Дані, що мають бути присутні в публікації про виставку.
- дата відкриття і закриття;
- підвид виставки;
- назва (якщо є);
- місце проведення;
- кількість учасників (для групових експозицій);
- кількість виставлених творів;
- час їх створення;
- представлені на виставці види і жанри мистецтва (виділити основні);
- основні твори чи серії робіт;
- значніші представники того чи іншого виду або жанру;
- чи перша це персональна виставка для митця (якщо не перша – в яких місцях і в якій кількості провадились попередні виставки);
- міста, в яких проводились виставки - для мандрівних виставок.
Підготовка і проведення бесід та лекцій з історії мистецтва.
На попередньому занятті студенти повинні обрати собі тему лекції-бесіди, яку кожен з них,консультуючись з педагогом буде готувати. Ця бесіда після її утвердження повинна читатись в групі і колективно обговорюватись. В результаті такого обговорення підводяться підсумки, педагог визначає позитивні і негативні моменти. Розроблені на практичних заняттях бесіди і короткі лекції студенти можуть читати для широкої аудиторії школярів, студентів інших спеціальностей, учнів гімназій і коледжів і - взагалі молодіжної аудиторії. Такі лекції-бесіди крім збагачення слухачів певною кількістю знань в галузі історії мистецтва, сприятимуть естетичному вихованню молоді. Під час підготовки та проведення бесід студенти набувають уміння та навички конкретної методики викладу мистецтвознавчих матеріалів. Разом з тим закладаються основи знань з проведення лекцій ширшого гуманітарного спрямування, які знайдуть практичне застосування в професійній діяльності художників-педагогів.
|
|
|
Загальні правила проведення лекцій.
При підготовці як повноцінної навчальної лекції так лекції-бесіди популярного характеру слід дотримуватись низки правил, обираючи найбільш прийнятні для конкретної ситуації. Незалежно від типу лекції слід враховувати, що крім зазначення теми необхідно подати чіткий план та використану літературу і вже потім – сам текст.
Структура проведення лекції.
а) повідомлення теми та визначення її актуальності, якщо це окрема лекція;
б) розкриття плану викладу теми – якщо це навчальна лекція;
в) послідовне викладення матеріалу згідно параграфів плану;
г) підведення підсумків.
Основи викладу матеріалу.
а) умови викладу: логічна послідовність, підпорядкування всіх частин головній думці, членування побудови, тобто, виділення і закріплення кожної частини плану окремо та узагальнення всієї лекції наприкінці;
б) засоби викладу матеріалу: опис, розмірковування, розповідь (оповідний виклад);
в) характер викладу: викладення матеріалу повинно бути доступним, популярним, літературним, виразно-емоційним. Потрібно дотримуватись темпу викладу і урізноманітнювати ритм.
|
|
|
Викладаючи матеріал, необхідно ставити перед учнями або студентами проблему. І хоч розмірковує безпосередньо лектор, але і слухачі активніше беруть участь в занятті, погоджуючись з автором, або ж – ні.
На першому етапі процесу сприйняття інформації (повідомлення конкретних фактів, пояснення нового матеріалу тощо) переважає опис, розповідь та показ; на другому – осмислення схожого та відмінного, а на третьому (формування понять – переважає розмірковування.
1. Подача лекційного матеріалу з історії мистецтва.
При проведенні бесід та читанні лекцій з історії мистецтва – як епізодичних так і цілісного курсу – лектор повинен:
а) виявити зв’язок певного художнього явища ( мистецтво країни, народу, творчість одного художника чи групи митців) з історичним процесом, в контексті якого це явище відбувається, виявити ідейно-художнє спрямування цього явища;
б) в залежності від вікового рівня аудиторії звернути увагу слухачів на складність розвитку художньої культури в діалектичному протиріччі;
в) зробити акцент на зв’язку образотворчого мистецтва як феномену духовної діяльності людини з реальним світом
|
|
|
г) детальніше зупинятись на аналізі тих творів, де чітко простежуються пошуки нових засобів художньої виразності;
д) особливу увагу приділити розкриттю процесу роботи митця над реалізацією творчого задуму; там, де це можливо, звернутись до висловлювань самих майстрів відносно творчого процесу і явищ художнього життя;
є) аналізуючи живопис, назвати техніку і розкрити виразність тонального та колористичного рішення; зупиняючись на графічних роботах, необхідно теж розповісти про особливості тієї чи іншої техніки, розповісти про специфіку штриха, лінії, плями, тону. В скульптурі бажано розкрити принцип пластичного моделювання, роль силуету, рішення об’єму в просторі, тобто, зробити акцент на виразних можливостях скульптури. Розмовляючи про архітектуру, слід відзначити не лише естетичну сторону споруди, але її функціональні та конструктивні особливості і підкреслити, що архітектурні пам’ятки формують просторове середовище для життя людей;
ж) важливим моментом при читанні лекцій чи проведенні бесід з історії мистецтва є використання візуальної наочності: репродукцій, слайдів проектора тощо.
Затверджені на засіданні кафедри образотворчого
та декоративно-прикладного мистецтва
Протокол № ______ від ____ _________ 20____ г.
Завідувач кафедри _________________ Акчуріна Н.М.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 488; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!