Засвоюваність їжі та режим харчування.



Засвоюваність їжі характеризується кількістю харчових ре­човин (у %), що засвоїлись організмом, щодо загальної їх кіль­кості. Вона залежить насамперед від якісного складу їжі і харчо­вих продуктів, дії органів травлення та умов прийняття їжі.

Залежно від якісного складу їжі підвищується або знижу­ється її засвоюваність. Продукти тваринного походження засвою­ються у середньому на 95%, рослинного — на 80, а змішана їжа — на 82—90%. Білкові речовини тваринного походження засвоюються у середньому на 97%, рослинного — на 85, зміша­ного — на 92%. Продукти з багатим вмістом клітковини засвою­ються гірше.

Правильна кулінарна обробка їжі підвищує її засвоюваність, особливо при обробці рослинних продуктів. Засвоюва­ність їжі підвищується, якщо перші і другі страви мають тем­пературу 50°С.

Умови прийняття їжі також відіграють важливу роль у її засвоєнні. під час їжі не варто займатися сторонніми справами. Їжу слід добре пережовувати. У місцях харчування необхідно створювати затишок і умови спокою.

Приймати їжу рекомендується у певні години, тоді виробляється умовний рефлекс, органи травлення посилюють секрецію, сприяючи покращенню апетиту і засвоєнню продуктів.

Правильний режим харчування сприяє кращому її засвоєнню, збереженню відчуття ситості і не дає надмірно перевантажувати органи травлення.

Режим харчування - вживання їжі у встановлений час.

Режим харчування забезпечує оптимальний розподіл прийомів їжі напротязі дня. Він залежить від характеру трудової діяль­ності, побутових та виробничих умов, індивідуальних звичок, віку, місцевих традицій то­що. Найпоширенішим є триразове харчування з таким розподі­лом енергетичної цінності добового раціону: сніданок — 30%, обід— 45%, вечеря — 25%.

Останнім часом перевагу надають чотириразовому харчу­ванню, яке більш обгрунтоване з фізіолого-гігієнічної точки зо­ру, особливо для осіб розумової праці. При цьому розподіл енер­гетичної цінності в добовому раціоні такий: перший сніданок — 15%, другий сніданок — 25%, обід — 35%, вечеря — 25%.

Режим харчування повинен узгоджуватися з планом тренувань. Час прийому їжі має бути регулярним – при цьому вона краще перетравлюється та засвоюється. Неможна тренуватися голодним, а також одразу після їжі, так як це знижує працездатність. Перерви між прийомами їжі не повинні перевищувати 6 годин.

Сніданок повинен забезпечувати в організмі запас речовин, необхідний для здійснення наступної трудової діяльності. Оскільки в ранкові години збудження травного тракту може бути відсутнім, у меню сніданку бажано вводити страви з високими смаковими якостями та гарячі напої (чай, кава, какао).

Велике значення відіграє рівень цінності харчових продук­тів та їх гігієнічна оцінка. Високу харчову цінність мають м’ясні продукти. Вони є основним джерелом біологічно активних білків у харчуванні людини. Окрім білків, м'ясо містить жири, мінеральні елементи, вітаміни.

Рибні продукти також цінні за своїм хімічним складом: білки, жири, вітаміни групи В, Р, А, D, мінеральні елементи.

Яйця – високоякісний продукт, який містить білки, жири, вітаміни (В1, В2, Е, РР, А, D), фосфор, залізо.

Молоко та молочні продукти місять усі необхідні для організму харчові речовини, тому є незамінними продуктами, особливо для дітей та людей похилого віку.

Основні принципи харчування спортсменів

Сучасний спорт потребує інтенсивних тренувань і великого фізичного і нервово-емоційного напруження під час змагань. Раціональне харчування сприяє підвищенню спортивної працездатності і її відновленню після інтенсивних навантажень, розвитку скелетних м’язів і нормалізації обміну речовин в організмі, розширює межі пристосування до фізичного і нервового напруження.

Харчування спортсменів – один з найважливіших акторів збереження здоров’я, підвищення працездатності та досягнення високих спортивних результатів.

Харчування спортсменів повинно базуватися на наступних принципах:

1. Постачання організму необхідною кількістю енергії відповідно до її витрат під час спортивних навантажень.

2. Дотримання збалансованості харчування відповідно до виду спорту та інтенсивності фізичних навантажень.

3. Підбір адекватних форм харчування (продуктів, харчових речовин і їх комбінацій) в періоди інтенсивних і довготривалих фізичних навантажень, підготовки до змагань, змагань і відновлення після них.

4. Використання харчових речовин з метою активації та регуляції внутрішньоклітинних метаболічних процесів в різних органах і тканинах.

5. Створення за допомогою харчових речовин необхідного метаболічного фону для біосинтезу та реалізації дії гормонів, які регулюють основні реакції метаболізму.

6. Різноманітність їжі за рахунок використання широкого асортименту продуктів і різних методів їх кулінарної обробки з метою оптимального забезпечення організму всіма необхідними харчовими речовинами.

7. Включення в раціон біологічно повноцінних продуктів і страв, які швидко перетравлюються.

8. Використання харчових факторів з метою прискорення швидкості росту м’язової маси і збільшення сили, а також для регуляції маси тіла в залежності від вагової категорії спортсменів.

9. Індивідуалізація харчування в залежності від антропометричних, фізіологічних і метаболічних характеристик спортсмена, стану його травної системи, особистих смаків і звичок.


Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 15; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!