Розділ 3 наукові засади процесу ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ ВНЗ
Особливості ігрової навчальної діяльності та її вплив на формування міжкультурної компетенції студентів засобами іноземної мови.
Провідними методистами з англійської доведено, що вивчення мови у ВНЗ не має зводитись тільки до вивчення граматичних правил,читання та перекладу літератури за фахом. Одним із найважливіших завдань викладача англійської мови вищої школи є також розвиток мовленнєвої діяльності студентів. Досягненню цих цілей значною мірою сприяє застосування ігрових ситуації під час аудиторних занять, адже саме гра надає можливості створити умови максимально наближені до реальних ситуацій, має елемент непередбачуваності, що сприяє розвитку мовленнєвих умінь студентів.
Ефективність навчання студентів значною мірою залежить від того, наскільки цікаво проходить їх навчально-пізнавальна діяльність. Під час вивчення англійської мови однією із рушійних сил активізації пізнавального процесу студентів виступають ігри, які сприяють виникненню у студентів мотивації до навчання, вільному спілкуванню англійською мовою, подоланню сором’язливості під час спілкування.
Аналіз педагогічної літератури дозволив виділити основні функції, які виконує рольова гра під час навчального процесу у вищій школі. Зокрема, науковці виділяють навчальну, мотиваційно-збуджувальну, орієнтувальну, компенсаторну, виховну функції [10].
Так, навчальна функція гри полягає у закріпленні набутих студентами знань, сприяє розвитку діалогічного та монологічного мовлення молодих людей. Мотиваційно-збуджувальна функція проявляється у стимулюванні студентів до виконання того чи іншого виду навчальної діяльності, активізації резервних можливостей особистості. Орієнтувальна функція спрямована на навчання студентів планувати свою мовленнєву діяльність, вчить слухати інших учасників гри та працювати в команді. Компенсаторна функція полягає у наданні можливості спілкуватися англійською мовою за відсутності мовного середовища. Виховна функція гри спрямована на розширення світогляду студентів, прищеплення поваги до думки інших учасників гри, формування особистості молодої людини [10,с. 50].
|
|
|
Педагоги підкреслюють, що проведення ігор під час занять з англійської мови має низку переваг порівняно з іншими методами роботи, адже у невимушеній атмосфері студенти вчаться швидше і краще. До того ж, ігри сприяють наближенню навчальної діяльності до реальних умов спілкування, надають можливість сором’язливим або невпевненим у своїх знаннях студентам висловити власну точку зору , свої почуття та думки, сприяють створенню в академічній групі атмосфери взаємодовіри, знімають напругу та надихають на нові ідеї. Досвід роботи у вищому навчальному закладі засвідчує, що ігри, які використовуються у навчальному процесі ВНЗ, можна поділити на такі категорії:
|
|
|
- ігри, спрямовані на засвоєння лексичних одиниць;
- ігри, спрямовані на закріплення граматичного матеріалу;
- комунікативні ігри, які спрямовані на розвиток монологічного та діалогічного мовлення студентів.
Але, незважаючи на спрямованість дидактичної гри, викладачу необхідно дотримуватися низки дидактичних вимог під час її проведення, а саме:
1) чітко визначати мету гри;
2) максимально наближувати ігрові ситуації до реальних умов;
3) урахувати інтелектуальну та емоційну складову свідомості студентів під час проведення гри, створювати психологічно комфортну атмосферу в академічній групі;
4) методично доцільно готувати проведення гри, адже, коли завдання є занадто легким або складним, проведення дидактичної гри не є ефективним тощо [6].
Наведемо кілька прикладів. Так, під час вивчення студентами з невисоким рівнем комунікативної компетенції англійської мови теми “ Food” активізації пізнавальної діяльності студентів сприяє проведення у групі гри “ Meals”. Під час цієї гри студенти працюють у парах, викладач роздає їм набір карток, на яких зображені традиційні страви різних країн. У ході гри студенти мають підібрати картки з найбільш притаманними стравами для заданної країни та розповісти про це студенту , з яким працюють у парі [21,с. 21].
|
|
|
Зі студентами з більш високим рівнем навченості доцільно проводити ігри, спрямовані на засвоєння лексичних одиниць, пов’язаних з їхньою майбутньою спеціальністю. Зокрема, досвід роботи на немовних факультетах Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна та Харківського державного університету харчування та торгівлі засвідчив, що студенти активно беруть участь у грі “Explain the word”, під час якої мають пояснити термін зі спеціальності, не називаючи його. Активізації гри сприяє розділення академічної групи на дві підгрупи та виділення лімітованого часу (наприклад, 1 хвилина) на пояснення трьох – п’яти термінів.
Підкреслюючи корисність та необхідність проведення ігор, спрямованих на вивчення лексики та граматики, зазначимо, що особливу увагу на немовних факультетах ВНЗ необхідно приділяти розвитку мовленнєвої діяльності студентів, пов’язаної безпосередньо з їх майбутнім фахом.
|
|
|
Вважаємо, що розвитку мовленнєвих навичок із використанням спеціальної лексики сприяє гра “Наукова конференція”, яка проводиться зі студентами старших курсів. Ця гра складається із трьох етапів: підготовчого, ігрового та заключного. На підготовчому етапі зі студентами опрацьовується необхідний лексичний матеріал, розподіляються ролі між студентами. Для цього студентам роздають картки, на яких записано їх завдання та чітко сформульовано їх комунікативну роль, але не вказані засоби для її виконання. Студенти можуть отримати роль голови конференції, доповідачів або опонентів.
Зазначимо, що картки видаються з урахуванням не тільки знань англійської мови, але й індивідуальних особливостей студентів. Як правило, доповіді базуються на курсових роботах або наукових інтересах студентів, мета опонентів – висловити власну точку зору та поставити запитання. Підкреслимо, що у процесі даної гри студенти не тільки засвоюють спеціальні мовленнєві навички, але й знайомляться з етичними нормами проведення наукових дискусій. На заключному етапі проводиться обговорення підсумків гри, оцінювання мовленнєвої діяльності студентів, оцінюється ініціативність та активність учасників, проводиться робота над типовими помилками, що зустрічалися у мовленні студентів [11].
Отже, можна зробити висновок, що ігрові ситуації сприяють значній інтенсифікації навчального процесу , кращому засвоєнню навчального матеріалу та розумінню того, як саме необхідно вживати навчальний матеріал у живому спілкуванні англійською мовою.
Формування міжкультурної компетенції студентiв базується на загальнодидактичних принципах (системностi навчання, науковостi, забезпеченні міцності результатів навчання, свiдомості й активності, наочності, доступності) i конкретизується специфiчними принципами. До них ми відносимо:
принцип опори на профільні дисципліни;
принцип конґруентності;
принцип освітньої рефлексії;
принцип діалогічності;
принцип полікультурності;
принцип компаративності.
Розкриємо сутність цих принципів. Принцип опори на профільні дисципліни передбачає використання знань і досвіду в галузі гуманітарних і професійних дисциплін з метою використання іноземної мови як засобу розширення професійної компетенції в ситуаціях міжкультурного спілкування.
Процес залучення студентів до іноземної культури з метою професійного спілкування відбувається також і засобами рідної мови в межах предметів гуманітарного і загальнопрофесійного циклів, що передбачає володіння студентами низкою практичних прийомів і теоретичних знань, набутих у процесі вивчення інших предметів. Тому необхідною умовою для здійснення формування міжкультурної компетенції є міждисциплінарна інтеґрація професійних культурних особливостей різних націй з різних галузей знань. Це відповідає вимогам педагогіки і психології щодо необхідності формувати всередині самої навчальної діяльності орієнтацію студентів на спосіб добування знань, а не лише на самі знання [14].
Принцип конґруентності. Говорячи про конґруентність у навчально-виховному процесі, потрібно згадати, що навчальна діяльність – це регулярна навчальна взаємодія викладача і студентів.
У різних організаційних формах навчання, зокрема, на лекціях, викладач і студенти взаємодіють певним чином. Ю. Карякин визначає три види конґруентності за параметрами предметності , спрямованості та інтенсивності [9] .
Викладач і студенти у навчальному процесі мають один предмет діяльності – предмет навчальної дисципліни. Предмет – це наукове уявлення про реальність, про ту частину світу , яку бачить дослідник, фахівець відповідного профілю. Цей факт дозволяє виокремити першу ознаку конґруентності навчального процесу – предметну конґруентність. Вона свідчить про відповідність двох діяльностей в межах предмету . Наявність у навчальному процесі відповідності за предметом – це ще не гарантія повної відповідності двох видів діяльності, діяльності викладача і діяльності студентів.
Потребнісно-мотиваційну конґруентність, що досягається в ход навчальної роботи, можна розглядати з різних сторін. З одного боку вона є умовою створення ефективної ситуації успіху , а з іншого, зміна її рівня в системі «педагог-студент» як результат сформованої ситуаці виступає у якості критерію адекватності вибраних способів педагогічних дій. При цьому мова йде про початковий і процесуальний рівні психолого-педагогічного збігу , які грають роль регулятора, що забезпечує поступовий перехід мети – очікуваного успішного результату діяльності в реальний успіх самореалізації і педагога, студента. Досягнення більш високого рівня конґруентності у навчальному процесі може стати чудовим «трампліном» для майбутніх успіхів і педагога, і студентів, джерелом дійсного взаєморозуміння і справжньої співпраці.
Принцип освітньої рефлексії означає, що освітній процес супроводжується його рефлексивним усвідомленням суб’єктами освіти. Рефлексія це не пригадування головного змісту заняття або формулювання висновків, це – усвідомлення засобів діяльності, виявлення її смислових особливостей, освітніх досягнень студента або викладача. Студент не просто усвідомлює зроблене, він ще усвідомлює способи діяльності, тобто те, як це було зроблено [2,с. 19].
Рефлексія – необхідна умова для того, щоб студент і викладач бачили схему організації освітньої діяльності, конструювали її відповідно до своїх цілей і програм, усвідомлювали проблематику й інші результати [2]. Так, Ж.Піаже визначав, що “рефлексія – це внутрішня дискусія”. Існує ще така точка зору , що рефлексія – це дискусія, тільки дискусія з самим собою [15].
Дуже важливо і самому викладачу якомога частіше входити в рефлексивну позицію, демонструючи культуру самоаналізу, проблематизуючи зміст навчального матеріалу і форму його викладу . Можна стверджувати, що рефлексивна активність викладача є однією з умов розвитку цієї якості у студентів.
Принцип діалогічності припускає багатопланову „інтер - активність” процесу формування міжкультурної комунікації майбутніх фахівців, як у процесі спілкування, так і у процесі роботи із засобами інформації.
Наступний принцип, який ми визначаємо, – принцип полікультурності. Національна доктрина розвитку освіти в Україні у ХХІ ст. передбачає, що система освіти має забезпечити виховання людини демократичного світогляду й культури, яка дотримується прав і свобод особистості, з повагою ставиться до традицій народів і культур світу , національного, релігійного, мовного вибору особистості, виховання міжособистісних стосунків. Це вимагає додержання полікультурних, культурологічних підходів до організації освіти. Ці підходи дозволяють зосередити увагу на людині як суб’єкті культури, здатній включати в себе всі ″старі″ смисли культури і одночасно виробляти нові. Культурологічний підхід притаманний гуманістичній педагогіці, оскільки гуманістична парадигма зорієнтована на самоцінність людини як унікального явища, джерела продуктивної творчої діяльності. Культурологічний підхід визначає ставлення до тих, хто навчається, як до суб’єктів культури, власного життя та освіти, здатних до культурного й особистісного саморозвитку і творчої самореалізації, ставлення до освіти – як культурного процесу, в якому відбувається діалогічна взаємодія між його учасниками, обмін цінностями і смислами, співробітництво в досягненні цілей особистісного саморозвитку.
Вузівська система вже має справу зі складним, етнічно різноманітним, культурно та ментально різнорідним контингентом студентів. Проблеми розуміння між людьми, що сповідують різні релігії, між віруючими та невіруючими, проблеми консолідації українського суспільства не можуть бути вирішеними без участі системи освіти та виховання.
Такі терміни, як „мультикультурність”, „полікультурність”, „міжкультурність”, „інтеркультурність”, „кроскультурність” використовуються як взаємозамінні, оскільки з лінгвістичної точки зору вони є абсолютними синонімами, оскільки перша частна цих слів означає одне й теж саме, лише має різне походження грецьке, українське, латинське, проте функціонально кожне з цих слів часом несе різні відтінки стильового забарвлення, або просто засвідчує мовно-культурні приорітети того, хто їх вживає (віддаючи перевагу мовному пуризму чи іншомовним запозиченням).
Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 404; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!