Послідовність синтаксичного розбору простого речення
Практичне заняття
Речення зі вставними і вставленими компонентами.
Звертання у структурі простого ускладненого речення
1. Поняття про вставні одиниці (слова, словосполучення, речення). Засоби вираження вставних одиниць.
2. Функціонально-семантичні різновиди вставних одиниць.
3. Поняття про вставлені одиниці. Розрізнення категорії вставленості і вставності.
4. Синтаксична специфіка вставлених одиниць.
5. Звертання у структурі простого речення. Способи вираження звертання. Семантичні групи звертань.
6. Розділові знаки в реченні зі вставними і вставленими одиницями. Пунктуаційне виділення звертань.
Запитання та завдання для самопідготовки:
- З’ясуйте зміст поняття вставні одиниці. Назвіть диференційні ознаки вставних одиниць.
- Як визначають статус вставних одиниць у структурі речення?
- Як поділяють вставні одиниці за частиномовною належністю компонентів? Наведіть по 2 підібраних із журналістських текстів приклади таких вставних одиниць.
- Як розпізнати вставні слова та омонімічні з ними члени речення? Запропонуйте речення зі словами може, видно, на щастя, правда, кажуть, як приклади можливого розрізнення таких одиниць.
- Уведіть у контекст мовні одиниці на думку, ви знаєте, можливо, об’єднавши речення спільною темою. З’ясуйте структуру вставних компонентів.
- З’ясуйте семантику вставних одиниць як модальних чинників у реченні. Для відповіді використовуйте матеріал, самостійно підібраний із журналістських текстів.
- До основного повідомлення, вираженого поданими реченнями, доберіть як уточнення вставні одиниці, різні за семантикою. Порівняйте речення з огляду на зміну модальності.
Я був щасливий. Тиша в кімнаті навіювала спокій. За вікном усміхалося сонце. Співали птахи. Співала душа.
|
|
- З’ясуйте зміст поняття вставлені одиниці. Які ознаки об’єднують вставлені одиниці зі вставними? Які диференційні ознаки вставлених одиниць відрізняють їх від вставних?
- З’ясуйте синтаксичну специфіку вставлених одиниць? Для відповіді використовуйте матеріал, самостійно підібраний із журналістських текстів.
- З’ясуйте зміст поняття звертання. Назвіть функції звертання. Відповідь аргументуйте прикладами.
- Назвіть засоби вираження звертання в українській мові. Наведіть підібрані із журналістських текстів або власні приклади звертань, виражених К. в. іменника, а також К. в. субстантивованої частини мови.
- Порівняйте засоби вираження звертання в українській та російській мові. (на прикладах конкретних журналістських текстів) (жанр інтерв’ю).
- Запропонуйте 5 запитань для власного інтерв’ю з відомою особою. Використайте як звертання усі можливі способи звернення до цієї особи.
- Запишіть 6 прислів’їв, до складу яких входить звертання.
- З’ясуйте зміст понять власне звертання та риторичне звертання. Відповідь аргументуйте прикладами.
- З’ясуйте зміст понять поширене звертання, непоширене звертання. Доповніть подані речення поширеними та непоширеними звертаннями.
Чому ж ти мене так караєш?; куди ти ведеш мене?; потім усе розповім.
|
|
- Вкажіть диференційну ознаку поділу звертань на вільні й пов’язані. Наведіть приклади вільних і пов’язаних звертань.
- На конкретних прикладах простежте позиції звертання в реченні.
- Назвіть семантичні різновиди звертань. Простежте частотність використання кожного різновиду звертань у журналістських текстах.
- Проаналізуйте пунктуацію в реченнях зі вставними та вставленими компонентами, зі звертаннями. Чи завжди такі пунктуаційні норми збережено в журналістському тексті? Відповідь аргументуйте.
- Випишіть із текстів публіцистичного стилю по 2 речення, ускладнених вставними одиницями, вставленими компонентами, звертаннями; зробіть повний синтаксичний аналіз цих речень.
- Чи згодні ви з такою тезою: “Суржик – це не взаємозбагачення, а взаємообкрадання мов”? У відповіді використайте вставні компоненти, які вказують на джерело повідомлення, привертають увагу співрозмовника, указують на зв’язок думок, послідовність їх викладу, а також вставлені одиниці, звертання.
Примітка:
|
|
Завдання 4, 22 письмово.
Література до теми:
1. Сучасна українська мова. Синтаксис : навч. посібник / С. П. Бевзенко, Л. П. Литвин, Г. В. Семеренко. – К. : Вища школа, 2005. – С. 130–132, 140–145.
2. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис : підручник / І. Р. Вихованець. – К. : Либідь, 1993. – С. 112–113.
3. Дудик П. С. Синтаксис української мови : підручник / П. С. Дудик, Л. В. Прокопчук. – К. : ВЦ “Академія”, 2010. – С. 224–241.
4. Каранська М. У. Синтаксис сучасної української літературної мови / М. У. Каранська. – К. : НМК ВО, 1995. – С. 130–134, 141–149.
5. Синтаксис сучасної української мови : Проблемні питання / І. І. Слинько, Н. В. Гуйванюк, М. Ф. Кобилянська. – К. : Вища шк., 1994. – С. 375–415.
6. Сучасна українська літературна мова : підручник / За ред. М. Я. Плющ. – 3-тє вид. – К. : Вища шк., 2001. – С. 362–367.
7. Сучасна українська літературна мова : підручник / За ред. О. Д. Пономарева. – 3-тє вид. – К. : Либідь, 2005. – С. 357–372.
8. Шкуратяна Н. Г. Сучасна українська літературна мова : Модульний курс : навч. посібник / Н. Г. Шкуратяна, С. В. Шевчук. – К. : Вища шк., 2007. – С. 691–698.
|
|
9. Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови : підручник / К. Ф. Шульжук. – К. : Академія, 2004. – С. 166–175.
10. Яцимірська М. Г. Сучасна українська мова. Практикум із пунктуації : навч. посібник / М. Г. Яцимірська. – 2-ге вид., випр. і доп. – К. : Знання, 2009. – С. 68–88.
Послідовність синтаксичного розбору простого речення
1. Визначити граматичну основу речення і довести, що воно просте.
2. З’ясувати тип речення за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне).
3. З’ясувати різновид речення за емоційним забарвленням (окличне, неокличне).
4. Вказати на такі особливості будови простого речення:
а) за способом вираження предикативного центру: двоскладне, односкладне (означено-особове, неозначено-особове, узагальнено-особове, безособове, інфінітивне, номінативне, вокативне, генітивне);
б) за наявністю / відсутністю другорядних членів речення: поширене, непоширене;
в) за повнотою структури: повне, неповне;
г) за наявністю / відсутністю ускладнюючих засобів: неускладнене, ускладнене (однорідними членами, звертаннями, вставними або вставленими конструкціями, відокремленими компонентами);
ґ) за характером предикативних відношень: стверджувальне, заперечне.
5. Розібрати речення за його членами, вказати на їх морфологічне вираження:
а) характеристика граматичної основи: засоби вираження підмета і присудка двоскладного речення, тип головного члена односкладного речення;
б) визначення і характеристика другорядних членів речення: означення (узгоджене, неузгоджене), додаток (прямий, непрямий), обставина (місця, часу, причини, умови, мети та ін.).
6. Пояснити розділові знаки.
Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 811; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!