Недержавні (громадські організації)
Лекція №2
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ УКРАЇНИ (для студентів 3 курс фС)
План
Вступ
1. Історичні аспекти формування організаційних засад ФОД студентів.
2. Роль державних керівних органів в розвитку ФОД студентської молоді України
3. Громадські самодіяльні організаційні структури в сфері фізкультурно-спорт. руху студентів.
Підсумок
Література:
1. Проект Закону України “Про внесення змін до Закону України ”Про фізичну культуру і спорт” (нова редакція)
2. Державна програма розвитку фізичної культури і спорту на 2007-20011 роки.
3. Герцик М.С., Вацеба О.М. Вступ до спеціальностей галузі “Фізичне виховання і спорт”: Навч. посібник.-Львів: Укр. технології, 2002.-232с.
4. Дехтяр В.Д., Сущенко Л.П. Фізичне виховання студентів вищих навчальних закладів. – К.: ПП “Екмо”, 2005. – 214 с.
5. Жданова О.М. Управління фізичною культурою: Навч. посібник.-Львів: Вільна Україна, 1996. –127с.
6. Положення про комітет фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України. –К., 2002р. – 7с.
7. Статут Спортивної студентської спілки України. – К., 1995р. – 8с.
8. Статути ФСТ “Україна”, “Колос”, “Спартак”
Вступ
Кількість вищих навч. закладів різних рівнів акредитації в Україні декілька років тому становила: 1-2 рівнів – більше 800, 3-4 рівнів – близько 200 (без урахування закладів Міноборони, МВС, СБУ). За статистикою в системі освіти України усіма видами фізкультурно-озд. роботи охоплено приблизно 2,5 млн. чоловік.
|
|
|
Якщо врахувати, що кількість навч. закладів з кожним роком збільшується за рахунок відкриття нових, недержавної форми власності і можливо багатьом із вас доведеться працювати саме в системі освіти, стає зрозумілою актуальність озброєння майбутніх спеціалістів знаннями про організаційні засади фізкультурно-озд. роботи зі студентами.
Розглядаючи орг. засади ФОД студентів, слід зазначити 2 моменти:
· Мова не завжди буде вестися про організаційні ланки, в компетенції яких знах. лише робота зі студентами. Частіше, особливо це стосується керівних установ, в їх компетенції знах. також інші верстви населення.
· Організаційна побудова системи установ України, інформацію про які ви почуєте, багато в чому схожа на організаційну побудову системи інших країн, і не тільки близького, а й далекого зарубіжжя.
В якості найголовнішої спільної риси можна назвати наявність у спорт. русі різних країн організацій двох типів: державних і недержавних. Саме цей важливий факт продиктував логіку викладення матеріалу сьогоднішньої лекції.
|
|
|
Історичні аспекти формування організаційних засад ФОД студентів
Державні і громадські засади завжди були притаманні вітчизняній системі фізк.-спорт. руху. В даній лекції ми лише фрагментарно зупинимося на окремих моментах. виникнення і діяльності тих чи інших організацій у різні історичні періоди в колишньому СРСР та Україні.
Державні органи
В масштабі країни в цілому державні органи управління, як правило носили назву “Державний комітет” і підпорядковувалися Раді Міністрів або Кабінету Міністрів. Вони відносилися до гілки виконавчої влади, яка повинна втілювати в життя закони, сформовані законодавчою владою (про що йшлося у попередній лекції), проводити державну політику в організації фізкультурно-оздоровчої роботи всіх верств населення країни.
Якщо проаналізувати документи орг. регламентування, зокрема “Положення про діяльність” держкомітетів різних років, в них обов’язково зазначені функції, пов’язані із фізкультурно-спорт. роботою студентів. В структурі комітетів завжди функціонувала для колективного прийняття рішень так звана “Колегія”. До складу колегії комітету традиційно входили представники всіх державних (а інколи і громадських) організацій, в компетенції яких знаходиться фізкультурно-спортивна робота. Відповідні комітети функціонували в областях, містах, районах країни.
|
|
|
Таким чином держкомітети можна вважати своєрідним координатором розвитку фізк.-спорт. руху в країні, в тому числі і його озд. напрямку.
Важливу роль в керівництві організацією та проведенням фізкультурної роботи зі студентами завжди відігравало Мін. Освіти. В різні роки функціонували різні, за переліком підпорядкованих їм навч. закладів, міністерства, що зумовлювало дещо різні їх назви. Однак завжди в структурі Мін. освіти був підрозділ, який відповідав за фізкульт. роботу зі студентами. Цей відділ проводив програмно-методичне забезпечення фізкульт. роботи у ВНЗ, виконував контрольні функції. Відповідні підрозділи функціонували в структурі виконавчої влади областей, міст, районів.
Недержавні (громадські організації)
Історич. довідка про формування підсистеми громадських орг-цій є більш різноманітною. Фізк.-спорт. робота студентів була організована у 50-ті роки минулого століття переважно в рамках ДСТ “Здоров’я” та “Наука”. Саме ці ДСТ координували діяльність сп. клубів ВНЗ та об’єднували студентів-спортсменів.
|
|
|
Одночасно студенти були членами інш. ДСТ, що залежало від відомчого підпорядкування інституту. Спорт. організації ун-тів та пед. інститутів входили до складу ДСТ “Наука”, в той час як спортсмени інститутів ФК виступали за збірні команди ДСТ “Іскра” та “Медик”; студенти політехніч. ВНЗ об’єднувалися під спорт. прапорами ДСТ “Металург”, Харчовик” та “Шахтар”.
У 1957 р. було створено студ. СТ “Буревісник”. Робота в ньому будувалася на діяльності низових громадських організацій - сп. клубів (назва КФК Вузу), що створило передумови для формування цілісної системи розвитку ФОДі спорту у вищій школі. Тов-ство “Буревісник” стало тією організацією, яка об’єднувала студентів, проф.-викл. склад, співробітників ВНЗ та членів їх сімей.
Укр. республ. раду СДТ “Буревісник” було створ. на 1-ій конф. 7 травня 1958 р. Діяльність “Буревісника” в Україні поширювалися на всі області.
Окрім “Буревісника” фізкульт. роботою студентів продовжували опікуватися окремі ДСТ, до яких належали Вузи: ДСТ “Локомотив” - студентів ВНЗ залізничного транспорту, “Водник” - морського та річного транспорту, ін.
В другій половині 80-х рр. в СРСР було проведено значну реорганізацію ДСТ, в результаті якої перестали існувати ДСТ “Буревісник” і “Трудові резерви” - вони увійшли до складу Об’єднаного т-ства профспілок. Ця реорганізація не була корисною для подальшого розвитку фізк.-озд. і спорт. роботи в середовищі студентів.
2. Роль держ. керівних органів в розвитку ФОД студ. молоді України
У 7 статті нової редакції з-ну України “Про ФКіС” зазначається: “Державне управління сферою ФКіС здійснюється Каб. Міністрів України, центральним органом виконавчої влади з ФКіС, ін. центр. органами виконавчої влади, Радою міністрів Авт. Респ. Крим, обласними, Київської та Севастоп. міськими, район. держадміністраціями, органами місцевого самоврядування в межах їх компетенції”.
У Статті 8 розкриваються повноваження КабМіну України у сфері ФКіС:
· забезпечує реалізацію державної політики у сфері ФКіС;
· розглядає та затверджує програми розвитку ФКіС і фінансує їх виконання відповідно до бюджетного законодавства;
· приймає нормативно-правові акти, що регулюють відносини у сфері ФКіС;
· сприяє розвитку інфраструктури та мат.-техніч. забезпечення сфери ФКіС;
· організовує та забезпеч. реалізацію держ. інвестиц. політики у сфері ФКіС;
· готує та подає на розгляд Верховної Ради України як складову частину проекту закону про Держбюджет України на відповідний рік пропозиції щодо обсягів бюджетних коштів для фінансування програм розвитку ФКіС;
· інформує Верховну Раду України про виконання програм розвитку ФКіС;
· створює державну систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів та наукового забезпечення сфери ФКіС;
· визначає порядок медичного та інформац. забезпечення розвитку ФКіС;
· здійснює міжнародне співробітництво у сфері ФКіС;
Головним державним керівним органом виконавчої влади в сфері ФКіС на даний час є Міністерство України у справах сім’ї, молоді і спорту (очолює Віктор Корж). Міністерство підпорядковується Кабінету Міністрів України.
До основних напрямків діяльності Міністерства відносяться:
- розвиток міжнародних спортивних зв'язків;
- організаційна підтримка та координація розвитку спортивної науки;
- розробка, затвердження і забезпечення дотримання Спорт. класифікації України;
- реєстрація статутів національних Федерацій з видів спорту;
- сприяння розвитку Олімпійського руху;
- підготовка штатних збірних команд України, участь їх у змаганнях;
- затвердження Єдиного календарного плану загальнодержавних змагань і зборів;
- затвердження рекордів, присвоєння почесних звань;
- вивчення попиту на фахівців фізичної культури і спорту;
- здійснення підготовки кадрів;
- ліцензування фізкультурно-оздоровчої і спортивної діяльності.
Міністерству підпорядковуються:
- Кримське республіканське управління з питань ФКіС;
- управління з питань ФКіС 24 областей України (у Львові – управління з питань ФКіС облдержадміністрації).
- міські комітети (у Львові - відділ ФКіС Львівської міської ради).
- районні комітети у районах великих міст та районах областей України. Напрямки їх діяльності повністю узгоджуються з вищенаведеними напрямками діяльності Міністерства за умови їх конкретизації, врахування місцевих особливостей та ресурсів.
До складу Міністерства входять 7 департаментів та 4 управління:
· департамент фізичної культури;
· департамент олімпійського спорту;
· департамент сімейної та гендерної політики
· департамент з усиновлення та захисту прав дитини;
· департамент молодіжної політики;
· департамент стратегічного планування та комунікацій;
· департамент економіки та фінансів;
· юридичне управління;
· управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції;
· управління кадрів і навчальних закладів;
· управління справами.
Мін. освіти і науки України (очолює О.Ніколаєнко) - Міністерство з такою назвою функціонує з 2001 р. На сьогодні до компетенції Мін-ва належать багаточисельні освітянські заклади – від дитячих дошк. установ до ун-тів.
МОіН України має у своїй структурі не відділ, який відповідає за ФВ і допризовну підготовку, а Комітет ФВ та спорту. (працює з вересня 2001 р. А в період 1992 – 2001 рр. він носив назву Центр. сп. клубу “Гарт”).
Комітет був створений наказом МОіН України на виконання розпорядження КМ України від 16.05.2001р “Про вдосконалення системи організації роботи з ФВ та спорту в навч. закладах”. Він здійснює управлінські та орг.-методичні функції з ФВ і спорту у навч. закладах МОіН України.
Територіальними структурними підрозділами Комітету є Кримське республ., обласні, Київське та Севастопольське міські Упр. (відділи) з ФВтаС.
До основних завдань Комітету належать:
· забезпечення організації фізкультурно-озд. і спорт.-масової роботи в навч. закладах всіх типів і рівнів акредитації, здійснення науково-методич. забезпечення цієї роботи в ході навч. процесу і в поза навчальний час;
· забезпеч. пріоритетного значення ФКіС, як найдійовішого засобу зміцн. здоров’я молоді, гармоній. розвитку, підвищ. рівня працездатності;
· здійснення інформаційно-пропагандист. діяльності щодо поширення ФКіС, ЗСЖ серед студентської молоді.
Для виконання зазначених завдань Комітет проводить такі види діяльності:
1) бере участь у розробці документів регламентування фізкультурно-оздоровчої і спортивної діяльності всіх типів навчальних закладів;
2) надає організаційну та методич. допомогу підвідомчим організаціям у проведенні фізк.-озд. роботи та розвитку масового спорту серед молоді;
3) забезпечує використання засобів ФКіС у зміцненні здоров’я студ. молоді;
4) аналізує стан навч.-виховної, спорт. і фізк.-озд. роботи в закладах освіти;
5) бере участь у створенні навч.-методич. літ-ри з фізк.-озд. та спорт. роботи;
6) організує наук.-практич. конф., семінари з питань ФВ та оздоровлення;
7) надає фінансову допомогу держ. і громад. студ. фізк.-спорт. орг-ціям.
3. Громадські самодіяльні організаційні структури в сфері фізкультурно-спорт. руху студентів.
В системі фізкультурно-спортивного руху продовжують функціонувати чисельні громадські організації. Висвітлення історичного аспекту формування підсистеми громадських організацій ми закінчили у 1-му питанні тим. що всі ДСТ у середині 80-х років увійшли до складу об’єднаного т-ва профспілок. Коли Україна стала незалежною державою це об’єднане товариство на її території перейменували в “Україну”. Згодом було відновлено ФСТ “Колос” і “Спартак”. Якщо у тов-стві “Колос” зразу було утворено обл. ради в усіх областях України і республіканську - в Криму, ФСТ “Спартак” мало довгий час обл. ради лише в декількох областях України. Лише у лютому 2003 р. було утвор. Львів. облраду ФСТ “Спартак”, зараз аналогічні орг-ції відродилися в ін. областях України.
На сьогоднішній день не існує студ. ДСТ “Буревісник”. ФСТ, які здебільшого функціон. за територіально-галузевим принципом включ. первинні осередки навч. закладів. Н-д, до ФСТ “Колос” належ. ВНЗ, які готують кадри для АПК. Винятком є Львів. академія вет. медицини, яка вступила до облради ФСТ “Спартак”. Більшість фізк. осередків ВНЗ інш. профілю підпорядковуються ФСТ “Україна”.
У новій редакції З-ну України ”Про ФКіС” зазначається:
Стаття 24. Фізкультурно-спортивне товариство
Фізкультурно-спортивне товариство – громадська організація фізкультурно-спортивної спрямованості, що створюється громадянами України з метою сприяння розвитку ФКіС.
ФСТ діє на підставі власного статуту та відповідно до Закону України „Про об'єднання громадян”, цього Закону, інших нормативно-правових актів.
ФСТ може мати місцевий або всеукраїнський статус.
Відсутність громадських керівних утворень, які би сприяли розвитку фізк.-озд. і спорт. роботи студ. молоді в незалеж. Україні та могли би репрезентувати студентський спорт в міжнар. орг-ціях спричинила створення в Україні у середині 90-х рр. ще однієї громадської організації: Всеукраїнської спорт. спілки студентів України. Спілка працює в тісній взаємодії з Міністерством України у справах сім’ї, молоді та спорту, Комітетом ФВіС МОіН та інш. орг-ціями, які працюють зі студ. молоддю.
Основні завдання спілки:
1. Сприяння задоволенню всебіч. фізк. та спорт. інтересів студентів.
2. Організація та проведення змагань серед студентів.
3. Представництво та захист інтересів студ. спорту в міжнар. орг-ціях, на Універсіадах.
4. Здійснення допомоги закладам освіти у залуч. студ. до занять ФКіС.
5. Пропаганда і популяризація фізкульт. занять серед студ. молоді.
Спілка користується правами юридичної особи: мають печатки, бланки, рахунок, прапор, емблему, вимпел, знаки, жетони, медалі, грамоти, призи та іншу атрибутику. Штаб-квартира Спілки знаходиться у м. Києві.
Членство у спілках є добровільним і може бути колективним, індивід. і почесним. Колектив. членами спілок можуть бути організації системи Комітету ФВіС МОіН, обл. спілки (які функціонують у більшості областей України), заклади освіти, клуби, колективи підприємств, об`єднань та ін., які визнають Статути Спілок, сплачують внески і активно працюють на користь фізк.-спорт. руху школярів та студентів. Основою спілки є первинні організації ВНЗ різного рівня акредитації (спорт. клуби).
Про інші громадські, самодіяльні утворення, які функціонують у ВНЗ, а також в соц.-побутовій сфері мова піде у наступних лекціях.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 19; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!