Причини та значення демонетизації золота



Сутність грошей. Гроші як гроші і гроші як капітал

1. Представницький, який в подальшому трансформувався у функціональний. Гроші – це все те, що роблять гроші. Гроші – це все те, що використовується як гроші (готівка, депозитні рахунки, поточні, страхові рахунки).

Перевагою цього підходу є те, що він показує призначення та форми грошей.

Недоліком цього підходу є те, що він лише визначає місце грошей в товарообміні без їх якісної оцінки.

2. Марксистський підхід (еквівалентний). Гроші – це загальний еквівалент для обміну. Гроші – це специфічний товар, який виконує роль загального еквіваленту і має суспільне призначення.

Перевагою є те, що він визначає суспільне призначення грошей бути загальним еквівалентом. Він підкреслює суспільне призначення грошей через яке гроші набувають загальну споживну вартість.

Недолікомє те, що, по-перше – не відбиває вартості грошей до нагромадження вартості, по-друге, підкреслює, що гроші є елементом багатства.

3. Портфельний. Він використовує умовний портфель активів окремого економічного суб’єкту, в якому всі активи розміщені у мірі зниження їх ліквідності.

 Даний портфель складається з таких активів:

- готівка

- вклади до запитань

- строкові вклади

- облігації

- акції

- будівлі, автомобілі

Гроші – це абсолютно ліквідний актив

Перевагою є те, що він підкреслює таку рису як абсолютну ліквідність.

Недоліком є те, що він прирівнює і не розмежовує поняття грошей до не грошей, таке прирівнювання призвело до квазігрошей (вексель, чек).

Гроші як гроші і гроші як капітал.Гроші як гроші викор-ся переважно для реалізації наявної споживної вартості, тобто їх цільове призначення обмежується посередництвом в обміні. Гроші як капітал викор-ся для забезпечення зростання наявної вартості. Для цього виготовлену вартість потрібно реалізувати, нагромадити та викор-ти так, щоб її не тільки зберегти, а й збільшити. Цільове призначення грошей як капітал – обслуговує всі фази розширеного відтворення:

- виробництво

- обмін

- розподіл

- споживання.

Відмінності між грошима як грошима і грошима як капіталом досить умовні і визначаються переважно призначенням грошей при їх використанні ек. суб'єктами. Гроші є власне грошима насамперед при їх витрачанні на особисте споживання, оскільки забезпечують купівлю товарів та послуг. Гроші стають капіталом переважно при їх нагромадженні, зберіганні та продажу на грошовому ринку, оскільки це дає власнику грошей додатковий дохід у вигляді %.

 

 

Походження грошей. Роль держави у творенні грошей.

Ще в літописах часу Аристотеля згадується про гроші. Але дослідження грош. почалось з розвитком капіталізму. Засновниками класичної політекономії, Сміт, Рікардо, Маркс, обумовили виникнення грош. труднощами обміну продуктами праці, тобто бажання суб’єктів ринку щодо обміну споживними вартостями не збігалися. Вони відокремлювали продукт, який мав найвищу споживну вартість. Тобто його можна було легко обміняти на необхідне благо. На ринку виникав продукт, попит на який був більший ніж у інших. З часом цей продукт набував властивості загального товарного еквівалента. Саме поява загального еквіваленту і означало появу грош. в їх найпростішому вигляді. Саме вони виступили перевагою перед звичайним бартером при операціях грош. посередника. Вони вже могли виконувати основну функцію - засобу вимірювання вартості та засобу обігу. З розвитком товарн. вир-ва посилювались і вимоги до грош.. З появою цих вимог, відбувається заміна загального еквівалента товарів першої необхідності (зерно) на товари-прикраси (хутро), потім на метали (мідь), а потім і на благородні метали (срібло, золото). В ролі природно споживчої вартості грош. товар здатен задовольняти потреби людей. І в решт-решт роль грош. перейшла до нематеріального носія, який не має ніяких споживчих якостей. Це сталося в сер.20 ст. через демонетизацію золота. З розвитком товарн. вир-ва та обміну, походження грошей дістало назву еволюційної концепції. З неї випливає, що гроші за походженням – це товар з певними суспільними відносинами, який виділився з звичайних товарів; гроші, як результат довгого еволюційного розвитку, повинні розвиватися по суті і за формами існування; гроші не можна скасувати доки існують суспільні відносини. Гроші і держава існують у тісному взаємозв’язку. Роль держави трансформуюча, тобто вона не створює гроші, як екон. явище, а тільки може змінювати зовнішній вигляд, не чипаючи їх сутності з метою ефективного виконання їх суспільної ролі. Держава визначає форму грош., їх вартість, контролює їх виробництво, організує боротьбу з фальшуванням, впливає на їх цінність, регулюючи масу грошей в обороті тощо. Гроші – продукт ринку. Саме ринок спричиняє об’єктивну потребу в грошах і висуває вимоги перед державою щодо грошових функцій; кількість грошей визначається закономірностями, держава мусить їх регулювати.

 

Еволюція форм грошей.

В період часу коли в обігу паралельно існували золоті та срібні монети це називається – біметалізм. А коли гроші з одного металу – монометалізм (срібний чи золотий).

Еволюція форм грошей здійснювалася в напрямку переходу від повноцінних грошей до неповноцінних.

Повноцінні гроші - це гроші вартість яких = вартості матеріалів з якого вони виготовлені, мають внутрішню реальну вартість (золото, срібло)

Неповноцінні гроші – вартість цих грошей не дорівнює вартості матеріалу з якого вони виготовлені, набувають вартість в процесі обігу.

Між повноц і неповноц – змішані (білонні монети, паперові знаки)

Монета – це повноцінні гроші, які виготовляються із дорогоцінного метала і мають певну форму, вагу і надписи. Причиною появи металевої форми грошей як монети є ускладнення та розширення територіальних меж товарного обміну. Цей загальний ринок висуває певні вимоги до грошей, а саме:

- однорідність

- економ. подільність

- здатність тривалий час зберігати вартість

Повноцінні гроші: 1 формою грошей - товарні гроші (предмети першої необхідності, далі худоба, далі предмети розкоші) 2 форма – металеві гроші. (2 сусп поділ праці надлишок, нові вимоги грошового ринку) ці гроші були примітивними та не зручними в поділі. З часом почали карбувати монети. Почалась ера металевих грошей. Виокрем 2 види металів: срібло, золото. цей етап наз золото срібний біметалізм. А далі тільки золото – монометалізм золотий. Почали використовувати злитки та куски металу, на деяких відомі купці ставили своє тавро. Держава почала виготовяти злитки певної форми – це були монети.

Білонна монета – монета з дрібною вартістю, розмінна. Призначена для нормального виконання грошових функцій основною монетою.Карбується не з дорогоцінного металу.

З розвитком вир-цтва необхідно все більше було грошей. Вир-во золотих грошей не могло задовольнити потреби екон-ки по таким причинам: 1)кількість золота в природі обмежена 2) велика трудоємкість видобутку золота 3)висока собівартість видобутку 4)вирішення суперечностей між споживчою і міновою вартістю золота

В зв’язку з названими причинами з’явилися неповноцінні гроші. Спочатку паперові гроші. Спочатку їх можна було обміняти на золото, але з часом країни від цього відмовилися.

Крім паперових грошей до сучасних грошей відносяться кредитні, депозитні гроші, електронні гроші та квазігроші.

Отже, на зміну повноцінним грошам прийшли кредитні гроші. Кредитні гроші – неповноцінні гроші, які виникли на основі розвитку кредитних відносин і кредитування реальної економіки.. Спочатку торговельний оборот створив торгові гроші у формі боргових розписок, або комерційного векселя. Згодом банки стали випускати векселі своїх зобов’язань – банкноти. Коли банкноти широко використовувались ві клієнтів на вклади виникли депозитні гроші.

Депозитні гроші – різновид кредитних грошей, що існує вигляді певних сум, записаних на рахунках економічних суб’єктів у банку і їх рух не виходить за його межу. Це трансакційні чекові депозити, строкові вклади, електронні депозити.Вони значно економічніші, зручніші у користуванні, успішно виконують функцію купівельного та платіжного засобу.

Електронні – різновид депозитних грошей, що існують у пам’яті комп’ютера і рухаються через  комп’ютерну систему. Носієм їх є пластикова картка.

Квазі-гроші (майже гроші) – специфічні грошові форми, в яких грошова сутність послаблена. Це довгострокові вклади, векселі, чеки, інші фінансові інструменти.Їх використання має позитивний вплив на економіку - підвищує її ліквідність, зменшує масу платіжних засобів в обороті, управляє грошовою масою.

Демонетизація золота – це процес заміни золотих грошей на паперові.

Процесдемонетизації золота: спочатку з обігу були вилучені золоті монети, замість них сферу обігу стали обслуговувати неповноцінні гроші, а згодом повністю було зупинено обмін неповноцінних грошей на золото в будь-якій формі.

Причини демонетизації:

- розширення товарно-грошових відносин, яке відбувається у зростанні обсягів суспільного виробництва.

- обмеження запасів золота у природі

- зростання вимог до скорочення витрат на виготовлення грошей

- необхідність державного втручання в процеси регулювання грошового обігу

Причини та значення демонетизації золота

Демонетизація золота – це процес заміни золотих грошей на паперові.

Процесдемонетизації золота: спочатку з обігу були вилучені золоті монети, замість них сферу обігу стали обслуговувати неповноцінні гроші, а згодом повністю було зупинено обмін неповноцінних грошей на золото в будь-якій формі.

Причини демонетизації:

- розширення товарно-грошових відносин, яке відбувається у зростанні обсягів суспільного виробництва.

- обмеження запасів золота у природі

- зростання вимог до скорочення витрат на виготовлення грошей

- необхідність державного втручання в процеси регулювання грошового обігу

Золоті гроші настільки добре відповідали вимогам ринку, що навіть найкритичніші дослідники того часу без будь-яких сумнівів ототожнювали гроші з цим металом. Еволюційні процеси в суспільному житті зумовили неспроможність золота назавжди закріпитися в ролі грошей та підготували передумови для переходу до якісно нового типу грошей — неповноцінних.

По-перше, швидко посилювалися вимоги щодо зростання обсягів відтворення грошового товару відповідно до інтенсивно зростаючих масштабів суспільного виробництва й обігу. Було запроваджено в обіг розмінних на золото паперових банківських білетів.

По-друге, зростали вимоги щодо скорочення витрат на виготовлення грошей для мінімізації суспільних витрат обігу, які постійно зростали в міру розширення масштабів виробництва та обігу і спричиненого цим збільшення маси грошей.

По-третє, сама вартість грошей у нових умовах, що вимагали активного втручання держави в економічне життя суспільства, повинна була стати більш гнучкою, більш податливою до державних регулятивних заходів.

Зазначені вимоги не міг задовольнити жодний товар — продукт людської праці, навіть найблагородніший із металів — золото.

Сама матеріальна форма золота, фізичні властивості якого зробили його найбільш придатним виконувати роль грошей у попередні віки, в умовах ХХ ст. виявилася нездоланною перепоною для виконання ним цієї ролі. Відбувся процес демонетизації золота: спочатку з обігу були вилучені золоті монети, замість них сферу обігу стали обслуговувати неповноцінні гроші, а згодом повністю було зупинено обмін неповноцінних грошей на золото в будь-якій формі.

 


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 3393; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!