Навантаження гірської маси (НГМ).

Розрахункова робота № 1.

«Розрахунки основних викидів в атмосферу при веденні відкритих гірничих розробок»

Розкривні роботи.

Вибір варіантів для розрахунків викидів забруднюючих речовин в атмосферу наведено в додатку 2.

При веденні розкривних робіт та при навантаженні відокремленої від масиву породи в атмосферу виділяється неорганічний пил. Величину викидів пилу при розкривних роботах визначають за формулами (1), (2):

М₁ = К₁·К₂·К₃·К₄·К₅·К₇·В·G·10⁶/ 3600 = 0,04·0,02·1,0·1,0·0,01·0,4·0,5·61·10⁶/3600 = 0,027 г/с,

де:

К₁ – вагова частка пилової фракції в матеріалі, 0,04;

К₂ – частка пилу, що переходить в аерозоль, 0,02;

К₃ – коефіцієнт, що враховує місцеві метеоумови, 1,0;

К₄ – коефіцієнт, що враховує захищеність вузла пересипання, 1,0;

К₅ – коефіцієнт, що враховує вологість матеріалу, 0,01;

К₇ – коефіцієнт, що враховує крупність матеріалу, 0,4;

В – коефіцієнт, що враховує висоту пересипання, 0,5;

G – продуктивність вузла пересипання, т/година (Додаток 2);

М₂= М₁·3600·Т₂·10^-6 = 0,027·3600·528·10^-6 = 0,05 т/рік,

де:

Т₂ – час роботи технологічного обладнання, година/рік (Додаток 2);

10 ^-6 – коефіцієнт переведення грамів у тонни.

Бурові роботи.

При підготовці проведення підривних робіт при веденні відкритих гірничих розробок на кар'єрі проводяться бурові роботи. Величини викидів пилу розраховують за формулами (3), (4):

М₃ = N₃·Z·(1-q)= 17·0,005·(1-0,04)=0,0816 г/с,

де:

N₃ – кількість використовуваних бурових молотків (Додаток 2);

Z – кількість пилу, що виділяється при бурінні одним пневматичним молотком з гідропилоподавленням, 0 ,005 г/с;

q – вагова частка пилової фракції в матеріалі, 0,04.

М₄= М₃·3600·Т₄·10^-6 = 0,0816·3600·1789·10^-6=0,526 т/рік,

де:

Т₄ – час роботи технологічного обладнання, година/рік (Додаток 2);

10 ^-6 – коефіцієнт переведення грамів у тонни.

Підривні роботи.

Викид пилу

Розрахунок одноразових викидів пилу виконують за формулами (5 – 10):

М₅ = а₁·а₂·а₃·а₄·А₅·10⁶/ Т=3,5· 2·10^-5·1,2·0,5·0,04·10⁶/600=0,0028 г/с

де:

а₁ – кількість матеріалу, що піднімається в повітря при вибуху 1 кг вибухової речовини (порох), тонн (Додаток 2);

а₂ – частка, що переходить в аерозоль летучої частини пилу з розміром часток 0 ÷ 50 мкм відносно висадженої гірської маси, 2·10^-5;

а₃ – коефіцієнт, що враховує швидкість вітру у зоні вибуху, 1,2;

а₄ – коефіцієнт, що враховує вплив обводнення шпурів та попереднє зволоження, 0,5;

А₅ – величина заряду вибухової речовини, тонн (Додаток 2);

Т – час емісії пилу під час вибуху, 600 с.

М₆ = а₁·а₂·а₃·а₄·А₆=3,5·2·10^-5·1,2·0,5·4,1=0,00017 т/рік,

де:

а₃ – коефіцієнт, що враховує швидкість вітру у зоні вибуху, 1,2;

а₄ – коефіцієнт, що враховує вплив обводнення шпурів і попереднє зволоження, 0,5;

А₆ – величина заряду вибухової речовини, яку використовують протягом року, т/рік (Додаток 2).

Викид діоксиду азоту

=0,0025·0,04·10⁶/600=0,167г/с,

де:

g – питомий викид діоксиду азоту, 0,0025 т/т;

А₇ – величина заряду вибухової речовини для проведення одного вибуху, тонн (Додаток 2);

Т – час емісії при вибуху, 600 с;

10⁶ – коефіцієнт переведення грамів у тонни.

=0,0025·4,1=0,01 т/рік,

де:

g – питомий викид діоксиду азоту, 0,0025 т/т;

А₈ – витрата вибухової речовини протягом року, т/рік (Додаток 2).

Викид оксиду вуглецю

=0,037·0,04·10⁶/600=2,47 г/с,

де:

– питомий викид оксиду вуглецю, 0,037 т/т;

А₉ – величина заряду вибухової речовини для проведення одного вибуху, тонн (Додаток 2);

Т – час емісії при вибуху, 600 с;

10⁶ – коефіцієнт переведення грамів у тонни.

=0,037·4,1=0,1517 т/рік,

де:

– питомий викид оксиду вуглецю, 0,037 т/т;

А₁₀ – витрата вибухової речовини протягом року, т/рік (Додаток 2),

Навантаження гірської маси (НГМ).

Викид пилу

Загальну кількість пилу, що виділяється в атмосферу при навантажувально-розвантажувальних роботах в межах кар'єру, визначають за формулами (11), (12):

М₁₁ = К₁·К₂·К₃·К₄·К₅·К₇·В·G·10⁶/ 3600 = 0,04·0,02·1,0·1,0·0,01·0,4·0,5·61·10⁶/3600=0,027 г/с,