Вартість грошей. Чинники, що обумовлюють вартість неповноцінних грошей. Форми прояву вартості грошей.



Коли гроші були повноцінними вони мали споживну та мінову вартість. Тобто їх вартість визначалася вартістю матеріалу, з якого вони виготовлені. Їх купівельна спроможність могла відхилятися від реальної, але незначно. Зараз, коли функціонують неповноцінні знаки вартість їх є лише міновою. Внутр. реальної вартості сучасні гроші не мають.

Сучасна світова економічна думка розрізняє два аспекти в питанні про вартість грошей: вартість грошей як грошей та вартість грошей як капіталу. Гроші як капітал набувають своєї вартості під впливом попиту і пропозиції, і виступає вона у формі процента.

Вартість грошей як грошей формується безпосередньо у сфері їх обігу, де гроші обмінюються на реальні блага, а вартість їх набуває форми купівельної спроможності. Якщо збіл-ся маса грошей в обігу – збільшується і платоспроможність населення та господарюючих суб’єктів. Внаслідок цього ростуть і ціни, що призводить до зменшення мінової вартості грошей. Якщо підвищується виробництво товарів, а маса грошей в обігу залишається незмінною то ціни на товари в таких умовах будуть зменшуватися. Таким чином вартість грошей залежить від зміни ціни і визначається купівельною спроможністю грошей.

Купівельна спроможність грошей -це кількість товару яку можна придбати на одну грошову одиницю.

Функція грошей як міри вартості.

Гроші як міра вартості – гроші виражають вартість товарів, шляхом надання їм кількісного виразу у вигляді ціни.

З початком централізованого карбування монет державами виник масштаб цін. В умовах обігу справжніх грошей масштаб цін як вагова кількість грошового металу, прийнятого за грошову одиницю був складовою функції міри вартості і доповнював її призначення виражати вартість товарів. В сучасних умовах механізм дії масштабу цін як інструменту виміру грошової ціни діє не окремо від визначення вартості, а одночасно з ним, як один процес, оскільки еквівалентна вартість товару уже виражена в грошових одиницях. Тому роль масштабу цін ніби поглинута мірою вартості. Рівень цін на товари зумовлює і масштаб цін для нових товарів а не навпаки, як це було за золотого стандарту.

Функції міри вартості: гроші використовуються не тільки для визначення товарів, а також для визначення показників на макро та мікро рівні. Функцію міри вартості гроші виконують ідеально, тобто при визначенні ціни товарів чи наданні кількісного виразу економічним процесам наявність грошей необов‘язкова.

Функція грошей як засобу обігу.

Виконуючи функцію засобу обігу гроші виступають посередником в обміні товарів, які відбуваються за схемою Т®Г®Т‘. Завдяки тому, що цю формулу можна поділити на дві частини, то грошовий обіг паперових грошей має переваги в порівнянні з бартерним обміном, який являється альтернативою грошам. Важливою ознакою грошей як засобу обігу є те, що вони являють собою реальне втілення мінової вартості: продавець віддає свій товар покупцеві і взамін одержує гроші. Гроші як засіб обігу забезпечують перебіг товарів від виробника до споживача, після чого товари виходять зі сфери обігу. Проте самі гроші залишаються в обігу, переходячи від одного суб’єкта до іншого.

Альтернативою грошам являється раціонування - використання купонів, карток замість грошей. Грошовий обіг підпорядковується основному закону грошового обігу MV=PQ .

У сучасних умовах використання грошей як засобу обігу здійснюється переважно в роздрібній торгівлі, при наданні послуг населенню, в міжнародній торгівлі та ін. Про те поступово сфера використання цієї функції звужується завдяки проникненню кредитних відносин.

Функція грошей як засобу платежу.

Гроші як засіб платежу – гроші обслуговують погашення боргових зобов’язань які виникають між фізичними і юридичними особами. Основою для дії цієї функції являється купівля-продаж товарів та надання послуг з відстрочкою платежу. Гроші перебувають весь час в обігу як і в функції “засоби обігу”. Як засіб платежу гроші мають ширшу сферу використання. Вони використовуються не тільки для обслуговування товарообігу, а також і для погашення інших боргових зобов‘язань (сплата податків, комунальні платежі).

Ф-я ЗП забезпечує ширші можливості для підприємств, ніж ф-я засобу обігу, оскільки знімає з нього обмеження, які створює суто еквівалентний обмін у разі негайної оплати товарів (Т-Г), розширює маневреність коштами, дає можливість здійснити платежі шляхом заліку зустрічних зобов’язань, що сприяє економії грошових коштів та прискоренню обігу капіталу тощо. Водночас в цій ф-ї міститься загроза неплатежу.

 

 


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 1019; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!