Добові норми кормових продуктів племінного стада білих пацюків, г.

ТЕМА: Лабораторні гризуни. Пацюк

МЕТА: Ознайомити студентів з біологічними особливостями та з способами утримання, розведення, годівлі пацюків в умовах віваріїв.

 

План:

1. Загальні відомості про пацюків (систематичне положення, походження);

2. Використання в експерименті;

3. Фіксація;

4. Утримання пацюків;

5. Годівля;

6. Розведення пацюків.

 

Пацюки належать до роду (Rattus), родини мишачі (Muridae). Для експериментальних досліджень використовують альбіносів чорного (Rattus ratus) та сірого (Rattus norvegicus) пацюків. Альбіносів сірого пацюка почали розводити в Англії починаючи з 18 століття, у якості екзотичних експонатів в зоопарках.

2. Використання в експерименті. Важливою перевагою білих пацюків як лабораторних тварин полягає у тому, що вони досить стійкі до інфекційних захворювань та дають великий приплід. Невелика маса білих пацюків, відносно просте утримання та успішне розведення їх в лабораторниху мовах дозволяють проводити масові досліди.

Пацюки необхідні для вмтановлення токсичності лікарських речовин та отрут, широко використвоуються для вивчення питань живлення, проведення біологічної стандартизації гормональних препаратів, для проведення наукових досліджень з вітамінології, фізіології, фармакології, ендокринології, біохімії.

Методом інбридінгу одержано понад 20 ліній пацюків.

3. Фіксація. Білі лабораторні пацюки відрізняються від дихких відносно спокійною поведінкою. Щоденне спілкування з людиною робить цих тварин цілком ручними. Однак під час провдення дослідів на пацюках не слід допускати грубого поводження, завдавати їм болю. Тварин беруть за спину чи хвіст. При деяких маніпуляціях для фіксації тварини цілком достатньо буває взяти її за шкіру в ділянці спини, а великими та вказівними пальцями, утримуючи пацюка з боків, виставити передні кінцівки вперед.

При наявності помічника знерухомленя тварини проводять наступним чином:

Тварину заспокоюють погладжуванням, потім помічник правою рукою бере пацюка за шкіру в ділянці потилиці та фіксує їй голову та передні кінцівки, а лівою рукою утримує задні кінцівки та хвіст. Після цього тварині надають необхідне полження.

Для запобігання укусів з неприрученими пацюками необхідно працювати в гумових чи шкіряних рукавичках.

Для використання в лабораторній практиці та експерименті запропоновано цілий ряд пристосувань – гільзи з дроту, циліндри, жилети, фіксатори та камери.

4. Утримання. Білих пацюків утримують у приміщеннях, які мають добру вентиляцію, достатнє освітлення і рівномірну температуру (20-22°С). Лабораторні пацюки погано витримують холод. Вологість повітря в приміщеннях не повинна перевищувати 40-45%.

Клітки необхідно будувати трьох типів: для дорослих самців, самок з приплодом та молодих пацюків. Самців рекомендують утримувати у невеликих одноярусних клітках з передньою стінкою з металевої сітки. Дно клітки роблять з листового металу з отвором для стоку та дечкою.

Досить зручними для утримання пацюків та мишей є клітки виготовлені з металу, полістиролу чи з пластмаси вкриті сіткою з металу. Тварини не можуть їх прогризти, в них не приживаються комахи, вони міцні, довговічні та їх легко дезинфікувати.

У клітках повинні бути автоматичні напувалки та годівниці. Дно клітнок регулярно посипають торфом чи стружкою, які добре вбирають сечу. Не допускають скупчення в клітках сечі та фекалій. Вони повинні бути завжди сухими, чистими та добре провітрюватись.

Крім щоденного прибирання, клітки 1-2 рази на місяць ретельно миють та дезинфікують. Дезинфікувати клітки краще окропом, гарячим 5-10% розчином гідроксиду натрію, хлорним вапном, формаліном та ін.

5. Годівля. Пацюки та миші всеїдні тварини. При годівлі пацюків використовують наступні продукти: молоко, пшеницю (кращий зерновий корм), овес, ячмінь, жито, просо, насіння соняшника, білий хліб, м’ясо, печінку, нирки (згодовують у вареному вигляді), траву, салат, листя капусти, подрібнений буряк, моркву, дріжджі, риб’ячий жир (передозування супрводжується розладами травлення), хлорид кальцію, крейду, деревне вугілля, кісткове борошно.

Вода повинна бути чистою та свіжою, рекомендується використовувати прокип’ячену воду.

Таблиця 1.

Добові норми кормових продуктів племінного стада білих пацюків, г.

Група тварин Фураж Хліб Крупа Молоко М’ясо Сіно Трава Коренеплоди Сонячник Сіль Кісткове борошно Риб’ячий жир Крейда кускова Опромінені дріжджі
Дорослі 15 15 5 5 4 10 4,5 1,0 0,2 0,6 0,2 0,3
Ремонтні 15 13 3 4 4 10 4 0,8 0,2 0,6 0,2 0,1 0,3
Молодняк 13 10 3 10 3 3 5 3 0,5 0,1 0,6 0,1 0,1 0,2
Підсос 6 3 2 8 2 1 2 2 0,5

 

Корм необхідно задавати в необхідній кількості, оскільки пацюки і миші поано переносять його недостатність, це може слугувати причиною канібалізму. Годують пацюків зазвичай 2 на добу. Враховучи, що пацюки нічні тварини і споживають корм в нічний час, основну частину кориу слід задавати ввечері, приблизно об 20 годині. Не рекомендується різко змінювати кормовий раціон, до нової їжі слід переходити поступово. Замінювати воду молоком також не можна одразу.

6. Розведення. Для роведення слід відбирати здорових, вгодованих, рухливих тварин з блискучим хутром. Злучного періоду самиці досягають у віці 3-4 місяців. Самці дещо пізніше. На одного самця виділяють 5 самок. Статева зрілість наступає у пацюків у віці 1,5-2 місяці, але допускати їх до розмноження не можна.

Тривалість вагітності 20-26 діб. Видимі ознаки вагітності відмічаються з другого тижня. В одному приплоді буває ло 5-9 дитинчат, а за рік буває 5-9 приплодів.

Пацюки народжуються голими і сліпими, з закритими вухами, з недорозвинутими кінцівками та коротким хвостом.

Встановити стать новонароджених пацюків можана за величиною статевого соска та відстанню між ним та анальним отвором. У самців статевий сосок більший, а відстань від нього до ануса бвльше ніж у самиць.

Вуха відкриваються на 3-4 день після народження. На 4-6 у них з’являється хутровий покрив. Грудні соски у новонароджених відсутні. Вони з’являються у самиць на 7-15 день. З 16 дня пацюки повністю вкриваються шерстю. Очі відкриваються на 14-17 день. У трьотижневому віці вони вилазять з гнізда.

Під час годівлі та вагітності самиці повинні одержувати рідини більше (краще у вигляді молока), та повноцінну годівлю. Тривалість лактаційного періоду 3 тижні.

В період лактації не можна змінювати підстилку у гніздах, оскільки самиця може відмовитись від своїх дитинчат і поїсти їх. Через 25-30 діб після народження молодняк відсаджують від самиць в окремі клітки, а у віці 100-110 діб сортують по кліткам.

Через 2-3 тижні після відлучення молодняка самицю можна використовувати для подальшого відтворення потомства. Здатність до репродукції у самок помітно знижується після 5-6 пологів. Менопауза у самиць наступає у віці 15-18 місяців. Тривалість життя пацюків 2-3 роки.


Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 15; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:




Мы поможем в написании ваших работ!