Тема совісті, співвідношення добра і зла, морального вибору взаємин особистості з владою, доля невизнаного митця.
ЛЕКЦІЯ №4
Тема: М. Булгаков – рос. прозаїк і драматург. Трагізм долі.
Історія і сучасність у романі «Майстер і Маргарита»
План
1. М. Булгаков – рос. прозаїк і драматург.
2. М.Булгаков і Україна. Роль Києва у житті Булгакова.
3. Новаторство творчості.
4. Доля творів письменника.
5. “Майстер і Маргарита” - вершина творчості митця.
6. М.П.Булгаков – містичний письменник.
7. Тема совісті, співвідношення добра і зла, морального вибору взаємин особистості з владою, доля невизнаного митця.
8. Актуальність та інтерпретація в інших видах мистецтва творів Булгакова.
Питання №1, 2 – див. домашнє завдання.
3. Новаторство творчості.
Творчість Булгакова спиралась на традиції класичної літератури ХХ ст. і гуманістичної культури. Головна ознака творчості – ствердження через твори вічних духовних цінностей.
Особливості художнього світу:
1) Протиставлення вічних цінностей історичній сучасності в її кризові моменти;
2) Різка сатира, іронія та гротеск як засіб розкриття дійсності;
3) Звернення до фантастичних сюжетів, що завсвідчують містицизм письменника;
4) Тісний зв'язок між прозою та драматургією, що полягає у насичені романів, повістей та оповідань драматичними елементами та театральними ефектами;
5) Використання складних оповідних структур, поліфонії (багатоголосся), складної побудови сюжету.
4. Доля творів письменника.
|
|
|
1930 рік - посилення критики на адресу Булгакова з боку ідеологів соціалістичного реалізму, яку до того ж підтримував Сталін, негативно відгукнувшись про п’єсу „Багряний острів” і назвавши трагікомедію „Біг” антирадянською п’єсою. Відразу ж після цього п’єси Булгакова були негайно зняті з репертуару, а його самого не брали на роботу до театру навіть на посаду робочого сцени. Становище Булгакова, який залишився практично без засобів до існування, було критичним. І тоді він у 1930 р. звертається з відчайдушним листом до уряду СРСР з вимогою або оприлюднити здобутки своєї творчості, або отримати дозвіл на виїзд із батьківщини.
З листа до Сталіна: „ ...сили мої надломилися, не будучи спроможним більше існувати, зацькований, знаючи, що ні друкуватися, ні ставитися більше в межах СРСР мені не можна, доведений до нервової хвороби, я звертаюся до Вас і прошу Вашого клопотання перед Урядом СРСР щодо вигнання мене за межі СРСР...”. Через три тижні, у квітні 1930 р., Сталін зателефонував йому особисто і дозволив знову повернутися у МХАТ. Напередодні цих подій покінчив життя самогубством В. Маяковський і, як гадають, Сталін побоювався, щоб і Булгаков не зважився на цей крок, оскільки це викликало б надто негативний політичний резонанс у Європі. Після офіційного дозволу Сталіна Булгаков ще шість років пропрацював у МХАТі, куди його, звичайно, охоче взяли, оскільки поважали і цінували як одного з найталановитіших сучасних драматургів.
|
|
|
Помираючи, Булгаков говорив своїй дружині Олені Сергіївні: „ ...напевно, це правильно... Що я міг написати після „Майстра?”.
Майстер і Маргарита” - вершина творчості митця.
Роман „Майстер і Маргарита” М. Булгаков писав з 1928 до 1940 року. Відомо шість редакцій твору. Спершу письменник хотів написати „роман про диявола” – сатиричну фантасмагорію із вставною новелою про Христа і Пілата.
Варіанти назв були такі:
· „Чорний маг”;
· „Копито інженера”;
· „Жонглер з копитом”;
· „Син В(...)”;
· „Гастроль (Воланда)”;
· „Інженер з копитом” тощо.
1931-1932 рр. у роман увійшли образи майстра і Маргарити, а 1937-1938 рр. з’явилася остаточна назва – „Майстер і Маргарита”.
Отже, роман писався довго, болісно, відповідно до задуму змінювались назви, з’являлися нові герої, а старі зазнавали все нових і нових змін. І навіть уже будучи важко хворим, письменник до останньої хвилини рукою своєї дружини продовжував вносити зміни в текст найголовнішого роману свого життя.
|
|
|
Основні джерела роману М. Булгакова „Майстер і Маргарита”:
1. Реальні факти життя Булгакова та історії СРСР у 1920-1930 рр. (Життя Москви та Києва, двох міст, з якими найбільше пов’язана діяльність митця. Враження від творів мистецтва ( „Демон”, „Шестикрилий Серафим” М. Врубеля, полотна Васнєцова у Володимирському соборі у Києві, художня панорама „Голгофа” тощо). Історія кохання з О.С.Булгаковою (Шиловською), яка стала прообразом Маргарити.
2. Книжні Е. Ренан „Життя Ісуса”, Г. Сенкевич „Куди йдеш”, А. Франс „Прокуратор Іудеї”, Й.В. Гете „Фауст”, Гофман „Малюк Цахес”, „Золотий горнець”, твори М. Гоголя, Ф.Достоєвського, філософія В. Соловйова.
3. Міфологічні: Євангельські легенди про Ісуса Христа, Понтія Пілата, Іуду та ін. Біблійні міфи про Диявола та поєдинок Христа з ним. Слов’янські міфи про відьом, демонів, нечисту силу. Європейські міфи (німецька легенда про народження Пілата, швейцарська легенда про неспокій Пілата і його муки тощо). Апокрифи (різні трактування долі Іуди, Пілата та інших біблійних персонажів).
Особливості побудови роману:
Композиція: «роман у романі» (дві оповіді: 1 – роман Булгакова про Москву 20-30х років ХХ ст., прибуття туди Воланда зі свитою; 2 – роман Майстра про Понтія Пілата та Єшуа).
|
|
|
Світи роману:
- московський (оповідач і автор – сам письменник);
- фантастичний – Воланд і його свита (оповідач і автор – сам письменник);
- біблійний – історія Понтія Пілата та Єшуа (оповідач – Волад як очевидець тих подій, автор – Майстер (його роман);
- романтичний – історія зустрічі і кохання Майстра і Маргарити (оповідач – Майстер, завершує історію – автор).
Отже, „біблійні глави” чергуються із „сучасними главами” з тим, аби в останній главі зустрітися і ніби злитися в одну-єдину місячну стежку, якою крокують Пілат й Ієшуа Га-Ноцрі. І завдяки такому прийомові , а відповідно, і такій композиції, усі перешкоди у часі та просторі зникають.
6. М.П.Булгаков – містичний письменник.
Булгаков писав: «Я – містичний письменник». Дана теза дала привід звинувачувати письменника у диявольщині, зв'язку з потойбічними силами. Проте, очевидним є лише те, що містика – це лише засіб викриття сучасної письменникові радянської дійсності, що надто ретельно довгий час приховувалася. Прикметною рисою усіх «містичних» творів письменника є зображення фантастики як невід'ємної частини реального життя. Пізніше (кін. ХХ – поч. ХІХ ст.) у літературі таке зображення дійсності отримає назву «Магічний реалізм».
Тема совісті, співвідношення добра і зла, морального вибору взаємин особистості з владою, доля невизнаного митця.
Основні проблеми роману «Майстер і Маргарита»:
Ø морального вибору;
Ø взаємин особистості з владою;
Ø віри та безвір’я;
Ø кохання;
Ø честі й справедливості;
Ø бездуховності, міщанства;
Ø співвідношення добра і зла;
Ø істини;
Ø ролі мистецтва та ін.
Булгаков був першим, хто зовсім свідомо змалював суспільство в цілому як суспільство патологічне. І змалював тоді, коли саме суспільство вважало себе здоровим. Громадян у цьому місті з'їла влада. Пристосування, доноси, хабарництво, пияцтво, жадоба, грабіжництво, безтолковість, бездарність, кар'єризм.
По суті це роман про добро і зло, про те, як добро залишає світ і про загибель людства у світі добра.
Оригінальність вирішення Булгаковим проблеми "добра і зла" полягає у тому, що порушену рівноваг між ними відновлює нечиста сила – Воланд. Зло здатне добро творити, але в різній мірі і по-своєму. Зло ніколи не виступає відкрито. Заховане ославлення добра повинно бути виправдане перемогою над чистою душею, над чистою совістю. В цьому володарі зла вбачають своє самовиправдання, бо в глибині своїх чорних душ вони знають чи підозрюють, що добро безсмертне, хоча і вічно розіп'яте на хресті.
Тема - "митець і влада"
Доля Майстра нагадує вислів Сталіна про те, що твори Булгакова - це "непролетарська література, яку потрібно знищити".
Майстер, як і Єшуа, вірить, що всі люди можуть бути добрими і що їм потрібно пробачати образи. Він поки не може дотягтися душею до вищої правди, але його віра в те, що "рукописи не горят", якщо це чесні книги, залишає за ним право на розуміння в майбутньому вищої правди і гармонії світу.
Булгаков не переконує нас у тому, що влада є цілковитим злом, не здібна творити добро. Але добро вона творити не може. Пілат не може відпустити Ієшуа, не може полегшити хрестні муки і помститися зрадникам Всесильний Воланд. Не може влаштувати маленьке земне щастя Майстра і Маргарити, але покарати їх кривдників у змозі.
Звідси страшний висновок: все благо земної влади, як і влади сатани, так чи інакше засноване на злі. Тому і доля Майстра, і його героя Ієшуа приводить при взаємодії з владою до загибелі. Головні цінності, вічні цінності на землі і в світі на всі віки - творчість і кохання.
"Майстер і Маргарита" - це роман про три основні іпостасі життя: совісті, безсовісності, бісовства.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 21; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!