Склад видатків Державного бюджету. Таємні видатки

Стаття 30. Склад видатків Державного бюджету України

       1. Видатки Державного бюджету України включають бюджет­ні призначення, встановлені законом про Державний бюджет України на конкретні ціле, що пов'язані з реалізацією державних програм, перелік яких визначено статтею 87 цього Кодексу.

 

      Видатки Державного бюджету України систематизують бюджетні призначення на конкретні цілі, що передбачені законом про Державний бюджет на відповідний рік. Видатки державного бюджету на здійснення повноважень держави визначаються шля­хом встановлення бюджетних призначень головним розпорядни­кам коштів.

 

Стаття 31. Таємні видатки

       1. Державний бюджет України має містити пояснення всіх ви­датків, за винятком видатків, що пов'язані з державною таємни­цею (таємних видатків).

       2. Таємні видатки, передбачені на діяльність органів дер­жавної влади, в інтересах національної безпеки включаються до Державного бюджету України без деталізації.

       3. Контроль за проведенням таємних видатків здійснюється Рахунковою палатою та Міністерством фінансів України у по­рядку, визначеному Верховною Радою України.

       4. Звіти про проведені таємні видатки розглядаються Комі­тетом Верховної Ради України з питань бюджету, Комітетом Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, Комітетом Верховної Ради України з питань національної без­пеки і оборони.

       5. Окремі звіти про проведені таємні видатки розглядаються Верховною Радою України на закритому засіданні.

 

     Одним із принципів побудови бюджетної системи є гласність і публічність - тобто бюджет проходить голосування (вотування) у представницькому органі влади - Верховній Раді України, Верхов­ній Раді Автономної Республіки Крим та відповідних радах і після затвердження має бути опублікованим (обнародуваним). Це прин­цип, який застосовується кожною державою. Однак кожна дер­жава має потреби, про які знають всі громадяни, але суми витрат на які не повинні розголошуватися, оскільки це пов'язане із забез­печенням національної безпеки і державними таємницями (таємні видатки).

     Статтею 31 закріплено здійснення таємних видатків з Дер­жавного бюджету України для забезпечення діяльності окремих органів державної влади або їх підрозділів, які виконують повно­важення в інтересах національної безпеки держави, а також інших установ, організацій, підприємств, які зайняті виконанням науко­во-технічних програм, розробкою новітніх технологій, виробницт­вом продукції, необхідних для забезпечення безпеки держави.

     Згідно із статтею 7 Закону України «Про державну таємницю» від 21 січня 1994 р. № 3855-ХП фінансування витрат на здійснен­ня діяльності, пов'язаної з державною таємницею, в бюджетних установах і організаціях здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та міс­цевих бюджетів. Кошти на зазначені витрати передбачаються у відповідних бюд­жетах окремим рядком.

     Оскільки бюджетні матеріали піддягають обнародуванню, таємні видатки, на відміну від інших видів видатків Державного бюджету України, включаються до Державного бюджету України без деталізації та широкого обговорення.

     На Рахункову палату та Міністерство фінансів України по­кладено контроль за проведенням таємних видатків у порядку, встановленому Верховною Радою України.

     Звіти про проведені таємні видатки розглядаються обмеже­ним колом органів Верховної Ради України. Верховна Рада на за­критому засіданні розглядає лише окремі такі звіти за окремою процедурою.

 

Видатки, що здійснюються з Державного бюджету України

Стаття 87. Видатки, що здійснюються з Державного бюджету України.

1. До видатків, що здійснюються з Державного бюджету Ук­раїни, належать видатки на:

1) державне управління:

а) законодавчу владу;

б) виконавчу владу;

в) Президента України;

2) судову владу;

3) міжнародну діяльність;

4) фундаментальні та прикладні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу державного значення, міжнародні наукові та інформаційні зв'язки державного значення;

5) національну оборону;

6) правоохоронну діяльність та забезпечення безпеки дер­жави;

7) освіту:

а) загальну середню освіту:

- спеціалізовані школи (в тому числі школи-інтернати), засно­вані на державній формі власності;

- загальноосвітні школи соціальної реабілітації;

б) професійно-технічну освіту (навчальні та інші заклади освіти, засновані на державній формі власності);

в) вищі навчальні заклади, засновані на державній формі власності;

 г) післядипломну освіту (крім закладів і заходів, визначених підпунктом «г» пункту 2 статті 90 цього Кодексу);

ґ) позашкільні навчальні заклади та заходи з позашкільної роботи з дітьми, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

д) інші заклади та заходи в галузі освіти, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

8) охорону здоров'я:

а) первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (багатопрофільні лікарні та поліклініки, Що виконують специфічні загальнодержавні функції, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України);

б) спеціалізовану, високоспеціалізовану амбулаторно-полі­клінічну та стаціонарну допомогу (клініки науково-дослідних інститутів, спеціалізовані лікарні, центри, лепрозорії, госпіталі для інвалідів Великої Вітчизняної війни, спеціалізовані медико-санітарні частини, спеціалізовані поліклініки, спеціалізовані стоматологічні поліклініки, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України);

в) санаторно-реабілітаційну допомогу (загальнодержавні са­наторії для хворих на туберкульоз, загальнодержавні спеціалі­зовані санаторії для дітей та підлітків, спеціалізовані санаторії для ветеранів Великої Вітчизняної війни);

г) санітарно-епідеміологічний нагляд (санітарно-епідеміологічні станції, дезінфекційні станції, заходи боротьби з епіде­міями);

ґ) інші програми в галузі охорони здоров'я, що забезпечують Виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

9) соціальний захист та соціальне забезпечення:

а) державні спеціальні пенсійні програми (пенсії військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського скла­ду строкової служби та членам їх сімей, пенсії військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, пенсії, призначені за іншими пенсійними програмами);

б) державні програми соціальної допомоги (грошову допомогу біженцям; компенсації на медикаменти; програма проте­зування; програми і заходи із соціального захисту інвалідів, у тому числі програми і заходи Фонду України соціального захисту інвалідів; відшкодування збитків, заподіяних громадя­нам; заходи, пов'язані з поверненням в Україну кримськотатарського народу та осіб інших національностей, які були незакон­но депортовані з України; щорічна разова грошова допомога ветеранам Великої Вітчизняної війни; довічна стипендія для учасників бойових дій; кошти, що передаються до Фонду соці­ального страхування на випадок безробіття; часткове покриття витрат на виплату заборгованості з регресних позовів шах­тарів);

в) державну підтримку громадських організацій інвалідів і ветеранів, які мають статус всеукраїнських;

г) державні програми і заходи стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї;

ґ) державну підтримку молодіжних громадських організацій на виконання загальнодержавних програм і заходів стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї;

д) державні програми підтримки будівництва (реконструкції) житла для окремих категорій громадян;

10) культуру і мистецтво:

а) державні культурно-освітні програми (національні та дер­жавні бібліотеки, музеї і виставки національного значення, запо­відники національного значення, міжнародні культурні зв'язки, державні культурно-освітні заходи);

б) державні театрально-видовищні програми (національні те­атри, національні філармонії, національні та державні музичні колективи І ансамблі та інші заклади і заходи мистецтва згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України);

в) державну підтримку громадських організацій культури і мистецтва, що мають статус національних;

г) державні програми розвитку кінематографїї;

ґ) державну архівну справу;

11) державні програми підтримки телебачення, радіомов­лення, преси, книговидання, Інформаційних агентств;

12) фізичну культуру і спорт:

а) державні програми підготовки резерву та складу націо­нальних команд та забезпечення їх участі у змаганнях державного і міжнародного значення (утримання центральних спортивних шкіл вищої спортивної майстерності, перелік яких за­тверджується Кабінетом Міністрів України, формування національних команд, проведення навчально-тренувальних зборів і змагань державного значення з традиційних та нетрадиційних видів спорту; підготовка і участь національних збірних команд в олімпійських та параолімпійських іграх, у тому числі фінан­сова підтримка баз олімпійської підготовки);

б) державні програми з інвалідного спорту та реабілітації (центр «Інваспорт», участь у міжнародних змаганнях з інвалід­ного спорту, навчально-тренувальні збори до них);

в) державні програми фізкультурно-спортивної спрямова­ності;

13) державні програми підтримки регіонального розвитку та пріоритетних галузей економіки;

14) програми реставрації пам'яток архітектури державного значення;

15) державні програми розвитку транспорту, дорожнього господарства, зв'язку, телекомунікацій та інформатики;

16) державні інвестиційні проекти;

17) державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха;

18) створення та поповнення державних запасів і резервів;

19) обслуговування державного боргу;

20) проведення виборів та референдумів;

21) інші програми, які мають виключно державне значення.

 

     До видатків, які здійснюються за рахунок Державного бюдже­ту України, відносяться:

     1) видатки на забезпечення конституцій­ного ладу держави, державної цілісності та суверенітету, незалеж­ного судочинства, та видатки, які згідно з цим Кодексом не мо­жуть бути передані на виконання органам Автономної Республіки Крим та органам місцевого самоврядування. Такі видатки здій­снюються безпосередньо з Державного бюджету України;

     2) видатки, які визначаються іншими функціями держави і можуть передані на виконання органам Автономної Республіки та органам місцевого самоврядування. Такі видатки плануються в Державному бюджету України у вигляді міжбюджетних трансфертів з додержанням вимог статей 96-105 Кодексу. При цьому Кабінет Міністрів своїми постановами визначає перелік заходів, закладів та організацій, видатки яких здійснюються з державного бюджету України як такі, що визначаються функціями держави.

 

---

Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 23; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!