Зовнішня торгівля як чинник економічного розвитку НЕ.

Нині економіка України характеризується низьким ступенем участі в міжнародному поділі праці. Зовнішня торгівля перебуває у скрутному становищі. Ще більше занепокоєння викликає нераціональна товарна структура зовнішньої торгівлі країни.

Серйозною перешкодою на шляху розвитку зовнішньоекономічних зв'язків країни є величезний розмір зовнішнього боргу.

В той час, як інформаційно-технологічна революція корінним чином змінює структуру світового виробництва і міжнародного обміну, посилює взаємозалежність держав, наша країна виявилась осторонь світових потоків капіталів, науково-технічних знань, міжнародної кооперації.

Ситуація, що склалась, значною мірою відбиває загальний кризовий стан економіки України. Зокрема вона є результатом слабкої експортної бази країни. Продукція більшості галузей народного господарства є неконкурентноспроможною на світовому ринку. Участь України в міжнародному поділі праці гальмується недостатньо розвиненою інфраструктурою зовнішньоекономічної діяльності, оскільки раніше вона була пристосована до умов державної монополії. .

Україна, як й інші постсоціалістичні країни, довгі роки мала жорсткі обмеження на зовнішню економічну діяльність. Саме тому, ще й сьогодні її економіка характеризується низьким рівнем економічного зростання.

Зовнішня торгівля здійснює різноплановий вплив на розвиток національної економіки, який проявляється, насамперед, у функціях зовнішньої торгівлі:
1) функція компенсації недостатніх елементів національного виробництва, необхідних для його відтворення;
2) трансформаційна функція, яка проявляється у здатності зовнішніх чинників виробництва змінювати та урізноманітнювати натурально-речову структуру ВВП і пристосовувати її до потреб споживання, нагромадження та відновлення засобів виробництва. За рахунок цієї функції розширюється асортиментна гама ринкових фондів;
3) ефектостворююча функція, яка ґрунтується на здатності зовнішніх чинників сприяти максимізації національного доходу при зменшенні витрат праці на його виробництво.
Розрізняють прямий та непрямий ефекти від зовнішньої торгівлі. Прямий економічний ефект локалізується в експортуючих та імпортуючих галузях, тобто при його визначенні враховуються витрати та результати безпосередньо в цих галузях.
У той же час, експорт та імпорт певних видів продукції, забезпечуючи пряме зниження суспільних витрат, впливають на умови функціонування не пов’язаних з експортуючими та імпортуючими галузями виробництв, галузей та народного господарства в цілому. У зв’язку з цим говорять про непрямий економічний ефект, який проявляється в розвитку суміжних виробництв. Розмір цього ефекту може в декілька разів перевищити значення прямого безпосереднього ефекту.
Залежно від того, сприяє зовнішня торгівля, участь у міжнародному поділі праці одержанню додаткової економії в інших галузях та на макрорівні в цілому, або, навпаки, викликають додаткові витрати, непрямий ефект зовнішньоторговельного обміну може бути позитивний або негативний.
Повна оцінка сукупного ефекту участі країни в міжнародному поділі праці та міжнародній торгівлі потребує повного врахування прямих та непрямих ефектів і витрат, що виникають у взаємопов’язаних галузях економіки на основі динамічних моделей оптимізації виробництва та зовнішньоекономічних зв’язків.

Платіжний баланс країни.

Платіжний баланс – співвідношення між валютними надходженнями у країну та зарубіжними платежами, які держава зобов’язана сплачувати протягом часу, тобто це – статистичний звіт про результати зовнішньоек. діяльності країни за певний період, як правило, за рік.

Активний платіжний баланс (активне сальдо платіжного балансу) – коли надходження у країну перевищують зарубіжні платежі країни.

Пасивний платіжний баланс (пасивне сальдо платіжного балансу) коли зарубіжні платежі країни перевищують надходження у країну.

Структура платіжного балансу: 1. торговельний баланс відображає експорт та імпорт товарів: товарний експорт(+), товарний імпорт(-). 2. баланс послуг та некомерційних платежів складається з: 1) експорту та імпорту послуг ( оплата перевезень, сервісу, туризму, патентів тощо); 2) дох. від зарубіжних інвестицій країни (надходжень) і дох. від іноземних інвестицій на території цієї країни (платежів); 3) односторонніх трансфертів, некомерційних платежів (витрат на утримання дипкорпусу, іноземної гуманітарної допомоги, грошових переказів закордон, кредиту без повернення тощо).

Сума першого та другого розділів(частин) платіжного балансу становить поточний платіжний баланс (баланс поточних операцій).3. Баланс руху капіталів хар-ує приплив і відплив капіталів як довгострокового, так і короткострокового характеру.Довгострокові операції: - купівля та продаж цінних паперів (портфельні інвестиції); - прямі інвестиції ( купівля машин, обладнання тощо); - надання та погашення довгострокових кредитів;Короткостроковий капітал – високоліквідні засоби ( поточні рахунки іноземців у певній країні, казначейські векселі та ін.) 4. Баланс золотовалютних ресурсів відображає: - використання офіційних золотовалютних резервів, тобто ресурсів, що знаходяться у розпорядженні центрального банку (+;-); - зміни у зобов’язаннях країни перед іноземними банками та міжнародними фінансовими організаціями (зменш +; збільш -). До золотовалютних резервів належать: - золото; вільноконвертована іноземна валюта; - міжнародні розрахункові засоби (євро, спеціальні права запозичення – міжнародний платіжний розрахунковий засіб, що випускається МВФ і використовується для безготівкових міжнародних розрахунків шляхом запису на спеціальних рахунках). Ці засоби, як правило, не пов’язані з комерційною діяльністю, а служать для врівноваження сальдо платіжного балансу країни.

Заходи держави щодо усунення диспропорцій платіжного балансу: - валютна інтервенція – продаж центральним банком золота та інших золотовалютних резервів; - залучення нових іноземних кредитів; - регулювання зовнішнього боргу; - прямій контроль над зовнішньоекономічними операціями ( регламентація імпорту та експорту; ліцензування, квотування, митні тарифи, збори тощо); - стимулювання експортного в-ва; -залучення іноземного капіталу; - зміна валютного курсу; - усунення бартеру; - зміна внутрішньої фіскальної та монетарної політики ( антиінфляційні заходи, зміна ставок облікового процента тощо).

Мы поможем в написании ваших работ!