СТАН РОЗВИТКУ ВНУТРІШНЬОЇ ВОДНОЇ МЕРЕЖІ ТА ОСНОВНІ РІЧКОВІ КРУЇЗНІ ТЕРИТОРІЇ
Лекція 3. Сучасний стан розвитку водної транспортної системи світу та перевезень туристів водним транспортом
ПЛАН
1. ФЛОТ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ ТА ВИДИ РЕЙСІВ
2. СТАН РОЗВИТКУ ВНУТРІШНЬОЇ ВОДНОЇ МЕРЕЖІ ТА ОСНОВНІ РІЧКОВІ КРУЇЗНІ ТЕРИТОРІЇ
3. СТАН РОЗВИТКУ МОРСЬКОЇ ТРАНСПОРТНОЇ МЕРЕЖІ ТА ФОРМУВАННЯ КРУЇЗНИХ ТЕРИТОРІЙ
4. ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО СТАНУ РОЗВИТКУ РИНКУ КРУЇЗІВ
1. ФЛОТ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ ТА ВИДИ РЕЙСІВ
Світовий морський флот на кінець XX ст. мав у своєму складі 80 тис. суден. Відбувалося швидке скорочення флотів традиційних морських держав: Великобританії, Норвегії, Греції, Данії, Швеції, Японії. Це пов'язано із переходом суден під "зручні прапори". Першими до країн "відкритої реєстрації" перейшли Ліберія та Панама. Під прапорами цих країн знаходяться найбільш численні флоти у світі. Подібним шляхом пішли Кіпр, Бермудські, Багамські острови, Мальта, Вануату, Сент-Вінсент, Гібралтар. На кінець XX ст. частка суден, що ходить під "зручними" прапорами, сягнула 35%. Популярність країн "відкритої реєстрації" пояснюється відсутністю високих податків, невисокими стандартами до безпеки.
Флот СРСР у 1990 р. мав 7,4 тис. суден та займав четверте місце в світі після Панами, Ліберії та Японії. У 1990-2000-х рр. кількість суден у країнах колишнього СРСР значно скоротилась. Велика кількість транспортних засобів (у першу чергу танкери) були продані на металобрухт. Після розпаду країни 17 існуючих пароплавств були розподілені між новими незалежними державами. Частка України склала 35% (6,9 млн. бр. рег. тонн), але кількість суден продовжує катастрофічно зменшуватися.
|
|
|
Взагалі флот водного транспорту можна поділити на технічний, допоміжний та торговий.
Технічні судна проводять роботи з очищення та поглиблення дна.
Допоміжний флот обслуговує транспортні та технічні судна.
Торговий флот призначений для перевезення пасажирів та вантажів. Він включає: пасажирські, вантажопасажирські та вантажні судна. Судна поділяються на декілька груп:
· необмеженого морського та океанічного плавання, що мають велику місткість, високу швидкість та обслуговують зовнішньоторговельні зв’язки держави;
· обмеженого морського плавання, що мають відносно невелику місткість та здійснюють перевезення у межах одного моря;
· місцевого та рейдового плавання невеликої місткості, що призначені для перевезення у місцевому сполученні, у межах акваторії порту, на рейді.
За експлуатаційною функцією судна, що перевозять пасажирів, поділяються на пасажирські та вантажопасажирські, що здатні перевозити пасажирів і вантаж.
Пасажирські судна характеризуються пасажиромісткістю (кількістюміст, призначених для перевезення пасажирів). Згідно Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі до пасажирських відносять судна, що мають понад 12 пасажирських місць. Для вантажопасажирських суден важливим є показник вантажомісткості судна (обсяг усіх його вантажних приміщень), що вимірюється у кубічних метрах (фунтах). Валова місткість або бруто-регістровий тоннаж (брт) свідчить про обсяг приміщень судна. Обсяг вимірюється у регістрових тоннах. Одна регістрова тонна дорівнює 2,83 куб. м. Швидкість судна вимірюється у вузлах. Один вузол дорівнює морській милі (1852 м) за годину.
|
|
|
За характером руху пасажирські судна поділяються на: водотоннажні - при плаванні витісняють корпусом визначений об'єм води, що не залежить від швидкості; швидкісні судна з аерогідродинамічними властивостями -судна на підводних крилах, на повітряній подушці.
За типом головного двигуна судна поділяються на: пароплави - з паровою поршневою машиною; теплоходи - з двигуном внутрішнього згорання; турбоходи - з паровою турбіною; газотурбоходи - з газовою турбіною; дизель-електроходи та турбоелектроходи з головним електродвигуном, струм від якого подається від генератора, що повертається дизелем або турбіною.
|
|
|
Аналіз круїзного суднобудування за останні десятиріччя ХХ ст.. фіксує постійне зростання середнього розміру круїзних суден: якщо наприкінці 1960-х рр. На початку 1970-х рр. він складав 16-30 тис. брт, то на початок 1980-х рр. - 45 тис. брт. Пасажиромісткість у середньому збільшилась з 600-1200 до 1800 пасажиромісць.
На кінець XX ст. найбільшими мега-лайнерами круїзного ринку були судна:
"Ноуей" - колишній французький лайнер "Франс", збудований у 1960 р. У 1979 р. його придбав за 8 млн. дол норвезький судновласник Кнут Клостер. Після модернізації лайнер має 889 кают на 2000 пасажирів, здійснює тижневі круїзи Карибським морем.
"Куїн Елізабет II" - лайнер, побудований у 1967 р. у Великобританії для компанії "Кунард". У 1987 р. лайнер капітально відремонтували та модернізували. Пасажиромісткість зросла до 1800 осіб. З'явилися 8 нових пентхаузів з виходом на власну веранду. Каюти першого класу обладнані телебаченням, відео, стерео, сейфами. Лайнер здійснює круїзи навколо світу, в Карибському басейні, на Трансатлантиці.
"Соверен оф Сі" - судно довжиною 266 м, було побудовано у Франції у 1988 р. для компанії "Ройял Карибіан". Воно має 14 палуб, пасажиромісткість складає 2600. Відрізняється високим рівнем автоматизації на базі новітньої мікропроцесорної техніки. Судно здійснює тижневі круїзи у Карибському басейні, базується у порту Майямі. Для висадки туристів на необладнаний берег передбачено шістнадцять 150-місних та два 50~місних катери. Вартість перебування туриста становить 200-300 дол. за добу при середній тривалості круїзу 7 діб.
|
|
|
"Коста Атлантика" - судно компанії "Коста Круїз", має 2680 місць для пасажирів та 900 членів екіпажу. 80 % загальної кількості кают мають вид на океан. Каюти розміром 15-18 кв. м, апартаменти - до 36 кв. м. "Коста Атлантика" має казино, нічний клуб, триповерховий "Театр Карузо" на 1170 місць, салони з майданчиками для танців, двоповерховий ресторан "Тіціано", що одноразово приймає 1300 гостей, кілька ресторанів та барів, конференц-зал, власну студію телебачення, бібліотеку, церкву, відеосалон, дитячі кімнати, дитячий басейн із солярієм, великі плавальні басейни з джакузі, оздоровчий центр із сауною та масажним кабінетом.
Однотипні лайнери "Вояджер оф Сі" та "Експлорер оф Сі" розраховані на 3840 місць для пасажирів та 1180 осіб екіпажу. Каюти розміром від 15 до 25 кв. м, половина кают має балкон. Королівський люкс має площу 107 кв. м. Каюти обладнані усіма зручностями, є міні-бар, телевізор. Центральне місце на судні на п'ятій палубі займає Ройял Променад довжиною 120 м. На лайнері є численні бари, ресторани, клуби, казино, театр, що є копією Міланського Ля Скала (1350 місць), студія для виставок, кінотеатр, конференц-зал на 400 місць, бізнес-сервіс-центр (обладнаний комп'ютерною системою з підключенням до Інтернет). На судні розташовані два водних комплекси з басейнами джак узі, солярій та центр здоров'я, міні-поле для гольфу з дев'ятьма лунками, є ковзанка (12 х 18 м), каплиця. Судно здійснює семиденні фуїзи з Майямі по західній частині Карибського моря із заходом на приватний курорт Лабадє, Ямайку, у Мексику. Тижневий круїз коштує від 2 до 7 тис. дол.
З появою мегалайнерів круїзний ринок переживає значні іміни. З традиційних ліній витісняються малі компанії з невеликим флотом. Їх місця займають більші та сучасні лайнери. Старий флот використовується на менше популярних та прибуткових або на нових маршрутах. Так, грецькі та британські судна з'явилися у Чорному морі.
Аналіз існуючих замовлень на будівництво суден свідчить, що наприкінці 2005 р. в експлуатації знаходитимуться близько 130 пасажирських лайнерів, місткістю понад 50 тис. рег. т (20 з них місткістю понад 100000 рег. т). Цей флот має можливість одночасно розмістити 250000 пасажирів. При розрахунковій 7-денній моделі круїзу щорічно у плаванні можуть узяти участь близько 15 млн. пасажирів. З'явилися судна і на 100 тис. рег. т. Крім Кернівал" та "Ройял Карибіан" флот компанії "Пі енд Оу" також поповнився лайнерами "Гранд Принцес", "Сан Принцес", "Оріана", Аврора". "Кунард" планує у 2003 р. почати експлуатацію трансатлантичного лайнеру "Королева Мері" водомісткістю понад 140 тис. т, розрахованого на 2600 пасажирів.
Разом із можливістю цих суден щодо надання масових послуг туристам середнього класу існують інші фактори, які стимулюють використання мега-лайнерів. Вони значно менше залежать від погодних умов, мають більше можливостей вибору маршруту. Режим "три дні у порту - три дні у морі" є оптимальним для суден такого класу, він дозволяє здійснити круїзи за найбільші етичними та досить протяжними маршрутами. Експлуатація суперлайнера економічно вигідніша, ніж експлуатація на лінії декількох суден меншого тоннажу та, відповідно, місткості.
Звичайно, не кожен порт має можливість обслуговувати ці пливучі міста". Іноді компанії вимушені купувати острови та перетворювати їх на порти для прийому суперлайнера.
З'явилися судна найвищої категорії - 6 зірок (супер-люкс). На 2000 р. у світі існувало декілька подібних суден: "Легенда", „Спіріт", "Прайт" компанії "Сі бон". Вартість круїзів даного класу – 8-10 тис. дол. за тиждень. Розміщення для 200 пасажирів надається тільки в апартаментах. У вартість такого круїзу входить усе, включені і чайові обслуговуючому персоналу, чисельність якого сягає 150 осіб. Харчування тільки індивідуальне, з урахуванням конкретних побажань, звичок, традицій клієнтів. На судах подібного класу реалізується елітний клубний відпочинок, тут відсутня категорія "пасажири", а використовується термін "гості".
Оновлення флоту відбувається не тільки за рахунок будівництва нових суден, але й за реконструкції та модернізації суден. При цьому особлива увага приділяється підвищенню комфортабельності. Судна отримують сучасні засоби зв'язку (у т. ч. супутникові), системи кондиціювання, стабілізатори качки.
Будівництво, реконструкція, модернізація - процеси тривалі, розраховані на кілька місяців. Тому туристичні фірми часто використовують фрахт транспортних засобів. Судна упродовж року працюють на різних напрямках у залежності від попиту на морські перевезення. Ця форма організації судноплавства називається трамповою.
Фрахт є вигідним як судновласникам, так і компаніям-фрахтівникам. Завдяки оренді додаткових транспортних засобів круїзна компанія має можливість своєчасно відреагувати на зміну попиту та розширити свої пропозиції. Судновласники також зацікавлені у розвитку трампового судноплавства, бо простої транспортних засобів приносять збитки. Коефіцієнт використання морських суден складає близько 80%.
Робота флоту складається з різноманітних операцій, але основною є рейс судна - завершений цикл з перевезення та обслуговування подорожуючих на шляху від моменту посадки до моменту висадки.
Рейси класифікуються в залежності від мети та виду, дальності плавання, форми сполучення, швидкості.
За метою та видом організації рейси поділяються на:
· прогулянкові - рейси здійснюються при проведенні екскурсій або короткотермінових прогулянок туристів у море без заходу до порту, або з мінімальною кількістю заходів. Порт посадки одночасно є портом висадки пасажирів;
· спеціальні - рейси проводяться за замовленням різних установ шляхом надання судна у фрахт та укладанням відповідного договору. Використовують їх для одноразових перевезень учасників фестивалів, наукових експедицій та ін,; підгінні - рейси судна з технічною метою, наприклад, від базового порту до порту, де відбувається посадка пасажирів;
· лінійні рейси, що характеризуються регулярністю, стабільністю портів заходу, можливістю посадки та висадки пасажирів в усіх портах, а також перевезення автомашин, багажу, тварин. Лінійне (регулярне) плавання, передбачає організацію руху одного або групи закріплених за лінією суден для перевезення пасажирів між визначеними портами за розкладом (на рік або сезон). Тарифи на лінійні перевезення постійні, не змінюються упродовж усього періоду навігації;
· круїзні- рейси, що здійснюються за спеціальними маршрутами та розкладом. Вони розраховані на перевезення туристів із заходами у найбільш атрактивні порти з посадкою і висадкою пасажирів у початковому та кінцевому портах.
За дальністю плавання та географією портів заходу пасажирські перевезення поділяються на:
· каботажні - перевезення між портами однієї держави без проміжних заходів до іноземних портів. Існує великий каботаж (перевезення між портами різних басейнів) та малий каботаж (перевезення у межах одного басейну);
· міжнародні - перевезення включають сполучення між портами різних держав.
У залежності від форми сполучення лінії поділяються на:
· транзитні - лінії протяжністю понад 400 км. Флот, що на них працює, є приписаним до пароплавства;
· місцеві - лінії функціонують між пунктами, розташованими за межами міста або району, протяжністю до 400 км. Судна приписані до портів (пристаней);
· приміські - лінії функціонують на території, що адміністративно підпорядкована місту або району;
· міські - лінії, що діють у межах міста;
· переправні - лінії, що діють між пунктами протилежних берегів.
В залежності від швидкості руху судна та умов проїзду виділяються:
· експресні та швидкісні лінії, які обслуговуються швидкісними судами на підводних крилах або на повітряних подушках;
· пасажирські - лінії, де використовуються водотоннажні судна.
СТАН РОЗВИТКУ ВНУТРІШНЬОЇ ВОДНОЇ МЕРЕЖІ ТА ОСНОВНІ РІЧКОВІ КРУЇЗНІ ТЕРИТОРІЇ
Загальна довжина внутрішніх водних шляхів світу досягає 550 тис. км, приблизно 90% припадає на річки та 10% на канали
міжнародні - перевезення включають сполучення між портами різних держав.
У залежності від форми сполучення лінії поділяються на:
· транзитні - лінії протяжністю понад 400 км. Флот, що на них працює, є приписаним до пароплавства;
· місцеві - лінії функціонують між пунктами, розташованими за межами міста або району, протяжністю до 400 км. Судна приписані до портів (пристаней);
· приміські - лінії функціонують на території, що адміністративно підпорядкована місту або району;
· міські - лінії, що діють у межах міста;
· переправні - лінії, що діють між пунктами протилежних берегів.
В залежності від швидкості руху судна та умов проїзду виділяються:
експресні та швидкісні лінії, які обслуговуються швидкісними Найбільша мережа суднохідних шляхів створена в колишньому СРСР {123 тис. км), Китаї (110 тис. км), США (41 тис. ш), Бразилії (31 тис. км). У США 75% водних внутрішніх шляхів (31 тис. км) припадає на канали та шлюзовані ділянки річок. Ця країна також має найбільший річковий та озерний флот, його тоннаж перевищує 20 млн. т. Важливе значення у внутрішніх перевезеннях належить системам каналів. До найбільших каналів належать: Береговий канал у США (5,5 тис. км), Великий канал у Китаї (1782 км), Волго-Балтійський у Росії (1100 км), Рейн - Майн - Дунай у Німеччині (677 км).
Основні річкові круїзні території на континенті Північна Америка пов'язані з системою Великих американських озер, р. Св.Лаврентія. Водний шлях від Великих озер до Атлантичного океану має довжину 4000 км. Навігація триває упродовж всього року. Значна частка водних туристичних маршрутів припадає на бассейн р. Міссісіпі та мережу каналів, що з'єднують ці дві системи.
У країнах Південної Америки річковий транспорт отримав слабкий розвиток, хоча за довжиною водних шляхів регіон є одним з провідних у світі. До основних річкових мереж відносяться басейни Ла-Плати, Амазонки, Оріноко. Найбільш розповсюджені круїзи Амазонкою (Бразилія) та Параною (Аргентина).
В Азіатському регіоні важливе значення мають великі річки Інд, Ганг, Меконг, Менам. У Китаї надзвичайною популярністю користуються прогулянкові маршрути річкою Ліцзян та тур "Три ущелини річкою Янцзи. Широкого розповсюдження набули перевезення Великим каналом.
В Африці водний транспорт важливе значення має в Єгипті. Приблизно 250 суден здійснюють круїзи річкою Ніл та магістральними каналами.
Важливими внутрішніми артеріями Європи є система Рейну та його приток та каналів (Мозель, Майн, Неккар, Везер), Ельба, Дунай. Важливу транспортну трансєвропейську магістраль повинен створити водний шлях Рейн - Майн - Дунай. Дві річкові магістралі Рейн та Дунай створюють єдиний водний шлях довжиною 3,5 тис. км від Балтики до Чорного моря. Європа користується найбільшою популярністю на ринку річкових круїзів. Круїзні маршрути створені в Німеччині, Франції, Великобританії, Нідерландах, Швейцарії, Австрії. Річкові круїзи здійснюються на ділянках: Амстердам -Базель, Амстердам - Страсбург, Страсбург - замки Рейну -Страсбург, Пасау - Будапешт, Амстердам - Бремен, Гамбург -Бремен, Гамбург - Щецин та ін. Виник круїзний маршрут "Романтичний Рейн", що проходить через історичні міста Кельн, Бонн, Дюссельдорф, Вісбаден, Майнц.
Після введення у 1992 р. каналу Майн - Дунай з'явилися нові маршрути Амстердам - Відень. На Рейні панує німецька компанія "КД", що на 27 теплоходах обслуговує 550 маршрутів. Компанія КД пропонує круїзи Ельбою від Гамбурга до Дрездена. Дуже відомими на європейському ринку є американські компанії "Єврокруїз" (70 суден) та "Петер Ділман Шиппінг". Здійснюються маршрути річками та каналами Великобританії, Франції, Нідерландів та Бельгії. На українському ринку маршрути Рейном пропонує компанія "Транскруїз".
Розроблено багато маршрутів річкою Дунай (2588 км), що перетинає 7 країн Європи. Подорожі включають відвідання міст Німеччини, Угорщини, Словаччини, Австрії. Навігаційний період триває 7 місяців. Українські компанії "Дунайські лінії" та "Вега тур" пропонують на вітчизняному ринку маршрут Будапешт - Пасау.
Франція володіє мережею річок та каналів, загальна довжина якої складає 8500 км. Територія країни перетинається великою кількістю річок, що впадають в Атлантику або Середземне море. Головними є Сена, Рейн та Рона. На туристичному ринку Франції працює понад ЗО фірм, що здають в оренду 1800 пасажирських суден. Найбільшою є фірма "Краун Блю Лайн", що пропонує клієнтам 400 суден з маршрутами на 8-15 діб. Найбільш популярними у Франції є круїзи Сеною, Роною, Луарою. Маршрут Сеною проходить від Ла Маншу до Парижу через Онфлер, Трувіль, Довіль, Руан. Круїзи Роною від Ліону до Камаргу тривають 3, 4, 7 діб. Луарський круїз дає можливість ознайомитися з всесвітньовідомими замками.
В Італії річкові круїзи здійснюються по р. По від Венеції до Кремони.
Дуже поширеними є прогулянкові маршрути по озерах Швейцарії та Фінляндії. Водний туризм у цих країнах забезпечує маломірний флот (100-200 пасажирів). Частина суден для туристичних перевезень реконструйована у стилі "ретро" (колісні судна, парові та ін.). Навігація відкрита 250 днів на рік.
Річки, озера та канали Європейської частини Росії з'єднують Балтійське, Біле, Азовське, Чорне та Каспійське моря. Туристичні річкові подорожі проходять по 12 басейнах через 80 портів, для туристів обладнані 47 зелених зупинок. Для здійснення круїзів використовують річки Волгу, Каму, Оку, Свір, Єнісей, Лену, Іртиш, Амур та канали: Біломорсько-Балтійський, Волго-Балтійський, Волго-Донський. Численні маршрути прокладені Волгою: Москва - Астрахань - Москва, Санкт-Петербург - Астрахань - Санкт-Петербург, Москва - Санкт-Петербург. Практично 80% круїзного флоту сконцентровано на маршрутах між Москвою та Санкт-Петербургом. Із Санкт-Петербургу здійснюється водний маршрут з відвіданням островів Валаам та Кіжі. Паломницькі тури здійснюються до Соловецьких островів з Петрозаводська, Мурманська та Архангельська.
На судноплавних ділянках сибірських річок Об та Іртиш функціонують три 12-денні круїзні маршрути: Омськ - Ханти-Мансійськ - Омськ, Сургут - Салехард - Сургут, Омськ - Сургут -Омськ. На Єнісеї діє круїзний маршрут Красноярськ - Дудінка -острів Діксон із виходом у Єнісейську затоку.
Річкові маршрути виконуються по р. Лена. Круїзи Амуром тривалістю 7-14 діб здійснюють чотири трипалубні судна за маршрутом: Благовєщенськ - Миколаївськ - Благовєщенськ, Хабаровськ - Миколаївськ - Хабаровськ.
Водна система Росії також включає озера: Байкал, Ладозьке, Онезьке, Ільмень, Чудське. На озері Байкал туристичні фірми з Іркутська та Улан-Уде організовують круїзи на невеликих суднах (до 25 пасажирів) та катерах.
За офіційними даними Гідрометеослужби України (Департамент по гідрометеорології Міністерства екології і природних ресурсів) на території України нараховується майже 71 тис. річок. Близько 67 тис. річок або 94% належать до дуже малих (завдовжки не більше 10 км). Майже 11% усіх річок -середні. До великих річок, площа водозабору яких перевищує 50 тис. кв. км, відносять Дніпро (981 км) з його притокою Десна, Дністер (705 км), Сіверський Донець (672 км) та Південний Буг (806 км). Річка Дунай, довжиною 2900 км, на території України має ділянку від м. Рені до гирла довжиною 174 км. Загальна довжина судноплавних ділянок річок України становить близько 4,4 тис. км.
Популярними в Україні є круїзи рікою Дніпро на ділянці Київ - Херсон та змішані круїзи "ріка-море" (Київ - Севастополь - Одеса). Маршрути сезонні (травень-жовтень).
Одним із лідерів змішаних круїзів по Дніпру та Чорному морю є створена у 1990 р. компанія "Червона Рута". Компанія є туроператором маршрутів тривалістю 10-14 діб на чотирипалубних теплоходах "Академік Глушков", "Генерал Ватутін", • "Маршал Рибалко", що розраховані на 280-320 пасажирів.
Основні маршрути: Київ - Севастополь - Одеса, Одеса -Севастополь - Київ, Київ - Севастополь - Одеса - Київ. Вони
проходять через Канів, Кременчук, Запоріжжя, Херсон, Севастополь, Одесу. Головними споживачами річкових круїзів є особи "третього" віку, що віддають перевагу комфорту, повному пансіону, постійній близькості берегів, а також цікавим екскурсіям.
Поступово відновлює своє значення для міжнародних круїзів р. Дунай. Після військових подій у Югославії середня течія Дунаю ще не використовується туроператорами при плануванні маршрутів. У 1990 р. працювали лише 10 суден, на 2000 р. їх кількість сягнула вже 70. Лише 4 судна українського Дунайського пароплавства здатні конкурувати з іноземними судами. Основним українським туроператором на Дунаї є компанія "Транскруїз".
3.3. СТАН РОЗВИТКУ МОРСЬКОЇ ТРАНСПОРТНОЇ МЕРЕЖІ ТА ФОРМУВАННЯ КРУЇЗНИХ ТЕРИТОРІЙ
Поняття "морський шлях" дещо умовне. Географію морських шляхів визначає мережа портів, морських каналів, доступні для морських суден естуарії та русла судноплавних річок.
Більшість морських водних шляхів належить Атлантичному океану (приблизно 50%). Тут сформувалось кілька напрямків морського судноплавства. Головним є Північно-Атлантичний, що з'єднав Європу з Північною Америкою. Він проходить в основному між 40 та 50 градусом північної широти. До середини 1950-х рр. саме тут була зосереджена найбільша кількість пасажирських ліній. Іншими важливими напрямками морського судноплавства в Атлантиці є Південна Атлантика (Європа - Південна Америка), Західна Атлантика (Африка - Європа).
Тихий океан займає друге місце за обсягами морських перевезень (25%) пасажирів та вантажів. Швидкий економічний розвиток країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону, в першу чергу "нових індустріальних» країн, їх інтеграція у світову торгівлю мають наслідком поступове переміщення потоків з Атлантики у Тихий океан.
Третє місце за обсягами морських перевезень (10%) належить Індійському океану, до берегів якого виходять понад 30 країн з населенням 2 млрд. осіб. Найбільш важливі вантажопотоки зосереджуються у районі Перської затоки.
Північний та Південний океани концентрують незначну частину пасажиропотоків.
Для розвитку морського сполучення важливе значення має використання каналів, що дозволяє скоротити шляхи. До найбільш важливих відносять Суецький (161 км), Панамський {82 км), Кільський (99 км).
Відкриття Суецького каналу дозволило скоротити шлях з Європи до країн Азії. Наприклад, шлях з Одеси до Мумбая (Індія) зменшився на 65% у порівнянні із звичайним маршрутом навколо Африки. В цілому через Суецький канал перевозиться до 15% усіх вантажів морського транспорту, через нього проходить маршрут круїзу "Навколо світу".
Панамський канал особливо важливе значення має для країн Америки. Відстань від Нью-Йорку до Сан-Франциско скорочується на 60%. США належить до 70% вантажів, що проходять зоною каналу.
Кільський канал, що поєднує Кольську бухту Балтійського моря з дельтою Ельби та порти Кіль і Гамбург, має важливе значення для європейських країн, тому що велика частка потоків вантажів та пасажирів проходить цим каналом, а не навколо півострова Ютландія.
Канали також використовуються при здійсненні круїзів за нестандартними маршрутами, наприклад, унікальні круїзи "Навколо світу".
На ринку пропонуються два варіанти маршруту. Перший проходить через порти: Гонолулу (Гаванські острови, США) - Лос-Анджелес (США) - Акапулько (Мексика) - зону Панамського каналу -Майамі (США) - Ріо-де-Жанейро (Бразилія) - Кейптаун, Дурбан (Південна Африка) - Момбаса (Кенія) - Мумбай (Індія) - Сінгапур -Гонконг - Маніла (Фїліппіни) - Сідней (Австралія) - Сува (Фіджі). Другий включає порти: Гонолулу (Ґавайські острови, США) -Акапулько (Мексика) - зона Панамського каналу - Монровія (Ліберія) - Касабланку, Танжер (Марокко) - Валету (Мальта) - Олександрію (Єгипет) - Суецький канал - Мумбай (Індія) - Коломбо (Шрі Ланка) -Сінгапур - Гонконг - Манілу (Філіппіни) - Сідней (Австралія) - Сува (Фіджі).
Тривалість круїзів "Навколо світу" становить близько 90 діб. Не всі туристи можуть дозволити собі на такий термін відірватися від справ, тому судноплавні компанії продають і окремі частини круїзу.
Наприкінці 1990-х рр. кілька суден виконували подібні круїзи. Компанія "Кунард" здійснює круїзи на "Куїн Елізабет II" та "Сага фіорд" вартістю від 17 тис. дол. за місце до 310 тис. дол. в апартаментах. У 1999-2000 рр. на круїзі "Міленіум" тривалість маршруту складала 104 дні. Судно "Ройял Вікінг Сан" має маршрут тривалістю 122 доби. Також круїзи "Навколо світу" здійснювали: компанія "Холланд Америка Лайн" на судні "Роттердам", "Пі енд Оу" на " Сі Принцес", "Коста" на "Данаї".
На ринку морських круїзів виділяють декілька основних
територій. Карибська; Схід Північної Америки; Алясько-
Канадська; Мексиканська Рив'єра; Гавайська;
Південноамериканська; Південно-Тихоокеанська;
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 28; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!