Оплата праці. Суть та поняття заробітної плати. Принципи організації заробітної плати в умовах ринкових відносин.
В основу організації оплати праці в будівництві покладено наступні елементи:
1) тарифна система;
2) норми часу і розцінки на будівельні, монтажний ремонтно-будівельні роботи;
3) форми і системи оплати праці.
Тарифна система в будівництві є сукупністю нормативів, за допомогою яких здійснюються регулювання рівня заробітної платні різних категорій працівників залежно від кваліфікаційного рівня, умов, тяжкості, інтенсивності виконуваних ними робіт. Тарифна система включає:
- тарифну сітку;
- тарифні ставки;
- тарифно-кваліфікаційний довідник;
- районні коефіцієнти.
Тарифна сітка - це шкала, що складається з певної кількості тарифних розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів. Дає можливість розподілити оплату праці працівників залежно від складності праці і кваліфікації працівників. Тарифні коефіцієнти показують, в скільки разів працю працівника вищих розрядів оплачується вище за працю працівника 1-го розряду.
Тарифні ставки - це виражений в грошовій формі розмір оплати праці за виконану роботу залежно від її складності або кваліфікації працівника за одиницю робочого часу. Вони можуть бути годинні, денні і місячні (оклади). Тарифна ставка 1-го розряду є якнайменшою. Шляхом множення її на тарифний коефіцієнт, привласнений відповідному розряду, визначається тарифна ставка всієї решти розрядів.
Тарифно-кваліфікаційний довідник призначений для тарифікації робіт, визначення рівня кваліфікації робітника і привласнення йому відповідного розряду. У тарифно-кваліфікаційному довіднику порівнюються різноманітні види робіт по ступеню їх складності і рівню кваліфікації працівників, які повинні виконувати роботу або іншої складності. За допомогою районних коефіцієнтів здійснюється міжрайонне регулювання заробітної платні.
|
|
Районний коефіцієнт до заробітної платні є нормативним показником ступеня збільшення розміру заробітної платні працівників залежно від місцеположення підприємства.
У будівництві існують дві головні форми оплати праці - відрядна і почасова.
Відрядна форма оплати праці є найпоширенішою в будівництві. Для її упровадження необхідне дотримання двох обов'язкових умов: наявність технічно обґрунтованих норм витрат праці і чіткий облік кількості і якості виконаних робіт. Дана форма оплати праці в будівництві застосовується в нижченаведених різновидах (системах).
1. Пряма відрядна платня праці, коли заробіток працівника визначається на основі відрядних розцінок і об'єму виконаних робіт. При даній системі заробіток працівника збільшується прямо пропорційно об'єму виконаної роботи, а вироблення робітника і його зарплата (що знаходиться в прямій залежності від кількості виробленої продукції і встановленої відрядної розцінки на певну одиницю продукції і робіт) не обмежуються.
|
|
2. Відрядно-преміальна система — це така оплата праці, якій разом із заробітною платнею працівник одержує премію за досягнення певних показників в роботі. Показники преміювання можна підрозділити на три групи: показники, направлені на збільшення об'єму будівельної продукції, що випускається, і підвищення продуктивності праці; показники, направлені на підвищення якості будівельної продукції; показники, направлені на економію будівельних матеріалів.
3. При відрядно-прогресивній системі виробітку працівника будівельного виробництва в межах встановленої початкової норми (бази) оплачується по основних (незмінних) відрядних розцінках, а все вироблення понад встановлену базу - по підвищених відрядних розцінках.
Почасовою формою оплати праці називається така форма оплати, яка залежить від тривалості роботи (година, день, місяць) і кваліфікації працівника незалежно від об'єму виконаної роботи. Дана форма оплати праці застосовується в будівництві на роботах, що слабо подаються нормуванню і обліку, або коли переклад на відрядну платню може привести до погіршення якості робіт. Почасовий оплачується праця працівників, що здійснюють технічний нагляд і обслуговування будівельних машин і механізмів, що використовуються при виконанні пусконалагоджувальних робіт та виконанням експериментальних будівельних робіт.
|
|
З метою матеріального стимулювання працівників в будівництві застосовується також почасово-преміальна система оплати праці, за якою додатково до заробітку за відпрацьований час працівники одержують премію за досягнення певних показників (результатів) роботи.
У будівельній організації може бути встановлений один з наступних видів оплати праці:
- тарифні ставки,
- оклади,
- безтарифна система.
Перелік додаткових виплат встановлено на законодавчому (наднормові, робота в святкові і вихідні дні, командировочні і деякі інші). У решті випадків необхідно врегулювати питання про виплати в контракті.
Умовою регулювання розмірів і динаміки заробітної платні є використовування системи угод і колективних договорів. Договірний спосіб регулювання заробітної платні, що спирається на цивілізовані відносини працедавців, найнятих робітників і держави, дозволяє збалансувати їх інтереси на основі всебічного обліку позицій кожної із сторін і вироблення гнучкого підходу до тих, що приймаються рішенні.
|
|
Нормування праці та його основні напрямки. Система нормативних показників. Виробничі норми. Їх класифікація та визначення. Принципи технічного нормування праці. Методи технічного нормування праці.
Нормування праці є обов’язковим елементом у будівництві оскільки виступає базою для розрахунку кошторисного прибутку, коштів на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій тощо. Ресурсні елементні кошторисні норми є первинними кошторисними нормативами, призначеними для визначення нормативної кількості ресурсів, необхідних для виконання різних видів будівельних, монтажних, ремонтних і реставраційних робіт, прямих витрат у вартості будівництва, а також для розробки поточних одиничних розцінок.
Норми диференційований відображають в своєму складі показники трудовитрат, часу роботи будівельних машин і механізмів, а також витрати матеріалів, виробів і конструкцій.
Правила застосування РЕСН, РЕСНМО, РЕСНр, РЕСНрв, РЕСНпн і РСНЕМ при визначенні трудових і матеріально-технічних ресурсів приведені в технічних частинах до норм і Вказівках по застосуванню норм.
Кошторисні норми трудомісткості робіт, виконуваних робітниками-будівниками, монтажниками, і середні розряди робіт, приведені в РЕСН, РЕСНМО, РЕСНр, РЕСНрв, РЕСНпн, розрахункові показники трудомісткості по перевезенню грунту і будівельного сміття і розрахункова трудомісткість будівельно-монтажних робіт, які виконуються за рахунок загальновиробничих витрат, і поточна вартість людино-години відповідного розряду є нормативно-розрахунковою базою для визначення кошторисної заробітної платні робітників-будівників, монтажників і працівників, заробітна платня яких враховується в загальновиробничих витратах.
Нормативно-розрахунковою базою для визначення прямих витрат на експлуатацію будівельних машин і механізмів, зокрема заробітної платні робітників, зайнятих на управлінні і обслуговуванні цих машин, є:
- кошторисні норми часу роботи будівельних машин і механізмів, приведені в ресурсних елементних кошторисних нормах;
- кошторисні норми ресурсів, необхідних для їх роботи, приведені в ресурсних кошторисних нормах експлуатації будівельних машин і механізмів;
- поточні ціни машино-години, які розраховуються на підставі ресурсних кошторисних норм експлуатації будівельних машин і механізмів.
Кошторисні норми витрат будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, приведені в РЕСН, РЕСНМО, РЕСНр, РЕСНрв, і поточні ціни на них є нормативно-розрахунковою базою для визначення прямих витрат на матеріальні ресурси.
Нормативно-розрахунковою базою для визначення загальної кошторисної трудомісткості будівництва є сума кошторисної нормативної трудомісткості робіт, приведеної в РЕСН, РЕСНМО, РЕСНр, РЕСНрв, РЕСНпн і РСНЕМ, яка враховує трудовитрати робітників-будівників, монтажників і робочих, зайнятих на управлінні і обслуговуванні будівельних машин і механізмів, розрахункової трудомісткості при перевезенні грунту і будівельного сміття, яке враховує трудовитрати робітників, зайнятих на управлінні і обслуговуванні автотранспортних засобів, і розрахункових трудовитрат працівників, заробітна платня яких передбачається в загальновиробничих витратах, засобах на зведення і розбирання титульних тимчасових будівель і споруд, засобах на сезонні (зимові і літні) дорожчання вартості будівельно-монтажних робіт.
Нормативна кошторисна трудомісткість передбачає виконання робіт в звичних умовах при плюсовій температурі зовнішнього повітря, але не більш +270 З в літній період просто неба, і помірному вітрі (швидкістю до 10 м/ з).
Нормативно-розрахунковою базою для визначення прямих витрат можуть також служити поточні одиничні розцінки на будівельні, монтажні, ремонтно-будівельні, реставрационно- відновні і пуско-налагоджувальні роботи, складені на основі РЕСН, РЕСНМО, РЕСНр, РЕСНрв, РЕСНпн, і РСНЕМ, а також поточних цін на матеріали, виробу і конструкції, машино-години будівельних машин і механізмів і поточної вартості людино-години відповідного розряду.
Норми, вживані для визначення прямих витрат, передбачають витрату ресурсів при виконанні будівельно-монтажних робіт в умовах плюсової температури зовнішнього повітря, але не більш +27 0 З в літній період просто неба, і помірного вітру.
Визначення додаткових витрат, пов'язаних з виконанням будівельних і монтажних робіт при температурі зовнішнього повітря нижче за нуль і сильному вітрі (швидкістю більше 10 м/с), або в літній період просто неба більш +270 З проводяться окремим розрахунком.
У кошторисній документації на будівництво вартість устаткування указується окремо щодо вартості будівельних і монтажних робіт.
Розробка, узгодження і затвердження кошторисних нормативів здійснюється:
- по загальнодержавних - Держбудом України;
- по відомчих і окремих будівництвах - відповідними міністерствами і іншими центральними органами виконавчої влади з експертизою і узгодженням з Держбуду України;
- по індивідуальних – замовником.
Проекти кошторисних нормативів, які готуються до твердження, розглядаються в наступному порядку:
- розгляд проектів кошторисних нормативів виробляється з участю відповідальних представників організацій-укладачів цих нормативів;
- проекти відомчих кошторисних нормативів і кошторисних нормативів для окремих будівництв затверджуються і розглядаються в порядку, встановленому органами, які їх затверджують.
Кошторисні нормативи повинні затверджуватися рішенням (ухвалою, наказом і т.п.) органу, який їх затверджує. Порядок розробки, побудови, виклади і оформлення ресурсних елементних кошторисних нормативів (загальнодержавних, відомчих, для окремих будівництв, індивідуальних) і доповнень до них повинен відповідати вимогам Державної системи стандартизації України (ДСТУ 1.5-93) [18] і ДБН А.1.1-2-93 «Порядок розробки, вимоги до побудови, викладу і оформлення нормативних документів» [19].
Інформація про затверджених Держбудом України кошторисних нормативах і про внесені в них зміни, а також про доповнення до збірок кошторисних нормативів здійснюється Держбудом України шляхом щорічної публікації Переліку діючих нормативних кошторисних документів, затверджених Держбудом України.
Змістовий модуль ЕБ-Р-2.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 98; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!