Пер і од становле н я і р озквіту К . Рус і
К. Русь – держава на чолі з династією Рюриковичей, в яку увійшли всі східнословянські племінні групи. Рік 862 – офіційна дата утворення Русі, коли прийшов на правління Рюрик.
Літопис Руський говорить – словянські племена представляли собою мозаїку чисельних союзів та обєднань, «усі вони мли свої обичаї, закони предків своїх та заповіти, кожне свій норов».
Ніякі письмові джерела не називають іншого східнословянського обєднання до К. Русі!!!!
Проблема державності: 2 варіанта:
1. основний чинник – внутрішні сили, основані на еволюційному соц-економічному та політичному розвитку східнословянських груп.
2. державність – принесена ззовні норманськими дружинами. Русь – слово не словянського походження, нормани звали себе русами.
Існує дві точки зору на утворення Русі: норманська теорія та теорія природньо-історичного утворення.
А) Норманська теорія – про несамостійний розвиток руської державності, так, німецькі вчені Байєр та Міллер, що були запрошені в 18 ст Катериною ІІ для роботи в Академії наук, спираються на: 1. «Повість временних літ», де є легенда про запрошення словянськими п леменами в якості князів братів Рюрика, Синеуса та Трувора (варягів), 2. на те, що першими керівниками Русі були норманни – князі Рюрик, Олег, 3. на те, що в творах римських істориків та інших несловянських літописах стверджується про дикість та відсталість східно-слов.племен – про їх нездатність створити державу.
|
|
|
Б) Теорія природньо-історичного процесу утворення держави у східних словян, бо для цього вже існували необхідні економічні посилки, археологі – говорять про те, що захоронення вікінгів – дуже малі, крім того в більш пізніх літописах про норманів взагалі не йдеться, а значить, їх кількість була дуже мала і вони швидко асимілювалися та ославянилися, а також в літописях йдеться про те, що в 6-поч 7 ст. правив в Києві князь славянський – Кий.
Руська держава виступала впливовим суб’єктом європейської політики, розвиваючи контакти в різноманітних формах: по-перше, дипломатичній, у тому числі й завдяки династичним шлюбам (у цей період їх налічують більше сотні тільки з державцями Англії, Франції, німецьких держав, Угорщини, Швеції, Норвегії, Данії, Польщі та ін., не рахуючи родинних стосунків зі східними сусідами), які дали початок могутнім королівським династіям Європи і протягом декількох століть визначали європейську цивілізацію; по-друге, військові походи, які мали не тільки велике політичне (укладання мирних договорів, наприклад, з Візантією, а потім хрещення зробило Русь впливовою частиною Римського миру), а й економічне значення; по-третє, наукові, релігійні, мистецькі обміни.
|
|
|
3. Период феодальной раздробленности – це час упадку та розпаду К. Русі на багато удільних князівств, в результаті чого держава ослабла і в 13 ст була підвержена нападам монголо-татар. Разом з тим, феодальна роздробленість дала поштовх до становлення місцевих художніх традицій, появі окремих шкіл в мистецтві, і, більш того – формуванню національних рис князівств Русі.
Особливості формування та основні етапи розвитку культури Київської Русі.
Язичницький період. Слов ’ янське язичництво як єднання з природою.
За релігійними поглядами, подібно іншим народам, слов'яни були язичниками, вони визнавали культ природи і культ роду, кожне плем'я мало своїх богів, але з часом відбулася їх уніфікація. На язичеських культах східних слов'ян позначився розвиток у них сільського господарства та класових відносин.
Багатобожжя. У древніх слов'ян існувало багатобожжя, вони поклонялися багатьом богам. Головним богом був бог блискавки і грому Перун, Дажбог - бог сонця, Велес - бог худоби, Сварог - бог вогню, Стрибог - бог вітру та бурі, Хорс - бог неба. Широко був розповсюджений культ предків.
Стародавні язичеські культи слов'ян боготворили сили природи - воду, вогонь, землю, рослини, звірів. Східні слов'яни поклонялися озерам, рікам, деревам, тваринам. Вони вважали, що в лісах та будинках живуть духи, в озерах, потоках та водоймах - русалки. Вони приносили їм в жертву хліб, худобу та іншу їжу.
|
|
|
Культ природи викликав становлення різних обрядів і свят, зв'язаних зі змінами пори року - весни, літа, осені та зими. Вони перейшли і до християнських свят у вигляді різних обрядів: щедрування, колядування, купальські свята, масляна, веснянки тощо. В цих святах відбивався старовинний скотарський та хліборобський побут народу.
Культ роду проявлявся в обрядах зв'язаних з народженням дитини, весіллям, смертю, похованням. Слов'яни вірили в життя після смерті і разом з померлим клали в могилу їжу, зброю, прикраси. Над могилою насипали кургани і справляли тризну. До нашого часу дожив один з старовинних обрядів - відзначення дня смерті.
Двовір ’ я – паралельне існування християнства та язичництва, проявило себе в ототожненні християнських святих з язичницькими богами, а також в язичницьких витоках деяких обрядів та свят (маслениця, Івана Купала).
РУН-віра. Сьогодні в Україні існує релігійна течія, яка пропагує повернення до язичества (РУН-віра, рідна українська народна віра), засуджує хрещення Русі князем Володимиром Великим і, власне, є одною з численних спроб затримати історичний поступ і увіковічити відсталість нації.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 16; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!