Виробничий, фінансовий та виробничо-фінансовий лівердж
Міністерство аграрної політики и продовольства України Аграрно-економічний коледж ПДАА
РЕФЕРАТ
На тему:
“Аналіз складу, структури і динаміки необоротних та оборотних активів. Виробничий, фінансовий, та виробничо-фінансовий”
|
Полтава 2013
План
Аналіз складу, структури і динаміки необоротних та оборотних активів
Виробничий, фінансовий та виробничо-фінансовий лівердж
Використана література
Аналіз складу, структури і динаміки необоротних та оборотних активів
Необоротні активи, або основний капітал, - це вкладення засобів з довгостроковою метою в нерухомість, облігації" акції, запаси корисних копалин, спільні підприємства і т. д.
Особливу увагу приділяють вивченню стану, динаміки і структури основних засобів, тому що вони становлять велику частку в довгострокових активах підприємства.
У процесі аналізу вивчають динаміку, склад інвестиційного портфеля, його структуру і зміну за звітний період. Аналізують також прибутковість інвестиційного портфеля в цілому й за окремими фінансовими інструментами за методикою.
Значну частку в складі основного капіталу можуть становити нематеріальні активи. До них належать патенти, ліцензії, торгові марки і товарні знаки, права на користування природними й іншими ресурсами, нові технології і технічні рішення, що приносять вигоду в процесі господарської діяльності. Інвестиції в нематеріальні активи окуплюються протягом певного періоду за рахунок додаткового прибутку, одержуваного підприємством у результаті їхнього застосування, і за рахунок амортизаційних відрахувань. З розвитком ринкових відносин збільшуються обсяг і частка нематеріальних активів у загальній сумі капіталу підприємства. Зростає і економічний інтерес до підвищення прибутковості підприємства за рахунок використання виключного права підприємства на результати інтелектуальної власності. Саме тому аналіз ефективності використання нематеріальних активів має велике значення.
|
|
|
Об'єктами аналізу є:
- обсяг і динаміка нематеріальних активів;
- структура і стан нематеріальних активів за видами, термінами корисного використання, джерелами утворення, правовою захищеністю;
- прибутковість і оборотність нематеріальних активів;
- ліквідність нематеріальних активів і ступінь ризику вкладень капіталу в цей вид активів.
Аналіз динаміки і структури нематеріальних активів можна провести за даними балансу підприємства і додатка до нього (табл. 13.3).
|
|
|
Таблиця 13.3. Аналіз обсягу, динаміки і структури нематеріальних активів
| Вид нематеріальних активів | Сума, тис. грн | Структура, | % | |||
| минулий період | звітний період | зміни | минулий період | звітний період | зміни | |
| Патенти, ліцензії. | 1760 | 1445 | -315 | 80 | 85 | +5 |
| товарні знаки і т. ін. | ||||||
| Організаційні витрати | 440 | 255 | -185 | 20 | 15 | -5 |
| Ділова репутація | - | - | - | - | - | - |
| організації | ||||||
| Усього | 2200 | 1700 | -500 | 100 | 100 | - |
З таблиці випливає, що основну частку в структурі нематеріальних активів становлять інтелектуальні продукти (патенти, авторські права і т. ін.), хоча за звітний період абсолютна їхня величина і відносна частка в загальній сумі трохи зменшилися. Це свідчить про зниження ділової активності підприємства, тому що у звітному році було мало інвестицій в активи цього виду.
Доцільно вивчити також склад нематеріальних активів і за іншими ознаками:
а) за джерелами надходжень; державні субсидії, які внесли засновники, придбані за плату або в обмін на інше майно, отримані безоплатно від юридичних і фізичних осіб;
б) за ступенем правової захищеності; захищені авторськими правами, патентами на винахід; свідченнями на корисну модель; зареєстрованими ліцензіями; патентами на промислові зразки; свідченнями на товарний знак; свідченнями на право користування найменуванням місць походження товару; свідченнями про офіційну реєстрацію програмних продуктів, баз даних і т. д.;
|
|
|
в) за ступенем ліквідності і ризику інвестицій у нематеріальні активи: високоліквідні, середньоліквідні і трудноліквідні.
Оборотні активи мають велику частку в загальній валюті балансу. Це наймобільніша частина капіталу, від стану і раціонального використання якого багато в чому залежать результати господарської діяльності і фінансовий стан підприємства.
Основна мета аналізу - вчасне виявлення й усунення недоліків керування оборотним капіталом і віднайдення резервів підвищення інтенсивності та ефективності його використання.
Аналізуючи структуру оборотних активів, слід мати на увазі, що стабільність фінансового стану значною мірою залежить від оптимального розміщення засобів за стадіми процесу кругообігу: постачання, виробництво і збут продукції. Обсяги вкладення капіталу в кожну стадію кругообігу залежать від галузевих і технологічних особливостей підприємств. Так, для підприємств з матеріаломістким виробництвом потрібне значне вкладення капіталу у виробничі запаси, для підприємств із тривалим циклом виробництва - у незавершене виробництво і т. д.
|
|
|
За характером участі в операційному процесі розрізняють оборотні активи у сфері виробництва (запаси) і сфері обігу (дебіторська заборгованість, готівка).
За періодом функціонування оборотні активи складаються з постійної і змінної частин, тобто із залежної і не залежної від сезонних коливань обсягів діяльності підприємства.
Залежно від ступеня ризику вкладення капіталу розрізняють оборотні активи:
* з мінімальним ризиком вкладень (кошти, короткострокові фінансові вкладення);
* з малим ризиком вкладень (дебіторська заборгованість за винятком сумнівних боргів, виробничі запаси за винятком зале-жаних, залишки готової продукції за винятком тих, що не мають попиту, незавершене виробництво);
* з високим ризиком вкладень (сумнівна дебіторська заборгованість, залежані запаси, готова продукція, що не має попиту).
Важливим показником, який характеризує майновий стан підприємства, є коефіцієнт реальної вартості майна, що показує, яку частку в загальній сумі майна становлять засоби виробництва, до котрих належать основні засоби за залишковою вартістю (03), виробничі запаси (£3), незавершене виробництво (НВ):
" ОЗ + ВЗ+НВ 10 800 + 13 500 + 2750
к™--аш-=-5Г800-= °'476*
Цей коефіцієнт визначає рівень виробничого потенціалу підприємства, забезпеченість операційного процесу засобами виробництва.
У процесі наступного аналізу необхідно детальніше вивчити склад, структуру і динаміку основних і оборотних активів підприємства.
Як видно із табл. 13.4, на аналізованому підприємстві найбільшу частку в оборотних активах становлять запаси. На них припадає 53,1 % загальної суми оборотних активів. На кінець періоду значно збільшилася частка дебіторської заборгованості і готової продукції, а частка грошової готівки і короткострокових фінансових вкладень дещо зменшилася, що свідчить про труднощі збуту продукції або неритмічну роботу підприємства і про погіршення фінансової ситуації.
Після цього детальніше вивчають окремі види оборотних активів, причини і наслідки зміни їх.
Таблиця 13.4. Аналіз динаміки і структури оборотних активів
| Наявність коштів, тис. грн | Структура засобів, % | |||||
| Вид оборотних активів | на поча- | на | на поча- | на | ||
| ток періоду | кінець період: | зміни j | ток періоду | кінеці період; | 1зміни г | |
| Загальна сума оборотних активів | 27 50( | 37 30С | +9 80С | > ЮС | І 10( | |
| У тому числі за ви- | ||||||
| дами: | ||||||
| кошти | 3 440 | 4 045 | +605 | 12,5 | 10,8 | -1,7 |
| короткострокові фінансові інвестиції | 1 600 | 1 460 | -140 | 5,8 | 3,9 | -1.9 |
| дебіторська забор- | ||||||
| гованість за товари, роботи і послуги | 3 500 | 6 700 | +3 200 | 12,7 | 18,0 | +5,3 |
| векселі одержані | 1 500 | 2 200 | +700 | 5,5 | 5,9 | +0,4 |
| розрахунки з бюджетом | 1 300 | 1 650 | +50 | 4,7 | 4,4 | -0,3 |
| розрахунки за виданими авансами | 600 | 750 | +150 | 2,2 | 2,0 | -0,2 |
| інша поточна дебіторська заборгованість | 1 015 | 700 | -315 | 3,7 | 1,9 | -1,8 |
| Запаси | 14 545 | 19 795 | +5 250 | 52,9 | 53,1 | +0,2 |
| У тому числі: | ||||||
| сировина і матеріали | 10 000 | 13 500 | +3 500 | 36,4 | 36,2 | -0,2 |
| незавершене виробництво | 2 420 | 2 750 | +330 | 8,8 | 7,4 | -1,4 |
| готова продукція | 2 125 | 3 545 | +1 420 | 7,7 | 9,5 | +1,8 |
| За участю в опера- | ||||||
| ційному процесі: | ||||||
| у сфері виробництва | 14 545 | 19 795 | +5 250 | 52,9 | 53,1 | +0,2 |
| у сфері обігу | 12 955 | і 7 505 | +4 550 | 47,1 | 46,9 | -0,2 |
| За ступенем ризику | ||||||
| вкладення: | -3,6 | |||||
| мінімальним | 5 040 | 5 505 | +465 | 18,3 | 14,8 | |
| невисоким 4і | її 530 : | Ї0 520 o | f-8 990 | 78,3 | 81,8 | +3,5 |
| високим | 930 | 1 275 | +345 | 3,4 | 3,4 | |
Виробничий, фінансовий та виробничо-фінансовий лівердж
Термін "леверидж" ("Leverage") в перекладі з англійської в буквальному розумінні означає дію невеликої сили (важеля).
В економіці леверидж означає важіль впливу певних показників на зміну результативних показників.
Як економічна категорія лаверидж виступає в трьох видах: виробничий, фінансовий і виробничо-фінансовий.
Виробничий леверидж характеризується можливістю впливати на формування прибутку від реалізації продукції шляхом зміни обсягу реалізованої продукції та співвідношення змінних і постійних витрат. Останнє означає, що в результаті зростання обсягу виробництва (реалізації) продукції скорочується рівень постійних витрат, а отже, збільшується прибуток на одиницю продукції. Це позначиться відповідним чином на структурі та обсязі основних і оборотних засобів та ефективності їх використання.
Рівень виробничого левериджу визначається за формулою:
де ЛВ — виробничий леверидж;
DП — темп приросту прибутку від реалізації продукції, %;
DР — темп приросту обсягу реалізації продукції, %.
Виробничий леверидж по суті є коефіцієнтом еластичності; тобто показує, на скільки процентів зміниться прибуток за зміни обсягу реалізації на один процент. Таким чином визначається рівень чутливості прибутку до зміни обсягу виробництва (реалізації). Чим більше величина виробничого левериджу, тим більший виробничий ризик.
Однак на зміну прибутку впливають не тільки виробничі чинники, але і результати фінансової діяльності, зокрема зміна обсягу та структури пасивів за рахунок залучених коштів (довгострокових кредитів в банку, облігаційних позик тощо). Все це пов'язано зі сплатою відсотків, тобто певними витратами.
Вплив на зміну прибутку результатів фінансової діяльності характеризує фінансовий леверидж.
Фінансовий леверидж дозволяє оптимізувати співвідношення між власними і залученими ресурсами і оцінити їх вплив на прибуток.
При зростанні частки довгострокових позик відповідно зростають і суми відсотків, які належить сплатити. Це призводить до збільшення рівня фінансового ризику із-за можливої нестачі коштів для сплати.
Фінансовий леверидж розраховується як відношення зміни чистого прибутку до загального прибутку до оподаткування:
де ЛВ — фінансовий леверидж;
DПч — темп приросту чистого прибутку;
DПз — темп приросту загального прибутку до оподаткування.
Дані, які необхідні для розрахунків показників левериджу. наведені в табл. 6.10.
За даними табл. 6.10 виробничий леверидж становить:
Таблиця 6.10
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 477; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!