Причому активація однієї системи в ЦНС пригальмовує дію іншої.
ЛЕКЦІЯ 8
ЕМОЦІЇ ЛЮДИНИ
Емоція – це складний психофізіологічний феномен, пов'язаний з:
1) переживанням;
2) вісцеральними процесами;
3) експресією обличчя, інтонацією, жестами та позою;
4) нейрохімічними механізмами;
5) нейронними механізмами ЦНС.
| 1 ТЕОРІЇ ЕМОЦІЙ |
| 1.1 Еволюційна теорія походження емоцій Ч. Дарвіна та її послідовники. |
Дарвін ще в 1872 році написав книжку «Вираз емоцій у людей та тварин»:
Здатність виражати свої переживання сформувалася в процесі еволюції, зокрема міміка обличчя має «тваринне походження»: скалити зуби, показувати здивування, посміхатися, «від страху волосся стає дибки», як у тварин. (Наприклад, на рисунку порівняно вираз обличчя людини, приматів та примітивних ссавців під час сміху ( за Г. Шеперд, 1987) ) .
C 
Вираження емоцій людиною та мавпою
| 
|
Дарвін в свій час був впевнений, що навіть нижчі тварини мають емоції. Наприклад, комахи «своим стрекотанием могут выражать ярость, ужас, ревность и любовь» чи черви вступаючи у боротьбу за самку демонструють різні почуття. Однак чи можна вважати, що поведінка нижчих тварин супроводжується емоціями???
Ймовірно ні, оскільки:
· в них слабо розвинена вегетативна нервова система, котра відіграє вагому роль у виразі емоцій у ссавців;
· для виразу емоцій необхідно мати відповідні ділянки мозку, відповідальні за емоції. окремі ділянки, пов’язані з позитивними переживаннями виявлені в мозку риб. Вони є у всіх ссавців. Що стосується безхребетних питання недостатньо досліджене;
|
|
|
· також для виразу різних емоцій необхідними є сформовані системи м’язів обличчя та кінцівок.
Що стосується емоційних виразів на обличчі, то, спираючись на сучасні дослідження, можна сказати, що базові емоції мають універсальну природу.
Результати дослідження П. Екмана:
Предъявленные представителям разных культур фотографий людей в различных эмоциональных состояниях были верно интерпретированы людьми вне зависимости от расы или национальности . Причем о ни встречаются не только у представителей различных культур, но и у людей, родившихся глухими и слепыми; особенно выражены они у маленьких детей.
| 
|
| Екман присвятив понад 30 років вивченню брехні, спираючись в основному на вивчення міміки обличчя людей. Екман відомий у всьому світі як натхненник і консультант популярного телевізій-ного серіалу «Теорія брехні» (Lie to me), а також як прототип його головного героя, доктора Лайтмана. | Пол Е́кман до універсальних (базових) емоцій, які у всіх культурах сприймаються однаково, відніс: СПОКІЙ, ЗЛІСТЬ, ВІДРАЗУ, СТРАХ, ЩАСТЯ, СУМ, ЗДИВУВАННЯ. |
Що цікаво, коли люди описують вираз обличчя, вони схильні описувати ситуації, а не емоції.
|
|
|
Виявляється, що анатомія справжніх та удаваних емоцій відрізняється. Зокрема, щирі емоції більш симетричні та задіюють різні групи м’язів. Наприклад, щира посмішка також супроводжується посмішкою очей.
| В августе 2011 года Н . Рейссланд и коллегами опубликова ли данные , согласно которым уже на лице плода можна распознать движения мимических мышц. При помощи 4D-ультразвукового сканирования они обследовали беремнных женщин. На 20-й неделе беременности не выявлено у плода никакой эмоциональной мимики; на 24-й неделе – стали появляться отдельные движения; а на 36-й неделе постепенно из отдельных движений мимических мышц стали формироваться целостные выражения радости или горя, то есть, произошла взаимная настройка и координация мышц лица. | 
|
Що цікаво, окрім того, що дитина від самого утробного розвитку виражає емоції, також з самого народження в неї існують нейрони, які відповідають за розрізнення облич (в ділянці верхньої скроневої борозни). Вже через 9 хвилин після народження дитина відрізняє обличчя від не обличчя. Тобто шаблони існують одразу. І вже під впливом досвіду починають сприймати конкретні конфігурації облич.
|
|
|
Існує два типи клітин-детекторів облич – впізнавання обличчя; а другі – впізнавання емоцій на обличчі. Це дозволяє не лише отримувати інформацію про людей, але і розрізняти їхні наміри.
| 1.2 Соматична теорія емоцій Джеймса-Ланге. |
Помітили, що соматичні процеси та переживання завжди пов’язані між собою. Наприклад, плач часто пов'язаний з болем, посмішка з радістю, серцебиття зі збудженням, блідість з хвилюванням.
Вчені припустили, що соматичні реакції і викликають емоції. «Тобто ми сміємося і тому нам весело. Ми втікаємо, тому нам страшно».
| Емоційний стимул |
| Сприйняття стимулу |
| Тілесні зміни |
| Емоційні переживання (як наслідок тілесних змін) |
Теорія Джеймса-Ланге привернула увагу до вісцеральних процесів. Однак, її інтенсивно розкритикували, зокрема:
1 Переживання змінюються інтенсивніше, ніж відбуваються вісцеральні зміни.
2 Проводили багато досліджень та спостережень зв’язку внутрішніх органів та механізмів роботи ЦНС під час травмування хребта (зокрема нервових волокон, які іннервують внутрішні органи та міміку обличчя). З’ясувалося, що незалежно від ступеня паралічу організму, людина все одно має різну гамму переживань.
|
|
|
| 1.3 Теорія емоцій Кеннона-Барда. |
Кеннон звернувся до робіт Мараньйона (1924), котрий вводив людині суміш адреналіну та норадреналіну і тоді просив їх повідомити про свої переживання. Так от, сам по собі адреналін впливав на розвиток фізичних симптомів страху та тривоги, однак без ментальної компоненти.
ТОБТО під дією вісцеральних змін СПРАВЖНІХ ЕМОЦІЙ не виникало.
Бард показав, що видалення кори півкуль у кішки призводить до неконтрольованої агресії, а подальше видалення гіпоталамусу та деяких ядер таламусу зупиняє цю реакцію.
Це збігається зі спостереженнями людей з відповідними ураженнями мозку.
Легка загальна анестезія пригальмовує процеси кори мозку, однак не підкоркові структури. Відтак розгальмовуються різні емоції, зокрема під дією легкого наркозу людина починає неконтрольовано сміятися «смішний газ» (закис азоту).
Кеннон припустив, що таламічні та гіпоталамічні центри організовують реакції симпатичної НС на стимули, і формують наші емоційні переживання. Ці центри контролюються корою півкуль ГМ.
| Емоційний стимул | |
| Сприйняття стимулу | |
| Таламічні центри | |
| Емоційні переживання | Тілесні зміни |
Пізніше стало відомо, що таламус-гіпоталамус оточують ще ряд структур, які в сумі називають лімбічною системою, і які регулюють емоційні процеси.
| 1.4 Двофакторна теорія емоцій Шахтера |
Пізніше Шахтер (1964) розвинув ДВОФАКТОРНУ ТЕОРІЮ ЕМОЦІЙ: має поєднувати фізіологічне збудження та когнітивна інтерпретація.
Експеримент Ст . Ш а хтер и Дж . Сингер а: Исследователи сообщили испытуемым, что целью данного эксперимента является проверка воздействия витаминного комплекса «Супроксин» (Supproxin) на зрение. 3/4 добровольцев (при этом только один из 185 участников отказался) получили инъекцию адреналина (другое название « эпинефрин»), а оставшаяся четверть — раствор поваренной соли (контрольное условие — плацебо-группа). Испытуемые, которым ввели адреналин, получили разного рода информацию о возможных эффектах «Супроксина»: верную (о действии адреналина — учащенное сердцебиение, дрожь, увеличение кровотока и т. п.), ложную (зуд, тупая головная боль , онемение ног), либо вообще ничего не знали. После инъекции участники проводили в отдельную комнату выполнить «тесты для проверки зрения» и просили ответить на вопросы анкеты. Там они встречались с еще одним по их мнению испытуемым, который конечно же являлся помощником руководителя эксперимента, наблюдающего за всем происходящим через одностороннее зеркало. Псевдо-испытуемый либо нарочно сердился, либо находился в состоянии радостного возбуждения с целью определить, в какой степени такое поведение влияет на восприятие испытуемого. В дополнение к этому , вопросы в вышеназванной анкете были составлены таким образом, чтобы намеренно разгневать участника. Так например, спрашивалось о количестве добрачных сексуальных партнеров матери и другие оскорбительные вопросы. Помощник экспериментатора при условии «гнева» вел себя особенно раздраженно прежде всего из-за этих вопросов.
ВИСНОВКИ:
(1) Якщо людина не має причинного пояснення свого збудження, то вона буде його пояснювати виходячи з актуальної ситуації.
(2) Якщо ж є, то людина швидше за все не буде шукати нового.
(3) Сила емоційної реакції залежить від рівня фізіологічного збудження (адреналіну в крові).
| 1.5 Теорія «наближення-уникання» ( approach - avoidance ) |
В процесі еволюції у організмів розвинулася здатність адаптуватися до змін оточуючого середовища через поділ зовнішніх подій на
- «корисні для виживання», які викликають «реакцію наближення», котра супроводжується позитивними емоціями;
- та «загрозливі», які викликають реакцію уникання (боротьби, протистояння), що супроводжується негативними емоціями.
Причому активація однієї системи в ЦНС пригальмовує дію іншої.
| 2 МОЗКОВІ МЕХАНІЗМИ ЕМОЦІЙ КОЛО ПАПЕЦА ТА ЛІМБІЧНА СИСТЕМА |
КОЛО ПАПЕЦА
| Папез (Papez), 1937 досліджуючи різні патології мозку тварин та людей, описав коло структур мозку, відповідальних за емоції. Пошкодження будь-якої структури цього кола призводило до серйозних емоційних порушень. Ядра гіпоталамусу впливають на розвиток фізіологічних змін у внутрішніх органах (неспецифічна реакція парасимпатичної НС, в результаті чого з’являється просто стан збудження), далі сигнал починає ставати чим далі специфічнішим, проходячи через мамілярні тіла, передню частину таламусу, поясну звивину, мигдалину (амигдала), гіппокамп, ядра перетинки і знову гіпоталамус. |
КОЛО ЗАМИКАЄТЬСЯ – відбувається інтеграція суб’єктивного переживання емоцій.
Папец не використовував поняття лімбічної системи. Воно з’явилося пізніше. Коли провели аналогію між колом формування емоційного досвіду та лімбічною системою, яку описував Брока (1879).
Брока помітив, що в мозку є структури, які охоплюють основу переднього мозку (limbia-кайма). Мак-Лін (P.MacLean) (1952) запропонував назвати коло Папеца та пов’язані з ним структури «Лімбічною системою».
На сьогоднішній день відомо, що:
1) регуляція емоцій людини виходить за межі лімбічної системи;
2) лімбічна система пов’язана не лише з регуляцією емоцій, але і мотиваційної поведінки, пам’яті, уваги тощо.
| 3 СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ПІВКУЛЬ ТА ЕМОЦІЇ |
| ЛІВА ПІВКУЛЯ · Спеціалізується на словах · Фронтальна кора-позитивні емоції · Реагує на вербальні повідомлення · Інтерпретує враження “мовою слів” |
| ПРАВА ПІВКУЛЯ · Спеціалізується на емоціях · Фронтальна кора – негативні емоції · Реагує на тембр голосу · Формує цілісне враження про емоційний вираз обличчя іншої людини | ||
| 4 БІОХІМІЯ ЕМОЦІЙ | ||||
В мозку існує два основних нейромедіатори, котрі визначають емоційний стан людини.
1 ДОФАМІН: приймає участь у синтезі норадреналіну, а пізніше адреналіну. Виділення дофаміну відбувається – при позитивному чи негативному підкріпленні. Він обов’язково супроводжує РЕАКЦІЮ на СТРЕС.
«Повышенный уровень адреналина и норадреналина говорит о повышенном уровне тревоги. Снижение уровня дофамина является четким критерием депрессивного состояния».
2 СЕРОТОНІН (попередник ТРИПТОФАН). Його рівень впливає на рівень загальної бадьорості організму і через це впливає на когнітивні процеси та емоції, їх швидкість, яскравість, гнучкість тощо.
| 5 ЗВ'ЯЗОК ПОТОВИДІЛЕННЯ ТА ЕМОЦІЙНОГО ЗБУДЖЕННЯ |
Відомо, що найкращим індикатором наших емоцій є потовиділення.
Причому, як показав ще К.Г.Юнг, навіть неусвідомлені емоційні реакції можна відслідкувати через потовиділення. Юнг припускав, що, ймовірно, через соціальні табу ми реагуємо на такі слова як шльондра, інцест тощо більш несвідомо, ніж свідомо.
Доведено, що інтенсивність потовиділення зростає по логарифмічному закону диференційного порогу чутливості Вебера – Фехнера.
Зв'язок емоцій та потовиділення інтенсивно застосовується під час дослідження привабливості реклами. Однак, відслідковуючи шкірно-гальванічну реакцію (ШГР) людини під час перегляду реклами не можна зробити однозначний висновок про те, яким продуктам людина надасть перевагу в реальності.
Цікаво, що права сторона тіла реагує потом більшою мірою на вербальні стимули, а ліва - на зорові.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 23; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!