Види прив’язочних робіт, розрахунок щільності опознаків.
Одноразова пряма кутова засічка. Коли є видимість між двома пунктами, і коли не має видимості між пунктами.
а) Нема видимості між пунктами | б) Є видимість між пунктами |
Багаторазова пряма кутова засічка. Використовують коли є більше двох вихідних пунктів.
Одноразова і багаторазова обернені кутові засічки. Це визначення положення пункту шляхом вимірювання кутів чи напрямків на визначуваному пункті на пункти координати яких відомі.
Комбіновані засічки.
Пряма кутова + обернена кутова
Теодолітні ходи
Розімкнуті | Зімкнуті | Висячі |
- Кількість базисів між плановими опознаками
- Кількість базисів між висотними опознаками
Вихідні данні:
= 5000;
= 18000
= 0,02
- СКП поперечного паралаксу = 60 мм
= 0.084
= 66,33 мм
Відстань між опознаками:
Кількість опознаків:
Важаємо, що планово-висотні опознаки по краям маршруту суміщені з пунктами планово-висотної прив’язки геодезичного обґрунтування.
Між пунктами геодезичного обґрунтування прокладають полігонометричний хід та хід геометричного нівелювання.
Розрахунок точності геодезичних робіт з визначенням координат опознаків.
Середні похибки положення планових опознаків не повинні перевищувати 0,1 мм в масштабі карти, тобто 1мм, а граничні похибки не повинні перевищувати 0,2 мм. Довжини теодолітних ходів вимірюються світловіддалемірними насадками. Кути в теодолітних ходах вимірюються теодолітами не менше 30˝ точності.
|
|
При перетині рельєфу висотні опознаки визначають прокладаннями ходів геометричного нівелювання. Середні похибки визначення висот ПО не повинні перевищувати 0,1 висоти перетину рельєфу, а граничні похибки – 0,2 перетину рельєфу.
Нев’язки в ході між двома вихідними пунктами не повинні перевищувати
Допуск 0,1*5000=500мм;
mx=my=500/ =353,55мм;
Відносна похибка = 8360000/353.55=1/23646
Даній точності буде відповідати полігонометрія 4-го класу.
Даній точності відповідає нівелювання 4-го класу
4. ПРОСТОРОВА ФОТОТРІАНГУЛЯЦІЯ
Просторова фототріангуляція дозволяє визначити по знімках координати опорних точок, необхідних для складання топографічних карт, планів, фотопланів.
Основна мета просторової фототріангуляції — максимально скоротити трудомісткі польові геодезичні роботи, замінивши їх камеральними.
Сутність просторової фототріангуляції заключається в побудові моделі місцевості по знімках, що належать одному або декільком маршрутам, і орієнтуванні її щодо геодезичної системи координат.
В залежності від кількості маршрутів, використовуваних для побудови моделі місцевості, фототріангуляцію розділяють на одномаршрутну (маршрутну) і багатомаршрутну (блокову). Маршрутну фототріангуляцію - розвивають по знімках, що належить одному маршрутові. При цьому маршрут повинен бути забезпечений опорними точками для орієнтування моделі щодо геодезичної системи координат.
|
|
Блокова фототріангуляція будується по знімках, що належать двом маршрутам і більш. У цьому випадку відпадає необхідність визначення опорних точок для кожного маршруту. Тому блокова фототріангуляція в більшому ступені скорочує обсяг польових геодезичних робіт, ніж маршрутна, що має велике значення, особливо при картографуванні важкодоступних і недоступних територій.
В залежності від застосованих технічних засобів розрізняють три види просторової фототріангуляції : аналітичну, аналогову і аналогово-аналітичну.
Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 1294; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!