймер).
Комплексна автоматизація сучасного виробництва вимагає реалізації АСУТП у вигляді ієрархічної інтегрованої децентралізованої СУ на основі ЛКОМ з розділеною обробкою даних.
3.4. Пристрої перетворення, обробки, зберігання І і вироблення команд управління
1) аналізатори сигналів;
2) вторинні прилади;
3) функціональні перетворювачі;
4) пристрої пам¢яті;
5) логічні пристрої;
6) автоматичні регулятори та ін.
Особливе місце – типові МП – засоби контролю, регулювання та управління, орієнтовані на клас об¢єктів, а не на окремі конкретні ТП. Два напрямки розвитку:
1) МП – установки ( станції), які володіють необхідною функціональною повнотою, автономністю, конструктивною закінченістю ( число каналів 8-256);
2) функції управління розподіляються між спеціалізованими МП-пристроями ( контролерами ) – по суті це спеціалізовані керуючі мікро-ЕОМ для роботи в локальних і розподілених СУ в реальному часі.
Тенденції розвитку програмованих контролерів:
1) модульний принцип побудови;
2) використання вбудованих ( вмонтованих) пристроїв програмування, засобів діагностики працездатності окремих модулей і контролера в цілому;
3) здатність працювати автономно і в мережі контролерів;
4) резервування як на рівні плат, так і на рівні цілого пристрою;
5) розширення функціональних можливостей до рівня МП-станції.
3.5. Виконавчі механізми і пристрої промислових систем автоматики.
Основні блоки ВП:ВМ і регулюючий орган ( РО).
ВП – силовий пристрій, призначений для зміни регулюючої дії на ОУ у відповідності із сигналом ( командою І), яка подається на його вхід від командного пристрою ( регулятора, ручного дистанційного задавача, УОМ).
3.6.Пристрої відображення І.
ПВІ – технічні засоби, призначені для створення динамічних І-моделей контрольованих або керованих об¢єктів. Забезпечують ефективну взаємодію людини-оператора з СУ і ОУ. Роль ПВІ достатньо велика, так як вони впливають на прийняття рішень.
У конструкції повинні бути враховані психофізіологічні особливості людини:
1) швидкодія оператора;
2) точність роботи;
3) надійність;
4) психічна напруженість.
Типи ПВІ:
1) з Е-механічними та е/м перетворювальними елементами;
2) з використанням ламп розжарення;
3) з газорозрядними приладами;
4) з Е-люмінісцентними приладами індикації;
5) з рідкокристалічними приладами;
6) з електронно-променевими трубками прямого бачення ( дисплеї);
7) на базі ЕПТ з проекцією;
8) оптичні ПВІ.
Інтерфейс – сукупність уніфікованих апаратних, програмних і конструктивних засобів, необхідних для реалізації алгоритму взаємодії різних функціональних блоків в автоматизованих системах обробки І й управління в умовах стандарту і забезпечення інформаційної, електричної і конструктивної сумісності вказаних блоків.
Особливості функціонування і структура АСУ в енергетиці
Особливості управління енергетичним об¢єктом.
В енергетиці термін “управління” має двоякий зміст:
1) ціле напрямлена дія на ТП виробництва, передачі і розподілу ЕЕ – оперативно- диспетчерське управління (ОДУ) різних рівнів ( ОЕС, Е-станції і т.д.);
2) ціле напрямлена дія на колективи людей для організації і координації їх діяльності – управління виробничо-господарською діяльністю або організаційно-економічне управління (ОЕУ).
Не дивлячись на принципові відмінності, вони становлять єдине ціле. Технічною основою 1-го виду є фізико-технічні основи енергетики і технічна кібернетика, 2-го – загальна енергетика, економічна кібернетика, теорія систем і наукові основі управління виробництвом.
Характерні риси СУ в енергетиці:
1) перехід до ринкових відносин;
2) ускладнення СУ і функцій управління;
3) інформаційна перевантаженість;
4) протиріччя між порівняно високим рівнем автоматизації основних ТП і низьким рівнем автоматизації допоміжних процесів;
5) протиріччя між високим рівнем централізації диспетчерського управління і децентралізацією управління виробничо-господарською діяльністю.
2. рівні механізації й автоматизації обробки І в СУ
1) ручний;
2) механізований;
3) автоматизований ( технічна база – ЕОМ);
4) автоматичний – за людиною лише встановлення критеріїв.
3. Структура АСУ:
1) загальнодержавна АСУ;
2) галузеві АСУ ( зокрема, в 1980р. Введена в дію “Енергія” в рамках СРСР);
3) АСУП ( підприємством ) = АСОУ+АСДУ ( організаційно-економічне+диспетчерське управління);
4) АСУТП.
5) В сучасних умовах проходить логічне, послідовне злиття АСОУ, АСДУ й АСУТП і створення інтегрованих АСУ – ІАСУ з багатомашинним оперативно-інформаційним керуючим комплексом.
4. Стан і перспективи розвитку АСУ.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 17; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!