Первісна культура на території України
Предмет, методи дослідження та завдання курсу історії.
Курс історії укр. культури спрямований на збагачення і розширення гуманітарної підготовки студентів, формування творчої активності майбутніх фахівців. Ця навчальна дисципліна дає уявлення про етапи історичного розвитку,забезпечує розуміння системного зв’язку всіх складових культури – мистецтва, етнографії, матеріальної культури, наукового знання, усіх форм духовних цінностей, формує світогляд. Курс передбачає висвітлення проблем розвитку культури укр. народу в контексті зарубіжної культури, а також аналіз культур у їхньому взаємозв’язку. Актуальність і значення курсу культурології полягають передусім у тому, що він формує науковий світогляд студентів, загальноосвітній, фаховий і культурний рівень майбутнього спеціаліста. Культура як термін, як поняття походить від лат. Cultura – обробіток, освіта, розвток. У широкому розумінні – все, що створено людиною,людським суспільством, фізичною і розумовою працею на благо людини, у більш вузькому значенні – ідейний і моральний стан суспільства, що визн. Матеріальними умовами його життя і виявляється у його побуті, ідеології, освіти, свідомості, життєвій активності, досягненнях науки, мистецтва, літератури, в фізичному та моральному вихованні.
Матеріальна і духовна культура
Культуру поділяють на моральну та духовну: матеріальна культура (сукупність засобів виробництва і матер благ, що створюються людською працею на кожному етапі суспільного розвитку; їх розподіл та споживання – це рівень розв’язання екологічних проблем і виживання людтва на землі), духовна – нематеріальне начало, на відміну від матеріального начала світоіснування і його уявлення. Духовна культура виникає завдяки тому, що людина не обмежує себе лише чуттєво-зовнішнім досвідом і не відводить йому переважного значення, а визнає основний і керівний духовний досвід, з якого він живе, любить, вірить і оцінює всі речі. Цим внутрішнім духовним досвідом людей визначає зміст і вищу мету зовнішнього, почуттєвого досвіду. Духовна культура - багатошарове утворення, що включає в себе пізнавальну, моральну, художню, правову й ін. культури; це сукупність нематеріальних елементів: норми, правила, закони, духовні цінності, церемонії, ритуали, символи, міфи, мова, знання, звичаї. Духовна культура містить у собі форми суспільної свідомості і їхнє втілення в літературні, архітектурні й інші пам'ятники людської діяльності. Духовна культура суспільства включає: відтворення індивідуальної і суспільної свідомості; народну художню культуру; мистецтво як професійний вид художньої творчості; естетичну культуру; культуру наукового життя; культуру утворення; культуру виховання; культуру волі совісті; культуру морально-духовного життя; інформаційну культуру.
|
|
|
|
Поняття культури та цивілізації
Поняття “культура” і “цивілізація” мають органічний зв’язок. Але переважна більшість соціальних філософів вважає, що культуру і цивілізацією необхідно розрізняти. Вважають що цивілізація починається зі встановленням людиною правил людського життя й людської поведінки. Цивілізована людина – ще людина, яка не зробить неприємного іншій людині, вона ввічлива, тактовна, люб’язна, привітна, поважає людину в іншій людині. Культуру повязували з моральним категоричним імперативом, який мав практичну силу і був зорієнтованим головним чином на розум самої людини, її совість. Цивілізація відображає рівень розвитку культури і суспільства в цілому і водночас – спосіб освоєння культурних цінностей, і матеріальних, і духовних, які визначають все суспільне життя, його специфіку. Ознаки цивілізації: рівень розвитку культури, спосіб освоєння культури.
Поняття національної культури.
Національна культура тісно пов’язана з поняттями «нація», «етнос» і становить сукупність економічних, політичних, побутових, мовних, обрядових, моральних та ін чинників; це сукупність символів, вірувань переконань цінностей, норм зразків поводження, які характеризують духовне життя людського співтовариства в тій або іншій країні, державі. В Україні культура бере свій початок з часів Трипілля. головним фактором творення людського в людині є мова. Саме людська мова є основою загальнолюдського в розмаїтті культур. Отже, розмаїття, багатоманітність культур зумовлені тим, що мова як основний елемент культури є завжди мовою певної нації. У національній культурі особливості виявляються не лише в мові, а і в інших чинниках: у побуті, національній самобутності життєвого матеріалу, який відображається у творах духовної культури, фольклорі, літературі та ін. Таким чином, у національній культурі відбивається насамперед спосіб світосприйняття народу, його світорозуміння, що особливо позначається на мистецтві та філософії.
|
|
Первісна культура на території України
За найновішими даними, людина з'явилась на Землі понад двох мільйонів років тому. Надзвичайно важливу роль у з'ясуванні цієї дати відіграли розкопки 60-80 рр. нинішнього століття у Південно-східній і Східній Африці, проведені доктором Л. Лікі та його послідовниками в Олдувайській ущелині (Танзанія). З еволюцією людини відбувалися зміни і в організації первісного ладу. Першою формою суспільно-економічних відносин було «первісне людське стадо» - умовна назва первісного людського колективу, що безпосередньо прийшов на зміну зоологічному об’єднанню найближчих тваринних предків людини. Період існування первісного стада – час становлення людини сучасного антропологічного типу. Найдавніші люди займалися в основному збиральництвом і мисливством, застосовуючи перші знаряддя праці – гострі сколи з гальки, ручн рубила з каменю ін. Велику роль відігравав вогонь. Основою виробничих відносин первісного ладу була суспільна власність на засоби виробництва.
|
|
Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 964; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!