Склад повітря під час дихання
Тип повітря | Кисень, O2 (%) | Вуглекислий газ, CO2 (%) | Азот, N2 (%) | Домішки |
Вдихуване | 21 | 0,03 | 79 | водяна пара, інертні гази |
Видихуване | 16 | 4 | 79 | збільшений вміст водяної пари |
Альвеолярне | 14 | 5 | 80 |
У легенях кисень з альвеолярного повітря переходить в кров, а вуглекислий газ з крові надходить в легені шляхом дифузії через стінки альвеол і кровоносних капілярів. Напрям і швидкість дифузії визначається парціальним тиском. Кров з венозної перетворюється на артеріальну, яка по легеневих венах надходить до лівого передсердя, потім до лівого шлуночка, а звідти — до великого кола кровообігу, яким переноситься до тканин. З капілярів кисень вже потрапляє до тканин. В артеріальній крові кисню більше, ніж у клітинах, він дифундує в тканинну рідину, яка омиває клітини в тканинах, це проміжне середовище між кров'ю і клітинами. З тканинної рідини кисень проникає в клітини і відразу вступає до реакції окислення, тому в клітинах вільного кисню практично немає. В результаті окислення в клітинах збільшується вміст вуглекислого газу, який через тканинну рідину надходить у венозний кінець капіляра. Артеріальна кров перетворюється на венозну, яка по венах великого кола кровообігу надходить до правого передсердя, потім до правого шлуночка серця, а звідти — до легень.
Кисень транспортується кров'ю у двох формах:
|
|
1. Розчинений у плазмі крові;
2. В хімічно зв'язаному з гемоглобіном стані – у вигляді оксигемоглобіну - це основна форма транспорту кисню.
Вуглекислий газ транспортується наступними шляхами:
1. Розчинений у плазмі крові;
2. Зв'язаний з гемоглобіном (карбгемоглобін);
3. У вигляді солей вугільної кислоти.
Основною формою транспорту вуглекислого газу є бікорбонати плазми, що утворюються завдяки активному протіканню карбоангідразної реакції.
В еритроцитах міститься фермент карбоангідраза, який каталізує взаємодію вуглекислого газу з водою з утворенням вугільної кислоти, що дисоціює з утворенням бікарбонатного йона та протона. Бікарбонат всередині еритроцита взаємодіє з йонами калію. Так всередині еритроцита утворюється бікарбонат калію. Бікарбонатні йони за градієнтом концентрації (в обмін на йони хлору) надходять у плазму крові. Так у плазмі утворюється бікарбонат натрію. Протон, що утворився при дисоціації вугільної кислоти, реагує з гемоглобіном з утворенням слабкої кислоти ННb.
У капілярах легень ці процеси йдуть в зворотньому напрямку. З йонів водню та бікарбонатних йонів утворюється вугільна кислота, яка швидко розпадається на вуглекислий газ та воду. Вуглекислий газ видаляється назовні.
|
|
Отже, роль еритроцитів у транспорті вуглекислоти така:
· утворення солей вугільної кислоти;
· утворення карбгемоглобіну.
Дифузія газів в тканинах підпорядковується загальним законам (об'єм дифузії прямопропорційний площі дифузії, градієнту напруження газів в крові та тканинах).
Основні показники дихання
Частота дихання — кількість дихальних циклів (вдих — видих) за хвилину. У стані спокою людина здійснює за хвилину 12-16 дихальних циклів, під час сну 10-12, а при фізичному навантаженні, тяжкій хворобі — 30-35. У немовлят та осіб похилого віку частота дихання у спокої 20-25.
Глибина дихання визначається об'ємом повітря, яке вдихається і видихається. У спокійному стані до легень надходить 500 мл повітря (дихальний об'єм ДО) і стільки ж виходить під час видиху. З 500 мл, що вдихає людина, тільки 350 мл потрапляє до альвеол. Близько 150 мл затримується у мертвому просторі: в порожнинах носа, носової і ротової частини глотки, гортані, трахеї і бронхів, де не відбувається газообмін. Після спокійного вдиху під час максимального зусилля можна ще вдихнути 1,5 л додаткового повітря (резервний об'єм вдиху РО вдиху), а при найглибшому видиху можна ще видихнути 1,5 л, додатковий видих (резервний об'єм видиху РО видиху).
|
|
Життєва ємність легень (ЖЄЛ) — це найбільша кількість повітря, яке людина може видихнути після максимально глибокого вдиху. Вираховується за формулою:
ДО + РО вдиху + РО видиху = ЖЄЛ
Життєва ємність легень залежить від віку, статі, росту, маси тіла, фізичного розвитку людини. Показники ЖЄЛ коливаються: від 3500-4800 мл — у чоловіків та 3000-3500 мл — у жінок. У фізично тренованих людей, що займаються веслуванням, плаванням, гімнастикою, вона досягає 6000-7000 мл. Визначають ЖЄЛ за допомогою спірометра.
Після максимального видиху в легенях залишається 1000–1500 мл повітря, яке називають залишковим. Це пов'язано з тим, що завдяки нижчому тиску в плевральній порожнині по відношенню до атмосферного легені не змикаються і завжди мають залишки повітря.
У тренованих людей при навантаженні зростає дихальний об'єм, а у нетренованих у відповідь на навантаження зростає частота дихальних рухів.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 34; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!