Послідовність синтаксичного розбору простого речення

Практичне заняття

Речення зі вставними і вставленими компонентами.

Звертання у структурі простого ускладненого речення

 

1. Поняття про вставні одиниці (слова, словосполучення, речення). Засоби вираження вставних одиниць.

2. Функціонально-семантичні різновиди вставних одиниць.

3. Поняття про вставлені одиниці. Розрізнення категорії вставленості і вставності.

4. Синтаксична специфіка вставлених одиниць.

5. Звертання у структурі простого речення. Способи вираження звертання. Семантичні групи звертань.

6. Розділові знаки в реченні зі вставними і вставленими одиницями. Пунктуаційне виділення звертань.

 

Запитання та завдання для самопідготовки:

  1. З’ясуйте зміст поняття вставні одиниці. Назвіть диференційні ознаки вставних одиниць.
  2. Як визначають статус вставних одиниць у структурі речення?
  3. Як поділяють вставні одиниці за частиномовною належністю компонентів? Наведіть по 2 підібраних із журналістських текстів приклади таких вставних одиниць.
  4. Як розпізнати вставні слова та омонімічні з ними члени речення? Запропонуйте речення зі словами може, видно, на щастя, правда, кажуть, як приклади можливого розрізнення таких одиниць.
  5. Уведіть у контекст мовні одиниці на думку, ви знаєте, можливо, об’єднавши речення спільною темою. З’ясуйте структуру вставних компонентів.
  6. З’ясуйте семантику вставних одиниць як модальних чинників у реченні. Для відповіді використовуйте матеріал, самостійно підібраний із журналістських текстів.
  7. До основного повідомлення, вираженого поданими реченнями, доберіть як уточнення вставні одиниці, різні за семантикою. Порівняйте речення з огляду на зміну модальності.

Я був щасливий. Тиша в кімнаті навіювала спокій. За вікном усміхалося сонце. Співали птахи. Співала душа.

  1. З’ясуйте зміст поняття вставлені одиниці. Які ознаки об’єднують вставлені одиниці зі вставними? Які диференційні ознаки вставлених одиниць відрізняють їх від вставних?
  2. З’ясуйте синтаксичну специфіку вставлених одиниць? Для відповіді використовуйте матеріал, самостійно підібраний із журналістських текстів.
  3. З’ясуйте зміст поняття звертання. Назвіть функції звертання. Відповідь аргументуйте прикладами.
  4. Назвіть засоби вираження звертання в українській мові. Наведіть підібрані із журналістських текстів або власні приклади звертань, виражених К. в. іменника, а також К. в. субстантивованої частини мови.
  5. Порівняйте засоби вираження звертання в українській та російській мові. (на прикладах конкретних журналістських текстів) (жанр інтерв’ю).
  6. Запропонуйте 5 запитань для власного інтерв’ю з відомою особою. Використайте як звертання усі можливі способи звернення до цієї особи.
  7. Запишіть 6 прислів’їв, до складу яких входить звертання.
  8.  З’ясуйте зміст понять власне звертання та риторичне звертання. Відповідь аргументуйте прикладами.
  9. З’ясуйте зміст понять поширене звертання, непоширене звертання. Доповніть подані речення поширеними та непоширеними звертаннями.

Чому ж ти мене так караєш?; куди ти ведеш мене?; потім усе розповім.

  1. Вкажіть диференційну ознаку поділу звертань на вільні й пов’язані. Наведіть приклади вільних і пов’язаних звертань.
  2. На конкретних прикладах простежте позиції звертання в реченні.
  3. Назвіть семантичні різновиди звертань. Простежте частотність використання кожного різновиду звертань у журналістських текстах.
  4. Проаналізуйте пунктуацію в реченнях зі вставними та вставленими компонентами, зі звертаннями. Чи завжди такі пунктуаційні норми збережено в журналістському тексті? Відповідь аргументуйте.
  5. Випишіть із текстів публіцистичного стилю по 2 речення, ускладнених вставними одиницями, вставленими компонентами, звертаннями; зробіть повний синтаксичний аналіз цих речень.
  6. Чи згодні ви з такою тезою: “Суржик це не взаємозбагачення, а взаємообкрадання мов”? У відповіді використайте вставні компоненти, які вказують на джерело повідомлення, привертають увагу співрозмовника, указують на зв’язок думок, послідовність їх викладу, а також вставлені одиниці, звертання.

Примітка:

Завдання 4, 22 письмово.

 

Література до теми:

1. Сучасна українська мова. Синтаксис : навч. посібник / С. П. Бевзенко, Л. П. Литвин, Г. В. Семеренко. – К. : Вища школа, 2005. – С. 130–132, 140–145.

2. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис : підручник / І. Р. Вихованець. – К. : Либідь, 1993. – С. 112–113.

3. Дудик П. С. Синтаксис української мови : підручник / П. С. Дудик, Л. В. Прокопчук. – К. : ВЦ “Академія”, 2010. – С. 224–241.

4. Каранська М. У. Синтаксис сучасної української літературної мови / М. У. Каранська. – К. : НМК ВО, 1995. – С. 130–134, 141–149.

5. Синтаксис сучасної української мови : Проблемні питання / І. І. Слинько, Н. В. Гуйванюк, М. Ф. Кобилянська. – К. : Вища шк., 1994. – С. 375–415.

6. Сучасна українська літературна мова : підручник / За ред. М. Я. Плющ. – 3-тє вид. – К. : Вища шк., 2001. – С. 362–367.

7. Сучасна українська літературна мова : підручник / За ред. О. Д. Пономарева. –     3-тє вид. – К. : Либідь, 2005. – С. 357–372.

8. Шкуратяна Н. Г. Сучасна українська літературна мова : Модульний курс : навч. посібник / Н. Г. Шкуратяна, С. В. Шевчук. – К. : Вища шк., 2007. – С. 691–698.

9. Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови : підручник / К. Ф. Шульжук. – К. : Академія, 2004. – С. 166–175.

10. Яцимірська М. Г. Сучасна українська мова. Практикум із пунктуації : навч. посібник / М. Г. Яцимірська. – 2-ге вид., випр. і доп. – К. : Знання, 2009. – С. 68–88.

Послідовність синтаксичного розбору простого речення

 

1. Визначити граматичну основу речення і довести, що воно просте.

2. З’ясувати тип речення за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне).

3. З’ясувати різновид речення за емоційним забарвленням (окличне, неокличне).

4. Вказати на такі особливості будови простого речення:

а) за способом вираження предикативного центру: двоскладне, односкладне (означено-особове, неозначено-особове, узагальнено-особове, безособове, інфінітивне, номінативне, вокативне, генітивне);

б) за наявністю / відсутністю другорядних членів речення: поширене, непоширене;

в) за повнотою структури: повне, неповне;

г) за наявністю / відсутністю ускладнюючих засобів: неускладнене, ускладнене (однорідними членами, звертаннями, вставними або вставленими конструкціями, відокремленими компонентами);

ґ) за характером предикативних відношень: стверджувальне, заперечне.

5. Розібрати речення за його членами, вказати на їх морфологічне вираження:

а) характеристика граматичної основи: засоби вираження підмета і присудка двоскладного речення, тип головного члена односкладного речення;

б) визначення і характеристика другорядних членів речення: означення (узгоджене, неузгоджене), додаток (прямий, непрямий), обставина (місця, часу, причини, умови, мети та ін.).

6. Пояснити розділові знаки.


Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 811; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:




Мы поможем в написании ваших работ!