Трасування автомобільної дороги



Трасоюназивається вісь проектної лінійної споруди на місцевості, або нанесена на топографічній карті.

Основними елементи траси : план – її проекція на горизонтальну площину і поздовжній профіль – вертикальний розріз за проектною лінією, проекція на вертикальну площину.

В плані траса складається із прямих ділянок різного напрямку, сполучених між собою горизонтальними кривими.

В поздовжньому профілі траса складається з ліній різноманітних ухилів, при необхідності з’єднаних між собою вертикальними коловими кривими.

На профілі вертикальний масштаб приймають в десять разів крупнішим, ніж горизонтальний.

Для характеристики місцевості і проектної лінійної споруди, в характерних точках місцевості в напрямках перпендикулярних до траси, будують поперечні профілі в однаковому горизонтальному і вертикальному масштабах.

Трасуванням називається комплекс інженерно-вишукувальних робіт, призначений для визначення положення лінійної смуги місцевості, яка відповідає всім технічним і економічним вимогам для побудови будь-якої лінійної споруди. Трасування поділяють на польове , якщо трасу визначають на місцевості і камеральне, коли траса проектується за топографічною картою або матеріалами аерофотознімання місцевості.

 


3 ГЕОДЕЗИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КАМЕРАЛЬНОГО ПРОЕКТУВАННЯ ТРАСИ

3.1 Проектування траси в плані.

На учбовій карті масштабу 1:10000 запроектовано варіант траси у вигляді ломаної ліній.

Трасу запроектують так, щоб вона забезпечувала безпечний рух автомобіля з розрахунковою швидкістю, не втомлювати водіїв і пасажирів, добре вписувалася в ландшафт. В усіх випадках, коли за умови місцевості надається можливість і це не викликає значного збільшення об'ємів і вартості робіт, приймають радіуси кривих в плані не менше 3000м.  

3.1.1 Аналітичне визначення геометричних параметрів траси

До геометричних параметрів траси, які у курсовому проекті визначають аналітично відносяться: просторові координати головних точок траси, відстані між вершинами кутів, дирекційні кути прямолінійних ділянок траси і повітряної лінії та висоти цих точок.

Система координат 1942р.  Система висот Балтійська

Лінійні та кутові геометричні параметри визначались з вирішення зворотних геодезичних задач.

Основні розрахункові залежності:

; ;

За знаками приростів координат визначають чверть до якої належить румб і обчислюють дирекцій ний кут .

Кути повороту визначають за формулами:

- правий            ;

- лівий                 .

 

 

Результати аналітичного визначення параметрів траси наведені в табл.1 та табл.. 2

 

Рис. Топографічна основа проектування

 

Таблиця 1 Координати головних точок траси

 

Назва точок

Координати

Висоти,м
X,м У,м  
ПТ 6021,250 3451,520 173,8
ВК1 6021,955 3451,700 187,6
ВК2 6022,600 3452,640 193,6
КТ 6023,330 3452,775 194,6

 

 

Таблиця 2 Аналітичне визначення геометричних параметрів траси

Назва відрізку Відстань Si Дирекційний кут Румб Кут повороту
ПТ-ВК1 728 14о191,3 Пн.сх: 14о191,3  
        41о131,3
ВК1-ВК2 1140 55о321,6 Пн.сх: 55о321,6  
        45о041,0
ВК2-КТ 742 10°28',6 Пн.сх:10°28',6  
Довжина траси =2610      
Повітряна  лінія ПТ-КТ 2429 31°06',3 Пн.сх: 31°06',3  

Коефіцієнт подовження траси:    =                                 

 

 

3.2 Розмічування пікетажу та розрахунок закруглень у плані

Запроектований варіант траси розбито на пікети (100м) та кілометри з визначенням пікетажного положення вершин кутів (ВК), початку кривої (ПК) або кінця кривої (КК).

Розмічування пікетажу ведеться від початку траси до першої вершини кута повороту.

На куті повороту задається значення радіуса кривої відповідно до вимог проектування :

1.                   ;

2.               ;

3.                   

Перша вимога встановлюється для забезпечення комфортних і безпечних умов руху автомобілів. Друга –забезпечення геометричних умов : сума тангенсів не може перевищувати відстань між вершинами кутів. Третя вимога –обмеження зміщення вершини кута  і траси по бісектрисі в конкретних умовах.

 

Рис. Елементи колової кривої

Приймаючи в якості похідних кути повороту та радіуси визначають геометричні параметри заокруглень за формулами:

 Тангенс ;          Крива  ;

Бісектриса  ;                                               

Домір     ;         

де 57о2958

Контроль :   2Т – К = Д

 

Таблиця Обчислення параметрів заокруглень

№ заокруглення R Т K Б Д
ВК1 600 41о131,3 225,63 431,63 41,02 19,63
ВК2   45о041,0 290,43 550,59 57,86 30,26

 

Положення вершини кута 1 Пк7+28,00;

Кут повороту траси = 41о1313  вправо;   Радіус: R1=600,00;

Тангенс: T1=225,63,    Довжина кривої: K1=431,629

 Бісектриса: Б1=41,022:        Домір: Д1=19,631

Для одержання пікетажного положення наступної вершини кута повороту необхідно від попередньої вершини відкласти домір, пропустити його і продовжувати рахунок пікетажних положень (рис. ).

Рисунок       – Схема до розмічування  пікетажу з урахуванням кривої

Відомість прямих і кривих

Одночасно з розбивкою пікетажу, розрахунком закруглень заповнюють відомість кутів повороту, прямих і кривих.

В ній за нульовий кут повороту приймається початок траси (ПТ), а за останній – кінець траси (КТ). В відомості кутів повороту, прямих і кривих приводяться всі необхідні дані, що характеризують закруглення і прямолінійні ділянки дороги.

Результати розрахунків наведено у відомості (додаток Б)

Для розрахунків параметрів відомості прямих і кривих використовують такі залежності:

1. Розрахунок параметрів кривих виконують за вище наведеними формулами.

2. Розрахунок пікетажного положення точок заокруглень:

Початок траси Пк ПТ = Пк 0 + 00

___________________________________________________________________

Початок першої кривої ПкПК1= ПкВК1 - Т1

ПкПК1= __________________________________________________________

Кінець першої кривої Пк КК1= ПкПК1 + 2Т1 - Д1 = ПкПК1 + К1

____________________________________________________________________

Початок другої кривої ПкПК2= ПкВК2 - Т2

____________________________________________________________________

Кінець другої кривої Пк КК2= ПкПК2+2Т2 - Д2 = ПкПК2+ К2

____________________________________________________________________

Кінець траси Пк КТ = Пк ____ + ________

2. Розрахунок лінійних параметрів траси:

2.1 Розрахунок прямих

Пряма П1 = ПкПК1-ПкПТ ;

__________________________________________________________________

Пряма П2 = ПкПК2-ПкКК1;

__________________________________________________________________

Пряма П3 = ПкКТ-ПкКК2 ;

2.2 Розрахунок відстаней між вершинами кутів

Відстань S1 = ПкВК1 - ПкПТ ;

___________________________________________________________________

Відстань S2 =  ПкВК2 - ПкВК1 + Д1;

___________________________________________________________________

Відстань S3 = ПкКТ - ПкВК2 - Д2;

____________________________________________________________________

3. Обчислення кутових параметрів траси

_____________

Контролем правильності обчислень слугують залежності

 

1.  = 2 х 982.56 - 516.06 = 49.90 ;   

3.  2659,89 - 49.89 = 2610.00                                            

2.   = 1627,77+982,22=2609,99                

 4. 3о51

 

Побудова плану траси

План траси у курсовому проекті будують у масштабі 1:2000 на аркуші розміром 297х n210 мм.  Інформацію беруть з відомості прямих і кривих та пікетажного журналу. При цьому враховують , що у дорожніх вишукуваннях план траси не є топографічною основою, а в основному відіграє роль демонстраційного креслення.

Послідовність побудови плану

1. Побудова точок поворотів траси

1.1 Наносять повітряну лінію Пл  горизонтально посередині аркуша ( Рис. )

1.2 У точці ПТ від напрямку Пл відкладають проти ходу годинникової стрілки її дирекційний кут і визначають напрямок на північ.

1.3У точці ПТ від напрямку на Північ відкладають дирекційний кут 

                                              ;

1.4 Від точки ПТ за напрямком  відкладають S1 і визначають положення на плані точки ВК1

1.5 У точці ВК1 від напрямку ПТ-ВК1 відкладають кут повороту  і задають напрямок ВК1-ВК2

1.6 Від точки ВК1 за напрямком ВК1-ВК2 відкладають S2 і визначають положення на плані точки ВК2

1.7 У точці ВК2 від напрямку ВК1-ВК2 відкладають кут повороту  і задають напрямок ВК2-КТ.

На виносках до вершин кутів вказують параметри заокруглень

 

Рис . Розмічування напрямків на плані

 

2. Побудова характерних точок заокруглень траси

2.1 Побудова точки початку першої кривої: від ВК1 у напрямку на ПТ відкладають Т1 і відмічають точку ПК1

2.2 Побудова точки кінця першої кривої: ВК1 у напрямку на ВК2 відкладають Т1 і відмічають точку КК1

2.3 Будують бісектрису кута , відкладають Б1 и визначають положення середини кривої СК1.

Рис. Розмічування положення точок кривих

У точках ПК1, ПК2 перпендикулярно до прямих у напрямку центру кривої будують лінії, на яких вказують назву і пікетажне положення точок

 

Рис.  Позначення положення початку і кінця кривої

3. Розмічування пікетажу

Положення пікетів показують починаючи від початку траси Пк0+00 відповідно до масштабу ( 1пк = 50мм) з урахуванням кривих.

Пікети на криві переносять за умовними прямокутними координатами від початку та кінця кривих. Дані для перенесення пікетів на криві наведені у табл. 

4. Ситуацію на плані наносять відповідно до пікетажного журналу у масштабі з використанням відповідних умовних знаків

 

 

4   ПРОЕКТУВАННЯ ПОЗДОВЖНЬОГО ПРОФІЛЮ ТРАСИ

Проектування поздовжнього профілю траси виконують з використанням як камеральних, так і польових технологій в залежності від стадії розробки проекту.

Проектування поздовжнього профілю включає:

- визначення і підготовку вихідних даних для проектування;

- нанесення лінії земної поверхні по осі дороги;

- нанесення проектної лінії відповідно з основними вимогами до неї;

- розрахунок елементів проектної лінії з визначенням проектних і робочих відміток;

- розрахунок місцеположення і відміток точок переходу насипів у виїмках і навпаки; опис проектної лінії;

- оформлення поздовжнього профілю.

4.1 Визначення висот земної поверхні по трасі дороги камерально

Для побудови лінії поверхні землі поздовжнього профілю необхідно знати її висоти на пікетах і плюсових точках по трасі.

Плюсовими точками являються: точки зміни крутості схилів; крайні точки на завищеннях і пониженнях рельєфу місцевості, переломні точки на обривах в ярах та інші. Висоти пікетів та плюсових точок, розміщених між сусідніми горизонталями, визначають інтерполюванням (рис. ).

 

Рисунок        – Схема до визначення висот по карті  методом інтерполювання

На карті вимірюють найкоротшу відстань l між горизонталями, яка проходить через точку, та відстань b від пікетної або плюсової точки до горизонталі з меншою висотою. Перевищення між горизонталями h0 - висота перетину рельєфа  відоме. Перевищення шуканої точки над горизонталлю з меншою відміткою :                                                                     ( )

Якщо точка розміщена всередині замкнутої горизонталі або за межами горизонталей, відмітку визначають екстраполюванням за аналогічними формулами.            Висоти земної поверхні наведені в таблиці   

Таблиця – Висоти поверхні землі по осі дороги.

ПК+ Висота, м ПК+ Висота, м
ПК0+00 174,80 ПК8+00 190,00
ПК1+00 177,60 ПК9+00 194,80
ПК2+00 178,70 ПК10+00 197,30
ПК3+00 180,30 ПК11+00 196,80
ПК4+00 178,00 ПК12+00 193,50
ПК5+00 180,00 ПК13+00 192,40
ПК6+00 185,00 ПК14+00 192,20
ПК7+00 185,60 ПК15+00 192,30
Пк7+28 187,60    

 

За результатами визначення висот точок по карті та камерально визначеним пікетажним положенням  точок будують поздовжній профіль траси у масштабах 1:5000,1:500, який використовується для розробки технічного проекту, порівняння варіантів траси і вибору остаточного положення траси.

У курсовому проекті ця частина проектування не виконується

4. ГЕОДЕЗИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЛЬОВИХ ВИШУКУВАНЬ ТРАСИ


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 3559; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!