Спочатку – протекторат, який утворився на основі військового союзу, а пізніше цей протекторат переріс в інкорпорацію

Стр 1 из 2Следующая ⇒

Матеріальна культура трипільських племен Трипільці – не цивілізація, а культура. Не було писемності, не було міст із розвинутим ремеслом і торгівлею Чому зникли? Вороги, клімат (сухий), нестача земель. Стали кочовиками – і пішли. Трипільці – основа індоєвропейської спільноти Мицик: Прийшли з Нижнього Подунав’я 6 тис. років тому Трипільська культура – V-IV тис. до н.е. – сучасниця цивілізацій Шумеру та Стародавнього Єгипту Періоди історії трипільців: РАННІЙ – перша пол. IV тис. до н.е. – невеликі общини, прості способи ведення господарства СЕРЕДНІЙ – IV тис. до н.е. – розселилися до середньої течії Дніпра. Збільшуються поселення. Виникла металургія. ПІЗНІЙ – поч. ІІІ тис. до н.е. – криза, нестача земель, занепад культури

Яковенко

Ареал розселення: межиріччя Дніпра й Дністра, південь – причорноморські степи, північ – волинське і київське полісся, пониззя Десни

Одна з культур, які лягли в основу європейської середземноморської цивілізації

Трипільці – вірменоїдний антропологічний тип

2. Скіфи: спосіб життя, звичаї, вірування, культура

VI-III ст. до н.е.

VII ст. до н.е. скіфи прийшли з території сучасної Азії через Північне Причорномор’я

Іраномовне населення

Скіфи – класичні кочовики. Вони не знали землеробства, прийшли і підпорядкували собі кіммерійців.

Скіфи – вояки, все населення войовниче, кочове, невибагливе.

Торгівля греків із скіфами. Від скіфів можна взяти рабів, збіжжя – саме те, що потрібно було грекам. А скіфи це відвойовували.

Мицик

Скіфів очолювали царі з необмеженою владою

Напр. VI ст. до н.е. у скіфів сформувалася держава: три царства на чолі з верховним царем

Війна (оборонна) з перським царем Дарієм

IV ст. до н.е. – найвище піднесення – цар Атей – Велика Скіфія одне із перших державних утворень Східної Європи, що об’єднало різні племена та народи

Кін. IV-поч ІІІ ст. до н.е. – початок занепаду скіфії. Причини: зміна клімату (сухо), соціальне розшарування

Кін. ІІІ ст. до н.е. – розгромлені сарматами

Яковенко

Скіфи вважали себе борисфенідами – споконвічними жителями Подніпров’я

За Геродотом:

- скіфи-орачі (межиріччя Дніпра й Дністра)

- скіфи-кочовики (у причорноморський степах)

- царські скіфи (Приазов’я, Крим)

- скіфи-землероби (лісостепове Лівобережжя)

Скіфи мали опосередкований вплив на формування слов’ян – територіальна консолідація, етноплемінне нівелювання

3. Міграція етносів через причорноморські степи в добу Великого переселення народів

Мицик

Готи – германські племена, вихідці із Скандинавії. На початку нашої ери переселилися з Прибалтики, згодом – до Чорного й Азовського морів. ІІІ ст. – утвердилися в причорноморських степах.

ІІ-ІІІ ст. готи ідуть через Волинь до Степу. Остготи – пішли на схід до Кримського півострова. Вестготи – дислокувалися ближче до Дунаю

Готська держава об’єднала численні народи

Гуни, яким покорилися анти, розбили готів.

Яковенко

VIII-VI ст. до н.е. – розселення мешканців античної Еллади в Північному Причорномор’ї

VII ст. Березань, Пантікапей

VI-V ст. Феодосія, Херсонес, Тира, Ольвія

Міста облаштовані на кшталт грецьких полісів

Жвава торгівля з тубільними племенами

4. Походження слов’ян

В ІІІ ст. до н.е. від Карпат до Середнього Подніпров’я поселяються прагерманці, прибалти – виникає зарубинецька культура. Це і є праслов’янська культура – венеди, але це ще не слов’яни.

І ст. готи починають іти на Північне Причорномор’я

ІІ-ІІІ ст. готи ідуть через Волинь до Степу.

Зарубинецька спільнота починає тікати від готів. А ті, які залишились у Середньому Подніпров’ї – це анти. А ті, які осіли біля Карпат – склавини.

Отже, IV-V ст. формується слов’янство

В IV ст. приходять гуни, кочовики зі Сходу, але тюркське, а не іраномовне, населення. У 375 році вони ліквідували готів і вийшли на територію сучасної Угорщини.

Мицик

Поселення слов’ян розташовувалися групами на близькій відстані одне від одного на південних схилах річок

Житла – землянки

Найдавніші свідчення про слов’ян – початок нової ери. Свідчення належать римським істориками І-ІІ ст. Плінію Старшому, Таціту та грецькому географові Птоломею. Вони слов’ян називали венедами

Йордан, автор історії готів, каже, що венеди мешкали в басейні Вісли, анти – в Подніпров’ї, склавини – в Подунав’ї.

Жили племенами, очолювали обрані громадою вожді. Згодом влада вождів стала спадковою

У V-II ст. слов’яни впритул наблизилися до формування держави

Прокопій Кесарійський: «Ці племена, склавини й анти, не підлягають одній людині, а з давніх-давен живуть у демократії, тому що все, що для них корисне і шкідливе, вони обмірковують спільно.

ІІІ ст. н.е. готи утвердилися у Північному Причорномор’ї, включивши до себе антів.

Потім анти підтримали гунів

Військові походи на Візантію на початку VI ст. Наслідок – переселення слов’ян на Балкани. В основному це були анти – південна гілка

Склавини переселилися на береги Дунаю, аж до верхів’я Ельби – західна гілка

Склавини – можливі предки українців, бо жили на більшій частині Правобережжя.

Історичний центр східного слов’янства – поляни у Середньому Подніпров’ї.

Київська Русь

839 Бердинські анали

IX ст. Нормани. Відносини данництва або союзництва.

860 р – похід Аскольда на Константинополь. Відкупилися візантійці. Аскольд хрестився.

Династія київських князів

882 – Олег вбиває Аскольда

Олег 882-912

907 – похід на Константинополь, безмитна торгівля

Ігор 912-945

944 – торгівельна угода з Константинополем

Ольга 945-962

Святослав 962-972

Ярополк – у Києві, Олег – у Древлянській землі, Володимир – у Новгороді.

977 – Ярополк убиває Олега. 980 Володимир убиває Ярополка. Осідає в Києві.

8 років на Старокиївській горі стояв пантеон язичницьких богів Володимира

Весна 988 Володимир допомагає Василю ІІ Македонянину

Щоб віддати Анну, дочку Македонянина, за Володимира, треба було охреститися

Розвиток писемності

Початок шкільній освіті

Ярослав Мудрий (1015-1054)

1097 – Любецький з’їзд Ярославових онуків

Три отчини – Ізяславичі, Святославичі і Всеволодичі

Ізяславичі – Туров

Святославичі – Чернігів

Мономах – 1113-1125

Мстислав Великий – 1125-1132

Українські землі у складі Корони Польської, Великого князівства Литовського та Речі Посполитої

1371 рік польський король відновив галицьку православну митрополію

1385 рік – Кревська унія

1387 рік – польський король Казимир ІІІ за підтримки угорського короля Людвіка захопив Львів. Галичина переходить до складу Польщі

Магдебурзьке право. Міста були королівські і приватні. Приватні – власник зацікавлений в отриманні прибутку. Домовленість між містом і власником. Місто отримує самоврядування, а власник – все по угоді.

Німці в містах – головні ініціатори Магдебурзького права

Міське самоврядування – цехи – об’єднання ремісників однієї спеціалізації

Виборні органи міського самоврядування.

Магістрат складався із лави і ради

Лава - кримінальні справи, очолював війт.

Рада - громадські справи, очолював бургомістр.

1345 рік – помер Гедимін

1345-1377 - Ольгерд. За його правління більшість українських земель увійшла до складу ВКЛ.

1377 рік – литовським князем стає Ягайло

1398 – Вітовт

1430 рік – Єдлинський привілей. Утворення Руського й Подільського воєводства. 1434 – Белз. До того були доменами.

1482 – Перший великий похід Манглі-Гірея на Київ

1558-1583 Лівонська війна Литви з Московією

Семінар 4

1. Гіпотези про ґенезу українського козацтва

XIII-XIV - ст перші згадки про козаків, але не українських

Вперше слово «козак» згадано у початковій монгольській хроніці 1240 рік

1492 рік перша письмова згадка про черкаських козаків.

Гіпотези:

1. Кочове населення – йшло на вільні хліба шукати вільного життя і заробітку (грабувати або когось захищати). Непрості умови степу

2. Напати татар як каталізатор формування козацтва. Литва і Польща не могли самостійно боротися з татарами в степу. Їхні загони поповнюються майбутніми козаками

3. Селянство – не ядро формування козацтва, бо це не вояки. Це колонізатори тієї землі

4. Бояри – ядро формування козацтва. Бояри – збройні слуги, середнє між шляхтичем і селянином. Отримували землю і несли за неї військову службу. Боротьба з татарами. Коли їм не знайшлося місця в ієрархії держави, поповнюють ряди козаків. Частина населення, яка з діда-прадіда не звикла працювати в полі, збирається на цих землях

За Бойко:

хозарська – козаки – давні народи степу – хозари, або козари
чорноклобуцька – нащадки тюркського племені з пограничного зі Степом Поросся
черкаська – міграція з Тмутаракані в Подніпров’я «черкесів»
татарська – злиття татар з місцевим населенням на Київщині
автохтонна – прямі спадкоємці Русі
болохівська
уходницька – те ж саме, що кочовики
захисна – необхідність дати відсід татарській загрозі
соціальна – економічний, релігійний гніт Речі Посполитої

2. Перші козацькі «гетьмани» й походи першої половини-середини XVI ст.

Дмитро Вишневецький – у 1556 році заснував першу січ на Хортиці. Це князь. У 1553 році рік жив у турецького султана. Від Литви пішов служити московському царю, на поч. 60-х повернувся до Литви. Брав участь у боротьбі за молдавський престол. Захоплений і страчений турками.

Криштоф Косинський, повстання (1591-1593). Спроби збільшити реєстр. Привід до повстання – затримали платню, захоплення Янушем Островським маєтку Рокітне, який належав Косинському. Спокійне повстання. 4-5 тис козаків було у Косинського. Скоро контролювали все Поділля і Київщину. Змусили присягнути собі Переяслав, Богуслав, Канів, Черкаси, Білу Церкву. 1593 рік – битва під П’ятками, нищівна поразка Косинського.

Северин Наливайко, повстання (1594-1596). Після молдовського походу планувалася кампанія боротьби з турками. Але Річ Посполита уклала з турками угоду. Реєстровці не хочуть втрачати роботу – повстання. 10-12 тис. чол. нараховував загін Наливайка. 1596 – поразки від коронного війська під Білою Церквою, Лубнами

Козацьке питання. Всі війни Річ Посполита веде загонами козаків. Але платити реєстровцям, утримувати козаків від нападів на сусідів – проблема. Наприкінці XVI ст суспільство розпадається на декілька ворожих груп.

Хотинська війна 1620-1621. Допомога полякам у війні з турками. 1620 рік – поразка під Цецорою, 1621 – перемога під Хотином, 40-тисячне козацьке військо

Повстання 20-30 років.

1625 рік – повстання Марко Жмайла. Куруківська битва Вимоги: збільшення реєстру. Мирний договір: козаки можуть жити в межах 6 полків, по тисячі вояків у кожному. Якщо хочеш жити поза межами цих полків – ти підданий короля.

1630 рік – повстання Тараса Трясила. Причини: невдоволення нереєстровців. Вирішальна битва – під Переяславом. 20 травня 1630 року – Тарасова ніч. Угода: реєстр збільшено до 8 тисяч

1632-1634 – Смоленська (польсько-московська війна)

1635 рік – Іван Сулима громить польську фортецю Кодак

1637-1638 – повстання Павло Бут, Яків Острянин, Дмитро Гуня. Київщина, Полтавщина, Чернігівщина

3. Перші реєстри. Утворення реєстрових полків. Низове козацтво.

1572 – перший реєстр, який набрав Сигізмунд ІІ Август – 300 козаків

1590 рік – 1000 реєстровців. Коли їм не заплатили, почався Косинський

1625 рік – 6000 рестровців. Мирний договір: козаки можуть жити в межах 6 полків, по тисячі вояків у кожному. Якщо хочеш жити поза межами цих поліків – ти підданий короля.

1630 рік 8000 реєстровців (Переяславська угода Тараса Федоровича)

1638 рік – 6000 реєстровців – Ординація війська запорозького реєстрового, ліквідація Запорозької Січі, замість виборного гетьмана обирається комісар, полковники призначалися з числа шляхти

Козаки висувають вимоги надання їм певного військового стану (середнє між шляхтою і селянством)

4. Богдан Хмельницький. Основні битви періоду визвольної війни

Привід до повстання – Чигиринський староста Чаплинський, напав на маєток Суботів, пограбував, вбив сина, захопив дружину.

Перед повстанням козаки заручилися підтримкою кримського хана

Квітень 1648 – битва під Жовтими Водами

Травень 1648 – битва під Корсунем

Липень-вересень 1648 – битва під Пилявцями

Влітку гине Владислав. Період без королів.

Наприкінці 1648 Хмель укладає перемир’я і повертається на вихідні позиції.

Мирний договір:

· збільшити реєстр до 12 тисяч.

· Чигиринське староство – під гетьманську булаву.

Чому Хмель не пішов далі?

- втома війська

- взимку воювати важко

- несвідома частина війська почала розбігатись

У Хмеля ще не було думки ні про створення незалежної держави, ні про автономію

Взимку 1648-1649 Хмель повертається до Києва. Зустрічають його як національного героя. З’явилися певні думки про автономію (але навряд чи про якусь незалежну державу)

Намагання у 1648 році укласти союз з Москвою. Але Москва дуже до цього ставилася дуже обережно. Якби Хмелю це вдалося (коли він ще був сильний), то розвиток подій був би зовсім інший.

Хмель взяв участь у виборах нового короля. Підтримав Яна Казимира.

1649 рік, червень – битва під Збаражем, польська армія оточена. На допомогу відправлена польська армія на чолі з королем.

1649 рік, серпень – битва під Зборовом. Перша зрада татар.

Зборівський мирний договір:

· Реєстр – вже не 12 тисяч, а 40

· Влада гетьмана – Київщина, Чернігівщина, Брацлавщина

Селяни змушені були йти додому.

1651 рік, липень – битва під Берестечком. Серйозна поразка козаків. Друга зрада татар.

Білоцерківський мирний договір:

· Реєстр – 20 тисяч

· Влада гетьмана – Київське воєводство

· Заборона самостійних міжнародних відносин

1652 рік, травень – Битва під Батогом. Перемога козаків. 20 тисяч поляків знищили, разом із гетьманом Калиновським. Білоцерківський договір утратив силу.

1653 рік – королівський рік – все йшло на користь Речі Посполитої

1653 рік, жовтень – битва під Жванцем. Татари в чергове зрадили. Вступили в переговори про мир.

Перспективи Хмеля були примарні. Військового потенціалу не було. Виснажена, спустошена територія. Населення тікало на Слобожанщину. Невдоволена старшина спробами гетьмана перетворити владу першого серед рівних на диктатуру. Невдоволене селянство.

5. Переяславська рада й Переяславська угода 1654 року

ПЕРЕЯСЛАВСЬКА РАДА

Спроби Хмеля укласти союз із Туреччиною, бути її вассалом. Вимоги турків – щоб козаки не нападали на Крим. Козаки не погодилися – масова свідомість, іновірці.

У жовтні 1653 року Земський собор оголосив Польщі війну, взяв Хмеля під високу царську руку. Православна ієрархія на українських землях була категорично проти союзу з Москвою.

18 СІЧНЯ 1654

Чому переговори саме в полковому місті Переяславі? У Києві православна ієрархія, а вона була проти. До того ж, Хмель не хотів жодних урочистостей, лише ділові переговори.

Ніяких письмових угод у Переяславі укладено не було.

Присяга Хмеля із старшиною в церкві. Вимога, щоб присягнув і цар. Бутурлін відмовився, лише дав від себе обіцянку, гарантії виконання зобов’язань. Присягу склали 284 особи (Хмель, генеральна старшина, більшість полковників, певне населення Переяслава).

Москва надає військову допомогу у війні, збереження всіх прав і вольностей станів, які репрезентував Хмель.

В лютому до Москви відправляється посольство від гетьмана з конкретними пропозиціями прав і вольностей.

14 БЕРЕЗНЯ 1654

Оригіналу пропозицій від козацького посольства немає (Самійло Богдан-Зарудний – генеральний суддя, і Павло Тетеря – переяславський полковник). Лише московську копію. Чернетка перекладу із зауваженями, де дуже непослідовно розкидані всі 23 пункти. Про права окремих станів (духівництва, міщанства і козаків) і військовий союз.

Із того всього Москва погодилася на 11 статтях – Березневі статті. В оригіналі не дійшли. Лише московський переклад.

Березневі статті:

· Гетьман – верховний правитель козацької території

· Гетьман обирається козаками, затверджується Москвою

· Гетьман має право міжнародних відносин (але повідомляти царя, коли це поляки або турки)

· Сплата Гетьманщиною щорічної данини, яку збирає своїми силами

· Чисельність козацького війська – 60 тисяч

· 3000 московського війська з московським воєводою у Києві

· Право міського самоврядування

· Українська церква не погодилася на залежність від патріарха московського

Що це було?

- інкорпорація козацької держави в Москву

- військовий союз

- конфедерація

- протекторат – так вважає більшість

1655-1660 роки – «Великий потоп» для Речі Посполитої, коли було незрозуміло, чи існуватиме ця держава взагалі

Цар вважав всі відвойовані території своїми. Козаки з цим не погоджувалися, не хотіли, щоб Львів визнав владу царя.

1656 рік – Віленська угода Москви і Речі Посполитої. Хмель активно починає шукати союзників.

1657 рік - Семигородський союз із шведами і Трансільванією проти Польщі

1. Богдан Хмельницький. Основні битви періоду визвольної війни

Перед повстанням козаки заручилися підтримкою кримського хана

Квітень 1648 – битва під Жовтими Водами

Травень 1648 – битва під Корсунем

Липень-вересень 1648 – битва під Пилявцями

Влітку гине Владислав. Період без королів.

Наприкінці 1648 Хмель укладає перемир’я і повертається на вихідні позиції.

Мирний договір:

· збільшити реєстр до 12 тисяч.

· Чигиринське староство – під гетьманську булаву.

Чому Хмель не пішов далі?

- втома війська

- взимку воювати важко

- несвідома частина війська почала розбігатись

У Хмеля ще не було думки ні про створення незалежної держави, ні про автономію, поки що це було звичайне козацьке повстання

Взимку 1648-1649 Хмель повертається до Києва. Зустрічають його як національного героя.

З’явилися певні думки про автономію (але навряд чи про якусь незалежну державу)

Хмель взяв участь у виборах нового короля. Підтримав Яна Казимира.

1649 рік, серпень – битва під Зборовом. Перша зрада татар.

Зборівський мирний договір:

· Реєстр – вже не 12 тисяч, а 40

· Влада гетьмана – Київщина, Чернігівщина, Брацлавщина

Селяни змушені були йти додому.

1651 рік, липень – битва під Берестечком. Серйозна поразка козаків. Друга зрада татар.

Білоцерківський мирний договір:

· Реєстр – 20 тисяч

· Влада гетьмана – Київське воєводство

· Заборона самостійних міжнародних відносин

1653 рік – королівський рік – все йшло на користь Речі Посполитої

1653 рік, жовтень – битва під Жванцем. Татари в чергове зрадили. Вступили в переговори про мир.

2. Переяславська рада й Переяславська угода 1654 року

ПЕРЕЯСЛАВСЬКА РАДА

18 СІЧНЯ 1654

Ніяких письмових угод у Переяславі укладено не було.

Москва надає військову допомогу у війні, збереження всіх прав і вольностей станів, які репрезентував Хмель.

В лютому до Москви відправляється посольство від гетьмана з конкретними пропозиціями прав і вольностей.

14 БЕРЕЗНЯ 1654

Березневі статті:

· Гетьман – верховний правитель козацької території

· Гетьман обирається козаками, затверджується Москвою

· Гетьман має право міжнародних відносин (але повідомляти царя, коли це поляки або турки)

· Сплата Гетьманщиною щорічної данини, яку збирає своїми силами

· Чисельність козацького війська – 60 тисяч

· 3000 московського війська з московським воєводою у Києві

· Право міського самоврядування

· Українська церква не погодилася на залежність від патріарха московського

Що це було?

- інкорпорація козацької держави в Москву

- військовий союз

- конфедерація

- протекторат – так вважає більшість

спочатку – протекторат, який утворився на основі військового союзу, а пізніше цей протекторат переріс в інкорпорацію

1655-1660 роки – «Великий потоп» для Речі Посполитої, коли було незрозуміло, чи існуватиме ця держава взагалі

1656 рік – Віленська угода Москви і Речі Посполитої. Хмель активно починає шукати союзників.

1657 рік - Семигородський союз із шведами і Трансільванією проти Польщі

Семінар 4

o Гетьмани доби Руїни: І.Виговський, Ю.Хмельницький, Павло Тетеря, І.Брюховецький, Петро Дорошенко

o Заходи російського уряду щодо скорочення української автономії. Приєднання Київської митрополії до московського патріархату.

o Шведський вибір Івана Мазепи: підготовка й засади прийняття протекції Карла XII

o Культура доби бароко: архітектура, література, музика, українське малярство.

Іван Виговський

У 1657 році Юрій, за неповноліттям, складає булаву і гетьманом обирають колишнього писаря Івана Виговського.

Москва запропонувала скласти присягу і підписати певні статті. Відповів, що на таких умовах гетьманом бути не хоче. Козацька старшина вмовила.

Починається боротьба за владу: Пушкар – полтавський полковник, Барабаш – запорізький отаман. Найрадикальніший елемент, який мало шарив, але вмів махати шаблею.

Виговський ліквідував Пушкаря, але вже декілька тисяч козаків загинуло – поганий прецедент.

Виговський розуміє, що Москва – не той союзник, який потрібен.

1658 рік – Гадяцький договір. І поляки, і козаки не підтримали цю ідею.

Починається війна з Москвою.

1659 рік - нищівна поразка Москви під Конотопом (40 тис. війська загинуло)

Почалося повстання козацьких полків, Виговський зрікається булави у 1659 році.

Юрій Хмельницький

1659 рік – обрали гетьманом

Треба складати присягу і підписувати договір. Старшина підготувала Жердівські статті з підтвердженням прав і вольностей з 1653 року.

Москва запросила Юрія і старшину у свій табір. Ті їхати не хотіли. Там їх взяли під почесну варту і змусили підписати Переяславські статті:

· Московські воєводи – у Києві, Переяславі, Ніжині, Чернігові, Брацлаві та Умані

· Заборона вести зовнішню політику

· Гетьман переобирається за царським дозволом

1660 рік – московсько-польська війна, Чуднівська кампанія. Юрій (під Слободищами), а потім – Шереметьєв розбиті поляками

1660 рік – Слободищенська угода – повне відображення Переяславських статей

Яків Сомко та Іван Золотаренко – повстання, боротьба за владу

1662 рік – Юрій зрікається булави і йде в ченці

1663 рік, січень - Гетьманом обирають Тетерю

Тим часом і Сомко, і Золотаренко, і Брюховецький бігають до Москви, щоб стати гетьманами

1663 рік, червень – Чорна Рада (Ніжин) Брюховецький стає гетьманом Лівобережжя. Поділ на Правобережну та Лівобережну України.

1665 рік – «ганебні» Московські статті Брюховецького:

· Московські воєводи – в усіх великих містах

· Податки збирають московські воєводи

· Обмеження зовнішньої політики

· Полковники, гетьман обирають з дозволу царя

1667 рік – Андрусівське перемир’я між Москвою та Річчю Посполитою на 13,5 років. Лівий берег з Києвом – за Москвою, Правий – за Річчю Посполитою

1665 рік – Дорошенко – гетьман правобережжя.

Виступають у 1667 році разом з Брюховецьким проти Московії. На одній з рад козаки неправильно зрозуміли знак Дорошенка і вбили Брюховецького.

1668 рік – Дорошенко став гетьманом обох берегів Дніпра

Але поїхав на Правобережжя, залишивши на Лівобережжі намісника – Дем’яна Многогрішного.

Під тиском Москви Многогрішний погодився стати Гетьманом Лівобережжя

1669 рік – укладає Глухівські статті:

· Московські воєводи у 5 містах

· Реєстр – 30 тис

· Наймане військо Гетьмана – 1 тис компанійців

Многогрішний обстоював автономію України

1672 рік Москва втрутилася і вислала його до Східного Сибіру

1672 рік Гетьманом обирають Івана Самойловича

Укладає Конотопські статті:

· Заборона гетьману підтримувати зносини з Дорошенком

· Заборона зовнішніх зносин

· Заборона самостійно звільняти та назначати старшину

1669 рік Дорошенко приймає турецький протекторат для боротьби проти Польщі.

1672 турки вторглися на Поділля

1672, жовтень Бучацький мирний договір між турками і поляками

Турки отримали Подільське воєводство
Брацлавщина й південна Київщина – Дорошенко
У складі Польщі залишалася Галичина, Волинь та Північна Київщина

Правобережжя стало пусткою, турки розграбували, почалася війна всіх проти всіх

1674 рік - Самойлович з московськими військами пішов скидати Дорошенка (деякий час все ж побув гетьманом обох берегів Дніпра)

1675 рік – Дорошенко остаточно зрікається булави. Зрікався тричі: в Чигирині, через посольства, у 1676 році – на лівому березі у присутності Ромодановського й Самойловича

Туркам не сподобалося зречення Дорошенка, вони беруть під свою руку Юрія Хмельницького

1677-1678 рік – Чигиринські походи

Перший чигиринський похід 1677 – невдала спроба Юрія і турків оволодіти Чигирином

Другий чигиринський похід 1678 року – турки захопили Чигирин, Ромодановський підірвав порохові склади і втік до Дніпра

1681 рік – Бахчисарайський мирний договір між Москвою і турками

· Кордон між турками та Москвою – по Дніпру

· Туреччина: Північна Київщина, Брацлавщина, Поділля

· Московія: Лівобережжя і Київ

· Середня й Південна Київщина на 20 років незаселена

1686 рік – Вічний мир між Польщею та Московією

· Московія: Лівобережжя, Київ, Запорожжя, Чернігово-Сіверщину

· Польща: Північна Київщина, Волинь, Галичина (у 1699 році – Поділля, відібране у турків)

· Брацлавщина та Південна Київщина – нейтральна незаселена територія

1687 рік – Самойловича росіяни засилають в Сибір (не поладив з Голіцином під час Першого кримського походу 1687 року.

Гетьманом обирають Івана Мазепу

3. Приєднання Київської митрополії до московського патріархату

1675 рік – помирає митрополит Йосип Нелюбович-Тукальський. Москва перешкоджає обранню нового. Шукали претендента, вигідного Москві.

Ним став родич Самойловича Луцький єпископ Гедеон Четвертинський у 1684 році

1685 рік – московський патріарх Йоаким висвятив Гедеона

1686 рік – константинопольський патріарх під тиском і за гроші погодився на приєднання Української православної церкви до Московського патріархату

4. Шведський вибір Івана Мазепи

Чому Мазепа, уже старий (70 років), маючи величезні багатства, не маючи нащадків, вирішив виступити проти Москви?

Було зрозуміло, що Москва не хоче давати Україні жодну автономію:

· 1689 рік – Петро І приходить до влади

· Великі податки

· Заборона торгівлі з Кримом, Москвою

· Обмеження виборів гетьмана і полковників

· Сприяння шлюбам між росіянами та українцями

· Козаки постійно посилалися в походи (азовські), використовувалися як робоча сила

· Меншиков під час однієї п’янки сказав Мазепі: ти надійна людина, але вже пора закінчувати (з автономією)

Більшість дослідників вважає, що просто у Мазепи не залишалося вибору. Навряд він хотів збудувати незалежну українську державу. відштовхуємося від політичної доцільності, історичних умов він хотів її врятувати!» На цей час було зрозуміло, що Москва не просто поширює свій вплив, а всі права автономії скоро можуть бути ліквідованими.

Мазепа розумів:

Якщо перемагає Росія, то невдовзі вона ліквідує Гетьманщину

Якщо перемагає Польща (Станіслав Ліщинський) і Швеція (Карл XII) – буде нова Люблінська унія

Якщо перемагає Польща і Швеція – буде нова Люблінська унія на умовах Гадяцького договору. Тому треба встигнути домовитися зі шведами і з поляками.

ПРИЧИНИ ПОРАЗКИ МАЗЕПИ:

Основна маса населення не підтримала Мазепу (зростало землеволодіння козацької старшини, свої права повертала собі шляхта)

Не підтримало рядове козацтво (збільшується майнове розшарування між старшиною і голотою). Козаки не бачили в Мазепі лідера на кшталт Богдана Хмельницького

Активна пропаганда Москви: всім хто виступив проти Мазепи, надавалися пільги, землі, посади.

Шведи – протестанти. Активна антипротестантська пропаганда з боку Москви

Конституція Пилипа Орлика – не перша українська конституція!!!

Це не була конституція у сучасному значенні. Це пакто-конвенти. (пакта ет констютіонес вій ька….). пилип орлик був вихований у польській культурі, тільки замість шляхти треба домовлятися з козацькою державою.

Слобожанщина:Суми, Охтирка, Харків, Ізюм, Острогорськ – приписані до білгородського полку – складова Російської держави

1732 - перша спроба ліквідувати полки (замість них – карабінерські)

1765 – остаточна ліквідація Слобожанщини, утворена Слобідська губернія

СКОРОПАДСЬКИЙ:1709-1722

- при ньому утворені 2 резиденти – контроль

- заборона торгівлі з Січчю, Кримом, вивозу збіжжя на захід. Лише можна з Архангельськом, Ригою, Санкт-Петербургом

- козаки як військова сила, ляльки

- волго-донской, ладожський канал – 10 тис козаків загинуло

- 1722 – поїхав до Росії за правами, але помер

1710-1711 – російсько-турецька війна (Орлик, Карл). Обложили Петра І під Прутом – Прутський мирний договір

Росія руйнувала фортеці на Азовському морі, фортецю Азов

1712 – Адріанопольський російсько-турецький договір

Правобережна Україна крім Києва входить до Польщі

Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 270; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

12 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!