Повторне усне або письмове опитування з метою покращення оцінки не дозволяється.
Критерії оцінювання індивідуального навчально-дослідного завдання
Виконання студентом індивідуального навчально-дослідного завдання передбачає виконання науково-пошукової роботи або написання наукових статей, тез доповідей, рефератів.
Критерії оцінювання:
- «A» - студент вільно володіє проблематикою досліджуваної теми, здійснює самостійний аналіз опрацьованого матеріалу, використовує широке коло наукових праць, в тому числі іноземних, робота відповідає усім вимогам щодо оформлення. При захистііндивідуального навчально-дослідного завдання демонструє обґрунтовані, глибокі та теоретично правильні відповіді на поставлені питання.
- «B» - студент володіє знаннями на рівні п.1, але допускає неточності у трактуванні окремих проблем, відчуває певні труднощі в узагальненні теоретичного матеріалу. Є незначні недоліки в змісті та оформленні роботи. При захисті студент допускає незначні помилки в поясненні окремих термінів і категорій, при зауваженнях викладача він швидко орієнтується і знаходить правильні відповіді.
- «C» - студент володіє знаннями на рівні п.2, але допускає l у трактуванні окремих проблем, відчуває певні труднощі в узагальненні теоретичного матеріалу. Є незначні недоліки в змісті та оформленні роботи. При захисті студент допускає незначні помилки в поясненні окремих термінів і категорій, при зауваженнях викладача він швидко орієнтується і знаходить правильні відповіді.
|
|
|
- «D» - студент демонструє посередні знання з теми ІНДЗ, дає неповні відповіді, і лише з допомогою викладача може виправити допущені помилки.
- «E» - студент орієнтується у темі роботи, але не може зробити висновки, пов’язати теоретичні узагальнення, оформлення роботи не відповідає вимогам. При захисті студент дає на всі питання малообґрунтовані, неповні відповіді і лише з допомогою викладача може виправити допущені помилки.
- «F» - студент не орієнтується в проблемі досліджуваної теми, показує незадовільну теоретичну підготовку. При захисті роботи дає неправильні відповіді або не відповідає на поставлені питання, припускається грубих помилок і не може їх виправити.
- «FX» - студент не зміг розкрити суті ІНДЗ, не знав певних економічних категорій, допустив чимало грубих помилок і не зміг їх виправити.
- «0» - студент не виконав ІНДЗ.
Критерії оцінки навчальних досягнень студентів при проведенні модульного контролю
Модульний контроль проводиться в письмовій формі шляхом виконання контрольної роботи, кожен варіант якої включає: висвітлення двох теоретичних питань та вирішення трьох тестових завдань. Критерій оцінювання:
|
|
|
- «А» - студент дає обґрунтовані, глибокі та теоретично правильні відповіді на поставлені теоретичні питання, демонструє знання законодавчих, нормативних актів, робить узагальнення і висновки, дав правильні відповіді на тестові завдання.
- «B» - студент знає матеріал на рівні пункту 1, але ним допущені незначні помилки у формулюванні термінів і категорій, дав неправильну відповідь на одне тестове завдання.
- «C» - студент демонструє загалом добрі знання матеріалу, але його відповіді містять помітні помилки, неточності, допускає дві помилку в тестовому завданні.
- «D» - студент демонструє посередні знання з теоретичної підготовки або дає на всі питання малообгрунтовані, неповні відповіді, допустив дві помилки в тестовому завданні.
- «E» - студент при відповіді на питання показав знання, рівень яких відповідає мінімальним вимогам, допустив три помилки в тестових завданнях.
- «F» - студент показав незадовільну теоретичну підготовку, дав неправильні відповіді на більшість питань, допустив грубі помилки, допустив чотири помилки в тестових завданнях.
- «FX» - студент не зміг розкрити суті теоретичних питань, не знав певних економічних категорій, допустив чимало грубих помилок, не правильно виконав тестові завдання.
|
|
|
- «0» - студент не з’явився на МКР.
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
АВМ-аналіз - метод функціонально-вартісного управління, який передбачає визначення і оцінку операцій, що їх виконує бізнес, із застосуванням операційно-орієнтованого обліку витрат, з подальшим проведенням аналізу ланцюжка створення вартості або удосконалення з метою поліпшення стратегічних та операційних рішень.
АВС-аналіз - система розподілу загальних витрат АВС (функціонально-вартісний аналіз, метод визначення вартості), яка є методом акумулювання витрат на виготовлення товарів чи послуг.
Бенчмаркінг - метод контролінгу, який полягає в перманентному, безперервному процесі порівняння товарів (робіт, послуг), виробничих процесів, методів та інших параме-
трів досліджуваного підприємства (структурного підрозділу) з аналогічними показниками інших підприємств чи структурних підрозділів.
Бюджет - короткостроковий план, в якому відображається алокація (розподіл) ресурсів.
Бюджетний контроль - порівняння фактичних показників фінансово-господарської діяльності з плановими (бюджетними) на предмет їх узгодженості за величиною і термінами, а також аналіз причин відхилень з метою вироблення пропозицій щодо коригування бюджетів чи фінансово-господарської діяльності підприємства.
|
|
|
Бюджетування - процес складання бюджетів і контролю за їх виконанням.
Вартість капіталу - це плата за користування залученими фінансовими ресурсами, в т. ч. сплата процентів, дивідендів, комісійних, негативних курсових різниць та інші затрати.
Вартість підприємства - вартість бізнесу в цілому або вартість 100 % корпоративних прав у діловому підприємстві, визначена на основі процедури оцінки вартості підприємства.
Вартісний аналіз — це метод контролінгу, що полягає в дослідженні функціональних характеристик продукції, яка виробляється, на предмет еквівалентності їх вартості та корисності.
Власний капітал - це підсумок першого розділу пасиву балансу.
Внутрішній фінансовий контроль - це організований самим підприємством процес перевірки виконання і забезпечення реалізації управлінських рішень у сфері управління фінансами підприємства з метою досягнення стратегічних завдань і запобігання кризовим ситуаціям, які можуть призвести до банкрутства.
Дивіденди - частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.
Економічна стратегія— це сукупність приватних взаємопов’язаних складових елементів, які об’єднані єдиною глобальною метою — створенням та підтриманням високого рівня конкурентної переваги підприємства.
Експертна діагностика фінансово-господарського стану підприємства займається оцінкою різних сторін діяльності підприємства з метою виявлення «вузьких місць», можливостей і небезпек для підприємства, вироблення оптимальних оперативних і стратегічних рішень.
Інвестиційна діяльність - придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів.
Капітал підприємства - це засвідчені в пасивній стороні балансу вимоги на майно, яке відображено в активах; демонструє джерела фінансування придбання активів підприємства.
Контролінг - спеціальна, саморегулююча система методів та інструментів, спрямована на функціональну підтримку менеджменту підприємства, що включає інформаційне забезпечення, планування, координацію, контроль та внутрішній консалтинг.
Кредитор - юридична та (або) фізична особа, яка має підтверджені належними документами грошові вимоги до боржника, в т. ч. вимоги з виплати заробітної плати, зі сплати податків та інших обов’язкових платежів тощо.
Кредитоспроможність - наявність передумов для отримання кредиту і здатність повернути його.
Непрямі витрати - витрати, пов'язані з виробництвом кількох видів продукції (витрати на утримання та експлуатацію устаткування, загально виробничі, загальногосподарські витрати), що включаються до собівартості за допомогою спеціальних методів.
Маржинальний прибуток - різниця між виручкою від реалізації та змінними витратами.
Метод ЕVА — додана економічна вартість — є методом оцінки процесу створення вартості компанії (чистий операційний дохід за вирахуванням витрат на капітал).
Платоспроможність підприємства— це здатність розраховуватися за своїми фінансовими зобов’язаннями за рахунок наявних активів, що можуть бути використані для погашення боргів.
Потреба в капіталі - виражена в грошовому еквіваленті потреба підприємства в грошових та матеріальних засобах, необхідних для виконання поставлених цілей та забезпечення фінансової рівноваги.
Прямі витрати — це такі, що пов'язані з виробництвом окремих видів продукції (сировина, основні матеріали, купівельні вироби, напівфабрикати, прямі витрати на оплату праці тощо) і можуть бути безпосередньо включені до їх собівартості (віднесені до конкретного об'єкта витрат).
Резервний капітал (у вузькому розумінні) - сума резервів, сформованих за рахунок чистого прибутку підприємства в розмірах, установлених засновницькими документами підприємства та нормативними актами.
Система раннього попередження та реагування — це особлива інформаційна система, яка сигналізує керівництву про потенційні ризики та шанси, які можуть насуватися на підприємство як з боку зовнішнього, так і внутрішнього середовища.
Статутний капітал - сукупність вкладів (у грошовому виразі) учасників (власників) у майно підприємства для забезпечення його діяльності в розмірах, визначених установчими документами; сума вкладів власників підприємства в його активи за номінальною вартістю відповідно до засновницьких документів.
Стратегічні карти є ще одним методом, який графічно відображає стратегічні та бізнес-плани.
Стратегія — це визначення основних довгострокових цілей та завдань підприємства, прийняття курсу дій і розподілу ресурсів, необхідних для досягнення поставлених цілей.
Стратегічний фінансовий контролінг - комплекс функціональних завдань, інструментів і методів довгострокового (три і більше років) управління фінансами, вартістю та ризиками.
Структура капіталу підприємства - співвідношення власних і позичкових джерел у структурі пасивів; характеризується такими основними показниками: коефіцієнт заборгованості, коефіцієнт фінансової незалежності (автономії).
Тезаврація прибутку - це спрямування його на формування власного капіталу підприємства з метою фінансування інвестиційної та операційної діяльності. Величина тезаврації відповідає обсягу чистого прибутку, який залишився у розпорядженні підприємства після сплати всіх податків та нарахування дивідендів.
Умовно-змінні - витрати, величина яких зростає зі збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується із його зниженням (витрати на сировину та матеріали, комплектуючі вироби, напівфабрикати, паливо й енергію, на оплату праці працівникам, зайнятим у виробництві продукції тощо).
Умовно-постійні - витрати, величина яких зі зміною випуску продукції істотно не змінюється (витрати, пов'язані з обслуговуванням і управлінням виробничою діяльністю виробничих підрозділів, на забезпечення господарських потреб виробництв).
Факторний аналіз — це аналіз впливу окремих факторів на результативний показник за допомогою детермінованих чи стохастичних прийомів дослідження.
Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 504; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!