Запити про негативне підтвердження можна застосовувати для зменшення ризику суттєвого викривлення до прийнятного рівня у випадках, коли:
1. оцінений ризик суттєвого викривлення є низьким;
2. мова йде про значну кількість невеликих за обсягом залишків;
3. не очікується значної кількості помилок;
4. аудитор не має причин вважати, що респонденти не нададуть відповідей на ці запити.
Можна застосовувати поєднання позитивних та негативних зовнішніх підтверджень. Так, наприклад, коли загальний залишок на рахунках дебіторської заборгованості складається з невеликої кількості великих залишків та великої кількості невеликих залишків, аудитор може вирішити, що доцільно підтвердити всі великі залишки (або деякі з них) запитами про позитивне підтвердження та деякі невеликі залишки запитами про негативне підтвердження.
Перерахування. Перерахування полягає в перевірці арифметичної точності документів чи записів. Цю процедуру доречно застосовувати тоді, коли формування первинного документа, або регістру синтетичного бухгалтерського обліку здійснюється ручним способом. Зрозуміло, що немає сенсу перевіряти арифметичну правильність визначення суми чи підсумків за комп’ютерною програмою.
Техніка процедури перерахування передбачає проводити:
1. перевірку правильності таксування — правильність визначення суми по горизонталі,
2. перевірку правильності підсумків — правильність визначення суми по вертикалі.
Повторне виконання. Повторне виконання полягає в незалежному виконанні аудитором процедур чи заходів контролю, які спочатку виконувалися як частина системи внутрішнього контролю суб’єкта господарювання, або вручну, або з застосуванням КМА, наприклад, повторне виконання класифікації зобов’язань на поточні та довгострокові.
|
|
|
Ця процедура обов’язково виконується підчас кожної аудиторської перевірка, коли складаються пробний (аналітичний) баланс та пробний (аналітичний) звіт про фінансові результати. Пробний баланс складається аудитором на підставі залишків по балансових рахунках підприємства з урахуванням інформації про залишки на цих рахунках. Потім проводиться порівняння статей пробного та звітного балансу з подальшим аналізом відхилень по статтях. Аналогічна процедура повторного виконання здійснюється і для пробного звіту про фінансові результати.
Аналітичні процедури. Аналітичні процедури складаються з оцінки фінансової інформації шляхом дослідження важливих зв’язків між фінансовими і нефінансовими даними. Аналітичні процедури охоплюють також подальше вивчення визначених відхилень та зв’язків, які суперечать іншій релевантній інформації або відрізняються від прогнозованих сум. Аналітичні процедури виконуються аудитором на всіх етапах процесу аудиту. Саме тому, стандарти аудиту мають у своєму складі спеціальний МСА 520 «Аналітичні процедури», який розкриває специфіку застосування цих процедур.
|
|
|
Аналітичні процедури передбачають порівняння фінансової інформації підприємства, наприклад:
1. зіставною інформацією за попередні періоди;
2. передбачуваними результатами діяльності підприємства (наприклад, бюджети) чи прогнозами аудитора (такими як, оцінка амортизації);
3. аналогічною галузевою інформацією, такою, як порівняння відношення виручки від реалізації до суми дебіторської заборгованості підприємства із середніми галузевими показниками або іншими підприємствами приблизно такого самого розміру в тій самій галузі.
Аналітичні процедури включають також аналіз зв’язків:
1. між елементами фінансової інформації, що, як очікується, відповідатимуть прогнозам, які ґрунтуються на досягнутих результатах роботи підприємства (наприклад, відсоток валового прибутку);
2. між фінансовою інформацією і відповідною нефінансовою інформацією, наприклад, витратами на оплату праці і чисельністю працівників.
Для виконання аналітичних процедур можуть використовуватися різні методи, починаючи від простих порівнянь і до комплексного аналізу із застосуванням складних статистичних методів.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 91; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!